III. Соціоекологія

Аварійно-рятувальна служба – сукупність органів управління, сил і засобів, призначених для вирішення завдань з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, що функціонально об’єднані в єдину систему, основу якої складають аварійно-рятувальні формування.

Аварийно-спасательная служба (АСС) - совокупность органов управления, сил и средств, предназначенных для решения задач по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций, функционально объединенных в единую систему, основу которой составляют аварийно-спасательные формирования.

Агломерація – скупчення населених пунктів, а особливо міст, що створюють простір і функціонально єдине угрупування і часто складають загальну соціально-економічну систему.

Агломерация – скопление населенных пунктов, в особенности городов, создающих пространство и (обычно) функционально единую группировку и нередко составляющих общую социально- экономическую систему.

Алармізм – уявлення про неминучість глобальної екологічної кризи внаслідок нерегульованого зростання народонаселення планети, виснаження ресурсів, руйнування біологічного різноманіття і забруднення довкілля. Першим послідовним екологом-алармістом був Ж. Б. Ламарк. На початку XX століття він попереджав людство, що воно загине, зруйнувавши власне середовище перебування, сучасний А. не стільки песимістичний, прогнози не розглядаються як фатальні: кризи можна запобігти, якщо змінити ставлення суспільства до природи.

Алармизм - представления о неизбежности глобального экологического кризиса вследствие нерегулируемого роста народонаселения планеты, истощения ресурсов, разрушения биологического разнообразия и загрязнения окружающей среды. Первым последовательным экологом-алармистом был Ж.Б. Ламарк. В начале ХХ столетия он предупреждал человечество, что оно погибнет, разрушив собственную среду обитания. Современный А. не столь пессимистичен, прогнозы не рассматриваются как фатальные: кризиса можно избежать, если изменится отношение общества к природе.

Антропогенне навантаження – рівень прямого і непрямого впливу людини і його господарської системи на природу і її окремі компоненти.

Антропогенная нагрузка – уровень прямого и косвенного воздействия человека и его хозяйственной системы на природу и ее отдельные компоненты.

Антропогенний вплив – вплив людства на навколишнє середовище прямий (знищення , завезення і акліматизація) і непрямий (зміна ландшафтів і їх окремих компонентів, розорювання, промислове освоєння тощо).

Антропогенное воздействие – влияние человечества на окружающую среду прямое (истребление, завоз и акклиматизация) и косвенное (изменение ландшафтов и их отдельных компонентов, распашка, промышленное освоение и т.д.).

Антропогенний фактор – безпосередній вплив людини на організми або вплив через зміну ним середовища перебування.

Антропогенный фактор - непосредственное воздействие человека на организмы или воздействия через изменение им среды обитания.

Антропогенова (четвертинна) система – відповідає останньому періоду геологічної історії, що продовжується донині. Тривалість А.с. оцінюється від 600 тис. років до 2,5 – 13,5 млн. років, за іншими даними – 3-5 млн. років. Впродовж цього періоду спостерігався зростаючий вплив людини на природу.

Антропогеновая (четвертичная) система - соответствует последнему периоду геологической истории, продолжающемуся поныне. Длительность А.с. оценивается от 600 тыс. лет до 2,5-13,5 млн. лет, по другим данным – 3-5 млн. лет. В течение этого периода наблюдалось возрастающее воздействие человека на природу.

Антропоцентризм – сукупність поглядів, згідно яким людина не зобов’язана узгоджувати свої цілі і дії із станом навколишнього середовища. Людина є центром Всесвіту і кінцевою метою світобудови.

Антропоцентризм – совокупность взглядов, согласно которым человек не обязан согласовывать свои цели и действия с состоянием окружающей среды. Человек есть центр Вселенной и конечная цель мироздания.

Артеприродне середовище – штучне оточення людей, що складається із інженерних споруд і господарської інфраструктури, і тільки частково з природних компонентів (повітря, природне освітлення).

Артеприродная среда – искусственное окружение людей, состоящее из инженерных сооружений и хозяйственной инфраструктуры, и только частично из естественных компонентов (воздух, естественное освещение).

Артифікація – глобальний процес зростання ролі інтелекту в нашому житті, що прогресує.

Артификация - прогрессирующий глобальный процесс возрастания роли интеллекта в нашей жизни.

Багатофакторний аналіз – метод статистичного аналізу, що оцінює вплив багатьох факторів у відношенні до якої-небудь події (у застосуванні до даної наукової галузі-показника здоров'я).

Многофакторный анализ - метод статистического анализа, оценивающий влияние многих факторов в отношении какого-либо события (в применении к данной научной области - показателя здоровья).

Безпека екологічна – становище, при якому відсутня загроза завдавання шкоди природному середовищу і здоров’ю населення. Б. е. може бути кількісно оцінена ступенем ризику екологічною (у цьому аспекті Б. е. має місце тоді, коли ризик не перебільшує певного прийнятного рівня) і досягається сукупністю заходів, спрямованих на зниження негативного антропогенного впливу на довкілля. Б. е. – суттєва частина національної безпеки.

Безопасность экологическая - положение, при котором отсутствует угроза нанесения ущерба природной среде и здоровью населения. Б.э. может быть количественно оценена степенью риска экологического (в этом аспекте Б.э. имеет место тогда, когда риск не превышает некоторого приемлемого уровня) и достигается совокупностью мероприятий, направленных на снижение отрицательного антропогенного воздействия на окружающую среду. Б.э. - существенная часть национальной безопасности.

Безпека радіаційна – сучасними нормами радіаційної безпеки (НРБ-99) допустимі дві дозові межі: 100 мілізиверт за п’ять послідовних років (тобто в середньому 20 мілізиверт на рік) і 50 мілізиверт у рік.

Безопасность радиационная - современными нормами радиационной безопасности (НРБ-99) допускаются два дозовых предела: 100 миллизиверт за пять последовательных лет (т.е. в среднем 20 миллизиверт в год) и 50 миллизиверт в год.

Безпека харчових продуктів – відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної чи іншої несприятливої дії продуктів на організм людини при вживанні їх в загальноприйнятих кількостях.

Безопасность пищевых продуктов - отсутствие токсичного, канцерогенного, мутагенного или иного неблагоприятного действия продуктов на организм человека при употреблении их в общепринятых количествах.

Взаємозв’язок природи і суспільства – діалектична єдність природи і навколишнього середовища. Людина як основна складова частина біомаси Землі впродовж усієї еволюції знаходилась і знаходиться в безпосередній залежності від навколишньої природи. З розвитком вищої нервової діяльності людина сама стає могутнім фактором середовища (антропогенний фактор), тому вплив її на природу – позитивний і негативний.

Взаимосвязь природы и общества - диалектическое единство человека и окружающей среды. Человек как составная часть биомассы Земли на протяжении всей эволюции находился и находится в непосредственной зависимости от окружающей природы. С развитием высшей нервной деятельности человек сам становится мощным фактором среды (антропогенный фактор), поэтому влияние его на природу двоякое - положительное и отрицательное.

Всесвітній день довкілля – 5 червня. Встановлений Конференцією ООН з довкілля, що відбулася в Стокгольмі (Швеція) 5-16 червня 1972 р. на пропозицію делегацій Японії і Сенегалу.

Всемирный день окружающей среды – 5 июня. Учрежден Конференцией ООН по окружающей среде, которая состоялась в Стокгольме (Швеция) 5-16 июня 1972 г. по предложению делегаций Японии и Сенегала.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) – міжнародна, міжурядова організація, створена в 1946 році з метою боротьби з особливо небезпечними хворобами, розробки міжнародних санітарних правил і покращання санітарного стану довкілля.

Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) – международная межправительственная организация, созданная в 1946 году с целью борьбы с особо опасными болезнями, разработки международных санитарных правил и улучшения санитарного состояния окружающей среды.

Гармонізація відносин суспільства і природи – сукупність антропогенних заходів, спрямованих на зменшення техногенного тиску на довкілля, збереження біосфери і відновлення екосистем.

Гармонизация отношений общества и природы – совокупность антропогенных мероприятий, направленных на уменьшение техногенного давления на окружающую среду, сбережение биосферы и восстановления экосистем.

Гринпіс ("Зелений світ") – одна з міжнародних природозахисних організацій.

Гринпис («Зеленый мир») - одна из международных природозащитных организаций.

Гуманізм – світогляд, що ґрунтується на принципах рівноваги, справедливості, людяності.

Гуманизм – мировоззрение, основанное на принципах равенства, справедливости, человечности.

Декларація конференції ООН з довкілля і розвитку (1992) – один із трьох правових документів, що прийняті Конференцією (два інших – "Порядок денний на XXI століття" і "Лісові принципи"). Декларація містить преамбулу і визначення 27 принципів, що у значній мірі повторюють принципи Декларації Стокгольмської конференції ООН з довкілля (1972).

Декларация конференции ООН по окружающей среде и развитию (1992) – один из трех правовых документов, принятых Конференцией (два других – «Повестка дня на XXI век» и «Лесные принципы»). Декларация содержит преамбулу и определение 27 принципов, в значительной мере повторяющих принципы Декларации Стокгольмовской конференции ООН по окружающей человека среде (1972).

Демекологія – розділ екології, що досліджує відносини популяцій з довкіллям.

Демэкология - раздел экологии, исследующий взаимоотношение популяций с окружающей их средой.

Демографічна криза в Україні. Необачливе втручання в природу протягом усього ХХ ст. завершилось величезною демографічною кризою, внаслідок чого тільки за дев’ять років (1992–2000) населення України за умов мирного співіснування, без участі у будь-яких війнах скоротилось на 2,8 млн. осіб. Безпрецедентний випадок, значною мірою спричинений і екологічною ситуацією.

Демографический кризис на Украине. Неосмотрительное вмешательство в природу на протяжении всего ХХ ст. завершилось большим демографическим кризисом, вследствие которого только за девять лет (1992-2000) население Украины при условиях мирного сосуществования, без участия в каких либо войнах сократилось на 2,8 млн. человек. Беспрецедентный случай, в значительной степени вызванный и экологической ситуациею.

Демографічний вибух – різке збільшення населення, пов’язане із зміною соціально-економічних чи загальноекологічних умов життя (у тому числі охорони здоров'я).

Демографический взрыв - состоит в резком "взрывном" увеличении численности населения со сменою социально-экономических или общих экологических условий жизни (в том числе охраны здоровья).

Депопуляція – зменшення чисельності населення – людей чи тварин (дуже рідко говорять і про рослини).

Депопуляция - уменьшение численности населения - людей или животных (очень редко говорят и о растениях).

Деурбанізація (син. дезурбанізація) – "обезлюднення" великих міст, скорочення їх населення і відносного виробничого потенціалу.

Деурбанизация (син. дезурбанизация) – «обезлюдивание» крупных городов, сокращение их населения и относительного производственного потенциала.

Динаміка населення – зміна у складі і структурі біологічних угрупувань (рослин, тварин), пов’язана з розбіжністю в часі піків чисельності популяцій, проявом поліморфізму чи вікових фаз розвитку особнів різних видів.

Динамика населения - изменения в составе и структуре биологических сообществ (растений, животных и т.п.), связанные с несовпадением по времени пиков численности популяций, проявлением полиморфизма или возрастных фаз развития особей разных видов.

Довкілля людини – сукупність природних, природно-антропогенних і антропогенних об’єктів, явищ і процесів, з якими вона взаємодіє в результаті своєї діяльності.

Окружающая среда человека – совокупность природных, природно-антропогенных и антропогенных объектов, явлений и процессов, с которыми он взаимодействует в процессе своей деятельности.

