
- •Розділ і загальні засади правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності
- •Глава 1 Інтелектуальна власність та її значення
- •Глава 2 Загальна характеристика законодавства України про інтелектуальну власність
- •Розділ II авторське право і суміжні права Глава з Авторське право
- •§ 1. Поняття та об'єкти авторського права
- •§ 2. Суб'єкти авторського права
- •§ 3. Особисті немайнові права автора
- •§ 4, Майнові права автора
- •Глава 4 Суміжні права
- •§ 1. Об'єкти та суб'єкти суміжних прав
- •§ 2. Зміст та межі суб'єктивних суміжних прав
- •Розділ III патентне право
- •Глава 5 Патентне право, його об'єкти і суб'єкти
- •§ 1. Загальна характеристика патентного права
- •Та його джерел
- •§ 2. Об'єкти патентного права
- •1 Мкпз — Міжнародна класифікація промислових зразків, запроваджена Ло- карнською угодою від 8 жовтня 1968 р.
- •§ 3« Суб'єкти патентних правовідносин
- •Глава б Патент та порядок його одержання
- •§ 1. Патентна форма охорони прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •§ 2. Патент: поняття, види та межі чинності
- •§ 3. Право на патент та його суб'єкти
- •§ 4. Заявка на видачу патенту
- •§ 5. Дата подання заявки та її правове значення.
- •§ 6. Експертиза заявки
- •Глава 7 Зміст прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Припинення чинності патенту та визнання його недійсним
- •§ 1. Особисті немайнові та майнові права винахідника
- •(Автора промислового зразка)
- •§ 2. Майнові права, що випливають з патенту
- •§ 3. Дії, що не визнаються порушенням прав
- •§ 4. Припинення чинності патенту
- •§ 5. Визнання патенту недійсним
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття «комерційне найменування»
- •§ 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •§ 3. Виникнення та зміст права
- •Глава 10 Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг)
- •§ 1, Поняття «торговельна марка»г її об'єкти та умови надання правової охорони
- •§ 2. Суб'єкти та підстави набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку
- •§ 3. Зміст прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- •§ 4. Дострокове припинення дії свідоцтва та визнання його недійсним
- •Глава 11
- •§1. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності
- •§ 2. Надання правової охорони географічним зазначенням
- •§ 3. Зміст прав інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •Глава 12 Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- •§ 1. Загальні засади правової охорони селекційних досягнень у рослинництві і тваринництві
- •§ 2. Поняття та умови набуття права інтелектуальної власності
- •§ 3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин
- •§ 4. Порядок набуття прав інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин
- •§ 5. Зміст прав інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин
- •6. Припинення чинності майнових прав на сорт рослин та породу тварин і визнання їх нечинними
- •Глава 13 Право інтелектуальної власності на компонування (топографію) інтегральних мікросхем
- •§ 1. Компонування інтегральної мікросхеми як об'єкт права інтелектуальної власності
- •§ 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на компонування інтегральних мікросхем
- •§ 3. Набуття прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми
- •§ 4. Зміст прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми
- •§ 5. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на компонування імс
- •Глава 14 Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •§ 1. Поняття та об'єкти раціоналізаторської
- •§ 2. Суб'єкти та порядок набуття права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •§ 3, Зміст прав інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •Глава. 15 Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •§ 1. Загальна характеристика інституту комерційної таємниці
- •§ 2. Поняття та ознаки комерційної
- •§ 3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •§ 4. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •Глава 16 Право інтелектуальної власності на наукове відкриття
- •Розділ VI договори у сфері інтелектуальної власності
- •Глава 17 Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Загальна характеристика договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності: поняття та види
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 18 Договір комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 1. Поняття та правова природа договору '
- •§ 3. Права та обов'язки сторін
- •§ 4. Припинення договору комерційної концесії
- •Розділ VII захист права інтелектуальної власності
- •Глава 19
- •Загальні положення щодо захисту права інтелектуальної власності
- •Глава 20 Захист авторського права та суміжних прав
- •Глава 21
- •Розділ VIII міжнародно-правова охорона права інтелектуальної власності
- •Глава 22
- •Загальні положення міжнародно-правової охорони інтелектуальної власності
- •Глава 23 Міжнародно-правова охорона авторського права і суміжних прав
- •Глава 24 Міжнародно-правова охорона об'єктів промислової власності
§ 2. Майнові права, що випливають з патенту
Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисії) модель, промисловий зразок відповідно до ст. 464 ЦК України є:
і) право на використання.винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
' Юрчсико А. К. Проблемы советского изобретательского права. — Л., 1963. - С. 104—105; Скриико В. Р. Охрана прав изобретателей и рационализаторов в СССР. - М., 1972.- С. 64.
никліочіп: право дозволяти викиристаї и їй ни п.і ходу , ко рисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
інші права інтелектуальної власності, встановлені законом.
До майнових прав належить насамперед право па використання
винаходу, корисної моделі, промислового зразка. Це суб'єктивне право передбачає можливість використовувати відповідний об'єкт за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших володільців патентів. Суб'єкт цього права зобов'язаний добросовісно користуватися правом, що випливає з патенту (ст. 29 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 23 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).
