Висновки до розділу 3

1. В процесі дослідження було виявлено декілька ознак кризи існуючої моделі "гармонізації" контрактного права, до яких належать:

невдала кодифікація приватного права;

неефективність реалізації приватноправових засобів його уніфікації;

застосування авторитарних методів при запровадженні інститутами ЄС засобів "регламентарної" уніфікації норм договірного права.

Вдалося виявити основні причини цієї кризи:

юридико-технічні, які полягають у застосуванні на національному рівні держав-членів різних уніфікаційних технологій;

соціокультурні, які проявляються в розбіжностях основних концепцій договірного права в країнах романо-германського права і в Англії;

економічні, пов’язані з протилежною орієнтацією одних країн на економічне зростання і переважний захист підприємців, інших — на стримування темпів економічного росту і відповідно — на переважний захист споживача;

політичні, продиктовані різним ставленням до моделі федералізації Європейського Союзу.

2. Аналіз Плану дій більшого узгодження європейського контрактного права (англ. Action Plan on a More Coherent European Contract Law) дозволив оцінити його задум, який пов'язує подальше зближення інститутів контрактного права з:

посиленням доктринальної складової "європеїзації" контрактного права, що відповідає нової концепції ius commune europe;

подальшим розвитком "регламентарної" уніфікації контрактного права;

поширенням засобів приватноправової уніфікації національних інститутів договірного права.

3. За результатами аналізу концепції правової акультурації було з'ясовано місце загальних принципів права в процесі "європеїзації" контрактного права.

Було констатовано, що особливої важливості набуває визначення та класифікація загальних принципів контрактного права, наведене в "Принципах європейського контрактного права", до яких належать принципи:

свободи договору (англ. Freedom of Contract);

добросовісності (англ. Good Faith) і чесної ділової практики (англ. Fair Dealing);

обов’язку співробітництва (англ. Duty to Co-operate);

розумності (англ. Reasonableness).

Однак було виявлено, що найбільші розбіжності національних доктрин контрактного права обумовлює різне розуміння принципу договірної свободи. При тому щодо визначення змісту добросовісності застосовуються універсальні для всіх правових культур критерії — "справедлива" ціна та здоровий глузд. Тому припускається, що саме принцип добросовісності має бути основою розгортання діалогу правових культур.

4. Узагальнено попередні результати адаптації цивільного та господарського законодавства України до права ЄС, головні серед яких наступні:

створено нормативно-правову базу зближення правових систем України та Європейського Союзу, ядром якої є: Угода про партнерство та співробітництво від 16 червня 1994 р., що набула чинності у березні 1998 року; Закон України "Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" 2004 р.; Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004 — 2015 рр. "Шляхом європейської інтеграції";

сформовано інституційний механізм, що забезпечує здійснення адаптації права України до права ЄС, до якого належать: Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства UEPLAC (англ. Ukrainian-European Policy and Legal Advice Centre), Національна координаційна рада з питань адаптації законодавства, Державний департамент з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України, Верховна Рада України (Комітет з питань європейської інтеграції), Секретаріат Кабінету Міністрів України.

5. Розроблено пропозиції щодо модернізації вітчизняної доктрини європейсько-правової інтеграції та гармонізації договірного права України з європейським контрактним правом, основними серед яких є:

використання всього арсеналу засобів уніфікації та гармонізації, пріоритетними з яких мають бути міжнародно-правові та приватноправові засоби зближення;

системне і поглиблене вивчення процесу "європеїзації" контрактного права, що відбувається в самому Євросоюзі, чому має сприяти трансформація концепції "адаптації" у концепцію "широкомасштабної рецепції" європейського права;

вибір акультурації доктрин договірного права у якості найбільш перспективного для України напряму наближення до європейського контрактного права.