
- •4. Пов'язки на ділянки живота, таза та нижні кінцівки.
- •Пов'язка на кульшовий суглоб
- •2. Пов'язки із застосуванням плівкотвірних препаратів.
- •1. Основні шляхи поширення інфекції (шляхи проникнення інфекції в рану).
- •2. Методи профілактики повітряно-краплинної інфекції.
- •1. Стерилізація хірургічних інструментів.
- •2. Стерилізація перев'язного матеріалу і білизни.
- •4. Обробка операційного поля:
- •Особливості профілактики імплантаційної інфекції:
- •3. Джерела імплантаційної інфекції:
- •4. Шовний матеріал.
- •Значення ендогенної інфекції в хірургії:
- •1. Актуальність проблеми:
- •2. Шляхи віл-інфікування в хірургії:
- •Види антисептики:
- •4. Застосування методів антисептики в умовах клініки:
- •Видалення гнійного ексудату
- •Видалення згустків
- •Очищення ранової поверхні та шкіри
- •Операції
- •Маніпуляції
- •Розкриття гнійників (абсцес, флегмона, панарицій та інш.)
- •Розкриття "карманів" та запливів
- •Пункція гнійників
- •Види фізичної антисептики (рис. 1.83). А) Гігроскопічний перев'язний матеріал:
- •2. Класифікація антисептиків:
- •3) Похідні мірамістину:
- •Принципи раціональної антибіотикотерапії:
- •4. Основні групи антимікробних препаратів, застосовуваних у хірургії. А) Захищені амінопеніциліни:
- •Препарати для пасивної імунізації:
- •Методи, що впливають на неспецифічну резистентність організму:
- •2. Препарати для стимуляції неспецифічного імунітету:
- •8. Періоди місцевої анестезії:
- •3. Фактори, що сприяють розвитку ускладнень:
- •4. Основа профілактики ускладнень:
- •5. Ускладнення по системах. А) Ускладнення з боку органів дихання:
- •3. Клінічні прояви:
- •4. Інтенсивна терапія:
- •4. Інтенсивна терапія:
- •Часові межі:
- •3. Ознаки клінічної смерті:
- •Причини розвитку:
- •3. Ознаки соціальної смерті:
- •1.3. Десмургія
- •1.4. Асептика і антисептика
- •5. Зміни в організмі хворого при кровотечі: а) Компенсаторно-пристосувальні реакції організму:
- •1. Тимчасова зупинка кровотечі:
- •Актуальність проблеми:
- •2. Послідовність процесів, що відбуваються при загоєнні рани: а) Утворення колагену фібробластами:
- •4. Фактори, що впливають на загоєння рани:
- •Ускладнення загоєння ран:
- •1. Загальні завдання, що стоять перед хірургом при лікуванні будь-якої рани:
- •5. Методика хірургічної обробки гнійної рани.
- •6. Методи лікування гнійної рани, що доповнюють операцію:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Механізм виникнення травм:
- •4. Класифікація травми:
- •5. Класифікація травматизму.
- •6. Загальні принципи обстеження потерпілих. А) Скарги:
- •7. Діагностичні дослідження при травмах. А) Лабораторні дослідження:
- •8. Загальні принципи надання невідкладної допомоги потерпілим.
