Страхування.

Страховик	Страхові п латежі	Страхувальник: 1. юридичні особи 2. робітники
Страхові фонди: Страхові суми
	с трахове відшкодування	Застрахований: 1. працююче населення. 2. непрацююче населення

Страхові відносини характеризуються рухом грошових потоків:

♥ Страхові платежі - це перерахування одноразового чи поетапно коштів страхувальником страховику. Вони є джерелом формування як колективного страхового фонду, так і доходів страхових компаній. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів - розміру плати з одиниці страхової суми.

Страховий тариф - це ціна страхування. Це основний чинник конкуренції на страховому ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менші витрати страховика, тим нижчий розмір страхового тарифу і тим більші можливості для залучення нових клієнтів.

♥ Страхове відшкодування - це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників - страхової суми і страхового збитку.

Страхова сума - на яку суму застраховано той чи інший об'єкт. Ця сума визначається, з одного боку, вартістю оцінкою об'єкта страхування, а з іншого - можливостями і побажаннями страхувальника.

Страхове забезпечення – відношення страхової суми до вартісної оцінки об'єкта страхування, яке не може перевищувати 100%.

Страховий збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому втрат.

3. Страховий ринок України

Страховий ринок — це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі — продажу.

Зародження і розвиток страхового ринку України — процес, що має багато спільного з аналогічними процесами в інших постсоціалістичних країнах. Проте водночас нашій країні притаманні деякі специфічні риси.

Після законодавчого введення деяких елементів ринкової економіки в колишньому Радянському Союзі (особливо з появою закону «Про кооперацію» у 1988 році) почали створюватися перші страхові кооперативи, які дали змогу набуття першого досвіду роботи в ринкових умовах, підвищення кваліфікації кадрів, взяття під страховий захист «нетрадиційних» для Держстраху ризиків, зокрема вантажів, відповідальності за виконання угод третіми особами тощо.

З самого початку зародження страхового ринку альтернативні стра­ховики більшою мірою звернули увагу на зміст страхових продуктів (послуг), що пропонуються в Західних країнах. Завдяки цьому і в Україні зріс асортимент страхових послуг, виник інститут перестрахування.

Коли в 1990 році рамки законодавства в напрямку розвитку ринкових відносин були розширені, почали створюватися перші комерційні компанії.

Розвитку ринку повноцінних суб'єктів страхування сприяли чотири основні чинники:

• створення відносно великих страхових організацій з широкою мережею периферійних філій (АСКА, Славія та інші);

• створення страхових компаній комерційними, торговельними, банківськими та іншими підприємницькими структурами («АКВ-Гарант», «СКІФ», «Росток», «Омета», «Ваша Гарантія», «Євклаз» та багато інших);

• створення «кептивних» страховиків в галузях, підгалузях, сферах виробництва («Гарант-авто», «Нафтогазстрах», «Сфера», «Енергополіс», «Українська пожежно-страхова компанія», «Єврорезерв» та багато інших).

Не можна обминути й такий чинник, як створення страхових ком­паній з метою суто трастової діяльності — «гри на інфляції», які завдали великої шкоди, підірвавши довіру до страхових компаній.

Спочатку Декретом Кабінету Міністрів України «Про страхування» (1993 рік), а потім і Законом України «Про страхування» було визначено, що страховики мають займатися виключно тільки страховою діяльністю, при цьому можна здійснювати лише ті види страхової діяльності, які вка­зані в ліцензії.

Закон встановив систему контролю за рівнем платоспроможності страховиків і порядок розрахунку резервів, посилив норми, що регу­люють нагляд за страховою діяльністю, упорядкував види обов'язкового страхування, запровадив нові вимоги до реєстрації страховиків, розміру і структури їхніх статутних фондів, а також участі іноземних інвесторів.

Нині в Україні працюють понад 350 компаній, що мають досить великі розміри статутних фондів, в тому числі більше ЗО компаній — значні страхові резерви, стабільний ринок, досвід і добру репутацію.

У Польщі 20 компаній, Чехії— 18, Угорщині — 34, Болгарії — 680, США — 39, Німеччині — 17, Англії (Великобританії) — 8, Японії — 24.

Отже, страховий ринок України поступово наближається до цивілі­зованого рівня, при цьому (за даними Укрстрахнагляду) розміри страхо­вих резервів протягом останніх двох років зростають вищими темпами, ніж страхові виплат, а це вже показник підвищення рівня платоспромож­ності страховиків, їх фінансової надійності.