0.10 * (Кількість_уроків - 1)), (Коли, _ ), (Хто,_),

(Де, <Вул. О.Бендера, 999>)).

Зверніть увагу на те, що атрибут Закінчення є обчислюваним, оскіль­ки його значення залежить від кількості уроків.

Нехай на вхід системи подається речення "Вчора Петро був у школі". Система повинна на основі відомих їй алгоритмів виявити, що це речен­ня зіставляється з фреймом ЗАНЯТТЯ_В_ШКОЛІ і сформувати опис на основі цього фрейму (фактично, нових екземплярах фрейму). Вона дає цьо­му опису назву, наприклад, Заняття_Петра і відображає в заголовку, що це екземпляр фрейму ЗАНЯТТЯ_В_ШКОЛ1. Далі заповнюються слоти, і опис набуває такого вигляду:

Заняття_Петра (ЗАНЯТТЯ_В_ШКОЛІ) ((Вид_роботи, НАВЧАННЯ),

(Початок, 9.00),

(Кількість_уроків, _),

(Закінчення, Початок + Кількість_уроків * 0.45 +

0.10 * (Кількість_уроків - 1)), (Коли, вчора), (Хто, Петро),

(Де, <Вул. О.Бендера, 999>)).

Слоти Вид__роботи, Де та Початок були заповнені на основі базового фрейму, а слоти Коли та Хто — з введеного тексту. Слоти Кількість_уро- ків і Закінчення залишилися незаповненими — для цього не вистачає інформації.

Тепер система в змозі відповідати на ряд запитань, наприклад: "Що вчора робив Петро?" або "Де вчора був Петро?". Точнішу відповідь на запитання "Коли Петро був у школі? " система може дати, якщо вона має інформацію про поточний час.

Якщо системі потрібно відповісти на запитання "Коли Петро закінчив навчання у школі? вона має активізувати процедуру уточнення (у дано­му разі спитати у користувача, скільки було уроків). Після відповіді си­стема може здійснити необхідні обчислення та відповісти на поставлене запитання.

Важливою властивістю фреймових моделей є те, що фрейми можуть містити процедури, які виконують ті чи інші дії. Такі процедури при­йнято називати приєднаними. їх можна розглядати як окремі слоти. На ін­туїтивному рівні наявність приєднаних процедур дає підстави говорити про те, що фрейм має здатність виконувати ті чи інші операції.

Найбільш використовуваним типом приєднаної процедури є процедура, яка активізується шляхом зовнішнього виклику (за повідомленням, яке над­ходить від іншого фрейму).

Важливим типом приєднаної процедури є демон — процедура, яка авто­матично активізується, тільки-но стають істинними певні умови (напри­клад, проходить певний проміжок часу або значення одного слота стає біль­шим за значення іншого).

Велике значення мають слотові демони. На відміну від звичайних при­єднаних процедур, що описують поведінку фрейму в цілому, слотові демо­ни пов'язані з конкретними слотами. Типовим є використання стандарт­них слотових демонів, які визначають, що слід робити, якщо деякий слот змінився, або якщо відбулося звернення до незаповненого слота.

Існують різні підходи до зберігання фреймових структур у пам'яті об­числювальних машин, і, відповідно, до мов опису знань на основі фреймів. Таких мов є досить багато; як приклади можна навести KRL, FRL (розвит­ком якого є HPRL), ПРЕФ, ДИЛОС, RLL [145, 223]. Кожна мова перед­бачає свої структури для подання фреймів і типові операції над ними.

Можна вважати, що у типовому фреймі зберігається така інформація:

• ім'я і загальний опис фрейму;

• інформація про батьківський фрейм;

• інформація про окремі слоти: імена та значення слотів, а також їх властивості (наприклад, тип слота, умови коректності інформації, яка зберігається в слоті, тощо). Важливою властивістю слота є, зокре­ма, режим успадкування: можна задати обов'язкове успадкування, успадкування за певної умови певній умові, відмову від успадкуван­ня тощо.

І семантичні мережі, і фрейми в першу чергу є формалізмами для струк- туризації знань, на відміну від логічних і продукційних моделей, цент­ральне місце в яких займають процедури дедуктивного виведення. Семан­тичні мережі основний акцент роблять на описі різноманітних зв'язків між інформаційними одиницями, а фреймові моделі — на відношеннях узагаль­нення та агрегації.

Семантичні мережі та фрейми мають значно більше спільних рис, ніж відмінностей, і тому на сучасному етапі фреймові моделі та семантичні ме­режі розглядають, як правило, у спільному контексті. З одного боку, ніщо не заважає розглядати вузли семантичної мережі як фрейми з власною внут­рішньою структурою. З іншого боку, можна вводити різноманітні зв'язки між слотами фреймів. Тоді фрейм набуває рис семантичної мережі.