Доктрина екологічна – система поглядів на сутність і характер взаємодії суспільства і природи, соціально-економічні причини порушення гармонії між людиною і середовищем її перебування, принципи забезпечення оптимальної взаємодії суспільства і природи.

Доктрина экологическая – система взглядов на сущность и характер взаимодействия общества и природы, социально-экономические причины нарушения гармонии между человеком и средой его обитания, принципы обеспечения оптимального взаимодействия общества и природы.

Екологізація – процес послідовного втілення ідей збереження природи і стійкого довкілля у сфері законодавства, управління, розробки технологій, економіки, освіти. Він означає не тільки запровадження ресурсозберігаючих технологій, очисних систем, принципу "платить той, хто забруднює", але перш за все усвідомлення кінцевості нашої планети, суші і океану, екологічного простору і природної біоти, а також існування межі антропогенної деформації природного довкілля, за яким наступає екологічна катастрофа і виникає проблема виживання людства.

Экологизация - процесс последовательного внедрения идей сохранения природы и устойчивой окружающей среды в сферы законодательства, управления, разработки технологий, экономики, образования и т.д. Он означает не только внедрение ресурсосберегающих технологий, очистных систем, принципа «загрязняющий платит», но прежде всего осознание конечности нашей планеты, суши и океана, экологического пространства и естественной биоты и существование предела антропогенной деформации естественной окружающей среды, за которым наступает экологическая катастрофа и возникает проблема выживания человечества.

Екологічна безпека – одна із нових загальнолюдських потреб, пріоритетне завдання, вирішенню якого повинні бути підпорядковані зусилля всіх держав і людства в цілому. Основою екологічної безпеки є гармонізація стосунків суспільства і природи. Заходи щодо надання екологічної безпеки повинні сприяти зміні глобальної техносфери і її основних компонентів – науково-технічної, господарської, інформаційної і соціальної інфраструктур і створення нових, екологічно раціональних форм і методів її функціонування, що забезпечують зниження антропогенних навантажень на природу

Экологическая безопасность - одна из новых общечеловеческих потребностей, приоритетная задача, решению которой должны быть подчинены усилия всех государств и человечества в целом. Основой экологической безопасности является гармонизация отношений общества и природы. Меры по обеспечению экологической безопасности должны содействовать изменению глобальной техносферы и ее основных компонентов — научно-технической, хозяйственной, информационной и социальной инфраструктур и созданию новых, экологически рациональных форм и методов ее функционирования, обеспечивающих снижение антропогенных нагрузок на природу.

Екологічна дипломатія – розвивається на кількох взаємопов’язаних рівнях: світовому – перш за все в системі ООН, регіональному – у рамках регіональних організацій і спеціалізованих функціональних програм, а також у системі багатосторонніх міждержавних відносин, двосторонніх – у процесі взаємодії держав, найчастіше географічних сусідів, які вирішили об'єднати свої зусилля у вивченні і вирішенні конкретних проблем.

Экологическая дипломатия - развивается на нескольких взаимосвязанных уровнях: мировом — прежде всего в системе ООН, региональном — в рамках региональных организаций и специализированных функциональных программ, а также в системе многосторонних межгосударственных отношений, двустороннем — в процессе взаимодействия государств, чаще всего географических соседей, решивших объединить свои усилия в изучении и решении конкретных проблем.

Екологічна етика - засіб соціальної регуляції поведінки людей щодо природи. Дійова суть моралі передбачає єдність об’єктивного та суб’єктивного, свідомості та поведінки, спонукань, мотивів і дій людини Останніми роками заклики до нової екологічної етики почали звучати в політичних колах промислово розвинених держав. Саме етика може сформувати уявлення про “екологічний імператив” — заборонену межу, переступати яку людство не має права за жодних обставин. Норми екологічної етики акумулюють історичний досвід людства, вони є найважливішими духовними цінностями.

Экологическая этика – способ социальной регуляции поведения людей в отношении природы. Основная суть морали заключается в подтверждении единства объективного и субъективного, знания и поведения, желаний, мотивов и поступков человека. В последние годы лозунги о новой экологической этики начали звучать в политических кругах промышленно развитых государств. Именно этика может сформулировать представление об "экологическом императиве" – запретную черту, переступать которую человечество не имеет право не при каких обстоятельствах. Нормы экологической этики аккумулируют исторический опыт человечества, они являются наиважнейшими духовными ценностями.

Екологічна криза – напружений оборотний стан взаємовідносин між людством і природою, що характеризується невідповідністю розвитку виробничих сил і виробничих відносин у людському суспільстві екологічним можливостям біосфери.

Экологический кризис – напряженное обратимое состояние взаимоотношений между человечеством и природой, характеризующееся несоответствием развития производительных сил и производственных отношений в человеческом обществе экологическим возможностям биосферы.

Екологічна культура – це такий напрям людської діяльності та мислення, від якого істотним чином залежать нормальне існування сучасної цивілізації, її сталий розвиток у майбутньому. Екологічна культура має давню історію, вона є атрибутивною, тобто органічною складовою людського життя з часів його виникнення. Водночас вона – феномен ХХ ст., коли людство дедалі більше усвідомлює (?!) необхідність перевлаштування свого життя, з тим, щоб воно стало безпечним, здоровим, радісним, щоб екологічна культура кожного зокрема і всіх разом стала імперативом буття.

Экологическая культура – это такое направление людской деятельности и мышления, от которого в полной мере зависит нормальное существование современной цивилизации, ее устойчивое развитие в будущем. Экологическая культура имеет большое историческое прошлое, она является атрибутивной, то есть органичной частью человеческой жизни с времен происхождения человека. В тоже время она – феномен ХХ ст., когда человечество все более понимает (?!) необходимость изменений в своей жизни, с тем, чтобы она стала более безопасной, здоровой, радостной, чтобы экологическая культура каждого в отдельности и всех в общем стала императивом бытия.

Екологічна освіта - самостійний елемент загальної освіти. Екологічне знання складається з усвідомлення та розуміння дії екологічних законів, принципів взаємовідносин різних об’єктів природи між собою та з людиною, організації, управління, використання природи та її ресурсів для забезпечення життєдіяльності людини та людства, необхідності побудови відносин між природою і людиною на розумних началах, на принципах функціонування ноосфери.

Экологическое образование – самостоятельный элемент общего образования. Экологическое знание включает осознание и понимание действия экологических законов, принципов взаимоотношений различных объектов между собой и человеком, организации, управления, использования природы и ее ресурсов для обеспечения жизнедеятельности человека и человечества, необходимости строительства отношений между природой и человеком на разумных началах, на принципах функционирования ноосферы.

Екологічна політика – комплекс засобів і заходів, спрямованих на забезпечення екологічно стійкого розвитку і цивілізованості. Передбачає виришення двох груп взаємопов’язаних завдань. Одна з них спрямована на збереження умов існування людини і передбачає особливу увагу до науково-технічних, економічних і правових проблем, друга – має швидше гуманітарний характер – формування культури (і насамперед екологічної ) життя.

Экологическая политика – комплекс средств и мероприятий, направленных на обеспечение устойчивого экологического развития и цивилизованности. Предусматривает решение двух групп взаимосвязанных заданий. Одна из них направлена на сохранение условий существования человека и предусматривает особенное внимание к научно-техническим, экономическим и правовым проблемам, другая – имеет более гуманитарный характер – формирование культуры (в первую очередь экологической) жизни.

Екологічна свідомість та екологічне мислення - екологічні емпіричні знання, яких людина набуває здебільшого у повсякденному житті, забезпечують розвиток екологічної свідомості з обмеженим описовим розумінням зовнішнього боку природних явищ і процесів. Однак чим глибший рівень розкриття суті природних явищ і процесів відтворює система екологічних знань, тим грунтовніше формується свідомість людини, яка засвоює ці знання. Тобто йдеться про те, що чим більшою мірою людина засвоює інформацію на теоретичному (щоправда, поєднаному з емпіричним) рівні пізнання, тим повнішим і об’єктивним буде її знання, тим вищим буде рівень її екологічної свідомості, екологічного світогляду.

Экологическое сознание и экологическое мышление – экологические эмпирические знания, которые человек приобретает в течение повседневной жизни, обеспечивают развитие экологического сознания с ограниченным описательным пониманием обратной стороны природных явлений и процессов. Однако чем глубже уровень раскрытия сути природных явлений и процессов образует система экологических знаний, тем более подробно и качественно формируется сознание человека, усваивающего эти знания. Другими словами, имеется в виду то, что чем в большей мере человек усваивает информацию на теоретическом (что правда объединено с эмпирическим) уровнем познания, тем более полным и объективным будут его знания, тем выше будет уровень его экологического мировоззрения.

Екологічне виховання - формування еколого–світоглядних переконань, цінностей і норм екологічної етики, навичок природоохоронної роботи. Виховання любові до природи сприяє формуванню доброти, милосердя. Водночас виховання моральних якостей, гуманності робить громадянина активним захисником природи. Повага до життя, емоційне ставлення до всього живого є внутрішнім збудником, регулятором поведінки, більш могутнім, ніж караюча стаття закону.

Экологическое воспитание – формирование эколого-мировоззренческих убеждений, ценностей и норм экологической этики, направлений природоохранной роботы. Воспитание любви к природе благоприятствует формированию доброты, милосердия. Одновременно воспитание моральных качеств, гуманности делает гражданина активным защитником природы. Уважение к жизни, эмоциональное отношение ко всему живому является внутренним убеждением, регулятором поведения, более мощным, чем карающая статья закона.

Екологічне мислення – ступінь людського пізнання, на якій усвідомлення об’єктивної дійсності та прямих і непрямих наслідків для довкілля власних дій, образу життя примушують людину змінювати свої дії і образ життя так, щоб наслідки деформації довкілля були мінімальними чи взагалі виключалися.

Экологическое мышление – ступень человеческого познания, на которой осознание объективной действительности и прямых и косвенных последствий для окружающей среды собственных действий и образа жизни заставляют человека изменять свои действия и образ жизни таким образом, чтобы последствия деформации окружающей среды были минимальными или вообще исключались.

Екологічне навчання – цілеспрямовано організований, планомірно і систематично здійснюваний процес набуття знань, умінь і навичок у галузі екології, що здійснюється під керівництвом професійно підготовлених осіб.

Экологическое обучение – целенаправленно организованный, планомерно и систематически осуществляемый процесс приобретения знаний, умений и навыков в области экологии, осуществляемый под руководством опытных профессионально подготовленных лиц.

Екологічне правопорушення – протиправна дія, що порушує закони про охорону довкілля і наносить шкоду природному середовищу, здоров'ю людини, або створює загрозу такої шкоди.

Экологическое правонарушение – противоправное деяние, нарушающее законы об охране окружающей среды и причиняющее вред природной среде, здоровью человека, либо создающее угрозу такого причинения вреда.

Екологічний "бумеранг" – коли внаслідок поганого знання законів, правил і принципів екології, впливи на природу, що проводяться людиною, почали повертатись проти неї.

Экологический "бумеранг" - когда вследствие плохого знания законов, правил и принципов экологии проводимые человеком воздействия на природу начали обращаться против него.

Екологічний реалізм – наукове розуміння характеру і сили екологічних впливів на господарство і життя людини. Початковим посиланням є уявлення про неминучість означеного перетворення частини природи для господарських потреб, доцільність збереження екологічної рівноваги і максимальної адаптації людського господарства до умов змінного природного середовища.

Экологический реализм – научное понимание характера и силы экологических воздействий на хозяйство и жизнь человека. Исходной посылкой служит представление о неизбежности органического преобразования части природы для хозяйственных целей, целесообразность сохранения экологического равновесия и максимальной адаптации человеческого хозяйства к условиям меняющейся природной среды.

