2. Громадські орг-ції як елементи політичної сис-ми.

В сучасному світі інтереси людей не можуть бути реалізовані лише через держ.ор-ни і політ.партії. Таку ф-цію можуть виконувати і громадські орг-ції.

В зарубіжній літературі термін «громадська орг-ція» зустрічається рідко, або взагалі не зустрічається, а застосовуються терміни «асоціація», «спілка»...

Громадська орг-ція – добровільне об’єднання гром-н, яке створюється в рез-ті їх вільного волевиявлення з метою вираження колективних інтересів і вирішення громадських питань і проблем.

Риси громадських орг-цій:

1. неприбутковість;

2. недеражавність - політ.д-сть не є їх основною метою, хоча деякі з них приймають активну участь у політичному житті. Мета їх д-сті полягає у виявленні та реалізації інтересів своїх членів у сфері і в рамках, проголошених в їх установчих документах та програмах;

3. добровільність об’єднання членів.

Найбільш розвинута система спілок та орг-цій утворилася в США (близько 20 тис.). Їх класифікація дуже обширна:

1. Орг-ції промисловців, торговців і профспілки (вони не мають комерційного х-ру, осн.їх завданням є спеціалізований захист інтересів їх членів, координація роботи, представлення їх інтересів в ін.орг-ціях;

2. Орг-ції в галузі с.г.та сільгосп.вир-ва;

3. Правові (проурядові) орг-ції та асоціації – вони включають об’єднання міст, об’єднання по захисту навколишнього середовища навколо міст і поселень, асоціації вивчення розвитку міського гос-ва, створюються вони з метою вивчення федерального з-ва в допомогу держ., подат.ор-нам, поліції, зв’язані із плануванням;

4. Наукові, інженерні і технічні орг-ції – об’єднання професіоналів в сфері напр..архітектури, астрономії ...

5. Освітні орг-ції – напр..альтернативної освіти, іноземних студентів, абітурієнтів, аспірантів ...

6. Культ.орг-ції – об’єд-ня художників, артистів, письменників, істориків, композиторів...

7. Орг-ції соціальної допомоги – асоціації, які боряться проти алкоголізму, які займаються особами, що вийшли із міст позбавлення волі, які боряться проти вживання наркотиків, за допомогу безробітним, емігрантам, тобто вони надають моральну і матеріальну підтримку, утворюють певні притулки, якщо вони і отримують певні прибутки, то повинні використовувати їх на свою д-сть;

8. Орг-ції медичного і оздоровчого х-ру – вони об’єднують борців із різ.серйозними захворюваннями (напр.. з раком), головна їх мета – допомога людам, збір коштів на їх обстеження;

9. Орг-ції допомоги публічній службі – їх д-сть направлена на захист громадянських прав, розк міст і р-нів, допомогу споживачам, вільному підприємництву, біженцям...

10. Нац.(Етні.)орг-ції – різ.общини закордонм;

11. Реліг.орг-ції – конфесії та орг-ції, які безпосередньо підтримують, захищають та вивчають різ.реліг.течії;

12. Ветеранські і патріотичні орг-ції;

13. Орг-ції хобі і розваг (радіолюбителі, колекціонери...);

14. Любительські атлетичні спортивні орг-ції;

15. Асоціації і федерації професійних об’єднань;

16. Торгові палати – об’єднання торговців, вони самі нічого не продають, а регулюють торгівлю, спілкуються із закордонними колегами;

17. Орг-ції грецьких букв – студентські орг-ції престижних вузів та університетів (за традицією так іорг-ції мають у своїй назві 2-3 грецькі букви;

18. Орг-ції, які стоять відособлено, тобто не мають точнов визначеної програми, адресу, тобто це всі ін.орг-ції.

Найбільш впливовими орг-ціями мож.наз.Союзи підприємців, серед найбільш відомих – Національна Федерація незалежного бізнесу, утворена в 1964 році (більше 560 тис.членів), американська асоціація жінок-бізнесменів (100 тис.)...

19. Асоціації в сфері науки управління;

20. Фонди місіонерів (Фонд Рокфеллера, Форда) – головне їх завдання – збір коштів на благодійницькі цілі, першопочатковою метою їх створення було приховання коштів від оподаткування, оскільки пожертви не оподатковуються; ці орг-ції є досить впливовими, займаються вивченням держ/прв.практики, проводять соціологічні опитування, їх вплив на сусп.ж-тя є досить великим, навіть рекомендують кандидатів на посади Президента.

Спілки і асоціації мають багато загального із політ.пратіями. І ті й другі є групою людей, мають свої певні статути, правила поведінки, етику, видання, схожі форми роботи. Але перші є неполітичними орг-ціями. Напр..профспілки захищають перш за все ек.інтетреси своїх працівників, а щоб робити це краще беруть участь у політ.ж-ті (це може бути моральна, матеріальна підтримка політ.партій чи подліт.діячів). Звичайно, підтримуючи того чи ін.кандидата, спілки та орг-ції закликають своїх членів доголосуавння за них, але вони чекають від цих політ.діячів теж відповідних кроків, такі відносини можуть навіть регулюватися прав.актами.

