I. Економічна екологія

Адміністративні платежі, податки, штрафи – один із видів економічних інструментів. Адміністративні платежі призначаються в основному для фінансування витрат на проведення заходів прямого, регламентаційного характеру, таких як ліцензування і заборонна діяльність владних структур, і, таким чином, вони мають розподільний ефект, накладаючи частину фінансового тягаря на підприємства-забрудники, а не на населення. Адміністративні платежі вважаються прийнятними, коли їх рівень відносно низький і не викликає напруженості у стосунках між владними структурами і забрудниками. Грошові виплати можуть бути екологічно ефективні, якщо надходження від них сприяють покращанню показників діяльності владних структур. На практиці ж це рідко має місце, оскільки надходження від платежів потрапляють не в бюджети екологічних органів, а тільки в загальний бюджет виконавчої влади. У деяких випадках, наприклад, платежі за реєстрацію небезпечних видів продукції (хімікатів, пестицидів) є стимулом для підвищення їх екологічності.

Административные платежи, налоги, штрафы - один из видов экономических инструментов. Административные платежи предназначаются в основном для финансирования расходов на проведение мер прямого, регламентационного характера, таких как лицензирование и запретительная деятельность властных структур, и, таким образом, они имеют распределительный эффект, налагая часть финансового бремени на предприятия-загрязнители, а не на население. Административные платежи считаются приемлемыми, когда их уровень относительно низок и не вызывает напряженности в отношениях между властными структурами и загрязнителями. Денежные выплаты могут быть экологически эффективны, если поступления от них способствуют улучшению показателей деятельности властных структур. На практике же это редко имеет место, так как поступления от платежей попадают не в бюджеты экологических органов, а только в общий бюджет исполнительных властей. В некоторых случаях, например, платежи за регистрацию опасных видов продукции (химикатов, пестицидов) служили стимулом для повышения их экологичности.

Акредитація – акт офіційного визнання можливості і правомірності виконання певних функцій при організації системи сертифікації з економічних вимог для попередження шкоди навколишньому природному середовищу.

Аккредитация - акт официального признания возможности и правомочности выполнения определенных функций при организации системы сертификации по экологическим требованиям для предупреждения вреда окружающей природной среде.

Альтруїстична вигода (ефект) – різновид відкладених цінностей, вигода (ефект) від задоволення тим, що інші мають користь від екологічного ресурсу.

Альтруистическая выгода (эффект) - разновидность отложенных ценностей, выгода (эффект) от удовлетворения тем, что другие извлекают пользу от экологического ресурса.

Аналіз "витрати - ефективність" – один із методів ресурсної економіки, що застосовується з метою мінімізації витрат досягнення певного екологічного стандарту чи мети, поставленою виходячи з наукових чи політичних міркувань. Наприклад, у галузі зниження кислотних опадів сірки в певному регіоні при мінімальних витратах з урахуванням випадків на очисні споруди, що різноманітні для підприємств різних галузей, і того, що витрати зростають при посиленні вимог.

Анализ "затраты - эффективность" - один из методов ресурсной экономики, применяемый с целью минимизации издержек достижения определенного экологического стандарта или цели, поставленной исходя из научных или политических соображений. Например, в области снижения кислотных осадков целью может быть снижение объемов выпадения серы в определенном регионе при минимальных затратах с учетом расходов на очистные сооружения, которые различны для предприятий разных отраслей, и того, что издержки возрастают при ужесточении требований.

Аналіз ефективності витрат – оцінка повних витрат на одиницю вигод, що одержуються для суспільства і екосистем пов’язаних з певною економічною діяльністю і складаються як з прямих, так і нематеріальних витрат і вигод. Цей термін зазвичай використовується для опису процесу кількісної економічної оцінки конкретних заходів, чи стратегій, а також результатів економічної діяльності. Однак кількісні фактори, що відносяться до соціальних, екологічних чи інших зовнішніх (як правило, неврахованим у собівартість) видаткам і вигодам (ефекту) часто незадовільно враховуються при цьому аналізі, що потребує його доопрацювання для оцінки повних чи реальних видатків і вигод економічної діяльності. Згідно аналізу "витрати-вигоди" неекологічна діяльність може продовжуватися до тих пір, доки має позитивний знак її граничний чистий вплив на суспільство. Іншими словами, проект господарської діяльності, що аналізується, може бути здійснений тільки тоді, коли особи, які одержують вигоду від нього, можуть надати компенсацію тим, хто зазнає втрат, і в той же час має деяку вигоду, що залишилася, для себе.

Анализ эффективности затрат - оценка полных затрат на единицу получаемых выгод (эффекта) для общества и экосистем, связанных с определенной экономической деятельностью и включающих как прямые, так и нематериальные затраты и выгоды. Этот термин обычно используется для описания процесса количественной экономической оценки конкретных мер или стратегий, а также результатов экономической деятельности. Однако количественные факторы, относящиеся к социальным, экологическим или другим внешним (обычно неучтенным в себестоимости) издержкам и выгодам (эффекту) часто неудовлетворительно учитываются при этом анализе, что требует его доработки для оценки полных или реальных издержек и выгод экономической деятельности. Согласно анализу "затраты-выгоды" неэкологическая деятельность может продолжаться до тех пор, пока имеет положительный знак ее предельное чистое воздействие на общество. Другими словами, анализируемый проект хозяйственной деятельности может быть осуществлен только тогда, когда лица, получающие выгоду от него, могут предоставить компенсацию тем, кто несет потери, и в то же время иметь некоторую оставшуюся выгоду для себя.

Аналіз життєвого циклу продукції, аналіз (екологічного впливу) продукції з моменту її утворення до знищення – аналітичний метод оцінки ефектів забруднення продукцією довкілля і энерго – (ресурсомісткості) продукції впродовж усього часу існування даної продукції (виробу). Інколи називається методом аналізу товарів від їх створення до ліквідації – "від колиски до могили". Мета цього методу – оцінити величину та ймовірність майбутніх впливів продукції (товару) на довкілля. Фірми використовують результати аналізу для оцінки альтернативних наслідків виробництва і використання певної продукції шляхом їх врахування в процесах ухвалення рішень, аналізу ризику, сценаріїв своєї діяльності і аналізу проектів.

Анализ жизненного цикла продукции, анализ (экологического воздействия) продукции с момента ее создания до уничтожения - аналитический метод оценки эффектов загрязнения продукцией окружающей среды и энерго - (ресурсоемкости) продукции в течение всего времени существования данной продукции (изделия). Иногда называется методом анализа товаров от их создания до ликвидации - "колыбели до могилы". Цель этого метода - оценить величину и вероятность будущих воздействий продукции (товара) на окружающую среду. Фирмы используют результаты анализа для оценки альтернативных последствий производства и использования определенной продукции путем их учета в процессах принятия решений, анализа риска, сценариев своей деятельности и анализе проектов.

Аналіз ризику – дослідження, що дозволяють визначити природу ризику (екологічного, економічного, технологічного тощо) і його ймовірність при здійсненні якого-небудь господарського проекту чи проведення певної політики.

Анализ риска – исследования, позволяющие определить природу риска (экологического, экономического, технологического и т.д.) и его вероятность при осуществлении какого-либо хозяйственного проекта или проведения определенной политики.

Аудит системи управління довкіллям – систематичний документально оформлений процес перевірки даних, що об’єктивно одержуються і оцінюються, для визначення відповідності (чи не відповідності) системи управління довкіллям в організації критеріїв аудиту такої системи, установленим даною організацією, а також повідомлення керівництву про результати, що одержані в ході цього процесу.

Аудит системы управления окружающей средой - систематический документально оформленный процесс проверки объективно получаемых и оцениваемых данных для определения соответствия (или несоответствия) системы управления окружающей средой в организации критериев аудита такой системы, установленным данной организацией, а также сообщения руководству результатов, полученных в ходе этого процесса.

Аудитор в галузі екології (аудитор-еколог) – особа, кваліфікована для проведення екологічних аудитів.

Аудитор в области экологии (аудитор-эколог) - лицо, квалифицированное для проведения экологических аудитов.

