АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА

О. О. ГАЙДУЛІН

ЗБЛИЖЕННЯ

КОНТРАКТНОГО ПРАВА

ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

МОНОГРАФІЯ

Київ

Видавець Позднишев

2009

УДК 341.22

ББК 67.412.1

П 78

Рецензенти:

Крупчан Олександр Дмитрович — член-кореспондент Академії правових наук України, директор Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва України;

Калюжний Ростислав Андрійович — доктор юридичних наук, професор, начальник кафедри управління Київського національного університету внутрішніх справ;

Козловський Антон Антонович — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, віце-президент з наукової роботи Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Ю.Бугая, професор кафедри права Європейського Союзу.

Рекомендовано до друку Вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України (протокол № 4 від 22 квітня 2009 року).

Гайдулін О.О.

П 78 Зближення контрактного права європейських країн: Монографія. . —К.: Видавець Позднишев, 2009. — 293 с.

ISBN 978-966-8830-37-2

У монографії досліджено процес зближення інститутів контрактного права держав — членів ЄС, який націлений на утворення нового міжгалузевого комплексу в праві Європейського Союзу — європейського контрактного права.

Проаналізовано основні концепції "європеїзації" контрактного права та новітні акти уніфікації та гармонізації, останнім часом укладені в Європейському Союзі. Особливу увагу приділено "Принципам європейського контрактного права", а також Регламенту ЄС "Рим І", який починає діяти з 17 грудня 2009 р. і замінює Римську конвенцію 1980 р. про право, яке застосовується до контрактних зобов’язань.

Монографічне дослідження має сприяти модернізації вітчизняної концепції правової євроінтеграції в сфері приватного права згідно з вимогами сучасної доктрини нового ius commune europe, котра нині є провідною у західноєвропейській юриспруденції.

УДК 341.22

ББК 67.412.1

Isbn 978-966-8830-37-2 о.О. Гайдулін, 2009

Видавець Позднишев, 2009

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

BGB	Burgerliches Gesetzbuch von 1896 — Германське Цивільне уложення 1896 р.;
CFR	"Common Frame of Reference" — Проект "Загальні рамкові рекомендації";
CISG	United Nations Convention on Contracts for the International Sale of Goods (1980) — Конвенція Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р. (Віденська конвенція)
CoPECL	Joint Network on Principles of European Contract Law — Об'єднана мережа з "Принципів Європейського контрактного права";
ERA	Academy of European Law — Академія європейського права;
HCCH; ГКМПП	Hague Conference on Private International Law — Гаазька конференція з міжнародного приватного права
HGB	Handelsgesetzbuch von 1897 — Германське Торгове уложення 1897 р.;
ICC; МТП	International Chamber of Commerce — Міжнародна торгова палата
PECL; Європейські Принципи	Principles of European Contract Law — "Принципи європейського контрактного права"
SECOLA	Society of European Contract Law — Товариство європейського контрактного права
UNCITRAL; ЮНСІТРАЛ	United Nations Commission on International Trade Law — Комісія ООН з міжнародного торгового права
UNIDROIT Principels; Принципи УНІДРУА	The UNIDROIT Principels of International Commercial Contract — Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА
UNIDROIT; УНІДРУА	International Institute for the Unification of Private Law — Міжнародний інститут уніфікації приватного права
ГКУ	Господарський кодекс України
ЦКУ	Цивільний кодекс України

ВСТУП

Стратегічний курс України на європейську інтеграцію, необхідність входження вітчизняної економіки на світовий ринок гостро ставлять питання про приєднання нашої країни до процесу міжнародної уніфікації контрактного права, який набуває складного і суперечливого характеру.

У цій обстановці назріла необхідність з’ясувати саму сутність проблеми "європеїзації" контрактного права, без чого вітчизняна юридична думка залишатиметься стороннім спостерігачем доленосних процесів гармонізації національних систем приватного права, які набули найбільшого розвитку в правовому просторі об’єднаної Європи.