Екологічний соціалізм – одна з тенденцій сучасної соціал-демократії. Концепція екосоціалізму з'явилась на рубежі 70-80-х років ХХ ст. і інтенсивно розробляється перш за все соціал-демократами Німеччини і Австрії. Концепція екосоціалізму передбачає збільшення екологічного компонента в теорії демократичного соціалізму. До основних цінностей демократичного соціалізму, таки як "свобода, справедливість, солідарність", павині бути додані екологічні цінності – "забезпечення існування окремої людини і всього людства", гарантії від небезпеки руйнування екологічних основ. Мова йде про надання екологічної безпеки особистості. Мета дослідження безкласового суспільства екосоціалізм вважає однаковою за рангом (чи підпорядкований) з метою створення екологічно здатного до виживання суспільства. Важливим елементом екосоціалізму є "базисна демократія", співзвучна з самоуправлінським соціалізмом, що виступає за невеликі виробничі одиниці, що самоуправляються, за "контрвладу" на місцях. Велику увагу екосоціалізм приділяє ідеї розвитку альтернативного економічного сектору, основаного на безпечних технологіях.

Экологический социализм - одна из тенденций современной социал-демократии. Концепция экосоциализма появилась на рубеже 70-80-х годов ХХ ст и интенсивно разрабатывается прежде всего социал-демократами ФРГ и Австрии. Концепция экосоциализма предполагает увеличение экологического компонента в теории демократического социализма. К основным ценностям демократического социализма, таким как “свобода, справедливость, солидарность”, должны быть добавлены экологические ценности — “обеспечение существования отдельного человека и всего человечества”, гарантии от опасности разрушения экологических основ. Речь идет об обеспечении экологической безопасности личности. Цель достижения бесклассового общества экосоциализм считает одинаковой по рангу (или подчиненной) цели создания экологически способного к выживанию общества. Важным элементом экосоциализма является “базисная демократия”, созвучная с самоуправленческим социализмом, выступающим за небольшие самоуправляющиеся производственные единицы, за “контрвласть” на местах. Большое внимание экосоциализм уделяет идее развития альтернативного экономического сектора, основанного на безопасных технологиях.

Екологічні інтереси суспільства – це забезпечення стійкого функціонування екосистем, збереження біорізноманітності тваринного і рослинного світу, запобігання несприятливих змін клімату та інших негативних наслідків господарської чи іншої діяльності для навколишнього природного середовища.

Экологические интересы общества - это обеспечение устойчивого функционирования экосистем, сохранения биоразнообразия животного и растительного мира, предотвращения неблагоприятных изменений климата и других негативных последствий хозяйственной или иной деятельности для окружающей природной среды.

Екологічні конвенції – до їх числа входять конвенції регіональної (наприклад, про захист Чорного моря від забруднень 1992 року) чи глобальної (наприклад, Рамкова конвенція щодо зміни клімату) спрямованості.

Экологические конвенции – в их число входят конвенции региональной (например, о защите Черного моря от загрязнений 1992 года) или глобальной (например, Рамочная конвенция по изменению климата) направленности.

Екологічні права – права на життя в здоровому довкіллі. Вперше зафіксовані Стокгольмською конференцією ООН з проблем довкілля, що оточує людину, в 1972 р. Конференція ООН з довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. також проголосила право на здорове і плодотворне життя в гармонії з природою. Усі елементи відомої філософської тріади прав на життя – свободу – власність, екологічні права наповнюють особливим змістом у зв’язку з визнанням міжнародним співтовариством існування глобальної економічної кризи.

Экологические права - права на жизнь в здоровой окружающей среде. Впервые зафиксированы Стокгольмской конференцией ООН по проблемам окружающей человека среды в 1972 г. Конференция ООН по окружающей среде и развитию в Рио-де-Жанейро в 1992 г. также провозгласила право на здоровую и плодотворную жизнь в гармонии с природой. Все элементы известной философской триады прав на жизнь - свободу – собственность, экологические права наполняют особым смыслом в связи с признанием международным сообществом существования глобального экологического кризиса.

Екорозвиток – розвиток, що має найменший негативний вплив на довколишнє природне середовище і , як наслідок, найменший екологічний збиток. Він протікає з урахуванням екологічних обмежень, спрямованих на збереження стійкості довкілля і забезпеченні підвищення якості життя людей.

Экоразвитие – развитие, оказывающее наименьшее негативное на окружающую природную среду и, следовательно, наименьший экологический ущерб. Оно идет с учетом экологических ограничений, направленных на сохранение устойчивости окружающей среды при обеспечении повышения качества жизни людей.

Екосправедливість – справедлива участь у розподілі екологічних благ і ресурсів і рівний доступ до них.

Экосправедливость – справедливое участие в распределении экологических благ и ресурсов и равный доступ к ним.

Екоцид – 1) навмисне, злочинне руйнування середовища проживання всього живого (середовища життя); 2) знищення середовища проживання людини на широкій території з воєнною метою (так було, наприклад, у В'єтнамі).

Экоцид - 1) преднамеренное, преступное разрушение среды обитания всего живого (среды жизни); 2) уничтожение среды обитания человека на обширной территории в военных целях (как было, например, во Вьетнаме).

Євгеніка – у сучасному розумінні, наука про перебудову генома людини. У минулому – наука про раси. Деякі положення євгеніки виявились привабливими для расистів як зброя для покращення расових "переваг".

Евгеника – в современном понимании, наука о перестройке генома человека. В прошлом – наука о расах. Некоторые положения евгеники оказались привлекательными для расистов в качестве орудия улучшения расовых "достоинств".

Закон (принцип) ланцюгових антропогенних зв’язків і процесів – антропогенні потоки, що формуються в межах природно-технічних геосистем здатні взаємодіяти таким чином, що їх підсумовування створює кумулятивний ефект, який обумовлює збільшення (у часі і просторі) масштабу поширення антропогенних змін природного середовища. Ефект ланцюгового розвитку антропогенних процесів у глобальному масштабі проявляється в межах усієї техносфери Землі.

Закон (принцип) цепных антропогенных связей и процессов – антропогенные потоки, формируемые в границах природно-технических геосистем, способны взаимодействовать таким образом, что их суммирование создает кумулятивный эффект, который обусловливает увеличение (во времени и пространстве) масштаба распространения антропогенных изменений природной среды. Эффект цепного развития антропогенных процессов в глобальном масштабе проявляется в границах всей техносферы Земли.

Закон 1 % - зміна енергетики природної системи в межах до 1 %, як правило, не виводить природну систему із стану рівноваги. Наприклад, було показано, що антропогенні зміни енергетики біосфери в межах 1 % від енергії сонця, що надходить до Землі – максимально припустиме зрушення, за яким лежить деструкція біосфери.

Закон 1% - изменение энергетики природной системы в пределах до 1%, как правило, не выводит природную систему из равновесного состояния. Например, было показано, что антропогенное изменение энергетики биосферы в пределах 1% от поступающей к земле энергии солнца - максимально допустимый сдвиг, за которым лежит деструкция биосферы.

Закон відповідності між рівнем розвитку продуктивних сил і природно-ресурсним потенціалом – розвиток продуктивних сил залишається відносно постійним до моменту різкого виснаження природно-ресурсного потенціалу.

Закон соответствия между уровнем развития производительных сил и природно-ресурсным потенциалом – развитие производительных сил остается относительно постоянным до момента резкого истощения природно-ресурсного потенциала.

Закон збільшення обсягу залучених природних ресурсів – в історичному процесі розвитку світового господарства швидкість обігу залучених природних ресурсів (вторинних, третинних) безперервно зростає на фоні відносного зменшення обсягів їх залучення в суспільне виробництво (відносно темпів самого виробництва).

Закон увеличения оборота вовлекаемых природных ресурсов – в историческом процессе развития мирового хозяйства быстрота оборачиваемости вовлеченных природных ресурсов (вторичных, третичных) непрерывно возрастает на фоне относительного уменьшения объемов их вовлечения в общественное производство (относительно роста темпов самого производства).

Закон зниження енергетичної ефективності природокористування – з ходом історичного часу при одержанні корисної продукції з природних систем на її одиницю в середньому витрачається все більша кількість енергії. Збільшується і енергетичні витрати на одну людину.

Закон снижения энергетической эффективности природопользования – с ходом исторического времени при получении полезной продукции из природных систем на ее единицу в среднем затрачивается все большее количество энергии. Увеличиваются и энергетические расходы на одного человека.

Закон обмеженості природних ресурсів – усі природні ресурси (і умови) Землі кінцеві. Закон ґрунтується на тому, що, оскільки планета являє собою природно обмежене ціле, на ній не можуть існувати безмежні частини. Отже, категорія "невичерпних" природних ресурсів виникла з непорозуміння.

Закон ограниченности природных ресурсов – все природные ресурсы (и условия) Земли конечны. Закон основан на том, что, поскольку планета представляет собой естественно ограниченное целое, на ней не могут существовать бесконечные части. Следовательно, категория "неисчерпаемых" природных ресурсов возникла по недоразумению.

Закон(и) про охорону природи – зведення основних юридичних норм, що регулюють державні заходи, спрямовані на охорону, раціональне використання і розширення відтворення природних ресурсів.

Закон(ы) об охране природы – свод основных юридических норм, регулирующих государственные мероприятия, направленные на охрану, рациональное использование и расширенное воспроизводство природных ресурсов.

Закони екології Б. Коммонера – "усе пов’язано з усим", "усе повинно кудись подіватися", "природа знає краще", "ніщо не дається задарма".

Законы экологии Б. Коммонера – "все связано со всем"; "все должно куда-то деваться"; "природа знает лучше"; "ничто не дается даром".

Захист населення в надзвичайних ситуаціях – сукупність взаємопов’язаних часом, ресурсами і місцями проведення заходів, що спрямовані на запобігання чи найбільше зниження втрат населення і загрози його життю та здоров'ю від впливів джерел надзвичайної ситуації.

Защита население в чрезвычайных ситуациях - совокупность взаимосвязанных по времени, ресурсам и месту проведения мероприятий направленных на предотвращение или предельное снижение потерь населения и угрозы его жизни и здоровью от поражающих факторов и воздействий источников чрезвычайной ситуации.

Здоров'я – стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Такий стан організму і така форма життєдіяльності, що забезпечують прийнятну тривалість життя, необхідну її якість (фізичну, психічну, соціальну) і достатню соціальну дієздатність (на роботі і в побуті).

Здоровье - состояние полного физического, духовного и социального благополучия, а не только отсутствие болезней и физических дефектов (устав Всемирной организации здравоохранения). Такое состояние организма и такая форма жизнедеятельности, которые обеспечивают приемлемую длительность жизни, необходимое ее качество (физическое, психическое, социальное) и достаточную социальную дееспособность (на работе и в быту).

Здоров'я для всіх – досягнення всіма людьми світу такого рівня здоров'я, що в соціальному і економічному відношенні дозволить їм вести економічно продуктивне життя.

Здоровье для всех - достижение всеми людьми мира такого уровня здоровья, который в социальном и экономическом отношении позволит им вести экономически производительную жизнь.

Зелені – рух, що виступає за збереження і відновлення довкілля або конкретні дії в цьому напрямку (захист повітря чи води від забруднення, виступ проти небезпеки радіоактивного забруднення, тощо), оформлені і неоформлені у вигляді суспільних організацій чи політичних партій.

Зеленые - движения, выступающие за сохранение и восстановление окружающей среды или конкретные действия в этом направлении (защита воздуха или воды от загрязнения, выступление против опасности радиоактивного загрязнения и т.д.), оформленные или неоформленные в виде общественных организаций или политических партий.

