
- •4. Пов'язки на ділянки живота, таза та нижні кінцівки.
- •Пов'язка на кульшовий суглоб
- •2. Пов'язки із застосуванням плівкотвірних препаратів.
- •1. Основні шляхи поширення інфекції (шляхи проникнення інфекції в рану).
- •2. Методи профілактики повітряно-краплинної інфекції.
- •1. Стерилізація хірургічних інструментів.
- •2. Стерилізація перев'язного матеріалу і білизни.
- •4. Обробка операційного поля:
- •Особливості профілактики імплантаційної інфекції:
- •3. Джерела імплантаційної інфекції:
- •4. Шовний матеріал.
- •Значення ендогенної інфекції в хірургії:
- •1. Актуальність проблеми:
- •2. Шляхи віл-інфікування в хірургії:
- •Види антисептики:
- •4. Застосування методів антисептики в умовах клініки:
- •Видалення гнійного ексудату
- •Видалення згустків
- •Очищення ранової поверхні та шкіри
- •Операції
- •Маніпуляції
- •Розкриття гнійників (абсцес, флегмона, панарицій та інш.)
- •Розкриття "карманів" та запливів
- •Пункція гнійників
- •Види фізичної антисептики (рис. 1.83). А) Гігроскопічний перев'язний матеріал:
- •2. Класифікація антисептиків:
- •3) Похідні мірамістину:
- •Принципи раціональної антибіотикотерапії:
- •4. Основні групи антимікробних препаратів, застосовуваних у хірургії. А) Захищені амінопеніциліни:
- •Препарати для пасивної імунізації:
- •Методи, що впливають на неспецифічну резистентність організму:
- •2. Препарати для стимуляції неспецифічного імунітету:
- •8. Періоди місцевої анестезії:
- •3. Фактори, що сприяють розвитку ускладнень:
- •4. Основа профілактики ускладнень:
- •5. Ускладнення по системах. А) Ускладнення з боку органів дихання:
- •3. Клінічні прояви:
- •4. Інтенсивна терапія:
- •4. Інтенсивна терапія:
- •Часові межі:
- •3. Ознаки клінічної смерті:
- •Причини розвитку:
- •3. Ознаки соціальної смерті:
- •1.3. Десмургія
- •1.4. Асептика і антисептика
- •5. Зміни в організмі хворого при кровотечі: а) Компенсаторно-пристосувальні реакції організму:
- •1. Тимчасова зупинка кровотечі:
- •Актуальність проблеми:
- •2. Послідовність процесів, що відбуваються при загоєнні рани: а) Утворення колагену фібробластами:
- •4. Фактори, що впливають на загоєння рани:
- •Ускладнення загоєння ран:
- •1. Загальні завдання, що стоять перед хірургом при лікуванні будь-якої рани:
- •5. Методика хірургічної обробки гнійної рани.
- •6. Методи лікування гнійної рани, що доповнюють операцію:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Механізм виникнення травм:
- •4. Класифікація травми:
- •5. Класифікація травматизму.
- •6. Загальні принципи обстеження потерпілих. А) Скарги:
- •7. Діагностичні дослідження при травмах. А) Лабораторні дослідження:
- •8. Загальні принципи надання невідкладної допомоги потерпілим.
- •Актуальність проблеми:
- •3. Механізм ушкоджень:
- •6. Загальні клінічні прояви черепно-мозкової травми:
- •7. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •8. Діагностична програма при черепно-мозковій травмі:
- •9. Загальні принципи діагностики черепно-мозкової травми:
- •3. Діагностика струсу головного мозку:
- •4. Лікування струсу головного мозку:
- •Ступені тяжкості забою головного мозку (табл. 2.4):
- •3. Клінічні прояви забою головного мозку визначають:
- •4. Принципи лікування забою головного мозку:
- •3. Патогенез стискання головного мозку:
- •4. Локалізація скупчення крові (рис. 2.14):
- •5. Клінічна картина стискання головного мозку: а) Скарги:
- •Діагностика внутрішньочерепних гематом (рис. 2.16):
- •8. Лікування внутрішньочерепних гематом:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Механізм ушкоджень грудної клітки:
- •4 Патогенез ушкоджень грудної клітки:
- •7. Стани, які реально загрожують життю травмованого:
- •8. Принципи діагностики травм грудної клітки:
- •9. Принципи лікування травм грудної клітки:
- •10. Ускладнення травми грудної клітки:
- •4. Діагностика грунтується:
- •Види переломів ребер:
- •4. Клінічна картина:
- •Перелом ребер (флотуюча грудна клітка)
- •5. Діагностика струсу грудної клітки:
- •6. Лікування струсу грудної клітки:
- •Причини ушкодження:
- •4. Клінічна картина стискання грудної клітки без ушкодження внутрішніх органів. А) Скарги:
- •5. Діагностика стискання грудної клітки:
- •Причини травми:
- •3. Механізм ушкодження:
- •5. Діагностика травматичного гемотораксу:
- •6. Лікування травматичного гемотораксу:
- •Причини розвитку пневмотораксу:
- •3. Механізм розвитку пневмотораксу:
- •5. Клінічні прояви. А) Скарги:
- •7. Перша допомога при пневмотораксі:
- •8. Лікування пневмотораксу:
- •Причини травми серця:
- •3. Механізм травми серця:
- •4. Клінічні прояви:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини травми органів черевної порожнини:
- •4. Механізм ушкоджень органів черевної порожнини:
- •5. Класифікація ушкоджень органів черевної порожнини.
