2. Складання схематичного поздовжнього профілю

Основні норми проектування плану та поздовжнього профілю згідно ДБН для ІІІ категорії лінії:

1) найбільша алгебраїчна різниця ухилів, що допускається: рекомендовано – 8‰, допустимі норми – 13‰;

2) найменша довжина роздільних площадок: рекомендовано – 200м, допустимі норми – 200м;

3) мінімальна довжина елементів поздовжнього профілю – 425м;

4) радіус вертикальних кривих – 15км;

5) мінімальний ухил у виїмках довжиною 400м - 2‰;

6) мінімальна висота насипу по водовідтопленості і снігозанесенню повинна бути на 0,5-0,7м більша висоти розрахункового середнього багаторічного покриву;

7) підвищення брівки земляного полотна на підходах до малих мостів і труб над рівнями води при паводках, встановлене відповідно до вимог п. 3.10 [1] (з урахуванням підпору й акумуляції), слід приймати не меншим 0,5 м, а для труб при напів напірному режимі роботи не менше 1,0 м;

8) радіуси кривих в плані: рекомендовані – 4000-2000м, допустимі у важких умовах – 1500м, в особливо важких умовах – 800м, з погодженням – 400м;

9) мінімальна пряма вставка між кривими в плані при нормальних умовах: для односторонніх кривих – 150м, для різносторонніх кривих – 150м, при важких умовах: для односторонніх кривих – 75м, для різносторонніх кривих – 50м.

Подальший порядок робіт при трасуванні наступний:

1. Орієнтуючись на лінію нульових робіт, виконують прокладання траси в плані. На ділянках напруженого ходу траса має бути прокладеною якомога ближче до лінії нульових робіт. Лінія нульових робіт являє собою ламану лінію, тому необхідно замінити її більш довгими прямолінійними відрізками, таким чином, щоб їх відхилення від лінії нульових робіт було мінімальним. При випрямленні необхідно намагатися досягти рівності обсягів насипів і виїмок. У кути повороту, що утворилися, за допомогою лекал вписують кругові криві. Вибір радіусів кривих здійснюється відповідно до вимог норм [табл. 5; 1].

2. Здійснюється розбивка кілометражу. Щоб уникнути помилок у довжині лінії в кривих, промір потрібно робити невеликими відрізками.

3. Для ділянки траси 5...6км складається поздовжній профіль землі і виконується графічне проектування проектної лінії. Поздовжній профіль приведений на рис. 1.

Горизонтальний масштаб поздовжнього профілю приймається рівним масштабу карти, вертикальний – 1:1000.

Відмітки землі беруться з карти. Варто звернути увагу на те, що на профіль повинні бути нанесені відмітки землі всіх горизонталей, що перетинаються з трасою і всіх проміжних точок. Втрата цих точок може призвести до викривлення рельєфу і неправильного проектування проектної лінії. На перегонах проектна лінія проводиться таким чином, щоб досягти мінімальних об’ємів земляних робіт. На ділянках напруженого ходу проектна лінія проводиться з ухилом , на ділянках вільного ходу ухил трасування наближається до ухилу місцевості.

При нанесенні проектної лінії потрібно пам’ятати про основні вимоги:

- не можна проектувати земляне полотно дрібними затяжними виїмками;

- висота насипу має бути достатньою для розміщення штучних споруд (там де це потрібно) та задоволення потребам не замітання снігом;

- у виїмці довжиною більше 400м уклон має бути не менш ніж 2‰.

4. Виявляються недоліки в прокладанні плану траси і проектуванні поздовжнього профілю та можливість їх усунення. За критерії беруться обсяги земляних робіт. Якщо вони виявляються занадто великими, потрібно перевірити доцільність зміщення осі траси в плані.

5. Роблять розбивку кругових кривих і перенесення їх на поздовжній профіль.

Елементи кривих розраховуються по формулах:

- тангенс

, (м) (6)

- довжина кривої

. (м) (7)

Кут повороту вимірюється з точністю до одного градуса безпосередньо на плані. Відкладаючи на плані вершину кута повороту в обидва боки в масштабі карти значення тангенса знаходять точку початку (ПКК) та кінця (ККК) кругових кривих. Точки ПКК і ККК переносять на поздовжній профіль із прив’язкою до найближчого кілометру. Складається відомість плану лінії у формі табл. 2.