Зміцнення здоров'я – процес, що дозволяє кожній людині і всій общині посилити контроль за факторами, що визначають здоров'я, і таким чином покращити здоров'я. Це одна з визначальних концепцій сучасної охорони здоров'я, що вказує на центральну роль самої людини у створенні потенціалу для зміцнення здоров'я і довголіття шляхом відмови від шкідливих звичок і загального оздоровлення свого образу життя. Матеріальними передумовами для зміцнення здоров'я є створення умов для правильного харчування (оздоровлення продуктів масового споживання), санітарний контроль за чистотою довкілля, заборону куріння в громадських місцях, покращання психологічного клімату в сім'ї і на виробництві та інші засоби обмеження факторів ризику.

Укрепление здоровья - процесс, позволяющий каждому человеку и всей общине усилить контроль за факторами, определяющими здоровье, и таким образом улучшить здоровье. Это одна из определяющих концепций современного здравоохранения, указывающая на центральную роль самого человека в создании потенциала для укрепления здоровья и долголетия путем отказа от вредных привычек и общего оздоровления своего образа жизни. Материальными предпосылками для укрепления здоровья являются создание условий для правильного питания (оздоровление продуктов массового потребления), санитарный контроль за чистотой окружающей среды, запрещение курения в общественных местах, улучшение психологического климата в семье и на производстве и другие способы ограничения факторов риска.

Зовнішнє середовище – усі умови живої і неживої природи, при яких існує організм і які прямо чи побічно впливають на стан, розвиток і розмноження як окремих організмів, так і популяцій.

Внешняя среда - все условия живой и неживой природы, при которых существует организм и которые прямо или косвенно влияют на состояние, развитие и размножение как отдельных организмов, так и популяций.

Зона забруднення – територія в межах якої поширені чи куди занесені небезпечні хімічні речовини або постійні біологічні (бактеріальні) засоби в кількостях, що створюють небезпеку для людей, сільськогосподарських тварин і рослин впродовж певного часу.

Зона загрязнения – территория, в пределах которой распространены или куда внесены опасные химические вещества либо постоянные биологические (бактериальные) средства в количествах, создающих опасность для людей, сельскохозяйственных животных и растений в течение определенного времени.

Зона комфорту – оптимальне для людини чи іншої живої істоти поєднання всіх факторів середовища (для людини фізичні і соціально-економічні). Наприклад, для людини в стані спокою чи при легкій фізичній праці зона комфорту така: температура повітря взимку 18-22 С°, влітку 23-25 С°, швидкість руху повітря взимку 0,15, влітку 0,2-0,4 м/с, відносна вологість 40-60% тощо.

Зона комфорта - оптимальное для человека или другого живого существа сочетание всех факторов среды (для человека физические и социально-экономические). Например, для человека в состоянии покоя или при легкой физической работе зона комфорта такова: температура воздуха зимой 18-22 С°, летом 23-25 С°, скорость движения воздуха зимой 0,15, летом 0,2-0,4 м/с, относительная влажность 40-60% и т.д.

Імунодефіцит планети екологічний – якісно депресований стан біосфери, що характеризується стійким синдромом імунодефіциту природного середовища. Природа розглядається як живий організм планети, опірність якого глобальним антропогенним процесам необоротно деформується в результаті зниження функцій саморегуляції і відновлення.

Иммунодефицит планеты экологический – качественно депрессированное состояние биосферы, характеризующееся устойчивым синдромом иммунодефицита природной среды. Природа рассматривается как живой организм планеты, сопротивляемость которого глобальным антропогенным процессам необратимо деформируется в результате снижения функций саморегуляции и восстановления.

Індекс густоти населення – показник, що дорівнює квадратному кореню із добутку біомаси і густоти населення; пов'язує середню біомасу і кількість особин, що характеризують вид у межах біоценозу.

Индекс плотности населения - показатель, равный квадратному корню из произведения биомассы и плотности населения; связывает среднюю биомассу и число особей, характеризующих вид в пределах биоценоза.

Інформаційне суспільство – суспільство постіндустріального періоду розвитку, у якому основною формою суспільних зв’язків є потоки інформації, а матеріально-енергетичні потоки, мінімізуються за рахунок економіки, високою ефективністю виробництва і технологією.

Информационное общество – общество постиндустриального периода развития цивилизации, в котором основною формою общественных связей становятся потоки информации, а материально-энергетические потоки минимизируются за счет экономии, высокой эффективности производства и технологий.

Катастрофа еволюційна – відносно раптове (в геологічному масштабі часу) зникнення чи виникнення великого числа форм живого. Називають приблизні строки наступних основних катастроф еволюційних (в млн.. років тому): 650 – зникнення багатьох форм одноклітинних; 450 – вимирання більшості панцирних мешканців океану; 220 – загибель гігантських амфібій; 65 – масове зникнення гігантських рептилій. До позитивної катастрофи екологічної можна віднести виникнення 2-3 млн. років назад багатьох форм антропоїдів, які в тій чи іншій мирі були здатні виробляти знаряддя праці.

Катастрофа эволюционная - Относительно внезапное (в геологическом масштабе времени) исчезновение или возникновение большого числа форм живого. Называют приблизительные сроки следующих основных катастроф эволюционных (в млн. лет назад): 650 - исчезновение многих форм одноклеточных; 450 - вымирание большинства панцирных обитателей океана; 220 - гибель гигантских амфибий; 65 - массовое исчезновение гигантских рептилий. К позитивной катастрофе экологической можно отнести возникновение 2 - 3 млн. лет назад многих форм антропоидов, которые в той или др. степени были способны производить орудия труда.

Катастрофа екологічна – неврівноважене, нестаціонарне перетворення довкілля, наслідком якого є втрата стійкості (втрата рівноваги) у результаті зміни власних параметрів і/чи швидкої зміни зовнішніх змінних. К. е. переводить довкілля в галузь рівновагі з меншими, у порівняні з початковим рівнем складності, енергетичним і екологічним потенціалом. К. е. виникає нерідко на основі прямого чи непрямого антропогенного впливу, а також несприятливого і небезпечного природного явища

Катастрофа экологическая - неравновесное, нестационарное преобразование окружающей среды, следствием которого является потеря устойчивости (потеря равновесия) в результате изменения собственных параметров и/или быстрого изменения внешних переменных. К. э. переводит окружающую среду в обл. равновесия с меньшими, в сравнении с исходным уровнем сложности, энергетическим и экологическим потенциалом. К. э. возникает нередко на основе прямого или косвенного антропогенного воздействия, а также неблагоприятного и опасного природного явления.

Когорта – група осіб, споконвічно об’єднана якою-небудь ознакою і знаходиться під спостереженням впродовж певного періоду часу, щоб прослідкувати, що з ними відбудеться в подальшому.

Когорта - группа лиц, изначально объединенная каким-либо общим признаком и наблюдаемая в течение определенного периода времени, чтобы проследить, что с ними произойдет в дальнейшем.

Когортне дослідження – метод епідеміологічного дослідження, в якому певна когорта людей прослідковується впродовж деякого періоду. Когортні дослідження називають також подовжніми чи лонгітудинальними, тобто такими, що прослідковуються впродовж певного часу, проспективними (мається на увазі, що група сформована в даний час і буде прослідкована в майбутньому). Дослідження спрямовано від причин, що передбачаються до захворювання. Одержані дані - показники смертності, захворюваності чи інших відхилень стану здоров'я людини – порівнюються з відповідними даними в контрольній групі, що не підлягала експозиції чи підлягала значно меншому рівню впливу.

Когортное исследование - метод эпидемиологического исследования, в котором определенная когорта людей прослеживается в течение некоторого периода времени. Когортные исследования называют также продольными или лонгитудинальными, то есть прослеживаемыми во времени, проспективными (имеется в виду, что группа сформирована в настоящее время и будет прослежена в будущем). Исследование направлено от предполагаемых причин к заболеванию. Полученные данные - показатели смертности, заболеваемости или других отклонений состояния здоровья человека - сопоставляются с соответствующими данными в контрольной группе, не подвергавшейся экспозиции или же подвергавшейся значительно меньшему уровню воздействия.

Консерваціонізм – один із видів суспільної екологічної течії, що закликає до повного і беззастережного збереження природи і всіх компонентів у незмінному, первозданному вигляді. Його крайнім закликом є вираз "назад в печери".

Консервационизм – один из видов общественного экологического течения, призывающих к полному и безоговорочному сохранению естественной природы и всех ее компонентов в неизменном, первозданном виде. Его крайним выражением является лозунг «назад в пещеры».

Контрольна група, чи група порівняння – група населення, що не відчуває впливу забрудненого довкілля.

Контрольная группа, или группа сравнения - группа населения, не испытывающая воздействия загрязненной окружающей среды.

Криза екологічна – напружений стан стосунків між людиною і природою, що характеризується невідповідністю розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-екологічними можливостями біосфери. Криза екологічна характеризується не просто і не стільки посиленням впливу людини на природу, але і (це варто особливо підкреслити) різким збільшенням впливу зміненої людьми природи на суспільний розвиток.

Кризис экологический – напряженное состояние взаимоотношений между человечеством и природой, характеризующееся несоответствием развития производительных сил и производственных отношений в человеческом обществе ресурсно-экологическим возможностям биосферы. Кризис экологический характеризуется не просто и не столько усилением воздействия человека на природу, но и (это следует особо подчеркнуть) резким увеличением влияния измененной людьми природы на общественное развитие.

Критерії якості довкілля – ознаки, за якими відбувається оцінка якості довкілля в цілому чи окремих її компонентів.

Критерии качества окружающей среды - признаки, по которым производится оценка качества окружающей среды в целом или отдельных ее компонентов.

Критерій екологічний – ознака, на основі якої відбувається оцінка, визначення чи класифікація екологічних систем, процесів і явищ. Питання про К.е. дуже важливе для екологічного обґрунтування проекту, екологічного планування, прогнозування, нормування, екологічної експертизи, еколого-економічної оцінки. К.е. може бути природоохоронним (збереження цілісності екосистемами, виду організму, місце його перебування), антропоекологічним (вплив на людину, на її популяції) і господарським, аж до впливу на всю систему "природа-суспільство".

Критерий экологический - признак, на основании которого производится оценка, определение или классификация экологических систем, процессов и явлений. Вопрос о К.э. очень важен для экологического обоснования проекта, экологического планирования, прогнозирования, нормирования, экологической экспертизы, эколого-экономической оценки. К.э. может быть природозащитным (сохранение целостности экосистемы, вида организма, его местообитания и т.д.), антропоэкологическим (воздействие на человека, на его популяции) и хозяйственным, вплоть до воздействия на всю систему "природа-общество".

Критерій якості води – ознака чи комплекс ознак, за якими відбувається оцінка якості води.

Критерий качества воды - признак или комплекс признаков, по которым производится оценка качества воды.

Критична величина параметра стану екосистеми – граничне значення параметра стану екосистеми (на межі її області стійкості), при якому починаються незворотні зміни екосистеми.

Критическая величина параметра состояния экосистемы - предельное значение параметра состояния экосистемы (на границе ее области устойчивости), при котором начинаются необратимые изменения экосистемы.

Критичне (порогове) екологічне навантаження (концентрація) – мінімальна концентрація антропогенного фактору в навколишньому природному середовищі, що викликає статистично достовірні зміни в показниках структурно-функціональної організації популяції і / чи угрупування (біоценозу), що виходить за межі адаптаційних можливостей біосистеми, історично сформованих у конкретних змінних умовах довкілля.

