Недостатня оперативність, рентабельність і результативність робіт з розробки, ухвалення та ратифікації таких конвенцій;

неповнота і "клаптиковий" характер результатів зближення на основі інтегральних та модельних конвенцій;

необов’язковість модельної конвенційної уніфікації. Держави постійно ухиляються від конкретних посилань на модельні конвенції, які вони ухвалюють, і тим самим залишають для себе можливість уникати небажаних положень таких актів;

особлива консервативність модельних актів, внесення змін до яких може призвести до зриву гармонізаційних заходів, які запроваджені такими актами;

відсутність автентичного тлумачення їхнього змісту й істотні розбіжності інтерпретації в координатах національних доктрин.

Виявлено головну причину цих недоліків — держави не зацікавлені в міжнародній уніфікації приватного права, а змушені вдаватися до неї під тиском економічних або політичних факторів.

У зв'язку з цим відмічається розгортання пошуку в Євросоюзі інших засобів уніфікації та гармонізації норм контрактного права без залучення держав як суб’єктів такого зближення.

В Європейському Союзі спостерігається послідовна відмова від міжнародно-правових засобів зближення контрактного права і поступова заміна міжнародних конвенцій у сфері приватного права актами Співтовариства.

Все це дозволило дійти висновку про наявність кризи самого методу міжнародно-правової уніфікації та гармонізації матеріальних і, особливо, колізійних та процесуальних норм.

6. Аналіз приватноправових засобів гармонізації та уніфікації європейського контрактного права показав, що "Принципи європейського контрактного права", які є "ядром" європейського lex mercatoria, мають декілька особливостей:

у них міститься найбільш загальна форма приписів права, якою є правові принципи, що певним чином пояснює саму назву цього документа;

в Європейських Принципах передбачена можливість відступати від закріплених у них приписів, за винятком тих, що випливають з принципу добросовісності;

вони поступаються юридичною силою будь-яким імперативним нормам — національним, міжнародним, транснаціональним;

дія приписів, що зазначені в цьому документі, обмежується практикою, яку встановили між собою сторони контракту, а також звичаєвими нормами;

Європейські Принципи містять власні імперативні норми, відступати від яких сторонам контракту неприпустимо;

кожна стаття цього акта супроводжується коментарями, рекомендаціями для застосування, прикладами-ілюстраціями.

Все це дозволило кваліфікувати "Принципи європейського контрактного права" як акт доктринальної нормотворчості.

В той же час противники Європейських Принципів критикують їх за зайву абстрактність та надуману тереотизованість. Однак найбільш справедливими є зауваження стосовно недостатньої судової та арбітражної практики застосування цього акта. Дійсно, сторони контрактів, суди та арбітражі віддають перевагу національному законодавству, а не актам приватноправової уніфікації.

7. Порівняння основних європейсько-правових засобів та технологій "європеїзації" контрактного права дозволило виділити основні правові інтеграційні технології в праві ЄС:

уніфікація (англ. unification) на основі єдиного законодавства (англ. unified legislation), яка здійснюється за допомогою "регламентарних" засобів уніфікації;

гармонізація (англ. harmonisation), яка переважно здійснюється із застосуванням директив ЄС;

взаємне визнання (англ. mutual recognition), яке не передбачає створення єдиних або одноманітних норм, а вимагає від держав-членів визнавати на взаємній основі юридичні наслідки дії правових норм інших держав-членів;

координація (англ. coordination), що також здійснюється без ухвалення відповідних актів "коммунітарного" законодавства.

До додаткових технологій правового зближення належать:

зближення через початкове законодавство (англ. original legislation) або "початкова" уніфікація;

повідомлення про стандарти (англ. notification of standards), коли жодних єдиних або одноманітних норм не створюється, а держави — члени ЄС повідомляють Комісію про нові стандарти, ухвалені на національному рівні;

відкритий метод координації (англ. open method of coordination) — незаконодавча технологія, що використовується в політиці зайнятості.

Серед основних засобів зближення контрактного права виділяються засоби:

"директивної" гармонізації;

"регламентарної" уніфікації;

"прецедентної" уніфікації та гармонізації.

Як свідчать останні події, саме уніфікація за допомогою регламентів ЄС є найбільш поширеною, але поки ще лише у зближенні колізійних та процесуальних норм.

8. До важливих результатів дослідження можна віднести виявлення кризових явищ у процесі "європеїзації" контрактного права, до яких було віднесено наступні:

попри величезні зусилля академічних юристів, продовжується затягування процесу укладення і ухвалення проектів Європейського кодексу контрактного права, Європейського цивільного кодексу, цивільно-процесуального кодексу, невдала кодифікація приватного права;

не задовольняє потреби євроінтеграції і модель переважного розвитку європейського контрактного права як lex mercatoria — "Принципи європейського контрактного права" виявилася мало задіяними в судовій та арбітражній правозастосовчій практиці;

проявом ідейної слабкості сучасної концепції "європеїзації" контрактного права є застосування інститутами ЄС авторитарних методів при ухваленні "регламентарної" уніфікації норм договірного права.

