- •Практична робота матеріальні та нематеріальні активи.
- •Практична робота до теми 11 Інвестиційні ресурси.
- •2. Необхідний додатковий щорічний випуск продукції:
- •3. Потрібна величина нарощування виробничої потужності підприємства:
- •4. Необхідний обсяг капітальних вкладень у розвиток підприємства:
- •Практична . Поточні витрати й ціни на продукцію
- •1. Розрахунок ціни за методом "середини витрат плюс прибуток":
- •2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку:
Практична робота до теми 11 Інвестиційні ресурси.
Обчислення необхідного обсягу капітальних вкладень включає в себе 4 розрахункові етапи:
1. Можливий обсяг виробництва продукції за наявних виробничих потужностей:
ОВп = N * Квик (1)
де, N – абсолютна величина виробничих потужностей на початок розрахункового періоду;
Квик – коефіцієнт використання виробничих потужностей.
2. Необхідний додатковий щорічний випуск продукції:
∆ОВп = ОВРПП – ОВП (2)
де, ОВРПП – обсяг попиту ринку;
ОВП - можливий випуск продукції з діючих виробничих потужностей.
3. Потрібна величина нарощування виробничої потужності підприємства:
∆ОВП
∆N = (3)
Квик
де, ∆ОВП- розмір незабезпеченого ринкового попиту на продукцію;
Квик – прогнозований коефіцієнт використання виробничої потужності.
4. Необхідний обсяг капітальних вкладень у розвиток підприємства:
І = Іпит * ∆N (4)
де, Іпит – питомі капітальні вкладення на одиницю приросту продукції;
∆N – приріст продукції.
Визначення розміру інвестиційних ресурсів на відшкодування вибуття основних фондів:
(ОФакт * Квибакт + ОФпас * Квибпас) * Т
І вивОФ = (5)
1 – КΔіКВ
де, ОФакт, ОФпас – відповідно активна й пасивна частини балансової вартості основних фондів на початок розрахункового періоду;
Квибакт, Квибпас – коефіцієнти вибуття основних фондів відповідно активної та пасивної частин балансу залежно від строку їх експлуатації та темпів річного приросту;
Т – кількість років у прогнозованому (розрахунковому) періоді;
КΔіКВ – коефіцієнт капітальних витрат, що не збільшують вартість основних фондів, у частках одиниці від загальної величини інвестицій на відшкодування вибуття засобів праці.
Ефективність реальних інвестицій з коротким інвестиційним циклом визначають за формулою:
ЗВі = СВі + Ен * Іпиті (6)
де, СВі – сума поточних витрат на виробництво (собівартість) одиниці продукції;
Іпиті- питомі капітальні вкладення;
Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних витрат.
Для того щоб визначити найкращий інвестиційний проект застосовують формулу:
Сі – Сі+1
Ер = (7)
Іі+1 - Іі
де, Сі , Сі+1 – собівартість продукції за двома порівнюваними варіантами;
Іі+1 , Іі – капітальні вкладення за двома порівнюваними варіантами.
Найкращим інвестиційним проектом буде той проект, де Ер > Ен
Визначення ефективності реальних інвестицій з використанням нових методичних підходів, адаптованих до сучасних ринкових умов господарювання.
Безпосередньо ефективність інвестицій у ринкових умовах господарювання характеризує система наступних показників:
чистий приведений дохід (чисту теперішню чи майбутню приведену вартість);
індекс дохідності (прибутковості, рентабельності) інвестицій;
термін окупності інвестицій;
внутрішня норма дохідності.
Показник чистого приведеного доходу дає узагальнену характеристику результату інвестування – абсолютну величину ефекту від реалізації певного інвестиційного проекту:
n CFi n Ii
NPV = - (8)
i=1 (1+k)t i=1 (1+k)t
де, CFi – грошовий потік і-го розрахункового року;
Ii – сума інвестицій і-го розрахункового року;
t – тривалість інвестиційного періоду;
k – коефіцієнт дисконтування.
Або:
n n
NPV = CFi * DMi - Ii * DMi (9)
i=1 i=1
де, DMi – дисконтний множник (коефіцієнт приведення і-го року).
Індекс дохідності:
n CFi
i=1 (1 + k) t
PI = (10)
n Ii
i=1 (1 + k) t
Термін окупності інвестицій:
n
Ii – Sm
i=1
PBP = m + (11)
CFm+1
де, m – кількість років, протягом яких сума дисконтованого грошового потоку наближається, але не перевищує дисконтованих інвестицій:
Sm < Ii < S m+1
Внутрішня норма дохідності інвестицій – це дисконтна ставка, за якої чистий приведений дохід дорівнює нулю.
NPV1
IRR = 1 + * (2 - 1) (12)
NPV 1 - NPV2
де, 2 , 1 - відповідні значення дисконтних ставок, за яких:
NPV 1 > 0, NPV2 < 0
Обсяг фінансових ресурсів, одержуваних емітентом від продажу акцій на аукціоні, дорівнює добутку ринкової ціни однієї акції та кількості проданих акцій. У свою чергу, ринкова ціна однієї акції визначається за формулою:
Па
Цар = Цан (13)
Вп
де, Цан - номінальна ціна однієї акції;
Па – прибутковість акцій;
Вп - ставка позикового процента.
Прибутковість однієї акції визначається співвідношенням розміру дивідендів у розрахунку на одну акцію й ринкової вартості акцій у конкретний період господарювання.