Критическая (пороговая) экологическая нагрузка (концентрация) - минимальная концентрация антропогенного фактора в окружающей природной среде, вызывающая статистически достоверные изменения в показателях структурно-функциональной организации популяции и\или сообщества (биоценоза), выходящие за пределы адаптационных возможностей биосистемы, исторически сформировавшихся в конкретных изменившихся условиях окружающей среды.

Культура екологічна – використання довкілля на основі пізнання природних законів розвитку природи, з урахуванням найближчих і відділених наслідків зміни середовища під впливом людської діяльності. Культура екологічна – невід'ємна частина загальнолюдської культури, що представлена сукупністю продукту матеріальної і духовної праці. Розвиток екологічної культури пов’язаний з розвитком професійної екологічної освіти, вихованням та інформуванням.

Культура экологическая - использование окружающей среды на основе познания естественных законов развития природы, с учетом ближайших и отдаленных последствий изменения среды под влиянием человеческой деятельности. К.э. – неотъемлемая часть общечеловеческой культуры, представленной совокупностью продуктом материального и духовного труда. Развитие экологической культуры взаимосвязано с развитием профессионального экологического образования, воспитанием и информированием.

Лихо стихійне – будь-яке руйнівне природне явище, яке не можливо приборкати: землетрус, повінь, тайфун, виверження вулканів, посуха, масове розмноження шкідників, пилові бурі, спустелювання, відсутність комах-опилювачів, що загрожує врожаю. Серед Л. с. Найнебезпечнішим, за даними ООН, є циклони, особливо тропічні. З 1947 до 1970 р. тайфуни стали причиною загибелі 754 тис. людей, від повеней загинуло 173 тис. Людей, від землетрусів – 151 тис., від виверження вулканів – 72 тис. Від жорстоких засух у зоні Сахеля (переходу від пустелі Сахара до савани) в 1941-1942, 1972-1975 і початок 1980-х років загинуло близько 2 млн. людей (експерти ООН вважають, що з 1972 до 1975 р. Там померли майже всі діти до 2 років).

Бедствие стихийное - любое разрушительное, как правило, непредотвратимое природное явление: землетрясение, наводнение, тайфун, извержение вулкана, засуха, опустынивание, массовое размножение вредителей, пыльные бури, отсутствие насекомых-опылителей, угрожающее урожаю и др. Среди Б.с. самыми опасными, по данным ООН, являются циклоны, особенно тропические. С 1947 по 1970 г. тайфуны стали причиной гибели 754 тыс. человек, от наводнений погибло 173 тыс. человек, от землетрясений - 151 тыс., от извержений вулканов - 72 тыс. От жестоких засух в зоне Сахеля (переходной от пустыни Сахары к саванне) в 1941-1942, 1972-1975 и начале 1980-х гг. погибло около 2 млн. человек (эксперты ООН полагают, что с 1972 по 1975 г. там умерли почти все дети до 2 лет).

Людина і біосфера – міжурядова програма з координації фундаментальних досліджень проблем управління природними ресурсами. Прийнята на 16 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Програма складається з 14 проектів, присвячених вивченню різноманітної діяльності людини на основні типи біомів Землі і на довкілля в цілому.

Человек и биосфера – межправительственная программа по координации фундаментальных исследований проблем управления естественными ресурсами. Принята на 16 сессии Генеральной конференции ЮНЕСКО. Программа включает 14 проектов, посвященных изучению многообразной деятельности человека на основные типы биомов Земли и на окружающую среду в целом.

Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП) - (international union of nature and nature resources IUCN) – міжнародна організація, що проводить дослідження і пропаганду охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Створена в 1948 р. з ініціативи ЮНЕСКО до її складу входять (1991 р.) представники 119 держав (інколи по кілька представників від однієї держави), у т. ч. на урядовому рівні 62 країни.

Международный союз охраны природы и природных ресурсов (МСОП) - (international union of nature and nature resources IUCN) –- международная организация, ведущая исследования и пропаганду охраны природы и рационального использования природных ресурсов. Создана в 1948 г. По инициативе ЮНЕСКО в ее состав входят (1991 г.) представители 119 государств (иногда по несколько представителей от одного государства), в т.ч. на правительственном уровне 62 страны.

Місцепроживання – просторово обмежена сукупність абіотичних і біотичних умов середовища (біотоп чи його частина з відповідним біоценозом, його частиною), що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції чи виду в цілому; фізіономічне місце, де знаходиться даний організм і яке функціонально необхідне для його існування, наприклад, відкрите прісноводне водоймище і його мілководдя, де щука і короп нагулюються і відкладають ікру; деревинне насадження і поля де гайворони роблять гнізда і знаходять прожиток, а також їх місце зимівлі. Уся сукупність місцепроживань виду складає його ареал.

Местообитание - пространственно ограниченная (биотоп или его часть с соответствующим биоценозом, его частью) совокупность абиотических и биотических условий среды, обеспечивающая весь цикл развития особи, популяции или вида в целом; физиономическое место, где обнаруживается данный организм и которое функционально необходимо для его существования, например, открытый пресноводный водоем и его мелководье, где щука и карп нагуливаются и мечут икру; древесное насаждение и поля, где грачи делают гнезда и находят пропитание, а также их места зимовок. Вся совокупность местообитаний вида составляет его ареал.

Надзвичайні ситуації природного походження - стихійні лиха пов’язані з надзвичайно динамічними процесами у природі, характерною особливістю яких є невизначеність часу їхнього настання. Виділяють два аспекти стихійних природних процесів: їхню потенційну небезпеку та можливість їхніх катастрофічних наслідків. Вони часто стають причиною людських жертв.

Чрезвычайные ситуации природного происхождения – стихийные бедствия связанные с чрезвычайно динамичными процессами в природе, характерной особенностью которых является неопределенность во времени их возникновения. Выделяют два аспекта стихийных природных процессов: их потенциальную опасность и возможность катастрофических последствий. Они часто становятся причиной человеческих жертв.

Національна стратегія охорони природи – стратегія, метою якої є: виявлення найактуальніших потреб у галузі довкілля, стимулювання широкого обговорення екологічних проблем у країні, розвиток екологічної свідомості, виділення трудових і фінансових ресурсів.

Национальная стратегия охраны природы – стратегия, целью которой является: выявление самых актуальных потребностей в области окружающей среды, стимулирование широкого обсуждения экологических проблем в стране, развитие экологического сознания, выделение трудовых и финансовых ресурсов и т.д.

Національна стратегія стійкого розвитку – розробляє у відповідністю з рекомендаціями документа "Порядок денний на 21 сторіччя" Конференції ООН з довкілля і розвитку (Ріо-де-Жанейро, Бразилія, червень 1992 р.), у преамбулі і розділі 6 якого відзначається важливість розробки урядом такої "стратегії, плану, політики чи процесу" і розвитку міжнародного співробітництва у зв’язку з цим. Стратегія повинна засновуватися на планах і політиці в галузі економіки, соціальної діяльності і довкілля, спрямована на гармонізацію цих планів і розробляється з широкою участю громадськості. Національні стратегії збереження природи і плани дій в галузі довкілля повинні бути повністю використані і входити до складу національної стратегії стійкого розвитку. Як мета національної стратегії стійкого розвитку слід забезпечити соціально відповідального економічного розвитку при захисті природно-ресурсного потенціалу і довкілля для майбутніх поколінь.

Национальная стратегия устойчивого развития - разрабатывается в соответствии с рекомендациями документа "Повестка дня на 21 век" Конференции ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, Бразилия, июнь 1992 г.), в преамбуле и главе 6 которого отмечается важность разработки правительствами такой "стратегии, плана, политики или процесса" и развития международного сотрудничества в этой связи. Стратегия должна основываться на планах и политике в области экономики, социальной деятельности и окружающей среды, направлена на гармонизацию этих планов и разрабатываться с широким участием общественности. Национальные стратегии сохранения природы и планы действий в области окружающей среды должны быть полностью использованы и включены в национальную стратегию устойчивого развития. В качестве цели национальной стратегии устойчивого развития полагается обеспечение социально ответственного экономического развития при защите природно-ресурсного потенциала и окружающей среды для будущих поколений.

Національний план дій з охорони довкілля – комплекс короткострокових і середньострокових заходів щодо покращання стану довкілля. Уряди готують такі плани для визначення першочергових економічних проблем, пріоритетів для їх вирішення на основі чітко сформованих критеріїв і вироблення екологічно ефективних заходів і дій, таких як екологічно і економічно ефективні проекти в промисловості.

Национальный план действий по охране окружающей среды – комплекс краткосрочных и среднесрочных мероприятий по улучшению состояния окружающей среды. Правительства готовят такие планы для определения первоочередных экологических проблем, приоритетов для их решения на основе четко сформулированных критериев и выработки экономически эффективных мер и действий, таких как экологически и экономически эффективные проекты в промышленности.

Нова суспільна охорона здоров'я – застосування різних наук у вивченні феномену здоров'я в людській популяції. Складається з двох основних об’єктів аналізу: перший – епідеміологічне дослідження умов і стану здоров'я в популяціях і другий – вивчення організованої соціальної відповіді на ці умови і особливо того шляху, яким ця відповідь структурується через систему охорони здоров'я (ВОЗ). Нова суспільна охорона здоров'я прикладає систематичні зусилля для визначення потреб здоров'я і організації всеосяжних послуг для кожної спеціально виділеної групи населення. Це складається з процесів збирання інформації, обов’язкової для характеристики умов, особливостей і стану популяції і мобілізації ресурсів необхідних для відповіді на ці умови. У цьому відношенні сутність суспільної охорони здоров'я – здоров'я для суспільства.

Новое общественное здравоохранение - применение различных наук в изучении феномена здоровья в человеческой популяции. Включает два основных объекта анализа: первый - эпидемиологические исследования условий и состояния здоровья в популяциях; и второй - изучение организованного социального ответа на эти условия, и особенно того пути, по которому этот ответ структурируется через систему здравоохранения (ВОЗ). Новое общественное здравоохранение прилагает систематические усилия для определения потребностей здоровья и организации всеобъемлющих услуг для каждой специально выделенной группы населения. Это включает процессы сбора информации, обязательной для характеристики условий, особенностей и состояния популяции и мобилизации ресурсов, необходимых для ответа на эти условия. В этом отношении суть общественного здравоохранения - здоровье для общества.

Ноосфера – сфера розуму, вища стадія розвитку (за В.І. Вернадським) біосфери, пов’язана з виникненням і становленням у ній цивілізованого людства, з періодом, коли розумна людська діяльність стає головним визначальним фактором розвитку на Землі.

Ноосфера – сфера разума, высшая стадия развития (по В.И. Вернадскому) биосферы, связанная с возникновением и становлением в ней цивилизованного человечества, с периодом, когда разумная человеческая деятельность становится главным определяющим фактором развития на Земле.

Норма санітарно-гігієнічна – показник стану довкілля, підтримання якого гарантує безпечні і оптимальні умови життя людини.

Норма санитарно-гигиеническая - показатель состояния окружающей среды, поддержание которого гарантирует безопасные или оптимальные условия жизни человека.

Нормативно-правові, адміністративно-контрольні заходи – спрямовані на зниження деградації довкілля шляхом установлення нормативів для виробництва технологій або викидів забруднювачів у довкілля. Підприємства-забруднювачі повинні за законом дотримуватися встановлених нормативів, у випадку їх недотримання, застосовуються різні санкції у вигляді штрафів, тюремного ув'язнення чи закриття підприємств-порушників. Ці заходи особливо важливі для токсичних і небезпечних матеріалів і речовин, а також небезпечних для здоров'я речовин-забруднювачів, для яких не можна допустити недотримання норм. Вони також більш ефективні при вирішенні проблем забруднення обмеженої дії, коли індивідуальні джерела забруднення мають схожі характеристики забруднення, коли негативний вплив забруднювачів добре відомі і коли вибір технологій для боротьби з забрудненням також відомий. Обмеженість застосування нормативного підходу пов’язана з труднощами контролю за його втіленням і виконанням що відбувається, як правило, вибірково і після виявлення порушень і стосується вузького кола екологічних проблем. Цей підхід у цілому призначений для боротьби з викидами забруднень у кінці технологічного процесу.