Аудиторська група – один чи кілька аудиторів, які призначені проводити даний аудит. Примітка: в аудиторську групу можуть також входити технічні експерти і аудитори-практиканти.

Аудиторская группа - один или несколько аудиторов, назначенные проводить данный аудит. Примечание: В аудиторскую группу могут также входить технические эксперты и аудиторы-практиканты.

Аудиторські дані – інформація, записи, заяви, що перевіряються стосовно факту. Аудиторські дані, як правило, ґрунтуються на опитуваннях, вивченні документів, спостереженні за діяльністю і умовами.

Аудиторские данные - проверяемые информация, записи или заявления, касающиеся факта. Аудиторские данные обычно основываются на опросах, изучении документов, наблюдении за деятельностью и условиями.

База даних - сукупність відомостей, що зберігаються в запам`ятовуючих пристроях обчислювальної машини. Ці відомості виступають як початкові для розв`язання проблемних задач на основі машинних програм. У природокористуванні – це, головним чином, задачі на прогнозування та управління.

База данных – совокупность сведений, хранимых в запоминающих устройствах вычислительной машины. Эти сведения выступают как исходные для решения проблемных задач на основе машинных программ. В природопользовании – это, главным образом, прогнозные и управленческие задачи.

Базова оптимістична модель – прогноз розвитку світової економіки, що передбачає зростання доходів населення і чисте довкілля, керування людиною. Типовим прикладом такого підходу є праці Германа Кана (1976 р.), в яких продовольчі, енергетичні та інші потреби населення, що зростає, задовольняються за рахунок науково-технічного прогресу і корегування потреб людей.

Базовая оптимистическая модель - прогноз развития мировой экономики, предсказывающий рост дохода населения и чистую, управляемую человеком окружающую среду. Типичным примером такого подхода являются работы Германа Кана (1976 г.), в которых продовольственные, энергетические и др. потребности растущего населения удовлетворяются за счет научно-технического прогресса и корректирования потребностей людей.

Базова песимістична модель – прогноз спаду і кризи світової економіки у зв’язку з ресурсними обмеженнями і зростанням населення. Прикладом можуть бути висновки праці Медуза "Межі зростання", (1972 р.) в якій розглядаються ланцюги зворотного зв’язку між довкіллям і економікою і вважається, що природно-ресурсні обмеження неможна подолати за допомогою науково-технічного прогресу.

Базовая пессимистическая модель - прогноз спада и кризиса мировой экономики в связи с ресурсными ограничениями и ростом народонаселения. Примером могут быть выводы работы Медоуза "Пределы роста", (1972 г.), в которой рассматриваются цепи обратной связи между окружающей средой и экономикой и полагается, что природно-ресурсные ограничения нельзя преодолеть с помощью научно-технического прогресса.

Баланс біосфери енергетичний – алгебраїчна сума енергії в біосфері, що поглинається і випромінюється.

Баланс биосферы энергетический - алгебраическая сумма поглощаемой и излучаемой энергии в биосфере.

Баланс водоспоживання і водовідведення - співвідношення між об`ємами із усіх джерел водопостачання, що фактично використовуються і відведеними об`ємами стічних вод за рік.

Баланс водопотребления и водоотведения - соотношение между фактически используемыми объемами из всех источников водоснабжения и отводимыми объемами сточных вод за год.

Баланс газовий – співвідношення газів, що надходять у середовище (атмосферу, гідросферу, літосферу) і виходять із нього.

Баланс газовый - соотношение поступающих в среду (атмосферу, гидросферу, литосферу) и уходящих из нее газов.

Баланс екологічних компонентів - кількісне поєднання екологічних компонентів (енергії, газів, води, субстратів, рослин-продуцентів, тварин-консументів і організмів-редуцентів), що забезпечує екологічну (природну) рівновагу певного типу, що дозволяє формуватися і підтримуватися екосистемі певного типу.

Баланс экологических компонентов – количественное сочетание экологических компонентов (энергии, газов, воды, субстратов, растений-продуцентов, животных-консументов и организмов-редуцентов), обеспечивающее экологическое (естественное, природное) равновесие определенного типа, что позволяет формироваться и поддерживаться экосистеме определенного типа.

Баланс кисневий – співвідношення кількості кисню, що виділяється рослинами при фотосинтезі і кількості кисню, який споживається живими організмами при диханні, а також витрачається на процеси гниття, окислення неорганічних речовин і в промисловості.

Баланс кислородный - соотношение количества кислорода, выделяемого растениями при фотосинтезе (и частично освобождаемого в ходе спонтанных химических реакций в земной коре), и количества кислорода, потребляемого живыми организмами при дыхании, а также идущего на процессы гниения, окисления неорганических веществ и используемого в промышленности.

Баланс матеріальний – співвідношення надходження і витрати речовини з урахуванням можливості минулого чи справжнього нагромадження за вибраний інтервал часу для об’єкта, що розглядається; матеріальний баланс може розраховуватися для окремої технологічної операції, технологічного процесу, окремого виробництва підприємства в цілому, а також для природних об’єктів.

Баланс материальный - соотношение прихода и расхода вещества с учетом возможности его прошлого или настоящего накопления за выбранный интервал времени для рассматриваемого объекта; материальный баланс может рассчитываться для отдельной технологической операции, технологического процесса, отдельного производства, предприятия в целом, а также для природных объектов.

Балансові методи – сукупність прийомів, що дозволяють дослідити і прогнозувати розвиток природних об’єктів шляхом порівняння надходження і витрачання речовини, енергії та інших потоків. В основі Б. м. лежить баланс, що оцінює кількісно рух потоку в межах об’єкта, який аналізується.

Балансовые методы - совокупность приемов, позволяющих исследовать и прогнозировать развитие природных объектов путем сопоставления прихода и расхода вещества, энергии и других потоков. В основе Б.м. лежит баланс, оценивающий количественно движение потока в пределах анализируемого объекта.

Безвитратні поліпшення – заходи, що не викликають додаткових природоохоронних витрат, але покращують стан довкілля. Наприклад, ефективне управління економічною діяльністю, завдяки обслуговуванню обладнання і заходами щодо дбайливого господарювання.

Беззатратные улучшения - меры, которые не вызывают дополнительных природоохранных расходов, но улучшают состояние окружающей среды. Например, эффективное управление экономической деятельностью, благодаря обслуживанию оборудования и мерами по рачительному хозяйствованию.

Безпечний мінімальний норматив, безпечна мінімальна норма – спрямована на зростання добробуту майбутніх поколінь шляхом збереження біологічних ресурсів і різноманітно можуть бути корисними і цінними в майбутньому і які, в протилежному випадку, були б втрачені. Мова може йти про достатню територію мешкання, яку слід зберегти для виживання біологічних видів, підвидів чи екосистем, з тим, як що витрати на цю діяльність не є непомірно великими. Беручи до уваги обмеженість наших знань про майбутнє, така стратегія дасть можливість альтернатив поведінки майбутнім поколінням і збільшить ймовірність стійкого розвитку економіки. Безпечні мінімальні нормативи самі собою не гарантують стійкого розвитку економіки. Однак при їх використанні майбутні покоління одержать "компенсацію" у вигляді великого ресурсного "спадку", ніж якщо б таких норм не було. Ці норми зазвичай ґрунтуються на принципі обачності.

Безопасный минимальный норматив, безопасная минимальная норма - направлен(а) на рост благосостояния будущих поколений путем сохранения биологических ресурсов и разнообразия, которые могут оказаться полезными и ценными в будущем и которые, в противном случае, были бы потеряны. Речь может идти о достаточной территории среды обитания, которую следует сохранить для выживания биологических видов, подвидов или экосистем, с тем, если расходы на эту деятельность не являются непомерно большими. Принимая во внимание ограниченность наших знаний о будущем, такая стратегия даст возможность альтернатив поведения будущим поколениям и увеличит вероятность устойчивого развития экономики. Безопасные минимальные нормативы сами по себе не гарантируют устойчивого развития экономики. Однако при их использовании будущие поколения получат "компенсацию" в виде большего ресурсного "наследства ", чем, если бы таких норм не было. Эти нормы обычно основываются на принципе предусмотрительности.