- •Актуальність проблеми:
- •3. Механізм ушкоджень:
- •6. Загальні клінічні прояви черепно-мозкової травми:
- •7. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •8. Діагностична програма при черепно-мозковій травмі:
- •9. Загальні принципи діагностики черепно-мозкової травми:
- •3. Діагностика струсу головного мозку:
- •4. Лікування струсу головного мозку:
- •Ступені тяжкості забою головного мозку (табл. 2.4):
- •3. Клінічні прояви забою головного мозку визначають:
- •4. Принципи лікування забою головного мозку:
- •3. Патогенез стискання головного мозку:
- •4. Локалізація скупчення крові (рис. 2.14):
- •5. Клінічна картина стискання головного мозку: а) Скарги:
- •Діагностика внутрішньочерепних гематом (рис. 2.16):
- •8. Лікування внутрішньочерепних гематом:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Механізм ушкоджень грудної клітки:
- •4 Патогенез ушкоджень грудної клітки:
- •7. Стани, які реально загрожують життю травмованого:
- •8. Принципи діагностики травм грудної клітки:
- •9. Принципи лікування травм грудної клітки:
- •10. Ускладнення травми грудної клітки:
- •4. Діагностика грунтується:
- •Види переломів ребер:
- •4. Клінічна картина:
- •Перелом ребер (флотуюча грудна клітка)
- •5. Діагностика струсу грудної клітки:
- •6. Лікування струсу грудної клітки:
- •Причини ушкодження:
- •4. Клінічна картина стискання грудної клітки без ушкодження внутрішніх органів. А) Скарги:
- •5. Діагностика стискання грудної клітки:
- •Причини травми:
- •3. Механізм ушкодження:
- •5. Діагностика травматичного гемотораксу:
- •6. Лікування травматичного гемотораксу:
- •Причини розвитку пневмотораксу:
- •3. Механізм розвитку пневмотораксу:
- •5. Клінічні прояви. А) Скарги:
- •7. Перша допомога при пневмотораксі:
- •8. Лікування пневмотораксу:
- •Причини травми серця:
- •3. Механізм травми серця:
- •4. Клінічні прояви:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини травми органів черевної порожнини:
- •4. Механізм ушкоджень органів черевної порожнини:
- •5. Класифікація ушкоджень органів черевної порожнини.
- •3. Клінічні прояви забитого місця: а) Скарги:
- •4. Додаткові дані обстеження:
- •5. Лікування забою:
- •Класифікація:
- •6. Діагностика розриву тканин:
- •7. Лікування розриву тканин:
- •Механізм травми:
- •3. Класифікація переломів:
- •5. Додаткові методи дослідження:
- •6. Перша допомога при переломах:
- •7. Лікування переломів кісток: а) Принципи лікування:
- •8. Функціональне і відновне лікування переломів:
- •6. Діагностичний алгоритм при травматичній ампутації:
- •8. Лікування травматичної ампутації:
- •Види вивихів:
- •3. Механізм вивиху:
- •4. Класифікація вивихів:
- •8. Лікування вивиху: а) Свіжий вивих:
- •Центральному переломовивиху стегна
- •Види травматичного шоку:
- •3. Причини виникнення травматичного шоку:
- •7. Діагностика травматичного шоку базується на клінічних даних:
- •8. Лікування травматичного шоку на догоспітальному етапі:
- •9. Завдання лікування травматичного шоку на госпітальному етапі:
- •Етіологія синдрому тривалого стискання:
- •3. Механізм розвитку синдрому тривалого стискання:
- •6. Лабораторна діагностика:
- •7. Перша допомога при синдромі стискання:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри (рис. 2.28):
- •4. Фактори, що визначають глибину опіків:
- •5. Розподіл опіків по глибині ураження і клінічна оцінка ступенів опіків:
- •6. Визначення площі опіку і клінічна оцінка опіків по площі:
- •8. Клінічні прояви опікової травми:
- •Періоди опікової хвороби:
- •3. Діагностична програма при опіковій травмі: а) Клінічні прояви:
- •4. Приклад формування клінічного діагнозу:
- •9. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •10. Діагностична програма при хімічних опіках. А) Клінічні прояви:
- •12. Лікування хімічних опіків: а) Перша допомога:
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Клінічні прояви при ураженні електричним струмом: а) Скарги:
- •10. Лікування потерпілих з ураженням електричним струмом: а) Перша допомога:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Етіологічні фактори:
- •4. Механізм біологічної дії іонізуючого випромінювання:
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •9. Діагностична програма при радіаційних опіках: а) Клінічні прояви:
- •Актуальність проблеми:
- •6. Клінічні прояви холодової травми: а) Скарги:
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •9. Діагностична програма при холодовій травмі: а) Клінічні прояви:
- •10. Приклад формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікування потерпілих з відмороженнями і загальним охолодженням: а) Перша допомога:
- •12. Строки загоєння при відмороженнях.