Необхідність компаративного дослідження євроінтеграції контрактного права обумовлена низкою факторів, серед яких основними є наступні:

1. Багатогранні інтеграційні процеси, які розпочалися в повоєнній Європі і відбуваються на правовій основі, призвели до формування спільного європейського ринку. Однак саме контрактні правовідносини, які знаходяться в авангарді формування нового європейського економічного простору виявилися найменш врегульованими правом ЄС. Залишаючись нині переважно під юрисдикцією різних країн – членів ЄС транскордонні правочини стикаються з особливим видом "нетарифних бар'єрів" – розбіжностями національних інститутів контрактного права. Це значно збільшує ризиковість подібних трансакцій, в тому числі й тих, що укладаються українськими підприємцями з європейськими партнерами.

2. За цих умов інститути ЄС розпочали довготривалий процес пошуку найбільш оптимальних способів зближення контрактного права країн-членів, що спряло розгортанню системних компаративно-правових досліджень всього комплексу проблем правової євроінтеграції. Це призвело до виникнення нової галузі європейської компаративістики – науки європейського контрактного права, що досі не отримало належної оцінки у вітчизняному правознавстві. Ситуація ускладнюється тим, що глибина та масштабність питань, які виявилися при здійсненні цих пошукових робіт у сфері правої уніфікації та гармонізації, дозволяє оцінити цей процес як далекий від завершення.

3. Апробація усіх відомих засобів зближення контрактного права, в тому числі найбільш радикального у формі загальноєвропейської кодифікації - свідчить про те, що жодний з них повною мірою не забезпечує необхідного рівня конвергованості національних інститутів контрактного в нову галузь європейського права – контрактне право ЄС. Все це свідчить про наявність кризи традиційної моделі "європеїзації" контрактного права, яка може бути подолана через утворення нової концепції європейської правової інтеграції у сфері приватного права.

4. Сучасна європейська правова думка схиляється до визнання необхідності переорієнтації правової євроінтеграції у напряму гармонізації процесів праворозуміння, що призвело до формування в європейських академічних колах концепції нового Ius Commune Europe. Ця концепція передбачає акультурацію національних доктрин контрактного права в процесі діалогу різних правових культур і перш за все романо-германської та англо-американської. В умовах усвідомлення українською правовою думкою своєї культурно-правової ідентичності таке дослідження виявляється конче потрібним для формування власної позиції України щодо дискусійного питання утворення єдиного європейського законодавства в галузі приватного права загалом та договірного зокрема.

5. Для України дослідження проблем формування європейського контрактного права є визначальним при виборі оптимальних форм включення в інтеграційний процес у галузі приватного права. Проте, таке приєднання нашої країни до процесу європейської інтеграції можливо лише за умови активного включення української правової думки до міжнародного діалогу з питань "європеїзації" контрактного права, що має призвести до відповідної модернізації існуючої моделі адаптації законодавства України до права ЄС.

Теоретичним підґрунтям здійсненого дослідження є доктрина компаративного права як спільний доробок вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів у галузі теорії права, порівняльного цивільного та господарського права, серед яких виділяються: С. Алексєєв, М. Ансель, С. Бахін, М. Богдан, Р. Давид, А. Дмитрієв, В. Журавський, О. Зайчук, В. Корецький, П. Круз, Х. Кьотц, Ф. Лаусон, Л. Луць, М. Марченко, М. Ониськів, Н. Оніщенко, A. Рубанов, М. Савчин, А. Саїдов, О. Скакун, М. Тилле, М. Тихомиров, Є. Усенко, М. Харитонов, О. Харитонова, К. Цвайгерт, X. Шак, Г. Швеков, А. Шепель.

Останнім часом питання договірного права європейських країн здебільшого розглядається в межах науки міжнародного приватного права та його інституту — міжнародного контрактного права. Вагомий внесок у висвітлення цих питань зробили такі вчені-цивілісти: О. Аблезгова, Л. Ануфрієва, М. Богуславський, А. Довгерт, В. Звєков, О. Комаров, Н. Карсакова, Л. Лунц, О. Маковський, М. Розенберг, О. Садиков, А. Смітюх, Н. Сюр, А. Кукін, А. Тинель, Я. Функ, В. Хвалей, Н. Швидак, К. Шестакова. Особливо варто виділити таких вчених як Л. Варшаломидзе, А. Попова, М. Синявська, Г. Фединяк, Я. Шевченко, Р. Ходикін, В. Луць, роботи, яких безпосередньо торкаються проблем міжнародно-правової уніфікації та гармонізації приватного права.