Нормативно-правовые, административно-контрольные меры - направлены на снижение деградации окружающей среды путем установления нормативов для производства, технологий или выбросов загрязнителей в окружающую среду. Предприятия-загрязнители должны по закону соблюдать установленные нормативы и, в случае их несоблюдения, применяются различные санкции в виде штрафов, тюремного заключения или закрытия предприятий-нарушителей. Эти меры особенно важны для токсичных и опасных материалов и веществ, а также опасных для здоровья загрязняющих веществ, для которых нельзя допустить несоблюдения норм. Они также более эффективны при решении проблем загрязнения ограниченного действия, когда индивидуальные источники загрязнения имеют сходные характеристики загрязнения, когда негативные воздействия загрязнителей хорошо известны и когда выбор технологий для борьбы с загрязнением также известен. Ограниченность применения нормативного подхода связана с трудностями контроля за его внедрением и выполнением, который производится, как правило, выборочно и после выявления нарушений и касается узкого круга экологических проблем. Этот подход в целом предназначен для борьбы с выбросами загрязнений в конце технологического процесса.

Організаційно-правові методи охорони природокористування – розробка і застосування законодавства, призначеного юридично регулювати відносини у сфері природокористування, а також створення екологічної адміністрації для управління природоохоронною діяльністю.

Организационно-правовые методы охраны природопользования – разработка и применение законодательства, предназначенного юридически регулировать отношения в сфере природопользования, а также создание экологической администрации для управления природоохранной деятельностью.

Основні групи населення – основні групи населення, виділені в документі "Порядок денний на 21 сторіччя", що прийнятий на Вищому форумі Землі: неурядові організації, жінки, молодь, місцева влада, профспілки, ділові і промислові кола, науково-технічна громадськість.

Основные группы населения - основные группы населения, выделенные в документе "Повестка дня на 21 век", принятом на Высшем форуме Земли: неправительственные организации, женщины, молодежь, местные власти, профсоюзы, деловые и промышленные круги, научно-техническая общественность.

Охорона здоров'я – система державних і суспільних заходів, спрямованих на пропаганду здоров'я, профілактику захворювань, реабілітацію і на діяльність щодо підтримки і зміцнення здоров'я. Під поняттям охорона здоров'я мається на увазі існування комплексного міжсекторального підходу, тому з цією метою об’єднуються зусилля всіх міністерств і відомств для зміцнення здоров'я. У цілому під охороною здоров'я можна розуміти забезпечення умов для нормального фізіологічного і психологічного функціонування людини як індивідуально, так і у складі групи.

Охрана здоровья - система государственных и общественных мер, направленных на пропаганду здоровья, профилактику заболеваний, реабилитацию и на деятельность по поддержанию и укреплению здоровья. Охрана здоровья подразумевает существование комплексного межсекторального подхода, для чего объединяются усилия всех министерств и ведомств для укрепления здоровья. В целом под охраной здоровья можно понимать обеспечение условий для нормального физиологического и психологического функционирования человека как индивидуально, так и в составе группы.

Пам’ятник всесвітньої спадщини – пам’ятники культури чи природні пам’ятники, що входять на основі спеціальної процедури в міжнародний список усесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це може бути ціле місто чи унікальна за своїми властивостями територія.

Памятник всемирного наследия – памятники культуры или природные памятники, включенные на основе специальной процедуры в международный список всемирного наследия ЮНЕСКО. Это может быть целый город или уникальная по своим свойствам территория.

Перетворення ландшафту – система заходів, спрямованих на переведення ландшафту у стан, що забезпечує виконання нових соціально-економічних функцій чи суттєве підвищення ефективності їх виконання.

Преобразование ландшафта - система мероприятий, направленных на перевод ландшафта в состояние, обеспечивающее выполнение новых социально-экономических функций или существенное повышение эффективности их выполнения.

Перетворення природи – переведення природи до стану, що забезпечує виконання необхідних соціально-економічних функцій чи суттєве підвищення ефективності їх виконання.

Преобразование природы – перевод природы в состояние, обеспечивающее выполнение требуемых социально- экономических функций или существенное повышение эффективности их выполнения.

Планування сім'ї – система послуг і служба, що дозволяє скоротити ризик для здоров'я жінки у зв’язку з несвоєчасною чи небажаною вагітністю. Забезпечується через доступ безпечних, ефективних методів контрацепції, з високим рівнем просвіти серед молодих чоловіків і жінок, високий рівень компетентності медичних працівників.

Планирование семьи - система услуг и служба, позволяющая сократить риск для здоровья женщины в связи с несвоевременной или нежелательной беременностью. Обеспечивается через доступность безопасных, эффективных методов контрацепции, с высоким уровнем просвещения среди молодых мужчин и женщин, высокий уровень компетентности медицинских работников.

Показник смертності серед немовлят – відношення числа смертей за рік серед немовлят до числа народжених живими за той же період. Смертність немовлят виражається у вигляді числа смертей на 100 народжених живими.

Показатель младенческой смертности - отношение числа младенческих смертей за год к числу рожденных живыми за тот же период. Младенческая смертность выражается в виде числа младенческих смертей на 100 рожденных живыми.

Показники стійкого розвитку – екологічні, економічні і соціальні. Показники стійкого розвитку повинні поєднувати якість довкілля з економічним і соціальним розвитком.

Показатели устойчивого развития – экологические, экономические и социальные. Показатели устойчивого развития должны увязывать качество окружающей среды с экономическим и социальным развитием.

Потенціал рекреаційний - властивість природної території мати позитивний фізичний, психологічний, гігієнічний вплив на людину. У найбільшому ступені проявляється під час відпочинку.

Потенциал рекреационный - свойство природной территории оказывать на человека положительное физическое, психическое, гигиеническое воздействие. В наибольшей мере проявляется во время отдыха.

Правило "м'якого" управління природою – "м'яке" управління (опосередковане, що спрямовує, і відновлює екологічний баланс) природними процесами, як правило, здатне викликати бажані природні ланцюгові реакції і тому соціально-економічно краще "жорсткого" управління.

Правило мягкого управления природой – "мягкое" управление (опосредованное, направляющее, восстанавливающее экологический баланс) природными процессами, как правило, способно вызвать желательные природные цепные реакции и потому социально–экономически предпочтительнее "жесткого" управления.

Правило (неминучих) ланцюгових реакцій "жорсткого" управління природою – "жорстке" управління природними процесами небезпечно ланцюговими природними реакціями, значна частина яких є екологічно, соціально і економічно неприйнятними в тривалому інтервалі часу.

Правило (неизбежных) цепных реакций "жесткого" управления природой – "жесткое" управление природными процессами чревато цепными природными реакциями, значительная часть которых оказывается экологически, социально и экономически неприемлемыми в длительном интервале времени.

Правило міри перетворення природи – у ході експлуатації природних систем не можна переходити деякі межі, що дозволяють цим системам зберігати властивість самопідтримки (самоорганізації і саморегуляції) і, як правило, обмежені помітною зміною систем трьох поєднаних рівнів ієрархії.

Правило меры преобразования природы – в ходе эксплуатации природных систем нельзя переходить некоторые пределы, позволяющие этим системам сохранять свойство самоподдержания (самоорганизации и саморегуляции) и обычно ограниченные заметным изменением систем трех сопряженных уровней иерархии.

Правило соціо-еколого-економічної заміни – потреби людини в деяких життєвих благах можуть бути до певного рівня (і, як правило, на відносно короткий період) замінені більш повним задоволенням інших, зазвичай функціонально близьких потреб.

Правило социо-эколого-экономического замещения – потребности человека в некоторых жизненных благах могут быть до определенной степени (и, как правило, на относительно короткий период) замещены более полным удовлетворением других, обычно функционально близких потребностей.

Пріоритети здоров'я – науково обґрунтована галузь проблемних ситуацій у здоров'і, що призводить до найбільш відчутних втрат суспільства. Частина із цих втрат може бути попереджена.

Приоритеты здоровья - научно обоснованная область проблемных ситуаций в здоровье, приводящих к наиболее ощутимым потерям общества. Часть из этих потерь может быть предотвращена.

Програма дій щодо охорони довкілля для центральної і Східної Європи (ПДОД) – широкий комплекс заходів для цього регіону. Затверджена міністрами-учасниками конференцій "Довкілля для Європи" (м. Люцерна, Швейцарія, квітень 1993 р.) як основа дій для урядів європейських країн, міжнародних організацій, приватних інвесторів і неурядового сектора. ПДОД базується на трьох "китах" – реформування екологічної політики, інституційне закріплення та інвестиції. Вона містить ряд заходів – таких як перехід на ринкові ціни для енергії і водних ресурсів, зміцнення економічних інструментів і проведення екологічних економічних заходів – для реалізації цього стратегічного підходу. Програма спрямована на проведення короткострокових дій, але останні повинні бути узгоджені з довгостроковими економічними, соціальними і екологічними цілями. У відповідності з ПДОД зниження загрози здоров'ю людей є одним із найважливіших критеріїв для установлення пріоритетів дій на міжнародному, національному, регіональному і місцевому рівнях.

Программа действий по охране окружающей среды для Центральной и Восточной Европы (ПДООС) - широкий комплекс мер для этого региона. Утверждена министрами-участниками конференции "Окружающая среда для Европы" (г. Люцерна, Швейцария, апрель 1993 г.) в качестве основы действий для правительств европейских стран, международных организаций, частных инвесторов и неправительственного сектора. ПДООС базируется на трех "китах" - реформирование экологической политики, институциональное укрепление и инвестиции. Она содержит ряд мер - таких как переход на рыночные цены для энергии и водных ресурсов, укрепление экономических инструментов и проведение экологичных экономических мероприятий - для реализации этого стратегического подхода. ПДООС направлена на проведение краткосрочных действий, но последние должны быть увязаны с долгосрочными экономическими, социальными и экологическими целями. В соответствии с ПДООС снижение угрозы здоровью людей является одним из самых важных критериев для установления приоритетов действий на международном, национальном, региональном и местном уровнях.

Прокурорський нагляд за дотриманням законів у екологічній сфері України - аналіз та оцінка екологічного стану в державі; аналіз та оцінка стану законності у сфері екології.

Прокурорский надзор за исполнением законов в экологической сфере Украины – анализ и оценка экологического состояния в государстве; анализ и оценка состояния законности в сфере экологии.

Рандомізація – процедура, що забезпечує випадковий розподіл людей в основну і контрольну групу. Випадковим розподілом досягається відсутність відмінностей між групами і, таким чином, знижується ймовірність систематичної помилки в перспективному еколого - епідеміологічному дослідженні внаслідок відмінностей груп за якими-небудь ознаками.

Рандомизация - процедура, обеспечивающая случайное распределение людей в основную и контрольную группу. Случайным распределением достигается отсутствие различий между группами и, таким образом, снижается вероятность систематической ошибки в перспективном эколого-эпидемиологическом исследовании вследствие различий групп по каким-либо признакам.

Раса – угрупування людей, що склалося історично і характеризується схожістю морфологічних і фізіологічних властивостей, а також спільністю зайнятих ними територій.

