
- •Тема 5. Ринок праці та його рег-ня
- •1. Ринок праці. Поняття та взаємозв’язок з відтворенням роб. Сили
- •3. Механізм форм-ня рп
- •4. Проблеми вітч. Рп
- •Тема 6. Соц.-труд. Відносини зайн-ті
- •1. Зайн-ть: поняття, принципи, види
- •2. Сутність проблем зайн-ті та безр-тя в ек. Теоріях
- •4. Форми безр-тя
- •5. Держ. Пол-ка зайн-ті
- •6. Роль профспілок в країнах єс
- •Тема 7. Орг-ція і нормування праці
- •1. Поняття, зміст і завдання орг-ції праці
- •6. Роб. Час, режими праці і відпочинку. Клас-ція в-т роб. Часу
- •Тема 8. Продукт-ть та еф-ть праці
- •1. Ефективність праці
- •2. Продуктивність праці
- •Тема 9. Доходи та якість життя
- •3. Проблема бідності
Тема 6. Соц.-труд. Відносини зайн-ті
1. Зайн-ть: поняття, принципи, види
Зайн-ть нас-ня – сук-ть ек., соц., правових відносин, пов’язаних із забезп-ням працезд. нас-ня роб. місцями та орг-цією його участі у сусп.-корисній праці, яка приносить труд. дохід.
Принципи зайн-ті в У.:
- Заборона обов’язковості праці і примусу до неї, крім випадків, передбачених чинним закон-вом.
- Добровільність праці, вибору або зміни професії та виду д-ті.
- Ств-ня д-вою умов для реалізації права на працю.
- Гарант-ня д-вою права громадян на безплатне сприяння у підборі роботи, працевл-ні та матер. підтримці в разі її сплати.
Відповідно до укр. закон-ва, зайнятими вважаються особи, які:
- Працюють за труд. договором, а також ті, які мають ін. оплачувану роботу (службу), включаючи тимч., сезонні роботи.
- Ті, що сам-но забезпечують себе роботою, включаючи інд. труд. д-ть.
- Підприємці, члени вир. кооперативів обрані, затверджені чи призначені на оплачувану посаду.
- Ті, хто проходить дійсну військову службу, служать в органах внутр. справ.
- Учні, студенти денних форм навчання.
- Виконуючі роботи за громадсько-труд. договорами.
- Тимчасово відсутні на роботі (відпустка, хвороба, перепідготовка).
Розрізняють зайн-ть загальну і економічну:
1) Ек. зайн-ть – сусп.-корисна д-ть з в-ва сусп. продукту, підкріплена конкр. роб. місцями і служить джерелом доходу.
2) Заг. зайн-ть включає: * Навчання в заг.-осв., сер., спец. і вищих навч. закладах, * Ведення дом. госп-ва, * Виховання дітей, * Догляд за людьми похилого віку і інвалідами, * Участь в органах держ. влади, громадських орг-ціях, * Служба в збройних силах.
Залежно від кільк. і якісних хар-к виділяють зайн-ть:
- Повна – хар-зує стан ек-ки, за якого забезп-ся найбільше охоплення працезд. нас-ня сусп.-корисною д-тю, тобто забезп-ся роботою всі зацікавлені в ній і бажаючі працювати.
- Продуктивна (ефективна) – така, що забезпечує найм. роб-кам труд. дохід, розміри якого гарантують гідні умови життя; виключає можл-ть формальної зайн-ті.
- Вільно-обрана – гарантує право довільно обирати роб. місце та бажання працювати або не працювати.
- Прихована – хар-ся тим, що певна частина безробітних, пенсіонерів, людей, що перебувають у тривалій відпустці без збереження з/п, займ-ся госп. д-тю і отримують дохід поза межами офіц. обліку, як зайняті.
- Періодична - припускає чергування періодів труд. зайн-ті з рівном. періодами відпочинку.
- Неповна.
- Сезонна.
- Маятникова.
Виділяють такі форми зайнятості:
1) Стандартна - зазвичай вваж-ся зайн-ть по найму в режимі повного роб. дня на основі безстрок. труд. договору на підпр-ві або в орг-ції під безпос. кер-вом працедавця, або призначених ним менеджерів.
2) Нестандартна.
Те, що сьогодні вваж-ся станд. зайн-тю, не завжди було соц. і правовою нормою. Подібні умови праці стали розповсюджуватися лише в кінці 19 ст. в зв’язку з високими темпами індустріалізації. В індустріал. сусп-ві виникли і зміцнилися профспілки та маркс. партії, як профес. і політ. виразники спільних інтересів найм. роб-ків.
Станд. умови зайн-ті формувались і розвивались в індустр. країнах в таких сферах: * соц. партнерство, * труд. закон-во, * с-ма соц. захисту.
Специф. рисами хар-ся додатк. (вторинна) зайн-ть.
Втор. зайн-ть - передбачає, що після осн. роботи, на якій прац-ки зайняті регламентований роб. час, вони можуть працювати на ін. роб. місцях.