- •13. Ускладнення відморожень і замерзання. А) Ранні:
- •2.5. Некрози, нориці, виразки
- •3) Наслідки некрозу:
- •3) Ускладнення нориць:
- •1. Загальні положення:
- •2. Актуальність проблеми:
- •6. Особливості росту пухлини:
- •2. Діагностичні методи уточнення наявності пухлинного процесу.
- •Лікування доброякісних пухлин - оперативне.
- •2.5. Некрози, нориці, виразки
- •2. Поняття про групові (клітинні) антигени:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові стандартними сироватками:
- •2. Умови, необхідні для визначення групи крові:
- •Групи крові стандартними сироватками
- •4. Трактування результатів визначення групи крові:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові перехресним методом:
- •3. Техніка визначення групи крові перехресним методом:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення резус-приналежності експрес-методом:
- •2. Техніка визначення резус-приналежності експрес-методом:
- •1. Техніка визначення резус-приналежності на площині за допомогою моноклонального реагенту (цоліклона) "Анти-о-супер":
- •1. Види помилок при визначенні резус-приналежності крові:
- •3.5. Показання і протипоказання
- •1. Показання до гемотрансфузії:
- •2. Протипоказання до гемотрансфузії:
- •3.6. Методи переливання компонентів та препаратів крові
- •4. Зворотне переливання крові (реінфузія, рєтрансфузія, реплантація).
- •5. Аутогемотрансфузія.
- •1. Збір трансфузійного анамнезу:
- •3. Клінічне обстеження перед трансфузією:
- •4. Макроскопічна оцінка придатності трансфузійного середовища.
- •5. Проведення ізосерологічних реакцій:
- •6. Проведення проб на сумісність.
- •8. Заповнення медичної документації:
- •1. Компоненти крові:
- •Значення еритроцитарної маси для організму:
- •3. Одержання і зберігання еритроцитарної маси:
- •5. Критеріями придатності еритроцитарної маси для переливання є:
- •6. Основні критерії трансфузії еритроцитарних середовищ.
- •Вимоги щодо концентрату тромбоцитів:
- •4. Показання до застосування концентрату тромбоцитів:
- •4. Використання свіжозамороженої плазми:
- •6. Протипоказання до застосування свіжозамороженої плазми:
- •1. Препарати комплексної дії:
- •3. Препарати імунобіологічної дії:
- •3. Завдання інфузійної терапії:
- •4. Вплив інфузійної терапії на організм: а) Волемічний ефект:
- •2. Ускладнення механічного характеру:
- •Патогенез синдрому гомологічної крові:
- •3. Клініка синдрому гомологічної крові зумовлена:
- •4. Клінічні прояви:
- •6. Профілактика синдрому гомологічної крові:
- •3. Лікування:
- •4. Профілактика:
- •1. Зараження сифілісом:
- •4. Зараження віл-інфекцією:
- •5. Профілактика ускладнень інфекційного характеру:
- •Актуальність проблеми:
- •7. Діагностика запальних і гнійних захворювань.
- •Актуальність проблеми:
- •3. Переважна локалізація фурункулів:
- •4. Сприятливі причини до виникнення фурункула:
- •7. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •1.02 Абсцес, фурункул або карбункул
- •Лікування фурункула:
- •Фактори, що сприяють виникненню карбункула:
- •3. Механізм розвитку карбункула (рис. 4.2):
- •4. Найбільш часта локалізація кар бункула:
- •8. Клінічно-статистична класифікація:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування карбункула:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку абсцесів:
- •4. Механізм розвитку абсцесу:
- •6. Діагностика абсцесу:
- •8. Клініко-статистична класифікація абсцесу:
- •1.02 Абсцес, фурункул або карбункул
- •10. Лікування абсцесу: а) Загальне лікування:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Механізм розвитку флегмони:
- •6. Діагностика флегмони.