Бізнес екологічний - будь-яка комерційна діяльність, що покращує екологічні умови, сприяє охороні довкілля, екологізації виробництва. Наприклад: виробництво контрольно-вимірювальної апаратури, очисних приладів і пристроїв, виробництво екологічно-чистих продуктів харчування і промислових товарів; розробка і запровадження екологічно чистих технологій і техніки і т. д.

Бизнес экологический – любая коммерческая деятельность, которая улучшает экологические условия, содействует охране окружающей среды, экологизации производства. Например: производство контрольно-измерительной аппаратуры, очистных приборов и устройств, производство экологически чистых продуктов питания и промышленных товаров; разработка и внедрение экологически чистых технологий и техники и т. д.

Біометрія – сукупність прийомів планування і обробки даних біологічного дослідження методами математичної статистики.

Биометрия - совокупность приемов планирования и обработки данных биологического исследования методами математической статистики.

Вартісна, економічна оцінка довкілля. Існують два основні підходи в оцінці довкілля: пряма і непряма оцінка. При прямій оцінці використовуються методи, спрямовані на прямий вияв переваг шляхом використання опитувань і експериментів (наприклад, оцінка суб’єктивних переваг) і методи ранжирування переваг індивідів. При цьому жителів просять прямо виразити свої погляди на можливі зміни в довкіллі, у випадку виконання того чи іншого економічного проекту. У методах непрямої оцінки довкілля використовуються методи, мета яких виявити переваги людей на основі їх реальної поведінки і зібраної ринкової інформації. Серед таких методів – методи оцінки оплати за комфортність довкілля, заробітної плати при підвищенні екологічної небезпеки, транспортно-шляхові витрати для поїздок до екологічно чистих місць відпочинку. Переваги відносно екологічних "товарів" виявляються непрямо при купівлі товарів, якимось чином пов’язаних з довкіллям. Групу непрямих методів оцінки можна поділити на дві категорії: з використанням сурогатних ринків і звичайних ринків.

Стоимостная, экономическая оценка окружающей среды. Существуют два основные подхода к оценке окружающей среды: прямая и косвенная оценка. При прямой оценке используются методы, направленные на прямое выявление предпочтений путем использования опросов и экспериментов (например, оценка субъективных предпочтений) и методы ранжирования предпочтений индивидов. При этом жителей просят прямо выразить свои взгляды на предполагаемые изменения в окружающей среде, в случае выполнения того или иного экономического проекта. В методах косвенной оценки окружающей среды используются методы, цель которых выявить предпочтения людей на основе их реального поведения и собранной рыночной информации. Среди таких методов - методы оценки платы за комфортность окружающей среды, заработной платы при повышенной экологической опасности, транспортно-путевые издержки для поездок к экологически чистым местам отдыха и др. Предпочтения в отношении экологических "товаров" выявляются косвенно при покупке товаров, каким-то образом связанных с окружающей средой. Группу косвенных методов оценки можно грубо разделить на две категории: с использованием суррогатных рынков и обычных рынков.

Вартість (витрати) використання кращої альтернативи економічної діяльності, вартість втраченої вигоди – витрати, втрачена вигода при використанні дефіцитного ресурсу не найкращим чином. Використовується традиційний економічний аналіз ринкової цінності (вартості) товару чи ресурсу з метою визначення чистого економічного ефекту (вигоди) при різних видах його використання. Наприклад, при схваленні рішень відносно виділення із лісу ділянки для створення національного парку, визначають витрати (втрати) для місцевих жителів у зв’язку з втратою ними можливості використовувати землі для одержання сільськогосподарської продукції чи продукції лісу. Виконується аналіз руху готівкових засобів місцевого населення для виявлення вхідних і вихідних параметрів виробничих функцій домашніх господарств. Раціональні споживачі чи виробники вибирають таку діяльність, у якій приватні вигоди переважають витрати – реальні чи в результаті втраченої, невикористаної альтернативи. Як і з іншими концепціями витрат, вартість втрачених вигод змінюється в залежності від того, кого вона зачіпає і які використовуються параметри. Таким чином, важливо врахувати найповнішу екологічну інформацію і зовнішні ефекти для зниження втраченої вигоди.

Стоимость (издержки) использования лучшей альтернативы экономической деятельности, стоимость упущенной выгоды - издержки, потерянная выгода при использовании дефицитного ресурса не самым лучшим образом. Используется традиционный экономический анализ рыночной ценности (стоимости) товара или ресурса с целью определения чистого экономического эффекта (выгоды) при различных видах его использования. Например, при принятии решения относительно выделения из леса участка для создания национального парка, определяют издержки (потери) для местных жителей в связи с потерей ими возможности использовать земли для получения сельскохозяйственной продукции или продукции леса. Выполняется анализ движения наличных средств местного населения для выявления входных и выходных параметров производственных функций домашних хозяйств. Рациональные потребители или производители выбирают такую деятельность, в которой частные выгоды превосходят издержки - реальные или в результате упущенной, неиспользованной альтернативы. Как и с другими концепциями издержек, стоимость упущенных выгод меняется в зависимости от того, кого она затрагивает и какие используются параметры. Таким образом, важно учитывать самую полную экологическую информацию и внешние эффекты для снижения упущенной выгоды.

Вартість відновлення (реабілітації) екологічного об'єкта, екосистеми – вартість повернення об'єкта навколишнього природного середовища до того рівня його якості, що було на початку звітного періоду.

Стоимость восстановления (реабилитации) экологического объекта, экосистемы - стоимость возвращения объекта окружающей природной среды к тому уровню его качества, которое было в начале отчетного периода.

Вартість екологічного збитку. Зазвичай виділяють три категорії економічних і соціальних втрат екологічного збитку: втрати людського капіталу, пов’язані із здоров'ям (наслідки екологічного збитку для здоров'я – підвищення захворюваності, передчасна смерть і т.д.), втрати в продуктивності природних систем і продуктивності фізичного капіталу (зниження продуктивності природних ресурсів і фізичного капіталу), порушення в наданні "екологічних послуг", втрата якості і комфортності довкілля (прозоре повітря, чисте озеро, дозрілий ліс, чисті і безпечні для проживання міські райони)

Стоимость экологического ущерба. Обычно выделяют три категории экономических и социальных потерь экологического ущерба: потери человеческого капитала, связанные со здоровьем (последствия экологического ущерба для здоровья - повышение заболеваемости, преждевременная смерть и т.п.), потери в продуктивности природных систем и производительности физического капитала (снижение производительности природных ресурсов и физического капитала), нарушения в предоставлении "экологических услуг", потеря качества и комфортности окружающей среды (прозрачный воздух, чистое озеро, спелый лес, чистые и безопасные для проживания городские районы).

Вигоди, що зменшуються, дохідність, що спадає (наприклад, закон спадної родючості в сільському господарстві). На противагу питомим вигодам, що зменшуються при розвитку масштабів економічної реальності закон вигод, що зменшуються відносно тільки до одного фактору на вході економічної діяльності (окремі розглядаються постійними) збільшення якого (у відсотках) призводить до меншого еквівалентного зростання на виході (наприклад, випуск продукції, урожайність). Наприклад, скорочення вигоди (обсягу доходу від продажу) при зростанні зайнятості може відбутися, якщо збільшити число касирів при збереженні незмінним числа касових апаратів.

Уменьшающиеся выгоды, убывающая доходность (например, закон убывающего плодородия в сельском хозяйстве). В противоположность уменьшающимся удельным выгодам (эффекту) при развитии масштабов экономической деятельности закон уменьшающихся выгод относится только к одному фактору на входе экономической деятельности (остальные рассматриваются постоянными), увеличение которого (в процентах) приводит к меньшему эквивалентному росту на выходе (например, выпуск продукции, урожайность). Например, сокращение выгоды (объема дохода от продаж) при росте занятости может произойти, если увеличить число кассиров при сохранении неизменным числа кассовых аппаратов.