Раса – исторически сложившаяся группировка людей, характеризующихся сходством морфологических и физиологических свойств, а также общностью занимаемых ими территорий.

Рекреаційна місткість – кількісно виражена здатність території чи акваторії забезпечувати деякому числу людей психофізіологічний комфорт для відпочинку і оздоровлення без деградації природного середовища чи антропогенних елементів у ландшафті (сільськогосподарських, лісогосподарських, історичних).

Рекреационная ёмкость - количественно выраженная способность территории или акватории обеспечивать некоторому числу людей психофизиологический комфорт для отдыха и оздоровления без деградации природной среды или антропогенных элементов в ландшафте (сельскохозяйственных., лесохозяйственных, исторических и т.п.).

Рекреаційне навантаження – ступінь впливу людей, які відпочивають, на природні комплекси чи рекреаційні об’єкти (напр., пам’ятники архітектури). Виражається у кількості людей на одиницю площі чи людино-днів на одиницю площі чи на об’єкт за певний проміжок часу.

Рекреационная нагрузка – степень влияния отдыхающих людей на естественные природные комплексы или рекреационные объекты (например, памятники архитектуры). Выражается в количестве людей на единицу площади или человеко-дней на единицу площади или на объект за определенный промежуток времени.

Рекреація – відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку поза житлом - на лоні природи чи під час туристичної поїздки, пов’язаної з відвідуванням цікавих для огляду місць, у тому числі національних парків, архітектурних та історичних пам’ятників, музеїв.

Рекреация - восстановление здоровья и трудоспособности путем отдыха вне жилища – на лоне природы или во время туристической поездки, связанной с посещением интересных для обозревания мест, в том числе национальных парков, архитектурных и исторических памятников, музеев.

Релігійні концепції взаємодії суспільства та природи - нове екологічне мислення, що має на меті поєднання божественного творіння, тотожність природи та Бога, може привести до взаєморозуміння та партнерства заради безпеки та виживання людини. Яскравим прикладом чого є десять заповідей Закону Божого. Вони допомогли цивілізації вижити в умовах загроз, що завжди існували. Екологічний погляд на природу, людину та Бога має включати в себе відповідальність за все живе — екологічну безпеку.

Религиозные концепции взаимодействия общества и природы – новое экологическое мышление, которое нацелено на объединение божественного создания, тождественности природы и Бога, может привести к взаимопониманию и партнерству ради безопасности и выживания человека. Самым известным примером этого служат десять заповедей Закона Божьего. Они помогли цивилизации выжить в условиях угроз, которые всегда существовали. Экологический взгляд на природу, человека и Бога должен включать в себя ответственность за все живое – экологическую безопасность.

Ризик – 1) статистичне поняття, що визначається як очікувана частота чи ймовірність небажаних ефектів, які виникають від впливу даної небезпеки; 2) ймовірність ушкодження (травми), захворювання чи смерті за певних обставин (умов). У кінцевому відношенні ризик виражається у величинах, що коливаються від нуля (шкода не буде мати місця) до одиниці (шкода буде мати місце); 3) ризик – ймовірність, що несприятливий ефект буде мати місце в індивідуума, групи чи в екологічній системі при впливі певної дози чи концентрації небезпечного агента, тобто він залежить як від ступеня токсичності небезпечного агента, так і від рівнів впливу.

Риск - 1) статистическое понятие, определяемое как ожидаемая частота или вероятность нежелательных эффектов, возникающих от воздействия данной опасности; 2) вероятность повреждения (травмы), заболевания или смерти при определенных обстоятельствах (условиях). В количественном отношении риск выражается в величинах, колеблющихся от нуля (вред не будет иметь места) до единицы (вред будет иметь место); 3) риск - вероятность, что неблагоприятный эффект будет иметь место у индивидуума, группы или в экологической системе при воздействии определенной дозы или концентрации опасного агента, то есть он зависит как от степени токсичности опасного агента, так и от уровней воздействия.

Ризик атрибутивний – 1) різниця між ризиком прояву шкідливого ефекту в присутності несприятливих факторів довкілля і ризиком за їх відсутності; 2) показник смертності, захворюваності чи інших відхилень стану здоров'я населення в експонованій популяції, що може бути пов’язаний з даним впливом. Як правило, визначається шляхом віднімання частоти випадків для неекспонованих осіб із існуючого показника для експонованих індивідуумів.

Риск атрибутивный - 1) разница между риском проявления вредного эффекта в присутствии неблагоприятных факторов окружающей среды и риском при их отсутствии; 2) показатель смертности, заболеваемости или других отклонений состояния здоровья населения в экспонированной популяции, который может быть связан с данным воздействием. Обычно определяется путем вычитания частоты случаев для неэкспонированных лиц из существующего показателя для экспонированных индивидуумов.

Ризик для здоров'я – можливість виникнення шкідливих ефектів для здоров'я даної людини чи групи людей за наявності якої-небудь небезпеки.

Риск для здоровья - возможность возникновения вредных эффектов для здоровья данного человека или группы людей при наличии какой-либо опасности.

Ризик допустимий (прийнятний ризик) – 1) рівень ризику розвитку серйозного несприятливого ефекту в певному регіоні, що не потребує застосування додаткових заходів застережності, оскільки не змінює умов життя в даному місці, тобто такий рівень ризику, коли органам управління не потрібно здійснювати яких-небудь заходів щодо його зменшення; 2) ймовірність наступу події, негативні наслідки якої настільки незначні, що заради вигоди, що одержується від факторів ризику людина чи група людей, чи суспільство в цілому готові піти на цей ризик. Рівень допустимого ризику в повсякденній діяльності чи житті людей. Рівень допустимого ризику залежить від наукових даних, соціальних, економічних і політичних факторів, а також від відчутної вигоди, що одержується від використання хімічної сполуки чи процесу.

Риск допустимый (приемлемый риск) - 1) уровень риска развития серьезного неблагоприятного эффекта в определенном регионе, который не требует принятия дополнительных мер предосторожности, так как не меняет условия жизни в данном месте, то есть такой уровень риска, при котором органам управления не требуется осуществлять каких-либо действий по его уменьшению; 2) вероятность наступления события, негативные последствия которого настолько незначительны, что ради получаемой выгоды от факторов риска человек или группа людей, или общество в целом готовы пойти на этот риск. Уровень допустимого риска устанавливается путем его сопоставления с риском, который существует в повседневной деятельности или жизни людей. Уровень допустимого риска зависит от научных данных, социальных, экономических и политических факторов, а также от ощущаемых выгод, получаемых от использования химического соединения или процесса.

Ризик екологічний – ймовірність деградації довкілля чи переходу її в нестійкий стан у результаті поточної чи планованої господарської діяльності; можливість втрати контролю за екологічним подіями, що відбуваються. Ризик екологічний є заходом екологічної небезпеки.

Риск экологический - вероятность деградации окружающей среды или перехода ее в неустойчивое состояние в результате текущей или планируемой хозяйственной деятельности; возможность потери контроля за происходящими экологическими событиями. Риск экологический является мерой экологической опасности.

Рівновага в системі "Суспільство-Природа" – соціоекологічна рівновага, стан взаємодії суспільства і природи, за якої використання природного середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, що виконуються природними чи перетвореними екосистемами.

Равновесие в системе «Общество – Природа» - социоэкологическое равновесие, состояние взаимодействия общества и природы, при котором использование природной среды обществом не нарушает функций жизнеобеспечения, выполняемых природными или преобразованными экосистемами.

Роботи і послуги в галузі охорони навколишнього природного середовища – діяльність з виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що здійснюється з метою збереження навколишнього природного середовища і його біологічного різноманіття, зниження шкідливого впливу діяльності господарюючих та інших суб’єктів на довкілля, а також пов’язана з оцінкою стану навколишнього середовища.

Работы и услуги в области охраны окружающей природной среды - деятельность по производству товаров, выполнению работ и оказанию услуг, осуществляемая в целях сохранения окружающей природной среды и ее биологического разнообразия, снижения вредного воздействия деятельности хозяйствующих и иных субъектов на окружающую природную среду, а также связанная с оценкой состояния окружающей природной среды.

Розвиток стабільний (підтримуваний) – стратегія управління стосунками людини (у цілому) з довкіллям, при якому дії спрямовані на зниження ризику глобальних катастроф, але не зачіпають приватних стосунків; дії, що провокують і підтримують самоорганізацію суспільства і довкілля.

Развитие стабильное (поддерживаемое) - стратегия управления отношениями человека (в целом) с окружающей средой, при котором действия направлены на снижение риска глобальных катастроф, но не затрагивают частных отношений; действия, провоцирующие и поддерживающие самоорганизацию общества и окружающей среды.

Руйнування природного середовища - це зазіхання на права людини. Це екологічний злочин і аморальне діяння. Здорове навколишнє середовище - необхідна умова існування людини. Право на здорове середовище існування - одне з невід’ємних природних прав усіх громадян України. Закон “Про охорону навколишнього природного середовища”, прийнятий у 1991 р., є основним законом при регулюванні суспільних відносин щодо охорони довкілля, забезпечення екологічних прав громадян України.

Разрушение природной среды – это притеснение прав человека. Это экологическое преступление и аморальное действие. Здоровье окружающей среды – необходимое условие существования человека. Право на здоровье среды существования – одно из неотъемлемых прав всех граждан Украины. Закон "Об охране окружающей природной среды", принятый в 1991 году, является основным законом при регулировании общественных отношений касающихся охраны окружающей среды, обеспечения экологических прав граждан Украины.

Система управління природокористуванням – складова частина системи управління і бізнес-стратегії компаній, що має справу з усіма аспектами діяльності компаній, що мають відношення до впливу на навколишнє природне середовище і до забезпечення екологічних показників діяльності компанії. Концепція системи управління природокористуванням компанії була вперше застосована в Європі і в Голландії в 1985 і пізніше стала широко застосовуватися в компаніях Західної Європи і Північної Америки. У ряді країн розроблений національний стандарт систем управління природокористуванням. Так, британський стандарт містить наступні складові елементи системи управління природокористуванням: екологічна політика, організація і кадри реєстри екологічних нормативів і оцінок, врахування впливу на довкілля, цілі і завдання системи, програма діяльності з управління природокористуванням, оперативні засоби управління і необхідна документація, облікова документація з питань управління природокористуванням, аудит управління природокористуванням, аналітичні огляди управління природокористуванням.

Система управления природопользованием - составная часть системы управления и бизнес-стратегии компаний, имеющая дело со всеми аспектами деятельности компании, имеющими отношение к воздействию на окружающую природную среду и к обеспечению экологических показателей деятельности компании. Концепция системы управления природопользованием компании была впервые применена в Европе в Голландии в 1985 г. и впоследствии стала широко применяться в компаниях западной Европы и Северной Америки. В ряде стран разработан национальный стандарт систем управления природопользованием. Так, британский стандарт содержит следующие составные элементы системы управления природопользованием: экологическая политика, организация и кадры, регистры экологических нормативов и оценок, учета воздействия на окружающую среду, цели и задачи системы, программа деятельности по управлению природопользованием, оперативные средства управления и необходимая документация, учетная документация по вопросам управления природопользованием, аудит управления природопользованием, аналитические обзоры управления природопользованием.

Соціальна екологія – галузева екологія, предметом вивчення якої є специфічні зв’язки між людиною і довкіллям; вплив останнього як сукупності природних і суспільних факторів на людину, а також його вплив на довкілля з позиції збереження для життя як природно-суспільного об'єкта.

Социальная экология – отраслевая экология, предметом изучения которой являются специфические связи между человеком и окружающей средой; влияние последней как совокупности природных и общественных факторов на человека, а также его влияние на окружающую среду с позиции ее сохранения для его жизни как естественно-общественного объекта.