Помітний вплив на формування теоретичної бази дослідження здійснили праці в галузі права Європейського Союзу, які були написані такими вітчизняними та зарубіжними вченими, як: А. Абдуллін, Т. Анакіна, М. Арах, В. Безбах, А. Вакуленко, М. Гнатовський, С. Гоці, І. Грицяк, Г. Дейвіс, М. Ентін, С. Єршов, А. Капустін, С. Кашкін, В. Кернз, Т. Кисельова, Ю. Кондратюк, В. Кулєшов, О. Кресін, П. Луцишин, В. Ляшенко, В. Малахов, В. Мармазов, В. Муравйов, З. Опейда, В. Опришко, Р. Петров, І. Піляєв, А. Рассмагіна, К. Смирнова, Ю. Зайчук, А. Татам, Ф. Тоді, Г. Толстопятенко, Б. Топорнін, С. Федонюк, Д. Федорчук, Ю. Юмашев.

З праксеологічної точки зору заслуговують на увагу роботи, присвячені загальним та спеціальним питанням адаптації законодавства України до права ЄС, які написані такими вітчизняними вченими, як: М. Баймуратов, І. Березовська, М. Гнатовський, С. Годун, Т. Демченко, Г. Друзенко, Н. Желєзняк, B. Журавський, В. Забігайло, Ю. Капіца, О. Ковальова, В. Король, С. Костюк, І. Кравчук, О. Крупчан, Н. Кузнєцова, О. Лаба, С. Лісніченко, І. Літінас, М. Микієвич, М. Парапан, Р. Петров, І. Процента, К. Рудой, Н. Сюр, Л. Фалалєєва, В. Черешнюк, С. Шевчук, Ю. Шемшученко, К. Ященко. 

Проте при висвітленні проблеми порівняльного аналізу правової євроінтеграції явно переважають дослідження публічно-правових аспектів правового регулювання господарського обороту, а складні та суперечливі процеси уніфікації та гармонізації приватного права і зокрема інститутів контрактного права, переважно розглядаються у дискусійному плані.

Однак, останнім часом юридична думка, що розвивається на пострадянському просторі, все більше уваги приділяє питанням становлення європейського контрактного права. Так, безпосередній вплив на формування концепції роботи здійснили праці таких українських і російських вчених-юристів як: А. Бєляєва, М. Брагінський, Н. Вілкова, І. Зикін, В. Кисіль, О. Кислиціна, В. Коссак, A. Маковська, О. Мережко, С. Медведєв, А. Попова, О. Порфір'єва, О.Сироткіна, О. Щокіна.

Значно більший рівень дослідження проблем зближення інститутів контрактного права спостерігається у західноєвропейській правовій науці. Провідною темою цих досліджень залишається доктринальне забезпечення "Принципів європейського контрактного права". Найбільших зусиль у цьому напрямі докладають: Христіан фон Бар (Christian von Bar), Пілар Барре Бенлоч (Pilar Barres Bennloch), Хуг Біл (Hugh Beale), Клауд Вітс (Claude Witz), Рейнхард Зіммерманн (Reinhard Zimmermann), Жосе Мігуел Ембіт Іруйо (José Miguel Embid Irujo), Карло Кастроново (Carlo Castronovo), Ерік Клів (Eric Clive), Ізабель де Ламбертері (Isabelle de Lamberterie), Оле Ландо (Ole Lando), Андре Прюм (André Prüm), Фернандо Мартінес Санз (Fernando Martínes Sanz), Деніс Таллон (Denis Tallon).