Витрати на утилізацію після закінчення терміну експлуатації машини – пов’язані з розумінням її конструкції на частини і залученням їх у вигляді вторинної сировини у виробництво. При цьому конструкторські рішення, ефективні для створення і експлуатації машини, можуть дати суттєві втрати при її списанні. Наприклад, застосування вузлів, що не допускають поділу мідних і стальних частин, призводить до втрати міді як ресурсу і забруднення сталі (погіршення її якості) при переплавкі цього вузлу.

Затраты на утилизацию материалов при окончании срока эксплуатации машины – связаны с разделением ее конструкции на части и вовлечением их в виде вторичного сырья в производство. При этом конструкторские решения, эффективные для создания и эксплуатации машины, могут дать существенные потери при ее списании. Например, применение узлов, не допускающих разделения медных и стальных частей, ведет к потере меди как ресурса и загрязнению стали (ухудшению ее качества) при переплавке этого узла.

Внутрішньофірмова компенсація викидів забруднювачів довкілля – фірма може збільшити викиди від одного підприємства, але залишитися в межах ГПВ, якщо вона скоротить викиди на інших підприємствах на даній території "ковпака". Природоохоронні органи часто з підозрою ставиться до таких внутрішньо фірмових "обмінів" (взаємозаліків), оскільки вважають, що це – спосіб запобігати проведенню спеціальних природоохоронних заходів.

Внутрифирменная компенсация выбросов загрязнителей окружающей среды - фирма может увеличить выбросы от одного предприятия, но остаться в пределах ПДВ, если одна сократит выбросы на других предприятиях на данной территории "колпака". Природоохранные органы часто с подозрением относятся к таким внутрифирменным "обменам" (взаимоучетам), так как считают, что это - способ избежать проведения специальных природоохранных мер.

Гарантія відшкодування екологічного збитку – суб’єкт економічної діяльності, який викликав екологічний збиток, несе за нього відповідальність і обов’язково відшкодує його, а сторона, постраждала від завданого екологічного збитку, має право і гарантію одержати у зв’язку з цим компенсацію.

Гарантия возмещения экологического ущерба – субъект экономической деятельности, вызвавший экологический ущерб, несет за него ответственность и обязательство возместить его, а сторона, пострадавшая от нанесенного экологического ущерба, имеет право и гарантию получить в этой связи компенсацию.

Гарантія екологічної (природоохоронної) позики – являє собою юридичне зобов’язання виплатити компенсацію кредитору, якщо позичальник не виплачує кредит. Основне завдання гарантії – зменшення, частково чи повністю ризику кредитора, який надає позику і передання ризику третій стороні. Гарантія може охоплювати комерційні і (чи) політичні ризики. Для стимулювання прямого кредитування природоохоронних проектів розробляються механізми гарантій з боку вітчизняних фінансових організацій. Механізми гарантій можуть також створюватися фінансовими донорами шляхом спрямування ними засобів через відповідні установи, котрі потім надають гарантії для екологічних інвестицій.

Гарантия экологического (природоохранного) займа - представляет собой юридическое обязательство выплатить компенсацию кредитору, если заемщик не выплачивает кредит. Основная задача гарантии - уменьшение, частично или полностью, риска кредитора, предоставляющего заем и передача риска третьей стороне. Гарантия может охватывать коммерческие и (или) политические риски. Для стимулирования прямого кредитования природоохранных проектов разрабатываются механизмы гарантий со стороны отечественных финансовых организаций. Механизмы гарантий могут также создаваться финансовыми донорами путем направления ими средств через соответствующие учреждения, которые затем предоставляют гарантии для экологических инвестиций.

Гарантування безпеки населення та навколишньому середовищу в умовах господарської діяльності — складна соціально–економічна проблема, вирішення якої залежить від характеру взаємодії економічних, соціальних, екологічних і демографічних факторів, що визначають розвиток як окремих держав, так і цивілізації в цілому.

Обеспечение безопасности населения и окружающей среды в условиях хозяйственной деятельности – сложная социально-экономическая проблема, решение которой зависит от характера взаимодействия экономических, социальных, экологических и демографических факторов, которые определяют развитие как отдельных государств, так и цивилизации в целом.

Готовність прийняти компенсацію за негативні зміни в довкіллі в результаті економічної діяльності. У цьому випадку мова йде про готовність відмовитися від існуючих екологічних вигод і терпіти екологічний збиток. Зазвичай грошові суми, в рамках готовності прийняти компенсацію, можуть бути на порядок вище сум, що одержуються при виявленні готовності платити за збереження екологічних благ. Різниця не пояснюється тим, що в останньому випадку обмеженням (якого немає при готовності прийняти компенсацію) є величина доходу індивідів, які опитуються. Пояснення знаходять у двох факторах: 1) небажання втратити вигоди, що існують, тобто оцінка збитку (втрат) вище, ніж порівнюваний виграш стосовно деякого початкового запасу активів, у тому числі екологічні блага, і 2) обмежена заміна екологічних благ іншими.

Готовность принять компенсацию за негативные изменения в окружающей среде в результате экономической деятельности. В этом случае речь идет о готовности отказаться от имеющихся экологических выгод и терпеть экологический ущерб. Обычно денежные суммы, в рамках готовности принять компенсацию, могут быть на порядок выше сумм, получаемых при выявлении готовности платить за сохранение экологических благ. Разница не объясняется тем, что в последнем случае ограничением (которого нет при готовности принять компенсацию) является величина дохода опрашиваемых индивидов. Объяснение находят в двух факторах: (1) нежелание потерять имеющиеся выгоды, т.е. оценка ущерба (потерь) выше, чем сравнимый выигрыш по отношению к некоторому начальному запасу активов, включая экологические блага, и (2) ограниченная замещаемость экологических благ другими.

Державна система екологічної безпеки України — це сукупність державних заходів (правових, економічних, технічних, гуманітарних, медичних), спрямованих на підтримку рівноваги між її екосистемами та антропогенними й природними навантаженнями. Структура даної системи має складатися з органів управління, сил і засобів, що забезпечують її функціонування.

Государственная система экологической безопасности Украины – это совокупность государственных мероприятий (правовых, экономических, технических, гуманитарных, медицинских), направленных на поддержку равновесия между экосистемами и антропогенной, природной нагрузкой. Структура данной системы включает органы управления, силы и возможности, обеспечивающие ее функционирование.

Динамічна ефективність – динамічна ефективність природоохоронних платежів. Досягається одна із основних переваг використання ринкових механізмів екологічної політики (market mechanisms). Оскільки платежі за забруднення виплачуються за будь-яку одиницю забруднення, що залишилася. Існує постійний стимул для переходу на більш ефективні природоочисні технології.

Динамическая эффективность - динамическая эффективность природоохранных платежей. Достигается одно из основных преимуществ использования рыночных механизмов экологической политики (market mechanisms). Так как платежи за загрязнение выплачиваются за любую оставшуюся единицу загрязнения, существует постоянный стимул для перехода на более эффективные природоочисные технологии.

Диференціальна рента – додатковий прибуток, що виникає в результаті більш сприятливого розташування природного ресурсу, що використовується, чи більшої легкості його видобування.

Дифференциальная рента – дополнительная прибыль, возникающая в результате более благоприятного местоположения используемого природного ресурса или большей легкости его извлечения.

Добровільні екологічні угоди – вид екологічної саморегламентації в промисловому секторі, починаючи з початку 1970-х років. Наприклад, шляхом укладання добровільних угод між природоохоронними державними органами і промисловими організаціями, такими як торговельні палати і асоціації виробників. Компетентні органи намагаються, у консультації з промисловими організаціями, поетапно запроваджувати екологічні цілі для галузей промисловості і конкретних пріоритетних груп промислових виробів. При цьому основна відповідальність за визначення шляхів і засобів досягнення цих цілей покладається в максимально можливому ступені на самих виробників. Існує два основних вида добровільних угод: на рівні галузі (наприклад, екологічні договори) і на рівні програм (так звані "зобов'язання"), які стимулюють діяльність окремих корпорацій, наприклад, добровільні програми з енергозбереження.