практична робота . оборотні кошти підприємства
Започаткування підприємницької діяльності потребує формування певного стартового капіталу – основного та оборотного.
У господарській практиці обчислення загальної величини основного капіталу зводиться до сумування його окремих елементів (зокрема, вартості адміністративних, виробничих і складських приміщень; обладнання офісів; устаткування виробничих цехів; господарського інвентарю, технологічного інструменту й вимірювальних приладів). Решту потреби в стартовому капіталі становлять окремі елементи оборотного капіталу (наприклад, витрати на кредитування покупців, закупівлю матеріалів, оплату праці, оренду виробничих та офісних приміщень, а також певну суму готівки в касі суб’єкта господарювання).
Загальна потреба в оборотному капіталі визначається за формулою:
ОККР + МВ + ВОП + ВОР + ГК
ОК = (1)
КОБ
де, ОККР – сума капіталу на кредитування покупців;
МВ – витрати на закупівлю матеріалів;
ВОП – витрати на оплату праці;
ВОР – орендна плата за рік;
ГК – сума готівки в касі підприємства;
КОБ – коефіцієнт оборотності оборотних коштів.
У свою чергу загальну суму капіталу на кредитування покупців (ОККР) за здійснення продажу продукції повністю чи частками на умовах використання попередньо визначеного в часі кредиту можна розрахувати за формулою:
ОРП * ТК
ОККР = (2)
360 (12)
де, ОРП – повний обсяг або частка продукції у вартісному виразі, що має реалізовуватися на умовах кредиту;
ТК – термін надання кредиту в днях (якщо ТК виражено в місяцях, то в знаменнику потрібно ставити число 12).
Нормування оборотних коштів.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах (сировина, матеріали, паливо тощо) обчислюється за формулою:
Нвир.з = Д * Здн (3)
де, Д – середньодобове споживання оборотних коштів у вартісному або натуральному вираженні;
Здн – норма сукупного запасу (транспортного, підготовчого, поточного та страхового) у днях.
У свою чергу середньодобова потреба споживання визначається так:
Мі
Д = (4)
360
де, Мі – загальна потреба в і-му виді ресурсів, натуральних або грошових одиниць.
А норма сукупного запасу розраховується так:
1
Здн = ЗПОТ + ЗТР + ЗПІДГ + ЗСТРАХ (5)
2
де, ЗПОТ – поточний запас;
ЗТР – транспортний запас;
ЗПІДГ – підготовчий запас;
ЗСТРАХ – страховий запас.
Необхідний розмір оборотних коштів у незавершеному виробництві обчислюють за формулою:
СР * ТЦ * КНВ
ННЕЗ.В = (6)
360
де, СР – виробнича собівартість річного випуску товарної продукції;
ТЦ – середня тривалість виробничого циклу виготовлення продукції в днях;
КНВ – коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).
У свою чергу коефіцієнт наростання витрат обчислюється за формулою:
СПЦ + 0,5СРЦ
КНВ = (7)
СВ
де, СПЦ – разові витрати у перший день циклу виготовлення продукції;
СРЦ – решта витрат на виготовлення виробу;
СВ – виробнича собівартість виробу, яку можна розрахувати за такою формулою:
СВ = СПЦ + СРЦ (8)
Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції на складі підприємства чи іншого суб’єкта господарювання визначається за формулою:
НЗГП = ОВП * ЗДН (9)
де, ОВП – вартість одноденного випуску готових виробів;
ЗДН – норма запасу готових виробів в днях.
Норма запасу продукції на складі підприємства – це кількість днів, необхідних для підготовки товарів до реалізації (комплектування. Пакування, відвантаження споживачем, оформлення платіжних документів у банку).
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається:
НВМП = РН + РПЛ – РПОГ (10)
де, РН – залишок оборотних коштів на початок періоду;
РПЛ – сума витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді;
РПОГ – величина майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.
Економічну ефективність використання оборотних коштів характеризують наступні показники:
коефіцієнт оборотності оборотних коштів;
коефіцієнт завантаження оборотних коштів;
показник тривалості одного обороту в днях.
Коефіцієнт оборотності обчислюється за формулою:
ОРП
КОБ = (11)
ОКСЕР
де, ОРП – вартість реалізованої продукції (послуг) за діючими оптовими (роздрібними) цінами за рік;
ОКСЕР – середній залишок оборотних коштів за рік.
У свою чергу середній залишок оборотних коштів визначається за формулою:
1 1
2 ОК1 + ОК2 + … + 2 ОК12
ОКСЕР = (12)
12
де, ОК1, ОК2 … ОК12 – залишки оборотних коштів на 1-ше число місяця.
Коефіцієнт завантаження, який є оберненим до коефіцієнта оборотності, показує скільки оборотних коштів припадає на кожну гривню реалізованої продукції і визначається за формулою:
ОКСЕР
КЗ = (13)
ОРП
де, ОКСЕР – середньорічний залишок оборотних коштів;
ОРП – реалізована за рік продукція.
Тривалість одного обороту (швидкість обороту) оборотних коштів визначається за формулою:
Д
ТОБ = (14)
КОБ
де, Д – кількість днів у розрахунковому році (загальноприйнятою кількістю є 360 днів);
КОБ – коефіцієнт оборотності оборотних коштів.