- •3. Клінічні прояви забитого місця: а) Скарги:
- •4. Додаткові дані обстеження:
- •5. Лікування забою:
- •Класифікація:
- •6. Діагностика розриву тканин:
- •7. Лікування розриву тканин:
- •Механізм травми:
- •3. Класифікація переломів:
- •5. Додаткові методи дослідження:
- •6. Перша допомога при переломах:
- •7. Лікування переломів кісток: а) Принципи лікування:
- •8. Функціональне і відновне лікування переломів:
- •6. Діагностичний алгоритм при травматичній ампутації:
- •8. Лікування травматичної ампутації:
- •Види вивихів:
- •3. Механізм вивиху:
- •4. Класифікація вивихів:
- •8. Лікування вивиху: а) Свіжий вивих:
- •Центральному переломовивиху стегна
- •Види травматичного шоку:
- •3. Причини виникнення травматичного шоку:
- •7. Діагностика травматичного шоку базується на клінічних даних:
- •8. Лікування травматичного шоку на догоспітальному етапі:
- •9. Завдання лікування травматичного шоку на госпітальному етапі:
- •Етіологія синдрому тривалого стискання:
- •3. Механізм розвитку синдрому тривалого стискання:
- •6. Лабораторна діагностика:
- •7. Перша допомога при синдромі стискання:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри (рис. 2.28):
- •4. Фактори, що визначають глибину опіків:
- •5. Розподіл опіків по глибині ураження і клінічна оцінка ступенів опіків:
- •6. Визначення площі опіку і клінічна оцінка опіків по площі:
- •8. Клінічні прояви опікової травми:
- •Періоди опікової хвороби:
- •3. Діагностична програма при опіковій травмі: а) Клінічні прояви:
- •4. Приклад формування клінічного діагнозу:
- •9. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •10. Діагностична програма при хімічних опіках. А) Клінічні прояви:
- •12. Лікування хімічних опіків: а) Перша допомога:
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Клінічні прояви при ураженні електричним струмом: а) Скарги:
- •10. Лікування потерпілих з ураженням електричним струмом: а) Перша допомога:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Етіологічні фактори:
- •4. Механізм біологічної дії іонізуючого випромінювання:
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •9. Діагностична програма при радіаційних опіках: а) Клінічні прояви:
- •Актуальність проблеми:
- •6. Клінічні прояви холодової травми: а) Скарги:
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •9. Діагностична програма при холодовій травмі: а) Клінічні прояви:
- •10. Приклад формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікування потерпілих з відмороженнями і загальним охолодженням: а) Перша допомога:
- •12. Строки загоєння при відмороженнях.
- •13. Ускладнення відморожень і замерзання. А) Ранні:
- •2.5. Некрози, нориці, виразки
- •3) Наслідки некрозу:
- •3) Ускладнення нориць:
- •1. Загальні положення:
- •2. Актуальність проблеми:
- •6. Особливості росту пухлини:
- •2. Діагностичні методи уточнення наявності пухлинного процесу.
- •Лікування доброякісних пухлин - оперативне.
- •2.5. Некрози, нориці, виразки
- •2. Поняття про групові (клітинні) антигени:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові стандартними сироватками:
- •2. Умови, необхідні для визначення групи крові:
- •Групи крові стандартними сироватками
- •4. Трактування результатів визначення групи крові:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові перехресним методом:
- •3. Техніка визначення групи крові перехресним методом:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення резус-приналежності експрес-методом:
- •2. Техніка визначення резус-приналежності експрес-методом:
- •1. Техніка визначення резус-приналежності на площині за допомогою моноклонального реагенту (цоліклона) "Анти-о-супер":
- •1. Види помилок при визначенні резус-приналежності крові:
- •3.5. Показання і протипоказання
- •1. Показання до гемотрансфузії:
- •2. Протипоказання до гемотрансфузії:
- •3.6. Методи переливання компонентів та препаратів крові
- •4. Зворотне переливання крові (реінфузія, рєтрансфузія, реплантація).
- •5. Аутогемотрансфузія.