- •8. Клініко-статистична класифікація флегмони:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування флегмони:
- •Актуальність проблеми:
- •Причини розвитку гідраденіту:
- •9. Клініко-статистична класифікація гідраденіту:
- •173.2 Гідраденіт
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •10. Клініко-статистична класифікація бешихового запалення:
- •Етіологія:
- •3. Механізм розвитку еризипелоїду:
- •4. Характер перебігу еризипелоїду:
- •6. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •8. Диференційна діагностика еризипелоїду:
- •9. Клініко-статистична класифікація еризипелоїду:
- •11. Лікування еризипелоїду:
- •1. Актуальність проблеми:
- •2. Розвиток синдрому запального ураження лімфатичних судин і вузлів:
- •Механізм розвитку лімфангіїту:
- •3. Види лімфангоїту:
- •5. Діагностична програма при лімфангіїті: а) Клінічні прояви:
- •6. Клініко-статистична класифікація лімфангіїту:
- •189 Лімфангіїт
- •7. Приклад формулювання клінічного діагнозу:
- •8. Лікування лімфангіїту:
- •3. Механізм розвитку лімфаденіту:
- •5. Клінічні прояви лімфаденіту: а) Місцеві ознаки:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування лімфаденіту:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Механізм розвитку гнійних захворювань пальців і кисті:
- •7. Клінічні особливості різних видів панарицію: а) Шкірний панарицій (рис. 4.6, 4.7):
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Особливості лікування різних видів панарицію: а) Шкірний панарицій:
- •8. Приклади формування клінічного діагнозу:
- •4.4. Запальні захворювання залозистих органів Мастит
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку маститу: а) Фактори, що сприяють розвитку маститу:
- •5. Фази перебігу маститу:
- •Клінічні прояви гострого маститу: а) Скарги:
- •4. Механізм розвитку паротиту:
- •5. Клінічні прояви паротиту: а) Скарги:
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних:
- •7. Діагностика паротиту: а) Клінічні дані:
- •Лікування:
- •10. Профілактика паротиту:
- •6. Найбільш часта локалізація остеомієліту:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку остеомієліту:
- •4. Механізм розвитку остеомієліту:
- •5. Характер клінічного перебігу остеомієліту:
- •6. Найбільш часта локалізація остеомієліту:
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Принципи лікування остеомієліту:
- •14. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку остеомієліту:
- •7 Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних:
- •Причини розвитку післятравматичного остеомієліту:
- •3. Механізм розвитку післятравматичного остеомієліту:
- •5. Ускладнення післятравматичного остеомієліту:
- •7. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностика гострого гнійного артриту: а) Клінічні дані:
- •9. Диференційний діагноз:
- •10. Клініко-статистична класифікація гострого гнійного артриту:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •3. Клініко-статистична класифікація гнійного бурситу: м71.0 Абсцес синовіальної сумки
- •Актуальність проблеми:
- •3. Види анаеробної інфекції:
- •Характеристика збудників анаеробної інфекції:
- •6. Клінічна картина анаеробної інфекції: а) Скарги:
- •7. Профілактика анаеробної інфекції:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Збудники анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •4. Особливості перебігу анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •5. Клінічна картина анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •6. Діагностика анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Епідеміологія правця:
- •5. Патогенез правця:
- •Принципи лікування правця: а) Місцеве лікування:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Епідеміологія сибірки:
- •5. Патогенез сибірки:
- •6. Класифікація:
- •8. Діагностика:
- •4.3. Гнійно-запальні захворювання пальців і кисті
- •4.6. Анаеробна інфекція
- •4.7. Специфічна хірургічна інфекція
- •Хворого
- •5.2. Методика фізикального обстеження хворого
8. Заповнення медичної документації:
А) Перед гемотрансфузією лікар оформляє в карті хворого епікриз із обґрунтуванням показг до гемотрансфузії (рис. 3.7).
Б) До гемотрансфузії лікар заповнює протокол операції переливання крові, її компонентів і препаратів, в якому відзначає дату і час переливання, дані трансфузійного анамнезу, прізвище та ініціали реципієнта і донора, результати контрольного визначення групи крові за системою АБО і резус-фактора, виконання проб на сумісність, паспортні дані трансфузійного середовища, вид, метод, мету і спосіб трансфузії.