Поняття «використання» у патентному праві має чітко окреслений зміст. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу (корисної моделі) визнається:
виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через Інтсрпет, продаж, імпорт (ввезення) та інше-введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або внаслідок обставин це і так є очевидним.
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули, або ознаку, еквівалентну їй.
Варто звернути увагу на те, що патент, виданий па процес, охороняє також продукт, безпосередньо виготовлений із засто- * суванням такого процесу — так звана непряма охорона.
У статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» закріплена важлива презумпція: будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:
продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;
існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням цього процесу і власник патенту не и змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.
У такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту. Як зазначено у гі. 57 рекомендацій Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 р. № 04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», за цією нормою патентовласпика звільнено від доказування факту виготовлення нового продукту іншою особою із застосуванням запатентованого процесу. Відповідно до ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу (далі — ГПК) України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано у загальному порядку. Тому тягар доказування протилежного покладається на іншу особу, яка виготовила цей продукт.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про охорону-прав на промислові зразки» використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Іитериет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу у зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка. Це положення має важливе практичне значення для вирішення судами справ про захист прав володільця патенту на промисловий зразок. З цього приводу у п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 17 квітня 2006 р. № 01-8/844 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав па промисловий зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» зазначено, що у вирішенні спору про припинення дій, що порушують виключні права власника патен ту па промисловий зразок, господарський суд має повністю з'ясувати як обставини, що свідчать про наявність такого права, гак і фактичні дані, що підтверджують наявність чи відсутність протиправного використання відповідачем усіх суттєвих ознак запатентованого позивачем промислового зразка1.
До майнових прав також належить виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії) іншим особам. Йдеться про розпорядження майновими правами на винахід, корисну модель, промисловий зразок, яке опосередковується відповідними договірними формами, зокрема ліцензією на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ст. 1108 ЦК України).
1 Вісник господарського судочинства. — 2006. — № 3.
■Виключний характер нього права означає, що право дозволяти використання відповідного об'єкта належить тільки конкретно визначеному суб'єкту, яким за загальним правилом є володілець патенту. Однак законодавство закїнлює окремі винятки з цього правила, які передбачають можливість надання дозволу на використання винаходу, корисної моделі, промислового, зразка поза волею володільця патенту..
Так, з метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу, корисної моделі визначеній ним особі без згоди володільця патенту (деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії на використання винаходу, корисної моделі. Порядок надання такого дозволу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 8.
Якщо винахід, корисна модель, промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом З років, починаючи віддати публікації відомостей про видачу патенту або віддати, коли використання було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати такий об'єкт, у разі відмови володільця прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про падання їй дозволу на використання об'єкта. Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання винаходу, корисної моделі, промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд ухвалить рішення про надання дозволу -заінтересованій особі па використання об'єкта з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди.власнику патенту.
Володілець патенту (крім патенту на секретний винахід (секретну корисну, модель) має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність падання будь-якій особі дозволу на використаній! запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка (так звана відкрита ліцензія). У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 %, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.. Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з володільцем патенту договір про платежі. Спори, що: виникають під час виконання цього договору, вирішуються у. судовому порядку.
Майновим правом, яке у певному сенсі доповнює розглянуте вище, є виключне право перешкоджати неправомірному використанню. винаходу, корисної моделі, промислового зразка., в тому числі забороняти таке використання. Наявність цього права дає його суб'єкту можливість усувати інших осіб від неправомірного використання відповідного об'єкта.
Варто звернути увагу на те, що це майнове, право передбачає можливість перешкоджати'не будь-якому, а лише неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка іншими особами. Патентне законодавство України передбачає цілу
низку випадків, коли використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка може здійснюватися без дозволу володільця патенту і при цьому не вважатиметься порушенням патентних прав.
До інших майнових прав, які встановлені законом, належить, зокрема, право на використання попереджувального маркування із 'зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (сч\ 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»). Щодо розпорядження майновими правами на винахід, корисну модель, промисловий зразок володілець патенту, крім видачі ліцензії на використання відповідного об'єкта, молсе також скористатися іншими договірними формами (ст. 1107 ЦК України), наприклад укласти договір про передагшя виключних майнових прав іншій особі (ст. 1113 ЦК України).
До майнових можна зарахувати також право на одержання у відповідних випадках винагороди (компенсації) за використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка. Зокрема, у випадку надання Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства дозволу на використання винаходу, корисної моделі визначеній ним особі без згоди володільця патенту, він має право па адекватну компенсацію відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі. Право на одержання винагороди має володілець патенту у разі ухвалення судом рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання об'єкта, якщо винахід, корисна модель, промисловий зразок не використовується або неповністю використовується в Україні протягом 3 років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або віддати, коли використання було припинено. Також: компенсація володільцю патенту виплачується у разі використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо).
У частині 2 ст. 464 ЦК України суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, якщо інше не передбачено договором або законом, виступає володілець відповідного патенту. Отже, майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, на відміну від особистих немайнових прав, не у всіх випадках належать винахіднику (автору промислового зразка).