Велике практичне значення має виявлення головних причин кризи сучасної моделі "європеїзації" контрактного права.

До першої групи причин належать такі, що мають юридико-технічний характер: розбіжності уніфікаційних технологій, що застосовуються на національному рівні, застосування різних джерел правового регулювання контрактних зобов’язань тощо.

Другу групу складають причини соціокультурного характеру, які продиктовані істотними розбіжностями культурно-правових традицій романо-германського і англійського права.

Третю групу утворюють причини, які мають економічний характер і пов’язані з тим, що в континентальних країнах Європи переважає модель стримування темпів економічного росту, а у Великобританії в громадській свідомості панує настанова на економічне зростання. З цим же пов’язане й різне ставлення до проблеми переважного захисту слабкої сторони договірних відносин. Якщо в континентальних країнах віддається пріоритет інтересам споживачів, то в Англії дотримуються необхідності переважного захисту інтересів підприємців.

До четвертої групи необхідно віднести політичні причини, які продиктовані різним ставленням до моделі подальшого розвитку політичного устрою Європейського Союзу. Вбачається, що доля подальшої уніфікації європейського контрактного права безпосередньо залежатиме від перспектив федералізації Союзу.

9. Здійснено аналіз новітніх концепцій зближення приватного права держав — членів ЄС у напрямі доктринальної гармонізації, серед яких виділяються основні:

Дуже інформативним у цьому плані виявився План дій більшого узгодження європейського контрактного права, який після обговорення в інститутах і органах ЄС представниками юридичних кіл і бізнесменів від всіх країн-членів у лютому 2003 р. був запропонований Європейською Комісією в якості другого кроку в поточній дискусії про майбутнє європейського контрактного права.

Метою цього плану визначено "більш узгоджене європейське контрактне право" (англ. a More Coherent European Contract Law), що має бути досягнуто за рахунок реалізації "Системи відліку" (англ. Frame of Reference), де будуть міститися норми, що стосуються укладання, дії, виконання та інтерпретації контракту. Ця система покликана поглибити та поширити доктринальне забезпечення процесів уніфікації та гармонізації контрактного права.

Серед інших запропонованих ініціатив необхідно виділити проект розробки стандартних умов правочинів (англ. Standard Terms and Conditions) або Загальних умов бізнес-контрактів (англ. General Conditions of Business Contracts), що свідчить про особливу увагу до приватноправових засобів "європеїзації" контрактного права.

Заплановане створення так званого Додаткового інструмента європейського контрактного права (англ. Optional Instrument of European Contract Law) передбачає розширення "регламентарної" уніфікації інститутів контрактного права. aws.

Подальшому вдосконаленню "європеїзації" контрактного права має сприяти відродження концепції ius commune europe як сукупності загальних принципів приватного права, які історично є спільними для всіх європейських країн і ґрунтуються на трьох основних ідеях:

транснаціонального права, що застосовується різними суб’єктами права, які не завжди пов’язані між собою владними відносинами;

універсального права, яке, на відміну від позитивного права, складається із загальних принципів права, яких дотримуються усі суб’єкти контрактних правовідносин;

сполучення єдності та універсальності з плюралізмом та диференціацією.

Останніми роками в Євросоюзі все більше поширюється концепція правової акультурації, яка розглядається як процес "європеїзації" контрактного права, що відбувається у напрямі зближення праворозуміння (гармонізації національних правових доктрин) у сфері європейського контрактного права. Основними напрямами правової акультурації є:

гармонізація інтерпретаційних процедур;

систематизація термінів і понять;

подолання розбіжностей у розумінні загальних принципів контрактного права.

10. На основі аналізу попередніх результатів адаптації цивільного та господарського законодавства України до права ЄС було зроблено висновок про те, що створено нормативно-правову основу зближення правових систем України та Європейського Союзу, а також сформовано інституційний механізм, який забезпечує здійснення адаптації права України до права ЄС.

Узагальнення сучасної доктрини адаптації законодавства України до acquis communautaire дозволило порівняти концепції "мінімальної адаптації", "поміркованої адаптації" та "максимальної адаптації". На основі цього був зроблений висновок про доцільність реалізації на сучасному етапі євроінтеграції України саме моделі "поміркованої адаптації".

Спрогнозовано основні параметри модернізації вітчизняної доктрини європейсько-правової інтеграції, в основу якої має бути покладено необхідність:

більш широкого використання всього арсеналу засобів уніфікації та гармонізації по всіх напрямах зближення договірного права України та європейського контрактного права. Однак доцільніше на теперішньому етапі зосередити увагу на міжнародно-правових та приватноправових засобах у пріоритетному напрямі зближення процесів праворозуміння;

широкомасштабного вивчення багатогранного процесу "європеїзації" контрактного права, для чого необхідно передбачити проведення низки міжгалузевих науково-дослідних робіт, запровадити у навчальних закладах України нові європейсько-правові спеціалізації та компаративно-правові дисципліни;

активізації культурно-правового обміну з Європейським Союзом та країнами-членами з питань уніфікації та гармонізації приватного права. Цьому має сприяти процес акультурації договірного права та європейського контрактного права, що не має жодних політико-правових обмежень.