286
3озділ
3. Клінічна
трансфузіологія
лицьова сторона
Міністерство
охорони
здоров'я
України
Назва лікувального закладу
Протокол переливання компонентів та препаратів крові
Проведене переливання (чого)
О первинне О повторне
Код форми ЗКУД, Код форми ДРЗОУ.
Медична документація Форма №
Затверджена наказом МОЗ України
місяць
рік
Місце
переливання
Прізвище, ім'я, по батькові реципієнта
Медична карта стаціонарного хворого №
Передтрансфузійний епікриз
Гемотрансфузійний анамнез
Акушерський анамнез (жінки)
к-ть вагітностей
з них:
мед. абортів
пологів
ПЕРЕЛИВАННЯ
О крові О плазми О компонентів крові,плазми
РЕАКЦІЯ
рік
О підвищення температ.
О озноб
О кропивниця
народження
дітей з жовтяницею
О анафілактичний шок перебіг вагітності
О нормальна О мертвонароджених
О токсикоз
О еклампсія О наявність викидів
Об'єктивні дані
Тони серця
Шкіра
Загальний стан
озв+ан
кольору
О бліда огіпере-
мо-
вана о ціаноз
О гучні Оприглушені
О глухі
Оритміч.
Оекстра-систолв
о задовільний О середньої тяжкост отяжкий оагональний АТ
Слизові
Орожеві облідо-рожеві
мм рт. ст.
Частота пульсу уд. за 1 хв.
Температура тіла •
Показники
оабсолютні
ОВІДНОСНІ
о шок
окровотеча
Одиспротеінемія
ОДВЗ
Оінфекціі
Оаплазія кісткового мозку
Окоагулопатія
Оцитопенічний стан
Мета
озамісна Огемодинамічна О гемостатична
Шлях
овнутрішньо-венний
О внутрішньо-артеріальний
о внутрішньо-аортальний
Метод
О непрямий
О прямий О обмін.
О реін-фузій-ний
Оаутоге-
М0-
транс-фуз.
Вид
Окрапл.
окрапл.-струмин.
Острумин.
зворотна сторона
Після проведеної макроскопічної оцінки крові донора (П.І.Б.) |
Ампула № |
|
заготовлена (де) |
чисг |
. міс. |
рік |
визна- ПРИДАТНОЮ на НЕПРИДАТНОЮ |
|
|||||||||||||||||||||
Після контрольної перевірки двома серіями стандартних сироваток |
Перед переливанням виконані проби |
|
|||||||||||||||||||||||||||
0 |
|
А |
|
В |
|
АВ |
|
кров хворого |
|
має групу |
|
ЯМ |
|
на сумісність групову індивідуал. |
сумісна |
несумісна |
|
||||||||||||
І |
|
II |
|
НІ |
|
IV |
|
кров донора |
|
має групу |
|
Вгі |
|
О О о о |
|
||||||||||||||
Під час переливання виконувалась проба на біологічну сумісність (струменем тричі по 15 мл з інтервалом 3-5 хвил. перелито 45 мл крові) |
реакція була Онеспокій о важкість дихання о прискорення пульсу о біль у попереку |
|
|||||||||||||||||||||||||||
Врахування біологічної проби о реакції не було |
озниження АТ опочервоніле чи бліде обличчя |
|
|||||||||||||||||||||||||||
ПЕРЕЛИВАННЯ |
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
| |
є яку судину в кількості |
МЕТА |
МЕТОД |
ШЛЯХ: |
вид |
|
||||||||||||||||||||||
|
од. хв. |
Озамісне Огемодикамічне Огемостатичн. |
Онепрямий Ообмінний Ореінфуз. |
О внутрішньовенний оартеріальний Оаортальний окістковий |
О крапельне О струминне О крапельно-струминне |
|
|||||||||||||||||||||||
закінчення |
|
|
|
мл |
|
||||||||||||||||||||||||
Опрямий |
Оаутогемот. |
|
|||||||||||||||||||||||||||
ПІСЛЯТРАНСФУЗІЙНИЙ НАГЛЯД |
Ускладнення: 1. порушення гемодинаміки 2. гемоліз 3. гематурія |
|
|||||||||||||||||||||||||||
Реакції |
III |
після переливання |
Показники |
Час нагляду після переливання |
|
||||||||||||||||||||||||
1 година |
2 години |
3 години |
4 години |
5 годин |
6 годин |
|
|||||||||||||||||||||||
Термометрія (°С) |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
не було |
о |
О |