Соціально-гігієнічний моніторинг – державна система спостережень за станом здоров'я населення і середовища мешкання, їх аналізу, оцінки і прогнозу, а також визначення причинно-наслідкових зв’язків між станом здоров'я і впливом факторів середовища мешкання.

Социально-гигиенический мониторинг - государственная система наблюдений за состоянием здоровья населения и среды обитания, их анализа, оценки и прогноза, а также определения причинно-следственных связей между состоянием здоровья населения и воздействием факторов среды обитания.

Соціально-екологічний стрес – стан масової свідомості, викликаний екологічною катастрофою, що характеризується нестійкістю більшості соціальних проявів внаслідок втрати контролю над життєвою ситуацією (наприклад, радіофобія у мешканців навколо Чорнобиля).

Социально-экологический стресс – состояние массового сознания, вызванное экологической катастрофой, характеризующееся неустойчивостью большинства социальных проявлений, вследствие потери контроля над жизненной ситуацией (например, радиофобия у жителей вокруг Чернобыля).

Сприятливе навколишнє середовище - навколишнє середовище, якість якого забезпечує стійке функціонування природних екологічних систем, природних і природно-антропогенних об`єктів.

Благоприятная окружающая среда - окружающая среда, качество которой обеспечивает устойчивое функционирование естественных экологических систем, природных и природно-антропогенных объектов.

Сприятливі умови життєдіяльності людини - стан середовища перебування, при якому відсутній шкідливий вплив її факторів на людину (нешкідливі умови) і є можливість для відновлення порушених функцій організму людини.

Благоприятные условия жизнедеятельности человека - состояние среды обитания, при котором отсутствует вредное воздействие ее факторов на человека (безвредные условия) и имеются возможности для восстановления нарушенных функций организма человека.

Стандарт екологічний рамковий – діапазон значень змінних (параметрів), що відповідає уявленню про критичні стани явища, яке розглядається (компонента довкілля) в цілому для всієї галузі його існування.

Стандарт экологический рамочный - диапазон значений переменных (параметров), соответствующий представлению о критических состояниях рассматриваемого явления (компонента окружающей среды) в целом для всей обл. его существования.

Стандарт екологічний регіональний – діапазон допустимих станів, що враховують конкретні умови і відношення.

Стандарт экологический региональный - диапазон допустимых состояний, учитывающих конкретные условия и отношения.

Стежка (біологічна, екологічна) – спеціально обладнаний і ретельно вивчений шлях у місцях, де навколишня жива природа дозволяє екскурсоводам передати знання про природні явища і об’єкти (тваринний, рослинний світ, угрупування), створити передумови для виховання екологічного і природоохоронного мислення.

Тропа (биологическая, экологическая) - специально оборудованный и тщательно изученный путь в местах, где окружающая живая природа позволяет экскурсоводам передать знания о естественных явлениях и объектах (животном, растительном мире, сообществах и т.п.), создать предпосылки для воспитания экологического и природоохранного мышления.

Стійкі поселення – це населенні пункти, у яких досягнуті гармонічні соціально-економічні і екологічні умови, забезпечена робота і належні умови життя для всіх людей. Перетворення населених пунктів у стійкі поселення неможливо без: забезпечення належного житла для всіх; удосконалення управління; сприяння плануванню і управлінню з метою стійкого землекористування; сприяння створенню комплексної інфраструктури охорони довкілля, водопостачання, санітарії, каналізації і обробки та знищення твердих відходів; сприяння створенню надійних енергетичних і транспортних систем; сприяння плануванню населених пунктів і управлінню ними в районах, що піддаються стихійним лихам; сприяння стійкому функціонуванню будівельного сектора; сприяння розвитку людських ресурсів.

Устойчивые поселения - это населенные пункты, в которых достигнуты гармоничные социально-экономические и экологические условия, обеспечена работа и надлежащие условия жизни для всех людей. Превращение населенных пунктов в устойчивые поселения невозможно без: обеспечения надлежащего жилья для всех; совершенствования управления; содействия планированию и управлению в целях устойчивого землепользования; содействия созданию комплексной инфраструктуры охраны окружающей среды, водоснабжения, санитарии, канализации и обработки и удаления твердых отходов; содействия созданию надежных энергетических и транспортных систем; содействия планированию населенных пунктов и управлению ими в районах, подверженных стихийным бедствиям; содействия устойчивому функционированию строительного сектора; содействия развитию людских ресурсов.

Стратегічна оцінка впливу діяльності людини на довкілля (ОВНС) – оцінка впливу на довкілля програм, планів, політики, законодавства та інших великомасштабних заходів, зокрема з метою оцінки прогресу в досягненні переходу на стійкий розвиток (sustainable development). Різновиди стратегічної ОВД складаються з кумулятивної ОВД (cumulative environmental impact assessment), і регіональної ОВД (regional environmental impact assessment).

Стратегическая оценка воздействия деятельности человека на окружающую среду (ОВОС) - оценка воздействия на окружающую среду программ, планов, политики, законодательства и других крупномасштабных мер, в частности с целью оценки прогресса в достижения перехода на устойчивое развитие (sustainable development). Разновидности стратегической ОВОС включают кумулятивную ОВОС (cumulative environmental impact assessment), региональную ОВОС (regional environmental impact assessment).

Стратегія екологічна – загальний план дій, розрахованих на реальні можливості і терміни їх досягнення, в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів. У залежності від рівня реалізації розрізняють глобальну, національну, територіальну і локальну стратегію екологічну.

Стратегия экологическая - общий план действий, рассчитанных на реальные возможности и сроки их достижения, в области охраны окружающей среды, использования природных ресурсов. В зависимости от уровня реализации различают глобальную, национальную, территориальную и локальную стратегию экологическую.

Суспільна екологічна експертиза – організується і проводиться з ініціативи громадян і суспільних організацій (об’єднань), а також з ініціативи органів місцевого самоуправління суспільними організаціями (об'єднаннями), основним напрямком діяльності яких у відповідністю із їх статутами є охорона довкілля, у тому числі організація і проведення екологічної експертизи і які зареєстровані в порядку, установленому законодавством.

Общественная экологическая экспертиза - организуется и проводится по инициативе граждан и общественных организаций (объединений), а также по инициативе органов местного самоуправления общественными организациями (объединениями), основным направлением деятельности которых в соответствии с их уставами является охрана окружающей природной среды, в том числе организация и проведение экологической экспертизы, и которые зарегистрированы в порядке, установленном законодательством.

Тривалість життя – інтервал між народженням і смертю. Тривалість життя середня для покоління, що народилося, показник демографічної статистики, що являє собою узагальнену характеристику смертності. Тривалість майбутнього життя розуміється як інтервал між деяким віком і віком смерті.

Продолжительность жизни - интервал между рождением и смертью. Продолжительность жизни, усредненная для поколения родившихся, показатель демографической статистики, который представляет собой обобщенную характеристику смертности. Продолжительность предстоящей жизни понимается как интервал между некоторым возрастом и возрастом смерти.

Урбанізація – природний історичний процес збільшення частки міської культури в культурному потенціалі суспільства, що розвивається, процес послідовного перетворення суспільства в міське (урбанізоване). Зростання і розвиток міст, збільшення питомої ваги міського населення в країні, регіоні, світі. Придбання сільською місцевістю зовнішніх соціальних рис, властивих для міста.

Урбанизация - естественный исторический процесс увеличения доли городской культуры в культурном потенциале развивающегося общества, процесс последовательного преобразования общества в общество городское (урбанизированное). Рост и развитие городов, увеличение удельного веса городского населения в стране, регионе, мире. Приобретение сельской местностью внешних и социальных черт, характерных для города.

Урбаноценоз – міська екосистема – збіднілий комплекс, що складається головним чином із синантропів, рудеральних, сагітальних, окультурених рослин, ряду видів мікроорганізмів, відносно добре придатних до міського середовища і одне одного. Переважна більшість видів - вихідці із природних екосистем. Людина входить у комплекс урбаценозу.

Урбаноценоз - городская экосистема - обедненный комплекс, состоящий главным образом из синантропов, рудеральных, сегетальных и окультуренных растений, ряда видов микроорганизмов, относительно хорошо приспособленных к городской среде и друг к другу. Подавляющее большинство видов - выходцы из природных экосистем. Человек входит в комплекс урбаценоза.

Урбоекологія – новий напрям в екології, галузь знань, об’єктом дослідження якої є людина в урбанізованому середовищі, людські поселення в природному оточенні, а також різноманітні прямі і зворотні зв’язки між довкіллям і людиною як біологічною і соціальною істотою.

Урбоэкология – новое направление в экологии, область знания, объектом исследования которой является человек в урбанизированной среде, человеческие поселения в природном окружении, а также многообразные прямые и обратные связи между окружающей средой и человеком как биологическим и социальным существом.

Урбосистема – нестійка природно-антропогенна система, що складається із архітектурно-будівельних об’єктів і різко порушених природних екосистем; складається на урбанізованих територіях.

Урбосистема - неустойчивая природно–антропогенная система, состоящая из архитектурно-строительных объектов и резко нарушенных естественных экосистем; складывается на урбанизированных территориях.

Фактор, що заважає або змішує – неосновний фактор впливу, що вивчається в даному еколого-епідеміологічному дослідженні, але впливає на результати дослідження. Вплив цих факторів призводить до виникнення систематичної помилки, і тому їх необхідно врахувати при плануванні епідеміологічного дослідження. Наприклад, основним фактором, що заважає, при вивчені впливу забрудненого атмосферного повітря на рак легені, є куріння.

Мешающий или смешивающий фактор - фактор, который не является основным фактором воздействия, изучаемым в данном эколого-эпидемиологическом исследовании, но влияющий на результат исследования. Влияние этих факторов приводит к возникновению систематической ошибки, и поэтому их необходимо учитывать при планировании эпидемиологического исследования. Например, основным мешающим фактором при изучении воздействия загрязненного атмосферного воздуха на рак легкого является курение.

Функціональне планування – розробка міжнародних програм і проектів, що мають на меті послаблення гостроти екологічних проблем різного характеру.

Функциональное планирование - разработка международных программ и проектов, имеющих целью ослабление остроты экологических проблем различного характера.

Хвороби цивілізації - хвороби людини, що виникли в результаті діяльності промислової і науково-технічної революції, що супроводжуються деформацією навколишнього середовища в результаті руйнування природних екосистем.

Болезни цивилизации – болезни человека, возникшие в результате издержек промышленной и научно-технической революций, сопровождающихся деформацией окружающей среды в результате разрушения естественных экосистем.

Юридичні аспекти екологічної безпеки - відповідно до Конституції України (ст. 16) забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу.

Юридические аспекты экологической безопасности – согласно Конституции Украины (ст. 16) обеспечение экологической безопасности и поддержания экологического равновесия на территории Украины, устранения последствий Чернобыльской катастрофы, сохранение генофонда украинского народа.

Якість життя людини – сукупність природних і соціальних умов, що забезпечують (чи не забезпечують) комплекс здоров'я людини – особистого і суспільного, тобто відповідність середовища життя людини його потребам, що інтегрально відображається середньою тривалістю життя, ступенем здоров'я людей і рівнем захворюваності (фізичною і психічною) стандартизованих для даної групи населення.

Качество жизни человека – совокупность природных и социальных условий, обеспечивающих (или не обеспечивающих) комплекс здоровья человека – личного и общественного, т.е. соответствие среды жизни человека его потребностям, интегрально отражаемое средней продолжительностью жизни, мерой здоровья людей и уровнем их заболеваемости (физической и психической), стандартизированных для данной группы населения.