- •4. Пов'язки на ділянки живота, таза та нижні кінцівки.
- •Пов'язка на кульшовий суглоб
- •2. Пов'язки із застосуванням плівкотвірних препаратів.
- •1. Основні шляхи поширення інфекції (шляхи проникнення інфекції в рану).
- •2. Методи профілактики повітряно-краплинної інфекції.
- •1. Стерилізація хірургічних інструментів.
- •2. Стерилізація перев'язного матеріалу і білизни.
- •4. Обробка операційного поля:
- •Особливості профілактики імплантаційної інфекції:
- •3. Джерела імплантаційної інфекції:
- •4. Шовний матеріал.
- •Значення ендогенної інфекції в хірургії:
- •1. Актуальність проблеми:
- •2. Шляхи віл-інфікування в хірургії:
- •Види антисептики:
- •4. Застосування методів антисептики в умовах клініки:
- •Видалення гнійного ексудату
- •Видалення згустків
- •Очищення ранової поверхні та шкіри
- •Операції
- •Маніпуляції
- •Розкриття гнійників (абсцес, флегмона, панарицій та інш.)
- •Розкриття "карманів" та запливів
- •Пункція гнійників
- •Види фізичної антисептики (рис. 1.83). А) Гігроскопічний перев'язний матеріал:
- •2. Класифікація антисептиків:
- •3) Похідні мірамістину:
- •Принципи раціональної антибіотикотерапії:
- •4. Основні групи антимікробних препаратів, застосовуваних у хірургії. А) Захищені амінопеніциліни:
- •Препарати для пасивної імунізації:
- •Методи, що впливають на неспецифічну резистентність організму:
- •2. Препарати для стимуляції неспецифічного імунітету:
- •8. Періоди місцевої анестезії:
- •3. Фактори, що сприяють розвитку ускладнень:
- •4. Основа профілактики ускладнень:
- •5. Ускладнення по системах. А) Ускладнення з боку органів дихання:
- •3. Клінічні прояви:
- •4. Інтенсивна терапія:
- •4. Інтенсивна терапія:
- •Часові межі:
- •3. Ознаки клінічної смерті:
- •Причини розвитку:
- •3. Ознаки соціальної смерті:
- •1.3. Десмургія
- •1.4. Асептика і антисептика
- •5. Зміни в організмі хворого при кровотечі: а) Компенсаторно-пристосувальні реакції організму:
- •1. Тимчасова зупинка кровотечі:
- •Актуальність проблеми:
- •2. Послідовність процесів, що відбуваються при загоєнні рани: а) Утворення колагену фібробластами:
- •4. Фактори, що впливають на загоєння рани:
- •Ускладнення загоєння ран:
- •1. Загальні завдання, що стоять перед хірургом при лікуванні будь-якої рани:
- •5. Методика хірургічної обробки гнійної рани.
- •6. Методи лікування гнійної рани, що доповнюють операцію:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Механізм виникнення травм:
- •4. Класифікація травми:
- •5. Класифікація травматизму.
- •6. Загальні принципи обстеження потерпілих. А) Скарги:
- •7. Діагностичні дослідження при травмах. А) Лабораторні дослідження:
- •8. Загальні принципи надання невідкладної допомоги потерпілим.
- •Актуальність проблеми:
- •3. Механізм ушкоджень:
- •6. Загальні клінічні прояви черепно-мозкової травми:
- •7. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •8. Діагностична програма при черепно-мозковій травмі:
- •9. Загальні принципи діагностики черепно-мозкової травми:
- •3. Діагностика струсу головного мозку:
- •4. Лікування струсу головного мозку:
- •Ступені тяжкості забою головного мозку (табл. 2.4):
- •3. Клінічні прояви забою головного мозку визначають:
- •4. Принципи лікування забою головного мозку:
- •3. Патогенез стискання головного мозку:
- •4. Локалізація скупчення крові (рис. 2.14):
- •5. Клінічна картина стискання головного мозку: а) Скарги:
- •Діагностика внутрішньочерепних гематом (рис. 2.16):
- •8. Лікування внутрішньочерепних гематом:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Механізм ушкоджень грудної клітки:
- •4 Патогенез ушкоджень грудної клітки:
- •7. Стани, які реально загрожують життю травмованого:
- •8. Принципи діагностики травм грудної клітки:
- •9. Принципи лікування травм грудної клітки:
- •10. Ускладнення травми грудної клітки:
- •4. Діагностика грунтується:
- •Види переломів ребер:
- •4. Клінічна картина:
- •Перелом ребер (флотуюча грудна клітка)
- •5. Діагностика струсу грудної клітки:
- •6. Лікування струсу грудної клітки:
- •Причини ушкодження:
- •4. Клінічна картина стискання грудної клітки без ушкодження внутрішніх органів. А) Скарги:
- •5. Діагностика стискання грудної клітки:
- •Причини травми:
- •3. Механізм ушкодження:
- •5. Діагностика травматичного гемотораксу:
- •6. Лікування травматичного гемотораксу:
- •Причини розвитку пневмотораксу:
- •3. Механізм розвитку пневмотораксу:
- •5. Клінічні прояви. А) Скарги:
- •7. Перша допомога при пневмотораксі:
- •8. Лікування пневмотораксу:
- •Причини травми серця:
- •3. Механізм травми серця:
- •4. Клінічні прояви:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини травми органів черевної порожнини:
- •4. Механізм ушкоджень органів черевної порожнини:
- •5. Класифікація ушкоджень органів черевної порожнини.