- •1. Збір трансфузійного анамнезу:
- •3. Клінічне обстеження перед трансфузією:
- •4. Макроскопічна оцінка придатності трансфузійного середовища.
- •5. Проведення ізосерологічних реакцій:
- •6. Проведення проб на сумісність.
- •8. Заповнення медичної документації:
- •1. Компоненти крові:
- •Значення еритроцитарної маси для організму:
- •3. Одержання і зберігання еритроцитарної маси:
- •5. Критеріями придатності еритроцитарної маси для переливання є:
- •6. Основні критерії трансфузії еритроцитарних середовищ.
- •Вимоги щодо концентрату тромбоцитів:
- •4. Показання до застосування концентрату тромбоцитів:
- •4. Використання свіжозамороженої плазми:
- •6. Протипоказання до застосування свіжозамороженої плазми:
- •1. Препарати комплексної дії:
- •3. Препарати імунобіологічної дії:
- •3. Завдання інфузійної терапії:
- •4. Вплив інфузійної терапії на організм: а) Волемічний ефект:
- •2. Ускладнення механічного характеру:
- •Патогенез синдрому гомологічної крові:
- •3. Клініка синдрому гомологічної крові зумовлена:
- •4. Клінічні прояви:
- •6. Профілактика синдрому гомологічної крові:
- •3. Лікування:
- •4. Профілактика:
- •1. Зараження сифілісом:
- •4. Зараження віл-інфекцією:
- •5. Профілактика ускладнень інфекційного характеру:
- •Актуальність проблеми:
- •7. Діагностика запальних і гнійних захворювань.
- •Актуальність проблеми:
- •3. Переважна локалізація фурункулів:
- •4. Сприятливі причини до виникнення фурункула:
- •7. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •1.02 Абсцес, фурункул або карбункул
- •Лікування фурункула:
- •Фактори, що сприяють виникненню карбункула:
- •3. Механізм розвитку карбункула (рис. 4.2):
- •4. Найбільш часта локалізація кар бункула:
- •8. Клінічно-статистична класифікація:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування карбункула:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку абсцесів:
- •4. Механізм розвитку абсцесу:
- •6. Діагностика абсцесу:
- •8. Клініко-статистична класифікація абсцесу:
- •1.02 Абсцес, фурункул або карбункул
- •10. Лікування абсцесу: а) Загальне лікування:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Механізм розвитку флегмони:
- •6. Діагностика флегмони.
- •8. Клініко-статистична класифікація флегмони:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування флегмони:
- •Актуальність проблеми:
- •Причини розвитку гідраденіту:
- •9. Клініко-статистична класифікація гідраденіту:
- •173.2 Гідраденіт
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •10. Клініко-статистична класифікація бешихового запалення:
- •Етіологія:
- •3. Механізм розвитку еризипелоїду:
- •4. Характер перебігу еризипелоїду:
- •6. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •8. Диференційна діагностика еризипелоїду:
- •9. Клініко-статистична класифікація еризипелоїду:
- •11. Лікування еризипелоїду:
- •1. Актуальність проблеми:
- •2. Розвиток синдрому запального ураження лімфатичних судин і вузлів:
- •Механізм розвитку лімфангіїту:
- •3. Види лімфангоїту:
- •5. Діагностична програма при лімфангіїті: а) Клінічні прояви:
- •6. Клініко-статистична класифікація лімфангіїту:
- •189 Лімфангіїт
- •7. Приклад формулювання клінічного діагнозу:
- •8. Лікування лімфангіїту:
- •3. Механізм розвитку лімфаденіту:
- •5. Клінічні прояви лімфаденіту: а) Місцеві ознаки:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування лімфаденіту:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Механізм розвитку гнійних захворювань пальців і кисті:
- •7. Клінічні особливості різних видів панарицію: а) Шкірний панарицій (рис. 4.6, 4.7):
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Особливості лікування різних видів панарицію: а) Шкірний панарицій:
- •8. Приклади формування клінічного діагнозу:
- •4.4. Запальні захворювання залозистих органів Мастит
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку маститу: а) Фактори, що сприяють розвитку маститу:
- •5. Фази перебігу маститу:
- •Клінічні прояви гострого маститу: а) Скарги:
- •4. Механізм розвитку паротиту:
- •5. Клінічні прояви паротиту: а) Скарги:
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних:
- •7. Діагностика паротиту: а) Клінічні дані:
- •Лікування:
- •10. Профілактика паротиту:
- •6. Найбільш часта локалізація остеомієліту:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку остеомієліту:
- •4. Механізм розвитку остеомієліту:
- •5. Характер клінічного перебігу остеомієліту:
- •6. Найбільш часта локалізація остеомієліту:
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Принципи лікування остеомієліту:
- •14. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку остеомієліту:
- •7 Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних:
- •Причини розвитку післятравматичного остеомієліту:
- •3. Механізм розвитку післятравматичного остеомієліту:
- •5. Ускладнення післятравматичного остеомієліту:
- •7. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностика гострого гнійного артриту: а) Клінічні дані:
- •9. Диференційний діагноз:
- •10. Клініко-статистична класифікація гострого гнійного артриту:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •3. Клініко-статистична класифікація гнійного бурситу: м71.0 Абсцес синовіальної сумки
- •Актуальність проблеми:
- •3. Види анаеробної інфекції:
- •Характеристика збудників анаеробної інфекції:
- •6. Клінічна картина анаеробної інфекції: а) Скарги:
- •7. Профілактика анаеробної інфекції:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Збудники анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •4. Особливості перебігу анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •5. Клінічна картина анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •6. Діагностика анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Епідеміологія правця:
- •5. Патогенез правця:
- •Принципи лікування правця: а) Місцеве лікування:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Епідеміологія сибірки:
- •5. Патогенез сибірки:
- •6. Класифікація:
- •8. Діагностика:
- •4.3. Гнійно-запальні захворювання пальців і кисті
- •4.6. Анаеробна інфекція
- •4.7. Специфічна хірургічна інфекція
- •Хворого
- •5.2. Методика фізикального обстеження хворого
Визначення: Еризипелоїд - запальне захворювання шкіри пальців і кисті, що нагадує бешиху.
