3. Лікування:

• припинити введення крові або її компонентів;

• внутрішньовенно ввести 10-20 мл розчину глюконату кальцію або 10% розчину хлористі кальцію.

4. Профілактика:

• виявлення осіб з вихідною гіпокальціємією;

• гемотрансфузію проводити повільно крапельно;

• профілактичне внутрішньовенне введення 10% розчину хлориду кальцію по 5-10 мл на кожні 500 мл консервованої крові (еритроцитарної маси).

306

» » - •

Розділ 3. Клінічна трансфузіологія

Калієва інтоксикація

1. Причина: донорська кров при тривалому зберіганні має підвищену концентрацію калію за рахунок руйнування частини формених елементів і виходу калію в плазму.

2. Клініка: виникає брадикардія, аритмія, атонія міокарда, у біохімічному аналізі крові - гіперкаліємія.

3. Лікування: внутрішньовенне вливання 10% розчину хлориду кальцію, 40% розчину глюкози з інсуліном, кардіотонічних засобів.

4. Профілактика: використання компонентів крові нетривалого зберігання (до 7-10 діб) з ураху­ванням протипоказань до гемотрансфузії.

Перенесення збудників інфекції при переливанні компонентів та препаратів крові

Збудники інфекційних захворювань можуть потрапляти в консервовану кров при заборі від донора, який перебуває в інкубаційному періоді, або від людей, у яких захворювання перебігає без виражених клінічних проявів.

1. Зараження сифілісом:

• можливе на всіх стадіях захворювання донора;

• первинний і вторинний періоди вважаються найнебезпечнішими.

2. Зараження сироватковим гепатитом (це одна із основних проблем сучасної трансфузіології):

• провідну роль відіграють віруси гепатиту В і С та інші віруси-збудники цієї хвороби;

• зараження гепатитом може відбуватися при лікувально-діагностичних маніпуляціях, пов'язаних з ушкодженням шкіри;

• сироватковий гепатит відзначається важким перебігом і високою летальністю, нерідко призво­дить до дистрофії печінки та цирозу.

Клініка: поряд із вираженими жовтяничними формами захворювання часто зустрічаються стерті і безжовтяничні форми.

3. Зараження малярією:

• донор, який у минулому переніс це захворювання, а тим більше хворий на малярію на час здачі крові, може стати джерелом зараження;

• важливу роль відіграє анамнестичне опитування донора.

4. Зараження віл-інфекцією:

• актуальна проблема у зв'язку з постійним збільшенням ВІЛ-інфікованих серед населення України;

• наявність прихованого періоду захворювання та часта варіабельність вірусу ускладнює імунодіагностику.

5. Профілактика ускладнень інфекційного характеру:

• ретельний відбір донорів;

• суворе дотримання положень інструкції з медичного обстеження донорів;

• проведення всього комплексу необхідних імунодіагностичних тестів;

• тісний контакт інститутів, станцій переливання крові, банків крові з санітарно-епідеміоло­гічними станціями і дерматовенерологічними диспансерами;

• проведення широкої санітарно-просвітницької роботи з донорами.

•

307

Розділ 3. Клінічна трансфузіолопя

Контрольні питання до розділу З

1. Дайте визначення термінів "сироватка" і "плазма".

2. Дайте визначення титру стандартної сироватки.

3. Яким вимогам повинна відповідати стандартна сироватка?

4. Яких кольорів етикетки і стандартні сироватки груп крові 0(1), А(ІІ), В(Ш), АВ(І\/)?

5. Чим можна замінити стандартну сироватку АВ(І\/) групи крові при визначенні групової приналежності?

6. Для чого при визначенні групової приналежності крові користуються двома серіями стандартних сироваток?

7. Дайте визначення "аглютиногену та аглютиніну".

8. Перелічіть необхідне обладнання для визначення групової приналежності крові.

9. Якого співвідношення стандартної сироватки та еритроцитів необхідно дотримуватись при визначенні групової приналежності крові?

10. Чи потрібно додавати фізіологічний розчин до стандартної сироватки при визначенні групової приналежності крові і коли?

11. Через який час враховують результати визначення групової приналежності крові?

12. Якщо відбулася аглютинація еритроцитів зі всіма стандартними сироватками, чи можна впевнено стверджувати, що група дослідженої крові АВ(ІУ)?

13. Перелічіть помилки, які найбільш часто зустрічаються при визначенні групової приналежнос^ крові.

14. Як можна визначити групу крові, якщо при використанні стандартних сироваток виникає панаглютинація?

