26.Термогравикалориметрический метод дослідженні тепломасообмінних, термодинамічних і теплофізичних властивостей дисперсних матеріалів.

Для проведення досвіду з досліджуваного матеріалу (тканини) вирізьблюється зразок 40*40 ( при дослідженні сипучих або волокнистих матеріалів зразок береться у вигляді навішення певної фракції). Зразок міститься на дно кювети й максимально воложиться ( під вакуумом). Потім кювету зі зразком міститься в баротермостат і проводиться сушіння в необхідному режимі й при певних, але постійних протягом досвіду, параметрах середовища. Після досвіду проводиться обробка кінетичних кривих т_в(t),T(t) (у режимі ТГ) або I(T) (у режимі ЭГ) і розраховуються відповідні характеристики матеріалів.1. Режим ТГ. При сушінні зразка в режимі ТГ не стрічці потенціометра КСП-4 одночасно записуються крива температури зразка або термограма сушіння T(t) і крива убули маси зразка йди крива сушіння т_в(t). На термограмі виділяються критичні крапки, за часом сушіння й вологовмісту зразка, відповідні до границь періодів послідовного видалення при сушінні з дисперсного тіла вологи, різної по формах і видам зв'язки й положенню її в порах. Проектуючи виділені критичні крапки термограми на криву сушіння, визначають кількість вологи в зразку, відповідне до різних форм і видам зв'язки по наступній формулі: або , кг/кг де Wn (Un) - вологовміст, що відповідає n-й критичній точці; - маса вологого зразка в момент часу відповідний n-й критичній точці термограми; т_с - маса сухого зразка після його досушки в режимі, відповідному до вільної енергії водяної пари і повітрі, що сушить, близько 0,8 кДж/кг, що, як відзначено вище, рівносильне сушінню при атмосферному тиску й температурі°100 С.2. Режил ЕГ. При сушінні зразка в режимі ЕГ ( ) на стрічці КСП 4 ведеться запис кривої струму (енергограми) у нагрівачі, що компенсує тепло, що йде на випаровування вологи, і кривій убули маси (кривій сушіння). Після досвіду по кривій струму розраховується зміна потужності нагрівача в процесі досвіду (I²(t) R), а по кривого сушіння графічним або чисельним диференціюванням (з використанням ЕОМ) визначається швидкість сушіння dm(t)/dt. Потім по формулі (4.7) розраховується питома теплота випаровування r(t)і й будується залежність r(W).

27. Вплив техні експл факторів на порову структуру, тепломасообмінні й термодинамічні

Усі досліджувані матеріали можна розбити на дві групи :1. Група основних (або базових) матеріалів, застосовуваних у текстильній промисловості. На зразках цієї групи проведені основні дослідження із впливу різних технологічних і експлуатаційних факторів на поровую структуру, тепломассообмінні та інші досліджувані властивості матеріалів. 2. Група промислових матеріалів, у яку входить більша група широко застосовуваних у легкій промисловості для виготовлення товарів народного споживання.Від щільності тканин суттєво залежать їхня повна вологоємність, кількість вологи між нитками, об'єм макропор. Для віскозних тканин зниження По (або П_у) приводить до збільшення повної вологоємності Wn у зв'язку з ростом об'єму макропор. Для вовняних тканин зі зміною П_у до 150 не змінює величину Wn. Спостережувані відмінності в характері впливу щільності не вологість віскозних і вовняних тканин обумовлені, по всій видимості як відмінностями в сумарній щільності (лінійнім заповненні) досліджених тканин і пов'язаними з ними розмірами міжнитевих і міжволокняних пор, так і відмінностями в зміні товщини тканин при зміні П_у й По. Товщина віскозних тканин при зміні щільності (у досліджуваних межах) практично не мінялася, а товщина вовняних тканин при збільшенні П_у від 70 до 110 також збільшилася приблизно на 30%, що й привело до підвищення об'єму макропор і, отже, вологоємності тканин.Вологообмінні властивості текстильних матеріалів залежить також від параметрів процесу сушіння й кількості циклів зволоження - сушіння або нагрівання - охолодження. За перші 3-4 циклу об'єм макропор віскозних ниток у результаті усадки поменшався майже у два рази , а об'єм мікропор - в 1, 4 рази, що приводить до відповідного до зменшення вологоємності й гігроскопічності ниток.Отже, відмінності в гігроскопічних властивості й характеристиках мікропорової структури тканин можуть бути викликано двома причинами: різними волокнистою сполукою й передісторією - технологією обробки тканин на заключних етапах оздоблювального виробництва або умовами експлуатації.