4.10. Бінарні предикати і тріада

"об'єкт—атрибут—значення"

Концептуальна одиниця може бути достатньо складною. Тому концептуальну одиницю, що є фактом, часто зручно розглядати як кон'юнк­цію елементарніших тверджень, а саме — бінарних фактів, кожний з яких описується бінарним предикатом, тобто предикатом, який залежить від двох змінних. Якщо формалізувати правила об'єднання бінарних предика­тів у складніші одиниці, на основі бінарних предикатів можуть бути скон­струйовані які завгодно складні твердження та системи знань. Такий під­хід, зокрема, розвивається в [167]. Розглянемо приклад.

Маємо твердження "Студент Іванов отримав п ятірку на іспиті зі штучного інтелекту ".

Якщо переписати цю фразу у вигляді кон'юнкції бінарних фактів, за­пис може мати вигляд: Є (Іванов, Студент) Є (ІспШтІнт, Іспит) ісп іііт інт (Іванов, 5)

Предикат Ісп_Шт_Інт був введений для задання зв'язку між різними інформаційними одиницями.

У вигляді бінарного можна переписати й унарний предикат, тобто пре­дикат, який залежить від однієї змінної. Наприклад, предикат Птах (X),

який означає, що X є птахом, можна переписати в еквівалентному вигляді С (X, Птах).

Якщо певний унарний предикат описує властивість об'єкта, наприклад: Літає (X), її можна переписати у вигляді

Літає (X, так) або у вигляді

С (X, Кл Літ), де КлЛіт — клас об'єктів, які літають.

Бінарним предикатам і бінарним фактам безпосередньо відповідає тріада "об'єкт — атрибут—значення". Об'єкт у цій тріаді — це, як правило, назва деякої інформаційної одиниці, атрибут — назва певної озна­ки, а значення — конкретне значення цієї ознаки для даного об'єкта.

Тріада "об'єкт — атрибут — значення" є просто іншою формою запису бінарного факту. Так, якщо переписати наш приклад у вигляді сукупності згаданої тріади, запис матиме вигляд: Іванов — € — Студент ІспШтІнт — Є — Іспит Іванов — ІспШт_Інт_ — 5.

Остання тріада цього прикладу задає зв'язок між різними об'єктами.

4.11. Проблема неточних і неповних знань

Раніше ми розглядали проблеми, які необхідно було вирішува­ти при проектуванні та розробці баз знань. Серед інших проблем можна відмітити такі.

Знання можуть бути неповними. Це означає, що для доведення або спростування певного твердження може не вистачати інформації. У ба­гатьох системах логічного виведення прийнято постулат замкненості світу. Це означає, що на запит про істинність деякого твердження система відповідає "так " тоді і тільки тоді, коли його можна довести; якщо ж довес­ти це твердження неможливо, система відповідає "ніВодночас "немож­ливо довести через нестачу інфорліації" і "доведено, що ні" — це зовсім не одне й те саме. З огляду на це бажано, щоб експертна система запитува­ла у користувача про факти, яких не вистачає.

Знання можуть бути недостовірними. Наприклад, на результат вико­нання продукції можуть впливати випадкові чинники (об'єктивна невизна­ченість) або ж експерт може бути не зовсім упевненим у деякому факті чи правилі виведення (суб'єктивна невизначеність).

Ненадійність знань і недостовірність наявних фактів обов'язково по­винні враховуватися в процесі логічних побудов. Звичайно, можна було б просто відкидати факти та правила виведення, які викликають сумнів, але тоді довелося б відмовитися від цінної інформації. Тому необхідно розви­вати процедури, які дозволяють здійснювати логічні побудови при недо­стовірних даних, і використовувати ці процедури в експертних системах. Необхідно враховувати модальності, а саме: необхідність або можливість того чи іншого факту, ставлення суб'єкта до деякого твердження і т. п. Крім того, в таких системах часто доводиться мати справу з неточно визначени­ми, нечіткими поняттями, такими, як "великий", "маленький" тощо.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Охарактеризуйте вербально-дедуктивний підхід до опису поняття "знання". Чи є він єдино можливим?

2. Наведіть інтуїтивне визначення поняття "знання".

3. Наведіть вербально-дедуктивне визначення знань. Що означають по­няття "факти", "правила виведення" та "процедури" в цьому визначенні?

4. Що означають екстенсіональна та інтенсіональна частини бази знань?

5. Наведіть визначення експертної системи.

6. Охарактеризуйте поняття "інформаційна одиниця".

7. Які існують зв'язки між інформаційними одиницями?

8. Що таке псевдофізичні логіки?

9. Охарактеризуйте поняття "агрегація".

10. Опишіть поняття "узагальнення".

11. Опишіть поняття "клас" та "екземпляр класу".

12. Охарактеризуйте принцип логічного виведення за успадкуванням.

13. Наведіть власні приклади ієрархії класів.

14. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "під­клас — клас"?

15. Охарактеризуйте відношення "підклас — клас" як відношення частко­вого порядку.

16. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "еле­мент — множина"?

17. Охарактеризуйте проблему винятків. Як вона пов'язана з монотонніс­тю логічного виведення?

18. Що таке канонічна форма складної системи (за Бучем)?

19. Перелічіть основні властивості знань.

20. Перелічіть моделі задання знань.

21. Перелічіть області знань, характерні для діалогових експертних систем.

22. У чому полягає необхідність у виокремленні областей і рівнів знань?

23. Опишіть поняття "концептуальна одиниця".

24. Яким чином можна розкласти деякий складний предикат на бінарні предикати? Наведіть приклади.

25. Яким чином можна перетворити унарний предикат на бінарний? Наве­діть приклади.

26. Охарактеризуйте поняття "об'єкт — атрибут — значення".

27. Що означає "постулат замкненості світу"?

ТЕМИ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Охарактеризуйте основні проблеми, які доводиться вирішувати при роз­робці експертних систем і баз знань. Наведіть приклади.

2. Чому знання експерта важко формалізувати, тобто подати їх у вигляді, придатному для занесення до бази знань?

3. Наведіть приклад бази знань з довільної предметної області, що вклю­чає до свого складу факти і правила.

4. Наведіть власний приклад бази даних, яку можна розкласти на інтенсіо- нальну та екстенсіональну частини.

Розділ 5

СЕМАНТИЧНІ МЕРЕЖІ

Ти мені, я тобі. Назва кінофільму