- •3. Клінічні прояви забитого місця: а) Скарги:
- •4. Додаткові дані обстеження:
- •5. Лікування забою:
- •Класифікація:
- •6. Діагностика розриву тканин:
- •7. Лікування розриву тканин:
- •Механізм травми:
- •3. Класифікація переломів:
- •5. Додаткові методи дослідження:
- •6. Перша допомога при переломах:
- •7. Лікування переломів кісток: а) Принципи лікування:
- •8. Функціональне і відновне лікування переломів:
- •6. Діагностичний алгоритм при травматичній ампутації:
- •8. Лікування травматичної ампутації:
- •Види вивихів:
- •3. Механізм вивиху:
- •4. Класифікація вивихів:
- •8. Лікування вивиху: а) Свіжий вивих:
- •Центральному переломовивиху стегна
- •Види травматичного шоку:
- •3. Причини виникнення травматичного шоку:
- •7. Діагностика травматичного шоку базується на клінічних даних:
- •8. Лікування травматичного шоку на догоспітальному етапі:
- •9. Завдання лікування травматичного шоку на госпітальному етапі:
- •Етіологія синдрому тривалого стискання:
- •3. Механізм розвитку синдрому тривалого стискання:
- •6. Лабораторна діагностика:
- •7. Перша допомога при синдромі стискання:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри (рис. 2.28):
- •4. Фактори, що визначають глибину опіків:
- •5. Розподіл опіків по глибині ураження і клінічна оцінка ступенів опіків:
- •6. Визначення площі опіку і клінічна оцінка опіків по площі:
- •8. Клінічні прояви опікової травми:
- •Періоди опікової хвороби:
- •3. Діагностична програма при опіковій травмі: а) Клінічні прояви:
- •4. Приклад формування клінічного діагнозу:
- •9. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •10. Діагностична програма при хімічних опіках. А) Клінічні прояви:
- •12. Лікування хімічних опіків: а) Перша допомога:
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Клінічні прояви при ураженні електричним струмом: а) Скарги:
- •10. Лікування потерпілих з ураженням електричним струмом: а) Перша допомога:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Етіологічні фактори:
- •4. Механізм біологічної дії іонізуючого випромінювання:
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •9. Діагностична програма при радіаційних опіках: а) Клінічні прояви:
- •Актуальність проблеми:
- •6. Клінічні прояви холодової травми: а) Скарги:
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •9. Діагностична програма при холодовій травмі: а) Клінічні прояви:
- •10. Приклад формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікування потерпілих з відмороженнями і загальним охолодженням: а) Перша допомога:
- •12. Строки загоєння при відмороженнях.
- •13. Ускладнення відморожень і замерзання. А) Ранні:
- •2.5. Некрози, нориці, виразки
- •3) Наслідки некрозу:
- •3) Ускладнення нориць:
- •1. Загальні положення:
- •2. Актуальність проблеми:
- •6. Особливості росту пухлини:
- •2. Діагностичні методи уточнення наявності пухлинного процесу.
- •Лікування доброякісних пухлин - оперативне.
- •2.5. Некрози, нориці, виразки
- •2. Поняття про групові (клітинні) антигени:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові стандартними сироватками:
- •2. Умови, необхідні для визначення групи крові:
- •Групи крові стандартними сироватками
- •4. Трактування результатів визначення групи крові:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові перехресним методом:
- •3. Техніка визначення групи крові перехресним методом:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення резус-приналежності експрес-методом:
- •2. Техніка визначення резус-приналежності експрес-методом:
- •1. Техніка визначення резус-приналежності на площині за допомогою моноклонального реагенту (цоліклона) "Анти-о-супер":
- •1. Види помилок при визначенні резус-приналежності крові:
- •3.5. Показання і протипоказання
- •1. Показання до гемотрансфузії:
- •2. Протипоказання до гемотрансфузії:
- •3.6. Методи переливання компонентів та препаратів крові
- •4. Зворотне переливання крові (реінфузія, рєтрансфузія, реплантація).
- •5. Аутогемотрансфузія.