Етіологія:
А) Збудником є паличка свинячої бешихи (Васіегіит егузіреіаз зиіз), іноді - стрептокок. Б) Інфекція проникає через мікротравми на пальцях і кисті. Хворіють особи, які займаються переробкою м'яса, риби, шкіри.
3. Механізм розвитку еризипелоїду:
А) У місці проникнення збудника в шкіру розвивається обмежене серозне запалення, що охоплює всі шари шкіри.
324
Розділ
4. Запальні
і
гнійно-септичні
захворювання
Б) Розвивається набряк, лімфостаз, периваскулярна інфільтрація.
В) Процес може поширитись на навколосуглобну тканину і суглобову сумку.
4. Характер перебігу еризипелоїду:
А) Гострий перебіг - швидко з'являються клінічні ознаки, тривалість процесу - 6-12 днів. Б) Хронічний перебіг - повільний розвиток, тривалість хвороби кілька тижнів. В) Рецидивний перебіг - після видужання через деякий час знову з'являються ознаки захворювання.
5. Клінічні прояви еризипелоїду: А) Скарги:
печіння і сверблячка в зоні ураження;
незначний ниючий біль. Б) Анамнез захворювання:
наявність мікротравми пальця;
контакт із сирим м'ясом, рибою, шкірою (м'ясники, кухарі, рибалки, робітники консервних заводів, шкіряники, домогосподарки);
процес триває 6-12 днів, іноді - кілька тижнів;
- через кілька днів відбувається збліднення шкіри, починаючи з центру запального вогнища. В) Об'єктивні прояви:
а) огляд:
гіперемія із синюшним відтінком і набряк на тильній або бічній поверхні пальця;
можливе поширення процесу проксимально по кисті;
можуть з'явитися дрібні епідермальні пухирці із серозним або геморагічним вмістом. Г) Ускладнення еризипелоїду:
лімфангмт, лімфаденіт;
артрит міжфалангових суглобів;
ендокардит, міокардит (дуже рідко).
6. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу та об'єктивних проявів захворювання, підтверджених фізикальними методами дослідження.
7. Діагностична програма при еризипелоїді: А) Клінічні прояви:
скарги;
анамнез захворювання;
об'єктивні прояви.
Б) Лабораторні дослідження:
клінічний аналіз крові;
клінічний аналіз сечі.
8. Диференційна діагностика еризипелоїду:
дерматит;
панарицій.
9. Клініко-статистична класифікація еризипелоїду:
А260. Еризипелоїд Макет клінічного діагнозу: {Хх} еризипелоїд {Ох}, {ускладнений Ох} Характер перебігу: Х1 - Гострий Х2 - Хронічний Х3 - Рецидивний
325
Розділ 4. Запальні і гнійно-септичні захворювання
Клінічні прояви:
О., - лівої кисті {(Ц палець)} 02 - правої кисті {(Ц палець)} <33 - обох кистей {(І_х палець)} Локалізація: Ц - перший Ц - другий Ц - третій Ц - четвертий Ц- п'ятий Ускладнення:
01 - лімфангіїт
02 - лімфаденіт
03 - артрит міжфалангового суглоба
04 - метастатичний ендокардит
05 - метастатичний міокардит
10. Приклад формулювання клінічного діагнозу:
А) Еризипелоїд другого пальця правої кисті, гострий перебіг, ускладнений лімфангіїтом.