Пульс (уд за 1 хв.) |
|
|
|
|
|
|
Прізвище лікаря (повністю) Прізвище медсестри |
|
||||||||||||||||||
кропивнице |
о |
о |
АТ (мм ст. ст.} |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
озноб |
о |
о |
Кількість сечі (мл| |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
анафілактичний шок |
о |
о |
Макрос, оцінка сечі |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Місце для наклеювання марки (етикетки) |
|
||||||||||||||||||||||||||||
Проба Бакстера |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
ВІДРИВНИЙ ТАЛОН після переливання передається для |
Прізвище, ім'я, по батькові хворого |
|
|||||||||||||||||||||||||||
Медична карта стаціонарного хворого № |
Марка № (етикетка) |
Дата переливання |
Код відділення |
Код лікаря |
Код ускладнення |
|
|||||||||||||||||||||||
ас |
том |
тизова )бліку |
ногс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.7. Протокол переливання компонентів та препаратів крові
287
Розділ
3. Клінічна
трансфузіолопя
В) Лікар, що виконує трансфузію, ставить підпис у протоколі переливання крові, наклеює етикетку трансфузійного середовища, заповнює накопичувальний лист реєстрації трансфузій в історії хвороби.
Г) Лікар особисто заносить відомості у відповідні графи журналу обліку переливань компонентів крові. 9. Спостереження за хворим після гемотрансфузії:
А) Реципієнт після переливання крові дотримується 2-годинного постільного режиму, протягом якого спостерігається лікарем, ідо переливав кров.
Б) Впродовж перших 6 годин оцінюється наявність скарг, зміни загального стану, щогодини вимірюється температура, частота пульсу та артеріальний тиск, макроскопічно оцінюється сеча після переливання крові (звертається увага на збереження сечовиділення і забарвлення сечі). Дані спостереження фіксуються в протоколі переливання.
В) На наступний після гемотрансфузії день виконують клінічні аналізи крові і сечі для виключення ускладнень і визначення динаміки ефективності лікування.
3.8. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ГЕМОТРАНСФУЗІЙНОЇ
ТЕРАПІЇ
Відкриття групових властивостей і складного антигенного складу крові, розвиток методів консервування і фракціонування донорської крові привели до широкого використання компонентног методу переливання крові, що стало невід'ємною частиною лікування багатьох захворювань невідкладних станів.
N. В. Сучасний принцип трансфузійної терапії: гемотерапія повинна бути компонентною, показань до трансфузії цільної консервованої крові (при наявності її компонентів) немає.
Принципи компонентної гемотерапії надають лікареві широкі можливості залежно від дефіциту тих чи інших клітин крові при тій або іншій патології поповнювати цей дефіцит трансфузіями не цілісної крові, а еритроцитарною масою, концентратами тромбоцитів або лейкоцитів, плазмою і ЇЇ препаратами.
Така тактика не тільки значно підвищує лікувальну ефективність гемотерапії, знижує ри:-виникнення реакцій та ускладнень, але й збільшує ресурси трансфузійних середовищ (для ліквідс проявів тромбоцитопенічної геморагії вводять 120-200 мл концентрату тромбоцитів замість еквівалентного переливання 4-6 л крові; для лікування гемофілії А використовують 50-100 мл (1000-1500 ОД) кріопреципітату або концентрату VIII фактора замість кількох літрів цільної крові).
Класифікація трансфузійних середовищ