ЗМІСТ

	Вступ.......................................................................................................................	4
	РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗБЛИЖЕННЯ КОН-ТРАКТНОГО ПРАВА ДЕРЖАВ — ЧЛЕНІВ ЄС....................	13
1.1.	Методологічні засади та основні джерела дослідження європейської інтеграції контрактного права..................................	13
1.1.1.	Загальна характеристика методології дослідження............................	14
1.1.2.	Європейське контрактне право як компаративно-правова наука........................................................................................................................	18
1.1.3.	Особливості європейського контрактного права як об’єкта наукового дослідження...................................................................................	31
1.2.	"Європеїзація" контрактного права в системі термінів і понять загальної теорії правової інтеграції....................................	37
1.2.1.	Визначення та поділ понять європеїзації, інтеграції та зближення інститутів контрактного права.............................................	38
1.2.2.	Підсистема понять, що розкриває сутність уніфікації та гармонізації права........................................................................................	45
1.3.	Історичні тенденції зближення контрактного права європейських країн.........................................................................................	63
1.3.1.	Передумови та основні концепції виникнення та еволюції інтеграції контрактного права.....................................................................	63
1.3.2.	Об’єктивна інтеграція контрактного права в епоху Античності та Середньовіччя................................................................................................	70
1.3.3.	Зближення інститутів контрактного права європейських країн у Новий та Новітній час..................................................................................	82
	Висновки до розділу 1 .....................................................................................	90
	РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ЗБЛИЖЕННЯ НОРМ КОНТРАКТ-НОГО ПРАВА ДЕРЖАВ — ЧЛЕНІВ ЄС.......................................	93
2.1.	Міжнародно-правові засоби зближення інститутів контрактного права європейських країн..........................................	93
2.1.1.	Порівняльна характеристика засобів міжнародно-правової уніфікації та гармонізації європейського контрактного права.....	94
2.1.2.	Класифікація засобів міжнародної інтеграції інститутів контрактного права європейських країн за предметом їх зближення.............................................................................................................	102
2.1.3.	Проблеми розробки та застосування міжнародно-правових засобів "європеїзації" контрактного права.............................................	109
2.2.	Приватноправові засоби гармонізації та уніфікації європейського контрактного права.....................................................	113
2.2.1.	Нове lex mercatoria як система засобів приватноправової гар-монізації та уніфікації контрактного права держав — членів ЄС	114
2.2.2.	Правова природа "Принципів європейського контрактного права" як ядра європейського lex mercatoria .........................................	124
2.2.3.	Питання ефективності приватноправових засобів "європеїзації" контрактного права.............................................................	134
2.3.	Європейсько-правові засоби та технології "європеїзації" контрактного права.......................................................................................	138
2.3.1.	Загальна характеристика системи інтеграційних технологій, що застосовуються у праві ЄС............................................................................	139
2.3.2.	Засоби "директивної" гармонізації європейського контракт-ного права.............................................................................................................	151
2.3.3.	Засоби "регламентарної" уніфікації контрактного права держав — членів ЄС.........................................................................................	170
2.3.4.	Засоби "прецедентної" "європеїзації" контрактного права............	185
	Висновки до розділу 2......................................................................................	198

	РОЗДІЛ 3. НОВІ НАПРЯМИ ЗБЛИЖЕННЯ ІНСТИ-ТУТІВ КОНТРАКТНОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН....................................................................................................................	200
3.1.	Криза "європеїзації" контрактного права, її причини та способи подолання.........................................................................................	200
3.1.1.	Виникнення кризових явищ у процесі зближення контрактного права держав — членів ЄС............................................................................	201
3.1.2.	Головні причини кризи "європеїзації" контрактного права.........	205
3.1.3.	План дій щодо більшого зближення європейського контракт-ного права та проблеми його реалізації...................................................	210
3.2.	Новітні концепції зближення приватного права держав — членів ЄС у напрямі доктринальної гармонізації.........................	216
3.2.1.	Формування концепції нового ius commune europe і дискусії навколо зближення контрактного права на основі загальних принципів..............................................................................................................	217
3.2.2.	Місце загальних принципів права в процесі "європеїзації" контрактного права..........................................................................................	224
3.2.3.	Принципові розбіжності у розумінні контрактної справедли-вості і добросовісності та проблеми їх подолання..............................	230
3.2.4.	Проблеми акультурації доктрин контрактного права держав — членів ЄС...............................................................................................................	236
3.3.	Адаптація цивільного і господарського законодавства України до права ЄС та модернізація вітчизняної доктрини європейсько-правової інтеграції ..........................................................	249
3.3.1.	Доктринальні, нормативно-правові та організаційно-правові засади адаптації цивільного та господарського законодавства України до права ЄС ......................................................................................	250
3.3.2.	Пропозиції щодо модернізації вітчизняної доктрини європейсько-правової інтеграції та гармонізації договірного права України з європейським контрактним правом .......................	262
	Висновки до розділу 3......................................................................................	274
	Висновки................................................................................................................	277