Останніми роками фактично сформувалася нова компаративна наука — європейське контрактне право, фундаторами якої, окрім вищезазначених вчених, стали академічні та практикуючі юристи, що спеціалізуються на питаннях "європеїзації" контрактного права: Г. Алпа (G. Alpa), М. Брид Андерсен (M. Bryde Andersen), Юрген Базедов (Jürgen Basedow), Г. Барет (G.Barett), Клаус Петер Бергер (Klaus Peter Berger), Л.Бернардо (L. Bernardeau), Денні Буш (Danny Busch), Герхард Вагнер (Gerhard Wagner), Стефен Везерілл (Stephen Weatherill), Кетрін Велк (Catherine Valcke), Стефан Вогенер (Stefan Vogenauer), Гальф-Пітер Галлієс (Gralf-Peter Calliess), Сіф ван Ерп (Sjef van Erp), Вінцензо Зено-Зенковіч (Vincenzo Zeno-Zencovich), Е.А. Крамер (E.A. Kramer), Хейн Кьотц (Hein Kötz), Бригитта Люргер (Brigitta Lurger), Леон Нігліа (Leone Niglia), Ян Смітс (Jan Smits), Крістіан Твігг-Флешнер (Christian Twigg-Flesner), Уінфрід Тілманн (Winfried Tilmann), Волфганг Фабер (Wolfgang Faber), Артур Харткамп (Arthur Hartkamp), Мартін Хейзелінг (Martijn Hesselink), Рейнер Шульц (Reiner Schulze).

Спостерігається відокремлення двох напрямів у предметній сфері європейського контрактного права. По-перше, це дослідження так званих споживчих контрактів, на вивченні яких спеціалізуються: Марко Б.М. Лоос (Marco B.M. Loos), Герант Хоувеллс (Geraint Howells), Рейнер Шульц (Reiner Schulze). По-друге, це прикладні дослідження проблем наближення окремих національних інститутів контрактного права до права ЄС. Ці пошукові роботи здійснюють: щодо шотландського права — У.У. МакБрид (W.W. McBryde), Х.Л. МакКвін (H. L. MacQueen), Я.М. Томсон (J. M. Thomson), щодо датського права — Хондіус Буш (Hondius Busch), Счелхаас ван Коотен (Schelhaas van Kooten), щодо французького права — Мазед Фоварк-Коссон (Mazeaud Fauvarque-Cosson), щодо французького та іспанського права — Одавіа Буено Діас (Odavia Bueno Díaz).

Все вищезазначене переконливо свідчить про актуальність обраної теми і про необхідність комплексного наукового дослідження проблеми зближення інститутів договірного права держав — членів ЄС та формування європейського контрактного права.

Дослідження здійснено на виконання Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004—2007 роки та Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004—2007 роки, які затвердила своїм рішенням № 5 Дер­жавна рада з питань європейської та євроатлантичної інтеграції 2 грудня 2003 року.

Роботу виконано в рамках другого Спільного Європейського Проекту "Нові навчальні програми з міжнародного економічного права в КНЕУ" в період з 2003 по 2006 рік, який переміг на конкурсі, організованому Європейською Комісією за програмою TEMPUS-III (третя фаза трансєвропейського плану кооперації в сфері вищої освіти між Європейським Союзом та країнами-партнерами).

Мета даного дослідження полягає у комплексному компаративному дослідженні основних засобів та напрямів зближення інститутів договірного права держав — членів ЄС для виявлення перспектив формування нової галузі — контрактного права Євросоюзу та визначення можливих і оптимальних форм включення України в процес "європеїзації" контрактного права.

Відповідно до поставленої мети визначені такі основні завдання:

з’ясувати методологічні засади та основні джерела дослідження європейської правової інтеграції контрактного права;

впорядкувати сукупність термінів і понять загальної теорії правової інтеграції та "європеїзації" контрактного права;

дослідити історичні тенденції зближення контрактного права європейських країн;

оцінити ефективність міжнародно-правових засобів зближення інститутів контрактного права європейських країн;

проаналізувати приватноправові засоби гармонізації та уніфікації європейського контрактного права;

порівняти основні європейсько-правові засоби та технологій "європеїзації" контрактного права

виявити кризові явища в процесі "європеїзації" контрактного права, їх причини та способи подолання;

здійснити аналіз новітніх концепції зближення приватного права держав — членів ЄС у напряму доктринальної гармонізації;

спрогнозувати основні параметри модернізації вітчизняної доктрини європейсько-правової інтеграції.

Об’єктом дослідження є інститути контрактного права держав — членів ЄС та право Євросоюзу як складові єдиного правового простору.

Предметом дослідження є засоби зближення контрактного права держав — членів ЄС та основні напрями їх "європеїзації" при формуванні нової галузі — контрактного права Євросоюзу.