15. Дайте визначення терміну "стандартні еритроцити".

16. Дайте визначення цоліклонів (тест-реагенти) анти-А і анти-В. Як визначити групу крові з їх допомогою?

17. Як визначити резус-приналежність крові і що для цього потрібно мати?

18. Перелічіть компоненти крові.

19. Дайте визначення еритроцитарної маси і як її одержують?

20. Дайте визначення нативної плазми і як її одержують?

21. Дайте визначення лейкоцитарної маси і для чого вона потрібна?

22. Дайте визначення тромбоцитарного концентрату і для чого він потрібний?

23. Макроскопічні ознаки якості консервованої крові.

24. Дайте визначення прихованого гемолізу і як його визначити?

25. Показання до переливання препаратів та компонентів крові.

26. Механізм дії перелитих компонентів крові.

27. Значення гемотрансфузійного анамнезу.

28. З якою метою проводять аналіз крові і сечі перед переливанням компонентів крові?

29. Які протипоказання до переливання компонентів крові?

30. На підставі яких даних судять про стан хворого перед переливанням компонентів крові?

31. Які ви знаєте методи визначення резус-приналежності?

32. Як виконується проба на групову сумісність за системою АВО?

33. Як виконується проба на індивідуальну сумісність?

34. Методика проведення біологічної проби.

35. Які існують методи переливання крові?

36. Які ви знаєте методи контролю стану хворого під час переливання крові?

37. З якою метою у флаконі залишають невелику кількість крові?

38. Скільки часу і де необхідно зберігати залишок крові у флаконі?

39. Як часто і протягом якого часу вимірюється температура тіла після переливання крові?

40. Які дослідження необхідно проводити після переливання крові?

308

І

їзділ 3. Клінічна трансфузіологія

41. В яких випадках необхідно використати експрес-метод визначення резус-приналежності крові хворого?

42. Дайте визначення терміну "препарати крові".

43. Які ви знаєте основні препарати крові, що використовуються для внутрішньовенного вливання⁷

44. Який механізм дії фібриногену і показання до його використання?

'5. Який механізм дії сироваткового альбуміну і як він використовується? 5. Дайте визначення терміну "плазмозамінники".

47. Яку ви знаєте класифікацію плазмозамінників?

48. Які вимоги до плазмозамінників?

49. Який механізм дії протишокових плазмозамінників?

50. Механізм дії дезінтоксикаційних плазмозамінників?

51. Що ви знаєте про плазмозамінники для парентерального харчування?

52. Дози плазмозамінників протишокової дії, дезінтоксикаційних, для парентерального харчування. "3. Які ви знаєте кристалоїдні розчини?

А. Показання до використання і дози кристалоїдних розчинів.

55. На основі яких даних оцінюється придатність плазмозамінників?

56. Які можуть бути реакції після переливання плазмозамінників?

57. Як контролюється стан хворого під час переливання плазмозамінників?

58. Що розуміється під ускладненнями після переливання крові і чим вони відрізняються від реакцій на переливання крові?

59. Які клінічні ознаки післятрансфузійної пірогенної реакції ви знаєте? Ю. Яке лікування післятрансфузійної пірогенної реакції?

51. Назвіть відому вам класифікацію післятрансфузійних ускладнень.

62. Коли може виникнути повітряна емболія і як її попередити?

63. В якому випадку може виникнути гостре розширення серця і його профілактика?

64. Причина тромбоемболії та її профілактика.

65. Коли може виникнути анафілактичний шок і які його клінічні ознаки?

66. Коли може виникнути цитратна інтоксикація і ЇЇ профілактика?

67. Причини післятрансфузійного шоку.

58. Періоди клінічного перебігу післятрансфузійного шоку.

69. Назвіть перші клінічні ознаки, які виникають після переливання несумісної за групою крові.

70. Що необхідно робити, якщо у реципієнта з'явилися перші ознаки післятрансфузійного шоку?

71. Які особливості клінічної картини післятрансфузійного шоку, що розвинувся внаслідок переливання резус-несумісної крові?

72. Які клінічні прояви періоду олігоанурії?

73. Які клінічні ознаки синдрому масивних переливань крові?

74. Профілактика і лікування синдрому масивних переливань крові,

75. Назвіть всі проби, які необхідно виконати перед переливанням крові.

76. Профілактика зараження реципієнта сифілісом, вірусним гепатитом, СНІДом.

309

ЗАПАЛЬНІ І ГНІЙНО-СЕПТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Загальні питання розвитку, діагностики та лікування запальних і гнійних захворювань