Добровольные экологические соглашения - вид экологического саморегламентирования в промышленном секторе, начиная с начала 1970-х годов. Например, путем заключения добровольных соглашений между природоохранными государственными органами и промышленными организациями, такими как торговые палаты и ассоциации производителей. Компетентные органы стремятся, в консультации с промышленными организациями, поэтапно вводить экологические цели для отраслей промышленности и конкретных приоритетных групп промышленных изделий. При этом основная ответственность за определение путей и средств достижения этих целей возлагается в максимально возможной степени на самих производителей. Существуют два основные вида добровольных соглашений: на уровне отрасли (например, экологические договоры) и на уровне программ (так называемые "обязательства"), которые стимулируют деятельность отдельных корпораций, например, добровольные программы по энергосбережению.

Добровільні системи екологічного маркування – добровільні заходи, що вживаються виробниками для демонстрації екологічної чистоти своєї продукції з тим, щоб стимулювати виробництво і збут продукції, що мінімально негативно впливає впродовж свого життєвого циклу (від виготовлення до стадії відходів) на довкілля. Критерії, що застосовуються для таких заходів, їх дотримання гарантуються відповідними органами влади чи уповноваженими на це установами. Заохочується участь у міжнародному узгодженні відповідних стандартів і критеріїв.

Добровольные системы экологической маркировки - добровольные меры, предпринимаемые производителями для демонстрации экологической чистоты своей продукции с тем, чтобы стимулировать производство и сбыт продукции, оказывающей в течение своего жизненного цикла (от изготовления до стадии отходов) минимальное негативное воздействие на окружающую среду. Критерии, принимаемые для таких мер, их соблюдение гарантируются соответствующими органами власти или уполномоченными на это учреждениями. Поощряется участие в международном согласовании соответствующих стандартов и критериев.

Довгострокова ліцензія – спеціальний дозвіл на здійснення господарської чи іншої діяльності, пов’язаної з використанням і охороною об’єктів тваринного світу.

Долгосрочная лицензия - специальное разрешение на осуществление хозяйственной и иной деятельности, связанной с использованием и охраной объектов животного мира.

Довідковий фонд екологічної інформації – сукупність довідково-пошукового апарату, призначеного для задоволення еколого-інформаційних потреб.

Справочный фонд экологической информации – совокупность справочно-поискового аппарата, предназначенного для обеспечения эколого-информационных потребностей.

Екологістика – єдина система управління, здатна оптимізувати процеси самоорганізації, коеволюції. Дає можливість моделювати економічні і біосферні процеси, оптимізує потоки різного призначення.

Экологистика – единая управляющая система, способная оптимизировать процессы самоорганизации, коэволюции. Дает возможность моделировать экономические и биосферные процессы, оптимизирует потоки различного назначения.

Екологізація податків – перехід від податків на дохід, зайнятості і прибутку на екоплатежі за ресурсні відходи (на екоподатки) для того, щоб стимулювати нові інвестиції в екологічно чисті технології і зменшити податкові анти стимули, пов’язані з працею (зайнятістю) і, таким чином, створювати нові робочі місця і зменшувати безробіття, збільшувати переваги в конкурентній боротьбі шляхом підвищення ефективності господарської діяльності і скорочення собівартості.

Экологизация налогов - переход от налогов на доход, занятость и прибыли на экоплатежи за ресурсные отходы (на эконалоги) для того, чтобы стимулировать новые инвестиции в экологически чистые технологии и уменьшить налоговые антистимулы, связанные с трудом (занятостью) и, таким образом, создавать новые рабочие места и уменьшать безработицу, увеличить преимущества в конкурентной борьбе путем повышения эффективности хозяйственной деятельности и сокращения себестоимости.

Екологічна відповідальність – компенсаційна матеріально-фінансова відповідальність за завданий екологічний збиток; обов’язок суб’єкта економічної діяльності відшкодувати цей збиток. Відрізняється від адміністративної і моральної відповідальності.

Экологическая ответственность – компенсационная материально-финансовая ответственность за нанесенный экологический ущерб; обязанность субъекта экономической деятельности возместить нанесенный экологический ущерб. Отличается от административной и моральной ответственности.

Екологічна декларація продукції (товару) – описання всіх властивостей виробу, що під час споживання і на стадії їх перетворення у відходи є важливими в екологічному відношенні; мета такого описання – сприяти створенню виробниками екологічних товарів.

Экологическая декларация продукции (товара) - описание всех свойств изделия, которые во время потребления и на стадии их превращения в отходы являются важными в экологическом отношении; цель такого описания - способствовать созданию производителями экологичных товаров.

Екологічна економіка – трансдисциплінарна галузь знань, що з'явилась на початку 1990-х років і вивчає взаємозв’язки між екосистемами і економічними системами в найширшому їх розумінні. Екологічна економіка є свого роду синтезом традиційної неокласичної і ресурсної економіки в поєднанні з аналізом впливу господарської діяльності на довкілля, з одного боку, і економіки природокористування з традиційною екологією, з іншого. Люди-споживачі розглядаються як один із важливих компонентів цілісної економіко-екологічної системи, а не як домінуюча і центральна сила. У центрі екологічної економіки знаходиться стійке управління економіко-екологічною системою, а тимчасові рамки розглядаються, як правило, ширше, ніж у традиційній економіці. Мета екологічної економіки полягає в знаходженні найкращих шляхів проживання на нашій планеті і пошуків "економічного суспільства", заснованого на визначенні бережливості через економічну ефективність і досягнення екологічно прийнятного економічного розвитку. В основі екологічної економіки лежать три концепції: пропускна (переробна) здатність еколого-економічних систем, що несе здатність (ємність) екосистем і ентропія.

Экологическая экономика - трансдисциплинарная область знаний, появившаяся в начале 1990-х годов и изучающая взаимосвязи между экосистемами и экономическими системами в самом широком их представлении. Экологическая экономика является своего рода синтезом традиционной неоклассической и ресурсной экономики в сочетании с анализом воздействия хозяйственной деятельности на окружающую среду (ОВОС), с одной стороны, и экономики природопользования с ОВОС и традиционной экологией, с другой. Люди-потребители рассматриваются в качестве одного из важных компонентов целостной экономико-экологической системы, а не как доминирующая и центральная сила. В центре экологической экономики находится устойчивое управление экономико-экологической системой, а временные рамки рассматриваются обычно шире, чем в традиционной экономике. Цель экологической экономики состоит в нахождении наилучших путей проживания на нашей планете и поисков "экономного общества", основанного на определении бережливости через экономическую эффективность и достижение экологически приемлемого экономического развития. В основе экологической экономики лежат три концепции: пропускная (перерабатывающая) способность эколого-экономических систем, несущая способность (емкость) экосистем и энтропия.

Екологічна експертиза – установлення відповідності господарської чи іншої діяльності, що накреслюється, екологічним вимогам і визначення припустимості реалізації об’єкта екологічної експертизи з метою попередження можливих несприятливих впливів цієї діяльності на навколишнє природне середовище і пов’язаних з ними соціальних, економічних та інших наслідків реалізації об’єкта екологічної експертизи.

Экологическая экспертиза - установление соответствия намечаемой хозяйственной и иной деятельности экологическим требованиям и определение допустимости реализации объекта экологической экспертизы в целях предупреждения возможных неблагоприятных воздействий этой деятельности на окружающую природную среду и связанных с ними социальных, экономических и иных последствий реализации объекта экологической экспертизы.

Екологічна експертиза товарів і послуг – складається з оцінки нешкідливості товару для споживача, придатності його для рециклювання, ступеня екологічності його виробництва. Таким чином оцінюється весь життєвий цикл товару. У результаті оцінки можливий заклик до бойкоту товару і фірми, що його виробляє, або, навпаки, його рекомендування. Виконання таких рекомендацій є шляхом до екологічного стилю споживання.

Экологическая экспертиза товаров и услуг – включает оценку безвредности товаров для потребителя, способность его утилизации (переработки), степень "экологичности" его производства. Таким образом оценивается весь жизненный цикл товара. В результате оценки возможен призыв к бойкоту товара и фирмы, которая его производит, или, наоборот, рекомендовать его. Исполнение таких рекомендаций является путем к экологическому стилю потребления.