В основу матеріалу, який проаналізовано в цьому дослідженні, покладена інформація, зібрана автором під час стажування в університеті Носамбрія (м. Ньюкасл, Велика Британія) в межах Спільного Європейського Проекту з 26 квітня по 15 травня 2004 року.

Слушними для реалізації проекту виявилися поради та консультації, надані керівником Школи права Університету Носамбрія Філіпом Кені (Phillip Kenny), викладачем контрактного права (Contract Law) Стівом Вілсоном (Steve Wilson), а також Ральфом Тірнаном (Ralph Tiernan), який викладає курс Міжнародного торгового права (International Trade Law), та Тоні Сторі (Toney Story)— викладачам дисципліни "Свобода пересування товарів та послуг у межах внутрішнього ринку ЄС" (Free movement of goods and services within EU internal market).

Дана монографія є першим системним дослідженням у вітчизняному правознавстві концептуальних засад інтеграції інститутів контрактного права європейських країн. Проблеми, що досліджуються, є комплексними і знаходяться на стику наук теорії права, міжнародного приватного та міжнародного публічного права, цивільного та господарського права.

Результати здійсненого дослідження узагальнено у таких його висновках:

у новому, компаративно-правовому аспекті проаналізована термінологія, яка застосовується для опису правової інтеграції. Запропоновано авторські варіанти терміносистем загальної теорії правової інтеграції та правової євроінтеграції;

вперше європейське контрактне право розглядається у максимально широкому значенні: не тільки як окрема галузь компаративної правової науки, а й як сукупність інститутів контрактного права окремих європейських країн, із яких шляхом поступової уніфікації виростає нова галузь європейського права — контрактне право Євросоюзу;

історію "європеїзації" контрактного права розглянуто у більш широкому культурно-історичному контексті, що дозволило виявити не тільки основні тенденції зближення інститутів договірного права європейських країн, а й встановити тісний зв'язок між процесами систематизації національного законодавства та міжнародної правової інтеграції;

уточнено різні засоби уніфікації та гармонізації контрактного права (міжнародно-правові, європейсько-правові та приватно-правові). Запропоновано виділити три основних напрями "європеїзації" контрактного права, які проявляються у зближенні процесів правотворчості, правореалізації та праворозуміння у сфері договірного права;

принциповим для з’ясування справжніх причин розбіжностей у розумінні як сутності самого процесу уніфікації контрактного права, так і його доцільності, є виявлення різних підходів до тлумачення загальних принципів договірного права і передусім договірної справедливості та добросовісності;

гіпотетично стверджується, що розбіжності у розумінні договірної справедливості зумовлені глибинними культурно-історичними чинниками, а тому мають принципово непереборний характер. В той же час різноманітні інтерпретації змісту принципу добросовісності лише підтверджують його універсальність, яка походить від основоположних засад ринкових відносин — справедливої (розумної) ціни та здорового глузду суб’єктів договірних відносин;

обґрунтовано авторську позицію щодо провідної ролі у "європеїзації" контрактного права процесу акультурації його національних доктрин. Запропонована робоча дефініція акультурації контрактного права, узагальнено її історичний досвід, визначено її першочергові заходи щодо гармонізації інтерпретаційних процедур та систематизації термінів і понять;

важливим є висновок не тільки про реальну можливість, а й практичну доцільність включення України у процес "європеїзації" контрактного права. Продуктивними є пропозиції щодо активізації вітчизняних наукових компаративно-правових досліджень європейського контрактного права та розробки і впровадження програм підготовки юристів-компаративістів господарсько-правової спеціалізації.

Робота сприяє заповненню суттєвої прогалини в науках міжнародного приватного права, міжнародного публічного права, господарського та цивільного права стосовно системних знань про засади правової євроінтеграції, галузеву належність, джерела та загальні принципи європейського контрактного права.

Теоретичні положення і висновки, що містяться в монографії, можуть бути використані в науковій та навчальній літературі, при проведенні спецкурсів, а також при подальшій розробці досліджуваної проблематики. Конкретні практичні рекомендації і пропозиції по реформуванню та вдосконаленню системи національного цивільного, господарського та колізійного законодавства можуть бути використані в процесі гармонізації національного законодавства із законодавством інших держав в рамках певних міждержавних утворень.