Тема 10. Методичні підходи щодо визначення ккр і кккз з економічних дисциплін

1. Комплексні контрольні роботи як засіб перевірки знань з фахової дисципліни.

2. Комплексні контрольні кваліфікаційні завдання як засіб перевірки знань, умінь і навичок та готовності виконання відповідних функціональних обов’язків, передбачених освітньо-професійною програмою чи освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

1. З метою перевірки знань з фахової дисципліни використовують комплексні контрольні роботи (ККР). До складу пакетів ККР входить:

1. навчальна програма нормативної дисципліни,

2. рецензія на ККР,

3. критерії оцінки виконання завдань ККР,

4. перелік довідкової літератури, використання якої дозволяється при виконанні ККР.

Пакети ККР розробляються кафедрами навчальних закладів і використовуються:

• при проведенні самоаналізу Вузу з метою корекції робочих навчальних програм, вдосконалення організації навчального процесу;

• при проведенні атестаційної експертизи з метою державної оцінки рівня підготовки студентів.

ККР – перелік формалізованих завдань, вирішення яких потребує уміння застосовувати інтегровані знання програмного матеріалу дисципліни. ККР з кожної дисципліни повинна мати не менше 30 варіантів формалізованих завдань різнозначної складності; термін виконання кожного варіанта – 80-90 хв. Всі завдання ККР повинні мати професійні спрямування і їх вирішення вимагає від студентів не розрізнених знань окремих тем і розділів курсу, їх інтегрованого застосування. При їх вирішенні студент повинен продемонструвати не репродуктивну, а творчу розумову діяльність.

Оцінка за виконання ККР виставляється згідно з існуючим положенням за 4-бальною системою “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”. При розробці критеріїв оцінки за основу слід брати повноту, правильність виконання завдань. Крім цього, необхідно враховувати здатність студента:

• диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання,

• застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях,

• інтерпретувати схеми, графіки, діаграми,

• аналізувати і оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень,

• викладати матеріал на папері логічно, послідовно, стисло.

Рецензію на пакет ККР з фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін дають випускаючі кафедри (циклові комісії) на основі всебічно проведеного аналізу. При складанні рецензії необхідно показати:

• позитивні моменти розробленої ККР,

• відповідність варіантів завдань програмним вимогам,

• професійне спрямування та реалізацію принципу комплексності розроблених варіантів завдань,

• рівнозначність варіантів завдань за їх складністю та можливість застосування комп’ютерної техніки при їх вирішенні,

• обґрунтованість критеріїв оцінки виконаних завдань,

• обґрунтованість запропонованого переліку довідникової літератури,

• недоліки та шляхи покращення завдань,

• можливість їх використання для оцінки рівня готовності студентів до вивчення спеціальних дисциплін.

До переліку довідкової літератури включаються таблиці, довідники, які не мають методик проведення розрахунків або короткого викладу процесів і явищ.

2. Складовою частиною освітнього стандарту, що характеризує рівень готовності випускників до діяльності за фахом та визначає їх відповідність вимогам кваліфікаційних характеристик є розв’язання комплексних контрольних кваліфікаційних завдань, професійне тестування, виконання та захист студентами курсових, дипломних проектів, складання державних іспитів. До складу КККЗ входять:

• безпосередньо КККЗ,

• три рецензії на них,

• критерії оцінки за 4-бальною системою,

• перелік довідкової літератури, що необхідна для виконання КККЗ.

Пакет КККЗ повинен включати контрольні завдання з 3-4 професійно-орієнтованих дисциплін. В кожному комплекті повинно бути від 25 до 30 завдань трьох варіантах кожне, якими охоплюється повний курс підготовки фахівців з певного напряму (спеціальності). Контрольне завдання складається з теоретичної та практичної частини, зміст яких повинен відповідати вимогам кваліфікаційної характеристики фахівця, потребам виробництва і дозволяти визначити рівень готовності випускника до використання набутих знань, умінь та навичок при майбутній діяльності за фахом. Теоретичною частиною КККЗ спеціальностей (контроль знань), як правило, є тести та ключ до них або перелік контрольних питань. У практичній частині (контроль умінь та навичок) КККЗ ставиться творче ситуаційне завдання, пошукова або розрахункова задача, що відповідає обов’язкам тих посад, які зазначені в кваліфікаційній характеристиці.

Використання КККЗ є обов’язковим при проведенні закладом освіти самоаналізу діяльності за заявленим напрямом і рівнем підготовки фахівців, а також комісіями фахових рад Державної інспекції закладів освіти відповідно в процесі акредитаційної та атестаційної експертиз. Етапи розробки КККЗ:

• розробка та обговорення КККЗ на засіданні кафедри,

• направлення пакету на зовнішню експертизу (до відповідної науково-методичної комісії Міносвіти, організації замовників фахівців, провідного Вузу, акредитованого з зазначеного напряму за ІУ рівнем),

• доопрацювання КККЗ з метою усунення висловлених зауважень і виконання рекомендацій,

• затвердження КККЗ при акредитаційній експертизі відповідною фаховою радою.

До виконання КККЗ залучається не менше 75% груп студентів випускників курсів кожної з ліцензованої спеціальності всіх форм підготовки після завершення ними повного курсу навчання. Для проведення контрольних замірів за рішенням органу, який проводить акредитаційну експертизу, можуть використовуватись як КККЗ, розроблені безпосередньо Вузом, так і розроблені іншим Вузом того ж акредитаційного рівня.