Екологічна ефективність (характеристики екологічності) системи управління довкіллям – результати системи управління довкіллям, що вимірюються, пов’язані з контролюванням організацією екологічних аспектів, основаних на її екологічній політиці, а також на цільових і планових екологічних показаннях.

Экологическая эффективность (характеристики экологичности) системы управления окружающей средой - измеряемые результаты системы управления окружающей средой, связанные с контролированием организацией экологических аспектов, основанных на ее экологической политике, а также на целевых и плановых экологических показателях.

Екологічна звітність, надання екологічної інформації. Поряд з підготовкою внутрішніх повідомлень і докладів про економічну діяльність, багато компаній переходять до підготовки докладів про свою економічну діяльність для поширення поза компанією.

Экологическая отчетность, предоставление экологической информации. Наряду с подготовкой внутренних сообщений и докладов об экологической деятельности, многие компании переходят к подготовке докладов о своей экологической деятельности для распространения вне компании.

Екологічна інформація – інформація про стан вод, повітря, ґрунту, фауни, флори, земель і природних об’єктів і про діяльність чи заходи, що мають несприятливий вплив чи можуть його мати, а також про діяльність чи заходи, спрямовані на їх охорону, у тому числі екологічні програми.

Экологическая информация - информация о состоянии вод, воздуха, почвы, фауны, флоры, земель и природных объектов и о деятельности или мерах, которые оказывают неблагоприятное воздействие или могут оказывать такое воздействие на них, а также о деятельности или мерах, направленных на их охрану, включая экологические программы.

Екологічна сертифікація відповідності – дія третьої сторони щодо підтвердження відповідності об’єкта, що сертифікується, екологічним вимогам, висунутим до нього.

Экологическая сертификация соответствия - действие третьей стороны по подтверждению соответствия сертифицируемого объекта предъявляемым к нему экологическим требованиям.

Екологічне маркування товарів, продукції – використовується для інформування споживачів про ступінь екологічності товарів, допомагає їм вибирати екологічну продукцію і, крім того, є стимулом для виробників задовольняти попит на екологічні товари.

Экологическая маркировка товаров, продукции - используется для информирования потребителей о степени экологичности товаров, помогает им выбрать экологическую продукцию и, кроме того, является стимулом для производителей удовлетворять спрос на экологические товары.

Екологічне підприємництво – статутна діяльність підприємств і організацій, спрямована на охорону довкілля за допомогою випуску продукції, виконання робіт і надання послуг, що забезпечують дотримання чинних природоохоронних норм і вимог.

Экологическое предпринимательство – уставная деятельность предприятий и организаций, направленная на охрану окружающей среды посредством выпуска продукции, выполнения работ и оказания услуг обеспечивающих соблюдение действующих природоохранных норм и требований.

Екологічне регулювання – це запровадження в життя законодавчо оформлених національних програм підвищення якості середовища проживання. Воно являє собою новий напрям державного втручання в господарські процеси. Якщо на першому етапі екологічної політики в країнах Заходу переважали адміністративні методи, і перш за все встановлення і запровадження обов’язкових для дотримання екологічних стандартів якості середовища, то з другої половини 80-х років все частіше використовуються економічні методи, що спираються на традиційний ринковий механізм.

Экологическое регулирование - это претворение в жизнь законодательно оформленных национальных программ повышения качества среды обитания. Оно представляет собой новое направление государственного вмешательства в хозяйственные процессы. Если на первом этапе экологической политики в странах Запада преобладали административные методы, и прежде всего установление и введение обязательных для соблюдения экологических стандартов качества среды, то со второй половины 80-х годов все чаще используются экономические методы, опирающиеся на традиционный рыночный механизм.

Екологічне страхування – система заходів щодо створення і використання грошового (страхового) фонду за рахунок внесків його учасників, із засобів якого відшкодовується економічний збиток, що завданий довкіллю. Крім того, виплачуються інші грошові суми у зв’язку з наступом певних подій, наприклад, Е.с. може бути обов’язковим (у тому числі державним) чи добровільним.

Экологическое страхование - система мероприятий по созданию и использованию денежного (страхового) фонда за счет взносов его участников, из средств которого возмещается экономический вред, нанесенных окружающее среде. Кроме того, выплачиваются другие денежные суммы в связи с наступлением определенных событий, например, Э.с. может быть обязательным (в том числе государственным) или добровольным.

Екологічний аудит – екологічна ревізія (перевірка) проектів чи компаній; оцінка впливу на довкілля діючих проектів, незалежна оцінка поточного стану виконання (дотримання) компанією природоохоронних законодавчих і нормативних вимог. За визначенням Міжнародної організації з стандартизації екологічний аудит – це документований процес перевірки, що проводиться систематично і полягає в об’єктивному одержанні і оцінці інформації з метою визначення відповідності конкретних екологічних заходів, умов, систем управління чи інформації про них критеріям аудиту, а також передавання результатів цього процесу замовнику. Екологічний аудит є також частиною після проектної оцінки впливу на довкілля, за якої порівнюють вплив діючої діяльності, що вимірюється, з оцінкою на передпроектній стадії. Екологічний аудит компаній часто проводиться за вимогами громадськості чи акціонерів компанії для виявлення ставлення її керівництва стосовно довкілля. Концепція екологічного аудиту була вперше розроблена в США в кінці 1970-х років і вперше застосовувалась для перевірки дотримання компаніями екологічного законодавства і нормативів. Екологічний аудит часто складається з таких видів аналізу: аудит (перевірка) дотримання екологічного законодавства, нормативів і правил (у тому числі встановлених самою компанією), аналіз екологічної діяльності компанії, аудит системи управління природокористуванням, перевірка сертифікації компанії, перевірка сумарного дотримання компанією екологічних зобов’язань, особливо при придбанні чи злитті компаній, перевірка заяви чи звіту компанії про екологічну діяльність.

Экологический аудит - экологическая ревизия (проверка) проектов или компаний; оценка воздействия на окружающую природную среду действующих проектов, независимая оценка текущего состояния выполнения (соблюдения) компанией природоохранных законодательных и нормативных требований. По определению Международной организации по стандартизации экологический аудит - это систематически проводимый и документированный процесс проверки, заключающийся в объективном получении и оценке информации с целью определения соответствия конкретных экологических мероприятий, условий, систем управления или информации о них критериям аудита, а также передачи результатов этого процесса заказчику. Экологический аудит является также частью послепроектной оценки воздействия на окружающую среду, при котором сравниваются замеряемое воздействие действующей деятельности с оценкой на предпроектной стадии. Экологический аудит компаний часто проводится по требованиям общественности или акционеров компании для выявления отношения ее руководства к окружающей среде. Концепция экологического аудита была впервые разработана в США в конце 1970-х годов и первоначально применялась для проверки соблюдения компаниями экологического законодательства и нормативов. Экологический аудит часто включает следующие виды анализа: аудит (проверка) соблюдения экологического законодательства, нормативов и правил (в том числе установленных самой компанией), анализ экологической деятельности компании, аудит системы управления природопользованием, проверка сертификации компании, проверка добросовестного соблюдения компанией экологических обязательств, особенно при приобретении или слиянии компаний, проверка заявления или отчета компании об экологической деятельности.

Екологічний збиток – зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення. Він оцінюється як витрати суспільства, пов’язані з зміною довкілля. Збиток проявляється у вигляді втрат природних, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів у народному господарстві, а також погіршення соціально-гігієнічних умов проживання для населення.

Экологический ущерб – изменение полезности окружающей среды вследствие ее загрязнения. Он оценивается как затраты общества, связанные с изменением окружающей среды. Ущерб проявляется в виде потерь природных, трудовых, материальных, финансовых ресурсов в народном хозяйстве, а также ухудшения социально-гигиенических условий проживания для населения.

Екологічний контролінг – система екологічного планування, обліку, контролю, аналізу і аудиту, реалізація яких сприяє обґрунтуванню альтернативних підходів при здійсненні оперативного й стратегічного управління підприємством, спрямованих на підвищення еколого-економічної ефективності.