- •1. Збір трансфузійного анамнезу:
- •3. Клінічне обстеження перед трансфузією:
- •4. Макроскопічна оцінка придатності трансфузійного середовища.
- •5. Проведення ізосерологічних реакцій:
- •6. Проведення проб на сумісність.
- •8. Заповнення медичної документації:
- •1. Компоненти крові:
- •Значення еритроцитарної маси для організму:
- •3. Одержання і зберігання еритроцитарної маси:
- •5. Критеріями придатності еритроцитарної маси для переливання є:
- •6. Основні критерії трансфузії еритроцитарних середовищ.
- •Вимоги щодо концентрату тромбоцитів:
- •4. Показання до застосування концентрату тромбоцитів:
- •4. Використання свіжозамороженої плазми:
- •6. Протипоказання до застосування свіжозамороженої плазми:
- •1. Препарати комплексної дії:
- •3. Препарати імунобіологічної дії:
- •3. Завдання інфузійної терапії:
- •4. Вплив інфузійної терапії на організм: а) Волемічний ефект:
- •2. Ускладнення механічного характеру:
- •Патогенез синдрому гомологічної крові:
- •3. Клініка синдрому гомологічної крові зумовлена:
- •4. Клінічні прояви:
- •6. Профілактика синдрому гомологічної крові:
- •3. Лікування:
- •4. Профілактика:
- •1. Зараження сифілісом:
- •4. Зараження віл-інфекцією:
- •5. Профілактика ускладнень інфекційного характеру:
- •Актуальність проблеми:
- •7. Діагностика запальних і гнійних захворювань.
- •Актуальність проблеми:
- •3. Переважна локалізація фурункулів:
- •4. Сприятливі причини до виникнення фурункула:
- •7. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •1.02 Абсцес, фурункул або карбункул
- •Лікування фурункула:
- •Фактори, що сприяють виникненню карбункула:
- •3. Механізм розвитку карбункула (рис. 4.2):
- •4. Найбільш часта локалізація кар бункула:
- •8. Клінічно-статистична класифікація:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування карбункула:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку абсцесів:
- •4. Механізм розвитку абсцесу:
- •6. Діагностика абсцесу:
- •8. Клініко-статистична класифікація абсцесу:
- •1.02 Абсцес, фурункул або карбункул
- •10. Лікування абсцесу: а) Загальне лікування:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Механізм розвитку флегмони:
- •6. Діагностика флегмони.
- •8. Клініко-статистична класифікація флегмони:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування флегмони:
- •Актуальність проблеми:
- •Причини розвитку гідраденіту:
- •9. Клініко-статистична класифікація гідраденіту:
- •173.2 Гідраденіт
- •8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •10. Клініко-статистична класифікація бешихового запалення:
- •Етіологія:
- •3. Механізм розвитку еризипелоїду:
- •4. Характер перебігу еризипелоїду:
- •6. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •8. Диференційна діагностика еризипелоїду:
- •9. Клініко-статистична класифікація еризипелоїду:
- •11. Лікування еризипелоїду:
- •1. Актуальність проблеми:
- •2. Розвиток синдрому запального ураження лімфатичних судин і вузлів:
- •Механізм розвитку лімфангіїту:
- •3. Види лімфангоїту:
- •5. Діагностична програма при лімфангіїті: а) Клінічні прояви:
- •6. Клініко-статистична класифікація лімфангіїту:
- •189 Лімфангіїт
- •7. Приклад формулювання клінічного діагнозу:
- •8. Лікування лімфангіїту:
- •3. Механізм розвитку лімфаденіту:
- •5. Клінічні прояви лімфаденіту: а) Місцеві ознаки:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікування лімфаденіту:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Механізм розвитку гнійних захворювань пальців і кисті:
- •7. Клінічні особливості різних видів панарицію: а) Шкірний панарицій (рис. 4.6, 4.7):
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Особливості лікування різних видів панарицію: а) Шкірний панарицій:
- •8. Приклади формування клінічного діагнозу:
- •4.4. Запальні захворювання залозистих органів Мастит
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку маститу: а) Фактори, що сприяють розвитку маститу:
- •5. Фази перебігу маститу:
- •Клінічні прояви гострого маститу: а) Скарги:
- •4. Механізм розвитку паротиту:
- •5. Клінічні прояви паротиту: а) Скарги:
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних:
- •7. Діагностика паротиту: а) Клінічні дані:
- •Лікування:
- •10. Профілактика паротиту:
- •6. Найбільш часта локалізація остеомієліту:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку остеомієліту:
- •4. Механізм розвитку остеомієліту:
- •5. Характер клінічного перебігу остеомієліту:
- •6. Найбільш часта локалізація остеомієліту:
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Принципи лікування остеомієліту:
- •14. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку остеомієліту:
- •7 Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних:
- •Причини розвитку післятравматичного остеомієліту:
- •3. Механізм розвитку післятравматичного остеомієліту:
- •5. Ускладнення післятравматичного остеомієліту:
- •7. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностика гострого гнійного артриту: а) Клінічні дані:
- •9. Диференційний діагноз:
- •10. Клініко-статистична класифікація гострого гнійного артриту:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •3. Клініко-статистична класифікація гнійного бурситу: м71.0 Абсцес синовіальної сумки
- •Актуальність проблеми:
- •3. Види анаеробної інфекції:
- •Характеристика збудників анаеробної інфекції:
- •6. Клінічна картина анаеробної інфекції: а) Скарги:
- •7. Профілактика анаеробної інфекції:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Збудники анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •4. Особливості перебігу анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •5. Клінічна картина анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •6. Діагностика анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Епідеміологія правця:
- •5. Патогенез правця:
- •Принципи лікування правця: а) Місцеве лікування:
- •Актуальність проблеми:
- •4. Епідеміологія сибірки:
- •5. Патогенез сибірки:
- •6. Класифікація:
- •8. Діагностика:
- •4.3. Гнійно-запальні захворювання пальців і кисті
- •4.6. Анаеробна інфекція
- •4.7. Специфічна хірургічна інфекція
- •Хворого
- •5.2. Методика фізикального обстеження хворого
4. Шовний матеріал.
