4 Фонд соціального страхування на випадок безробіття

Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012, що набирає чинності з 01.01.2013, визначено основні положення безробіття та зайнятості.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття є важливим атрибутом ринкової економіки. Його формування і використання характеризується такими джерелами доходів і напрямами видатків:

доходи	витрати
Внески роботодавців від фонду заробітної плати. Закон N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 Страхові платежі найманих працівників від заробітної плати та інших доходів. Асигнування з бюджету. 4. Благодійні внески 5. Суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення" (803-12)	Виплата допомоги у зв'язку з безробіттям. Витрати на перекваліфікацію робітників і службовців. Витрати на працевлаштування відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб витрати на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду

Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду утворюється резерв коштів Фонду в розмірі, передбаченому Законом 3277-17 від 21.04.2011.

Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; (Закон № 665/97-ВР) та ін.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14). { Статтю 25 доповнено частиною другою згідно з Законом N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }

Питання до самоконтролю

• Який порядок відрахування та удержання у позабюджетні фонди?

• Як визначається єдиний соціальний внесок до позабюджетних фондів?

• Хто відраховує кошти у позабюджетні фонди?

• Розкажіть схему формування пенсійного фонду.

• Розкажіть порядок призначення і перерахунку пенсій цивільним пенсіонерам за віком.

• Які типи соціального страхування вам відомі?

• Охарактеризуйте структуру фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

• Перелічить головні внапрями видатків фонду соціального страхування від нещасних випадків.

• Охарактеризуйте діяльність фонду соціального страхування на випадок безробіття.

Поняття для запам’ятання.

• Позабюджетний фонд

• Відрахування

• Утримання

• Фонд сприяння зайнятості

• Пенсійний фонд

• Фонди соціального страхування

ТЕМА № 3.5. Страхування

1. Сутність страхування та страхових фондів.

2. Страховий ринок, його суб’єкти та грошові потоків

3. 3 Страховий ринок України

4. Види страхових компаній, порядок їх створення і діяльність в Україні

5. Види страхових продуктів

6. Системи страхового відшкодування.

7. Страховий тариф

8. Галузі страхування.

1. Сутність страхування та страхових фондів

Значення страхування: організація страхової справи забезпечує її надійність і раціональність:

1. наявність централізованих коштів дає високі гарантії відшкодування збитків,

2. дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фінансовому ринку.

Підприємницька сфера та життєдіяльність людини постійно пов'язані з ризиками - природними, підприємницькими, фінансовими тощо → збитки → джерело їх відшкодування:

1. за рахунок фінансових ресурсів, що перебувають в обігу в даного суб'єкта - наслідки можуть виявитися чи в скороченні приросту виробництва та масштабів життєдіяльності, чи в їх зменшенні, чи взагалі припиненні → ризик.

2. створення спеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків – резервних страхових фондів у трьох формах:

• фонди самострахування;

• централізоване страхове забезпечення;

• колективні страхові фонди.

♥ 1. Самострахування ґрунтується на індивідуальній відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фізична особа формує власні страхові (резервні) фонди за рахунок власних ресурсів і доходів. Це дорога і нераціональна форма. Дорога тому, що кожний суб'єкт повинен витрачати кошти на їх створення в повному обсязі можливих збитків, що зменшує його фінансові можливості. Нераціональна тому, що вона передбачає в масштабах суспільства вилучення з обігу значних фінансових ресурсів.

♥ 2. Централізоване страхове забезпечення ґрунтується на державній відповідальності й передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів. Водночас страхова відповідальність держави обмежена надзвичайними подіями, адже державні фінанси призначені для забезпечення функцій держави, до яких страхування не належить.

♥ 3. Створення колективних страхових фондів, тобто страхування, ґрунтується на солідарній відповідальності (за рахунок внесків) учасників цих фондів, а відшкодування збитків проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.

♥ СТРАХУВАННЯ - це система обмінно-перерозподільних відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів на засадах солідарної відповідальності:

• це перерозподільні відносини між тими суб'єктами, що сплачували страхові внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків.

• це плата за відшкодування ризику (плата за спокій, плата за зниження рівня ризику), тобто обмінні відносини.

Співстрахування - це участь у страхуванні відразу кількох страховиків.

Перестрахування - це передання договору страхування від одного страховика до іншого.

2. Страховий ринок, його суб’єкти та грошові потоки

♥ СТРАХОВИЙ РИНОК – особлива форма грошових відносин, об’єктом купівлі-продажу яких є страхова послуга (страховий захист), на яку формуються попит (потреби страхування) та пропозиція (розробка нових видів страхування в залежності від попиту, розробка договорів з комбінаціями ризиків, зниження тарифів, якість обслуговування). Кількість видів страхування – це асортимент СР. Ціною товару – страхова послуга – є страховий тариф.

Основа розвитку СР є потреба забезпеченості безперервності процесу відтворення, що полягає в наданні грошової допомоги, коли настає страховий випадок.

На СР формуються, розподіляються та використовуються страхові фонди для забезпечення страхового захисту.

Суб’єкти СР:

Продавець – страховик, перестраховик

Покупець – страхувальник (в залежності від обмежень: віку, складу майна), перестрахувальник.

Відносини на СР оформлюються страховим договором (полісом).

Суб'єктами страхового ринку є:

♥ Страховик - юридична особа - страхова компанія, яка діє на підставі відповідальної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку.

♥ Страхувальник - юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.

♥ Застрахований - юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того, може виділятись такий суб'єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

♥ Перестраховик - це страховик, який приймає договір страхування і зобов'язання з нього.

♥ Перестрахувальник - це страховик, який передає другому договір страхування.