V. Психологія класу як колективу

Як я вже наголошувала, то клас з 36 чоловік сформувався тільки на початку навчального року. Причиною їхнього об’єднання було те, що багато дітей після 9 класу пішли зі школи. Але це не ставить перепони на їхньому спілкуванні та дружніх стосунках. В 10 класі спостерігається атмосфера довіри, безпеки, зниження психічного напруження, встановлені щирі та довірливі стосунки між членами групи. Завжди зберігається цілісність класу у різних, у тому числі несприятливих умовах. В учнів спостерігається гуманізм стосунків, чуйність, справедливість, людяність, довіра, щирість, доступність. Діти завжди співчувають одне одному, підтримують у разі виникнення проблем. В класі сформована загальна думка про можливості й недоліки класу, зі спілкування з десятикласниками я вияснила, що загальна картина класу правильно та об’єктивно оцінена, тобто учні конкретно можуть сказати чи давати тому чи іншому однокласнику серйозне завдання чи ні, вони натомість на правду не ображаються. Завжди адекватно реагують на критичні зауваження з боку вчителів та однокласників. Бувають вкрай рідкі випадки коли учні досить агресивно зреагувати на зауваження з боку вчителів.

За проведеною методикою «Оцінка свого класу як колективу та задоволеність стосунками в класі» додаток Б, я виявила, що в класі задоволеність стосунками на середньому рівні так, як середній коефіцієнт становить 4,8. Клас досить швидко та легко знаходить спільну мову з всіма хто має відношення до них, це проявилося у яскравому прикладі проходження мною практики, коли я до них завітала першого разу то вони ж першими розпочали знайомство. А от, якщо існують деякі суперечності між ними то вони намагаються кожен висловити свою точку зору, розглянути всі пропозиції, та прийняти спільне рішення. Досить позитивна риса є те, що вони здатні зрозуміти один одного досить швидко, можна так сказати з пів слова, та підтримати. Зі спілкування з дівчатами я чітко зрозуміла, що в класі людей які розповсюджують хибні чутки немає, і тому приводів для конфліктних ситуацій на основі недостовірної інформації немає. За проведеною методикою «Вивчення задоволеності учнів шкільним життям» додаток В, я визначила, що рівень задоволеності учнів шкільним життям є на середньому рівні 2, 98.

Vі. Керівництво і лідерство у групі. Конфлікти

Класний керівник – це досвідчений вчитель світової літератури та російської мови. Досить швидко та ефективно знаходить спільну мову з педагогічним колективом, учнями та батьками. Стиль керівництва демократичний, це проявляється у тому, що класний

керівник звертається до учнів здебільшого у формі поради, прохання, побажання,вимоги, але без жорстокості. Виявляє до учнів адекватні вимоги, тобто,які під силу їхнім можливостям, ураховує рівень їхнього розвитку, підготовки, індивідуальних особливостей. Постійно радиться з ними і вміє дослухатися до думки колективу. І тому, учні її люблять, та поважають. Досить часто спілкується з ними і в позаслужбовий час, не допускаючи однак панібратства. Постійно хвалить учнів за фактично гарні справи, дуже обережна в оцінці формальних показників. Уміє використовувати позитивні стимули у своїй педагогічній діяльності і віддає їм перевагу. Забезпечує ефективну діяльність учнів, уміє не допускати роботи на знос. Здатна виявляти щиру, а не формальну (на словах) турботу про них, допомагає їм словом та ділом. Ніколи не буває ініціатором конфліктних ситуацій, а навіть навпаки уміє погасити конфлікт, що починається у зародку. Користується щирим та неформальним авторитетом серед у школярів. Відповідність стилю керівництва рівневі розвитку групикооперації. Керівник допомагає активові завоювати авторитет серед учнів, контролює його діяльність. Керівництво відбуваються на засадах демократизму. Класний керівник окреслює подальші перспективи діяльності колективу, дбає про посилення довіри до активістів, частково передає їм свої функції (контроль за чергуванням по класу, прибирання класної кімнати, підготовка до свят). Взаємини розвиваються на засадах демократизму паралельних впливів (поєднання безпосереднього та опосередкованого впливу). Класний керівник досить добре знає межі можливостей членів своєї групи, і тому може з легкістю розподілити роботу у відповідності з реальними здібностями, уподобаннями та інтересами виконавців завдання. Намагається з розумінням поставити ясність задачі, тобто вона не тисне.