А) Види шовного матеріалу:
а) шовний матеріал природного і штучного походження:
шовний матеріал природного походження - шовк, бавовняна нитка, кетгут (виготовляється з підслизового шару кишки великої рогатої худоби);
шовний матеріал штучного (синтетичного) походження - капрон, лавсан, фторлон, поліестр, дакрон, поліамід;
87
Розділ 1. Основи організації хірургічної допомої
б) шовний матеріал, що розсмоктується і не розсмоктується:
нитки, що розсмоктуються, природного походження (кетгут) - використовують для зшивань-тканин, які швидко зростаються (м'язи, клітковина, слизова оболонка органів шлункове кишкового тракту, жовчних і сечових шляхів);
нитки, що розсмоктуються, синтетичного походження (дексон, вікрил, оксцилон), мают підвищену міцність, що дозволяє використовувати більш тонку нитку;
нитки, що розсмоктуються, мають різну тривалість фрагментації: від 2-3 тижнів до 2-місяців;
нитки, що не розсмоктуються (шовк, капрон, лавсан, лоліестр та ін.), які залишаються організмі хворого на все життя (крім шкірних швів, які знімають);
в) шовний матеріал з різною будовою нитки:
розрізняють плетений і кручений шовний матеріал;
шовний матеріал у вигляді моноволокна (синтетичного походження);
г) травматичний та атравматичний шовний матеріал:
травматичний шовний матеріал - це затягнення нитки у вушко хірургічної голки (мере: тканину, що прошивається, проводиться голка з ниткою, при цьому вушко голки товще з; нитку, а нитка через тканину проводиться у вигляді подвоєння, що травмує тканину, як; прошивається);
атравматичний шовний матеріал - це виконана в заводських умовах конструкція голки ; міцно з'єднаною з нею ниткою (відмінність від травматичного шовного матеріалу - відпо бідність товщини голки і нитки, що не травмує тканину, яка прошивається);
д) товщина шовних ниток:
за товщиною нитки нумеруються від № 0 - найтонша нитка, до № 10 - найтовща нитка;
при судинних, мікрохірургічних операціях використовуються нитки тонші, ніж № 0, їь привласнюється нумерація №1/0, 2/0, 3/0 і т.п.; найтонша нитка застосовується в офтальмології - №10/0.
Б) Способи стерилізації шовного матеріалу:
основний метод стерилізації - променева стерилізація в заводських умовах (на упаковц шовної нитки вказуються розміри, кривизна і вид (колюча або ріжуча) голки, матеріал, | якого виготовлена нитка, її довжина і номер);
методам променевої стерилізації можуть піддаватися нитки і без голки;
в умовах стаціонару стерилізують тільки капрон, лавсан і металеві скріпки (автоклавування
- зберігають розкриті або автоклавовані нитки в 96° етиловому спирті. 5. Стерилізація конструкцій, протезів і трансплантатів.
А) Спосіб стерилізації залежить від матеріалу, з якого виготовлений протез:
а) найбільш ефективна променева стерилізація в заводських умовах;
б) металеві конструкції для остеосинтезу (пластини, шурупи, гвинти, спиці) стерилізуються разом із металевими неріжучими інструментами в автоклаві, сухожаровій шафі;
в) судинні протези з лавсану можна піддавати кип'ятінню;
г) протези клапанів серця, суглобів (що складаються з металу і пластмаси) краще стерилізувати в газовому стерилізаторі або шляхом замочування в антисептичному розчині.
Профілактика ендогенної інфекції