Экологический контролинг – система экологического планирования, учета, контроля, анализа и аудита, реализация которых способствует обоснованию альтернативных подходов при осуществлении оперативного и стратегического управления предприятием, направленных на повышение эколого-экономической эффективности.

Екологічний контроль – спостереження за станом навколишнього природного середовища і його змінами під впливом господарської чи іншої діяльності, перевірка виконання планів і заходів з охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища, дотримання вимог природоохоронного законодавства і нормативів якості довкілля.

Экологический контроль - наблюдение за состоянием окружающей природной среды и ее изменением под влиянием хозяйственной и иной деятельности, проверка выполнения планов и мероприятий по охране природы, рациональному использованию природных ресурсов, оздоровлению окружающей природной среды, соблюдению требований природоохранительного законодательства и нормативов качества окружающей природной среды.

Екологічний менеджмент – розділ менеджменту (науки і практики), що займається вивченням і розробкою практичних рекомендацій з: 1) виявлення екологічних факторів, які впливають на бізнес; 2) аналізу витрат і вигод фірми, що виникають у результаті використання природних ресурсів, забруднення довкілля, дотримання екологічних стандартів і нормативів; 3) визначення оптимальної тактики екологічної поведінки і конкретних способів управління фірмою. Екологічний менеджмент виникає на рубежі 60-70 років ХХ ст. У наш час в ряді промислово розвинених країн інститут екологічних менеджерів стає невід'ємною частиною управлінського аппарату багатьох фірм.

Экологический менеджмент - раздел менеджмента (науки и практики), занимающийся изучением и разработкой практических рекомендаций по: 1) выявлению экологических факторов, влияющих на бизнес; 2) анализу издержек и выгод фирмы, возникающих в результате использования природных ресурсов, загрязнения окружающей среды, соблюдения экологических стандартов и нормативов и т.д.; 3) определению оптимальной тактики экологического поведения и конкретных способов управления фирмой. Экологический менеджмент возникает на рубеже 60-70-х годов ХХ ст. В настоящее время в ряде промышленно развитых стран институт экологических менеджеров становится неотъемлемой частью управленческого аппарата многих фирм.

Екологічний облік – система виявлення, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання, обробки й підготовки релевантної інформації щодо діяльності підприємства у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища з метою обґрунтування управлінських рішень.

Экологический учет – система выявления, измерения, регистрации, накопления, обобщения, сохранения, обработки и подготовки релевантной информации, касающейся деятельности предприятия в сфере природопользования и охраны окружающей среды с целью обоснования управленческих решений.

Екологічний облік, облік екологічних ресурсів – структурно скомпоноване описання взаємодії між довкіллям і економікою в системі облікових показників. Єдиної моделі національних екологічних рахунків не існує. Усе залежить від конкретних цілей і вимог окремих країн. Виділяють 3 основні підходи: 1) модифікація національних економічних рахунків (у рамках системи національних рахунків - СНР) шляхом включення до їх складу екологічних наслідків господарської діяльності, 2) розробка окремих (сателітних) рахунків поза основним компонентом СНР, але такого, що доповнює його і 3) створення окремої природно-ресурсної і екологічної системи обліку (природно-ресурсних і екологічних рахунків), пов’язаної з СНР. Перший з двох підходів складається з вартісної оцінки екологічного збитку, екологічних послуг (environment services), запасів природного капіталу, природоохоронних витрат; при другому – також розглядаються відповідні фізичні потоки і запаси; у той час як третій підхід зосереджений на фізичних потоках і запасах природних ресурсів, а також на фізичні і грошові потоки, пов’язані з антропогенною експлуатацією природних ресурсів. СНР є основою для підрахунку показника економічною благополуччя, що використовується найбільш широко і економічного зростання – валового національного продукту (ВНП). Стосовно довкілля агреговані показники СНР мають три основні недоліки: вони не враховують виснаження природних ресурсів, недостатньо повно враховують природозахисні витрати і не враховують деградацію якості довкілля і наслідків для здоров'я і благополуччя людей. Проводиться робота щодо розробки екологізованого, "зеленого" ВНП.

Экологический учет, учет экологических ресурсов - структурно-скомпонованное описание взаимодействий между окружающей средой и экономикой в системе учетных показателей. Единой модели национальных экологических счетов не существует. Все зависит от конкретных целей и требований отдельных стран. Выделяют 3 основные подхода: 1) модификация национальных экономических счетов (в рамках системы национальных счетов - СНС) путем включения в них экологических последствий хозяйственной деятельности, 2) разработка отдельных (сателлитных) счетов вне основного компонента СНС, но дополняющего его и 3) создание отдельной природно-ресурсной и экологической системы учета (природно-ресурсных и экологических счетов), связанной к СНС. Первый из двух подходов включает стоимостную оценку экологического ущерба, экологические услуги (environmental services), запасы природного капитала, природоохранные затраты; при втором - также рассматриваются соответствующие физические потоки и запасы, в то время как третий подход сконцентрирован на физических потоках и запасах природных ресурсов, а также на физические и денежные потоки, связанные с антропогенной эксплуатацией природных ресурсов. СНС является основой для подсчета наиболее широко используемого показателя экономического благополучия и экономического роста - валового национального продукта (ВНП). В отношении окружающей среды агрегированные показатели СНС имеют три основные недостатка: они не учитывают истощения природных ресурсов, недостаточно полно учитывают природозащитные расходы и не учитывают деградацию качества окружающей среды и последствия для здоровья и благополучия людей. Ведется работа по разработке экологизированного, "зеленого" ВНП.

Екологічні активи – екологічні блага, об’єкти, функції, природний капітал.

Экологические активы - экологические блага, объекты, функции, природный капитал.

Екологічні вимоги у приватизаційному процесі (акціонуванні) - серйозні чинники екологічного оздоровлення підприємств, що приватизуються. Забезпечують залучення ресурсів інвесторів. Для підприємств підвищеної екологічної небезпеки встановлюється особливий порядок їхньої приватизації, а саме: проведення еколого–економічної експертизи, в результаті чого встановлюються першочергові заходи щодо їхнього екологічного оздоровлення; визначаються витрати на проведення цих заходів. На основі проведення експрес–оцінки (аудиту) підприємств, що приватизуються, мають бути особливо виділені екологічно-небезпечні підприємства, що підлягають приватизації на конкурсній основі. Перевагу мають отримати ті інвестори, які зобов’язуються забезпечити швидке екологічне оздоровлення таких підприємств з мінімальним залученням коштів державних, територіальних і муніципальних бюджетів, державних позабюджетних екологічних фондів.

Экологические требования к приватизационному процессу (акционированию) – серьезные условия экологического оздоровления предприятий подлегающих приватизации. Обеспечивают привлечение ресурсов инвесторов. Для предприятий повышенной экологической опасности устанавливается следующий особенный порядок при приватизации: проведение эколого-экономической экспертизы, в результате которой разрабатываются первоочередные мероприятия по их экологическому оздоровлению; определяются расходы на проведение этих мероприятий. На основании проведения экспресс-оценки (аудита) предприятий при приватизации, необходимо в особенности выделить экологически опасные производства, которые подлежат приватизации на конкурсной основе. Преимущество должны получить те инвесторы, которые обязуются обеспечить быстрое экологическое оздоровление таких предприятий с минимальным расходом средств государственных, территориальных и муниципальных бюджетов, государственных внебюджетных экологических фондов.

Екологічні витрати – виражена у вартісній формі сукупність усіх витрат підприємства, які забезпечують процеси природокористування і охорони навколишнього середовища.

Экологические затраты – выраженная в ценовой форме совокупность всех затрат предприятия, которые обеспечивают процессы природопользования и охраны окружающей среды.

Екологічні збитки від енергетики - як правило, носять комплексний характер: забруднюються повітря, вода, ґрунти, відчужуються під шахти, електростанції, відвали і терикони значні території. З енергетикою пов’язані такі глобальні екологічні проблеми, як проблема кислотних дощів, потепління клімату, озонових дір.

