2. Сутність проблем зайн-ті та безр-тя в ек. Теоріях

Проблеми зайн-ті і безробіття знайшли широке відобр-ня у роботах класиків ек. думки Сміта і Рікардо.

Ліберальний підхід Сміта стосовно ринк. рівноваги та досягнення заг. блага ч/з інд. прагнення стосовно зайн-ті передбачає, що П. і Пр. на РП завжди досягають рівноваги, а повна зайн-ть забезпечена.

Рікардо сформулював закон труд. в-ті як самий заг. регулятор ринк. госп-ва. Він вважав с-му ринк. капіталізму найбільш раціональною. Визнаючи працю єдиною субстанцією в-ті, Рікардо зробив висновок, що зміна з/п без зміни продукт-ті праці не впливає на ціну, а змінює лише розподіл в-ті створеного продукту між підприємцем і роб-ком, тобто змінює спів-ня з/п і пр-ку у в-ті продукту. З/п і пр-к можуть змінюватись тільки в протил. напрямку, у зворотному спів-ні. Тому теорію Рікардо наз. с-мою розбрату і ворожнечі між класами.

Відповідно до поглядів Рікардо, праця має ринк. і прир. в-ть.

Прир. ціна праці - та, яка необхідна, щоб роб-ки мали кошти для продовження роду без збільш. або зменш. їхнього числа. Природна ціна залежить від звичаїв.

Якщо ринк. ціна праці падає нижче природної, становище роб-ків значно погірш-ся і стає «найвищою мірою скрутним». Лише після того, як негаразди, позбавивши їх тих предметів комфорту, які звичка робить абс-но необх-ми, скоротять їхнє число, ринк. ціна повернеться до природної.

В рамках постулатів клас. ПЕ, безр-тя в ринк. ек-ці неможливе тому, що надлишкове нас-ня вимирає. В цьому полягає суть рікардіанс. залізного закону з/п, який ґрунт-ся на прир. законі народонас-ня.

Питання зайн-ті та безр-тя досліджував Маркс. Можна зробити висновок, що теорія зайн-ті в ек. вченні К.Маркса баз-ся на 3х найважливіших постулатах: * теорія доданої в-ті, * теорія росту орг. будови к-лу, * закон народонас-ня.

Якщо виходити з того, що орг. будова к-лу залиш-ся без змін, то П. на працю повинен збільшуватись пропорційно зростанню к-лу. Однак історія р-ку ринк. капіталіст. госп-ва свідчить про те, що відб-ся пост. зростання орг. будови к-лу, що обумовлено дією закону додатк. в-ті. Прагнучи до одержання надлишкової додатк. в-ті, підприємці зацікавлені в тому, щоб інд. в-ть товарів була нижче суспільної, а для цього потрібні пост. техн. удосконалення і збільшення в-т на пост. к-л. В рез-ті, частка змінного к-лу зменш-ся, П. на роб. силу відносно знижується, чис-ть зайнятих збільш-ся повільніше в порівнянні з ростом всього к-лу і всього сусп. в-ва.

Т.ч. Маркс пропонує властивий капіталіст. способу в-ва закон народонас-ня: роб. нас-ня, забезпечуючи нагр-ня к-лу, тим самим у зростаючих розмірах створює засоби, що роблять його відносно надлишковим нас-ням. Це надлишкове нас-ня має важл. зн-ня для р-ку капіталіст. в-ва, пост. забезп-ня його необх. роб. силою.

Надлишк. нас-ня – це важіль капіталіст. нагр-ня та умова існування капіталіст. способу відтв-ня. Воно утворює резервну пром. армію.

Життєвий шлях пром-ті індустр. доби, що має форму 10-літнього циклу: пожвавлення, в-во під високим тиском, кризи і застою; циклу, що перериваються більш дрібними коливаннями, ґрунт-ся на пост. утв-ні, більшому, або меншому поглинанні та утв-ні знову пром. резервної армії, або перенас-ні. Мінливість пром. циклу збільшує перенас-ня і стає одним із найбільш енергійних ф-рів його відтв-ня. Маркс стверджує, що: «Вся хар-рна для суч. пром-ті форма руху виникає з пост. перетв-ня деякої частини роб. нас-ня в незайнятих або напівзайнятих роб-ків».

Кінц. метою роботи Дж.М.Кейнса «Заг. теорія зайн0ті і грошей» - встановити, чим визн-ся рівень зайн-ті. Кейнс і його послід-ки вважають, що в ринк. капіталіст. госп-ві не існує ніякого механізму, що гарантує повну зайн-ть. А причини безр-тя та інфляції є не зовн. причинами, а криються в самій цій ек. с-мі, що не є і не може бути саморегулюючою.

Кейнсіанці заперечують еластичність з/п і цін. З/п важко змін-ся, особливо в бік зменшення. Але навіть, якщо було б зниження з/п і цін, то сумнівно що це сприяло б скороченню безр-тя. Зниження з/п веде до зниження купів. спром-ті, звуження спож. ринку, що природно не сприяє р-ку в-ва і зайн-ті.

Ціни також складно знизити. У монополістів, що займають пануюче становище на ринках праці та багатьох товарів існують резерви, щоб протистояти зниженню цін в умовах падіння попиту.

Основою теорії Кейнса є принцип еф. попиту: обсяг в-т праці (N), на який підприємці проявляють попит, зал. від очікуваних в-т сусп-ва на споживання (D1) і очікуваних в-т на нові інвестиції (D2), що в сук-ті складає величину еф. попиту(D1D2), а зайн-ть є ф-єю еф. попиту.

3. Пок-ки зайн-ті та критерії еф-ті

Осн. пок-ками зайн-ті є чис-ть зайнятих і рівень зайн-ті.

Чис-ть зайнятих – абс. пок-к зайнятого нас-ня, який хар-зує її обсяг. Відношення чис-ті зайнятих до заг. чис-ті нас-ня віком 15-70 років – відносний пок-к зайн-ті – рівень зайн-ті: Рз = (Чз / Чн)*100%

Існують такі 4 групи пок-ків, що дозволяють оцінити еф-ть зайн-ті:

1) Пропорції розподілу рес-в праці сусп-ва за хар-ром їхньої участі в сусп.-корисній д-ті.

2) Рівень зайн-ті працезд. нас-ня у с/г. Еф-ть зайн-ті за цією групою може бути оцінена на основі балансу труд. рес-в.

3) Стр-ра розподілу працюючих за галузями нар. госп-ва.

4) Профес.-кваліфік. стр-ра працюючих - відображає розподіл працюючого нас-ня за профес.-кваліфік. групами і ступінь збаланс-ті с-ми підготовки кадрів з потребою ек-ки в кваліфік. прац-ках.

В міжнар. стат-ці вихідним пок-ком для аналізу зайн-ті є рівень ек. акт-ті нас-ня, тобто частка ек.-акт. нас-ня в заг. його к-ті.

Хар-ючи поняття еф. зайн-ті, слід в першу чергу аналізувати продукт-ть сусп. праці. У спів-ні понять продукт-ті та еф-ті слід виходити з того, що еф-ть є більш ширшим поняттям. Продукт-ть праці визначає рез-ть викор-ня роб. сили, а еф-ть праці враховує вир. та соц. рез-ти.

Також, важл. пок-ками еф. зайн-ті є фондо- і енергооснащеність праці, якість продукції.