Деякі гром-орг-ції можуть входити у політ партії навіть в якості колективних членів. Напр.. в Лейбористську партію Великобританії входять, крім індивідуальних членів, різ.профспілки та ін.гром.орг-ції.

В ряді випадків д-ва може бути сама зацікавлена в д-сті гром.орг-цій. Можуть створюватися координаційні структури для зв’язків із гром.орг-ціями, які звертаються до уряду із конкретними пропозиціями з приводу роз-ку гром.ж-тя.

В деяких тоталітарних д-вах гром.орг-ції служать прикриттям, яке маскує недемократичну сутність д-ви. В Умовах такого режиму д-сть гром.орг-цій є нереальною та фіктивною.

Напр.. в Румунії за часи правл-ня Чаушеску його родичі очолювали всі гром.орг-ції, які існували в країні (жінка – жіночу орг-цію, син – молодіжну, брат – ореш-ція сприяння армії, авіації і флоту...)

Отже, спілки та асоціації є реальним і могутнім важелем впливу на політику в д-ві, оскільки будь-який політ.діяч обов’язково враховує інтереси різ.груп і прошарків сус-ва, орієнтується на підтримку гром.орг-цій, які часто заявляють про свої претензії до сус-ва, д-ви, формулюють свої побажання в журналах, листівках, бюлетенях.

3. Релігійні орг-ції і їх місце в політ.ж-ті.

Релігійні конфесії та общини, особливо ті, які представляють крупні світові релігії, є важливим фактором впливу на свідомість людей, їх поведінку, погляди, на світ і політику.

Слід відрізняти поняття «конфесія» і «релігійна община».

Конфесія – це чітко оформлена реліг.стр-ра, яка має певну ієрархію, керівні ор-ни, свої догмати, священні книги.

Община, крім професійних священнослужителів включає і прихожан.

Християнські церкви як правило не беруть участь в політичному житті. А от іслам в ряді країн є найбільш активною політ.силою.

Роль реліг.общин у політ.житті різна, так в країнах монорелігійних, вона дуже і дуже велика, в полірелігійних країнах – менша.

Сучасна західна модель взаємовідносин д-ви і релігії зводиться до того, що д-ва і церква не втручаються у справи один одного.

Ст.7 К-ції Італійс.Рес-ки встановлює, що д-ва і католицька церква незалежна і суверенна в належних їм сферах; їх відносини визначаються спеціальними договорами.

В ісламських країнах навпаки релігійні об’єднанн і д-ва часто переплітаються.

Напр..коороль Саудівської Аравії одночасно очолює світку владу і релігійну конфесію своєї країни.

В Лівані напр..переплітаються поняття реліг.община, конфесія і навіть політ.партія, оскільки політ.партії, як правило, об’єднують прибічників однієї релігійної общини, однієї етнічної групи.

В деяких високорозвинених країнах з часів феодалізму також збереглися традиції, відповідно до яких напр..королева Сполученого королівства Великобританії та північної Ірландії очолює англіканську церкву.

В деяких країнах з моно релігійною структурою в к-ціях і з-нах закріплені норми, які регулюють відносини між д-вою і конфесіями.

Напр.. в Лівані у 1943 році прийнято Нац.пакт, в якому розпари ділено можливі посади в д-ві: більше половини місць в парл-нті віддано християнам-маронітам, 45 місць-мусульманам, Прем’єр-мімінстром може бути тільки мусульманин-сунніт, головою парл-нту - мусульманин-шиіт, Президентом – християнин-мароніт.

З усіх існуючих моделей взаємовідносин д-ви і церкви, найоптимальнішою є можель їх невтручання у справи один одного, нейтралітет, а ще краще, коли мова йде про невтручання та взаємну допомогу. Напр..при проголошення присяги держ.посад.особами можуть бути присутніми предс-ки церкви, що свідчить про святість цієї присяги.

В деяких кр-нах назначаються держ.службовці у справах релігії, утворюються допоміжні ор-ни для взаємної допомоги і координації відносин у сфері релігії.

Звичайно найбільш невдалою є ситуація, при якій існує конфлікт між церквою та д-вою (Напр..в СРСР церква активно переслідувалася).

Ще однією моделлю взаємовідносин між релігією та д-вою є ситуація, коли одна релігія проголошується пануючою, домінуючою. В суч.д-вах таке проголошення має чисто формальний х-р (напр..англіканська церква у Великобританії).

Слід згадати про гром.орг-ції конфесійного (клерикального) типу. Це орг-ції світського х-ру, які є допоміжними орг-ціями реліг.конфесії. Вони об’єднують віручих однієї релігії, які прагнуть поширити свої ідеї.