Экологические убытки от энергетики – как правило, носят комплексный характер: загрязняются воздух, вода, почва, отчуждается под шахты, электростанции, отвалы и терриконы значительные территории. С энергетикой связаны такие глобальные экологические проблемы, как проблема кислотных дождей, потепление климата, озоновых дыр.

Екологічні нормативи, з урахуванням економічних критеріїв – 1) територіальні нормативи питомих навантажень (розраховуються на одиницю площі або об’єму) спрямовані передусім на забезпечення екологічної стійкості економіки в умовах комбінованої дії на них кількох антропогенних факторів і з урахуванням природного й антропогенного районування; 2) галузеві нормативи (розраховуються на одиницю товарної продукції або на гривню вартості основних фондів) повинні регламентувати вплив на головні природні компоненти з боку характерних для кожної галузі народного господарства факторів екологічного ризику. Ці норми повинні орієнтувати на зростання навантажень на природне середовище, що в умовах збільшення масштабів господарської діяльності є єдино можливою стратегією; 3) поресурсні нормативи природокористування мають гарантувати більш раціональне використання всіх видів природних ресурсів і забезпечити розширене відтворення відповідних природних ресурсів, комплексне, а в перспективі замкнуте на основі вторинної переробки використання не відновлювальних мінерально–сировинних ресурсів.

Экологические нормативы с учетом экономических критериев – 1) территориальные нормативы удельных нагрузок (рассчитываются на единицу площади или объема) направленные прежде всего на обеспечение экологической устойчивости экономики в условиях комбинированного воздействия нескольких антропогенных факторов и с учетом природного и антропогенного районирования; 2) отраслевые нормативы (рассчитываются на единицу товарной продукции либо на гривну стоимости основных фондов) должны регламентировать на основные природные компоненты со стороны характерных для каждой отрасли народного хозяйства факторов экологического риска. Эти нормативы должны ориентироваться на повышение нагрузки на природную среду, что при условии увеличения масштабов хозяйственной деятельности является единственно возможной стратегией; 3) характерные каждому ресурсу нормативы природопользования должны гарантировать более рациональное использование всех видов природных ресурсов и обеспечить расширенное воспроизводство соответствующих природных ресурсов, комплексное, а в перспективе замкнутое на основе вторичной переработки использования не возобновляемых минерально-сырьевых ресурсов.

Екологічні облігації – один із видів економічних важелів (інструментів) для проведення екологічної політики, що являє собою засоби – заставу – у вигляді векселів, що видаються компанією, яка зобов’язується досягнути певних екологічних показників у встановлені терміни. У випадку їх досягнення заставні засоби повертаються.

Экологические облигации - один из видов экономических рычагов (инструментов) для проведения экологической политики, представляющий собой средства - залог - в виде векселей, выдаваемых компанией, которая обязуется достигнуть определенных экологических показателей в установленные сроки. В случае их достижения залоговые средства возвращаются.

Екологічні послуги – екологічні функції, що підтримують і захищають людську діяльність з виробництва і споживання чи в певній мірі впливають на загальне благополуччя і таким чином змінюють якість життя і навіть його існування. Це – корисні для життєдіяльності людей природні процеси, такі як очищення вод природними системами чи зниження улову риби, збільшення затрат часу на очищення і експлуатацію житлових будинків та інших будівель.

Экологические услуги - экологические функции, которые поддерживают и защищают человеческую деятельность по производству и потреблению или в определенной степени воздействуют на общее благополучие и таким образом оказывая воздействие на качество жизни и даже ее существование. Это - полезные для жизнедеятельности людей природных процессы, такие как очистка вод природными системами или снижение улова рыбы, увеличение затрат времени на очистку и эксплуатацию жилых домов и других зданий.

Екологічні ресурси – природні ресурси (наприклад, якість питної води, рекреаційні ресурси), цінність яких, як правило, визначається через їх різнобічне використання: як фактора економічної діяльності, функціонування екосистем і як джерело неринкової корисності.

Экологические ресурсы - природные ресурсы (например, качество питьевой воды, рекреационные ресурсы), ценность которых обычно определяется через их разностороннее использование: в качестве фактора экономической деятельности, функционирования экосистем и как источник нерыночной полезности.

Екологічні фонди – інституціональні заходи, призначені для спрямування цільових грошових надходжень (доходів, прибутків) на охорону і покращання довкілля. Багато країн Центральної і Східної Європи створили екологічні фонди для одержання і витрачання надходжень від штрафів за забруднення платежів за природокористування, використання, неекологічну продукцію та інших джерел. У короткостроковому плані це надає можливість для погашення складної бюджетної ситуації, пов’язаної з обмеженістю державних засобів щодо даних цілей. Вони також є засобом пом’якшення протидії пов’язаної з підвищенням штрафів за забруднення, якщо підприємства бачать, що надходження від подібних штрафів витрачаються на покращання екологічної обстановки.

Экологические фонды - институциональные меры, предназначенные для направления целевых денежных поступлений (доходов, прибыли) на цели охраны и улучшения окружающей среды. Многие страны Центральной и Восточной Европы создали экологические фонды для получения и расходования поступлений от штрафов за загрязнение, платежей за природопользование, использование, не экологическую продукцию и других источников. В краткосрочном плане это предоставляет возможность для облегчения сложной бюджетной ситуации, связанной с ограниченностью государственных средств на эти цели. Они также являются средством смягчения противодействия, связанного с повышением штрафов за загрязнение, если предприятия видят, что поступления от подобных штрафов расходуются на улучшение экологической обстановки.

Екологічно збалансований розвиток - розглядається як процес гармонізації продуктивних сил, збереження і відтворення цілісності навколишнього природного середовища з метою задоволення життєвих потреб нинішнього і майбутніх поколінь, як оптимізація відносин у системі “людина-природа-господарство” передусім на користь людини і природи.

Экологически сбалансированное развитие – рассматривается как процесс гармонизации продуктивных сил, сохранения и обновления целостности окружающей природной среды, с целью удовлетворения жизненных потребностей настоящего и будущего поколений, как оптимизации отношений в систе6ме "человек-природа-хозяйство" прежде всего на пользу человека и природы.

Екологічно скорегований, "зелений" валовий національний продукт – скорегований ВВП, що складається з природоохоронних витрат, вигод і абсолютних (нетто) змін усіх активів, у тому числі, з екологічних активів (ресурси і блага). "Зелений" ВВП утворюється шляхом вирахування природоохоронних витрат із ресурсно-скорегованого ВВП.

Экологически скорректированный, "зеленый" валовой национальный продукт - скорректированный ВВП, который включает природоохранные издержки, выгоды и абсолютные (нетто) изменения всех активов, включая экологические активы (ресурсы и блага). "Зеленый" ВВП образуется путем вычитания природоохранных затрат из ресурсно-скорректированного ВВП.

Економіка "ковбойська", економіка "ковбойського виду" – економіка без ресурсних обмежень; цей термін був запроваджений для описання таких економічних рішень у галузі виробництва і природо ресурсних обмежень. При цьому проводиться паралель з поведінкою самотнього ковбоя на рівнинному дикому Заході, потреби якого легко задовольняються, а відходи легко асимілюються навколишнім середовищем. Такий підхід контрастує з уявленням планети Земля як космічного корабля, людей як космонавтів, а довкілля як замкнутою системою (економіка космічного корабля, економіка космонавтів).

Экономика "ковбойская", экономика "ковбойского вида" - экономика без ресурсных ограничений; этот термин был введен для описания таких экономических решений в области производства и потребления, которые практически не учитывают экологических и природноресурсных ограничений. При этом проводится параллель с поведением одинокого ковбоя на равнинном диком Западе, потребности которого легко удовлетворяются, а отходы легко ассимилируются окружающей средой. Такой подход контрастирует с представлением планеты Земля как космического корабля, людей в качестве космонавтов, а окружающей среды как замкнутой системы (экономика космического корабля, экономика космонавтов).

Економіка відновлюваних ресурсів - фундаментальним принципом економіки відновлюваних ресурсів є те, що очікуване граничне прирощування чистої соціальної вигоди при збільшенні числа зібраних урожаїв дорівнює прирощуванню вартості врожаю, дисконтованому з коефіцієнтом, що дорівнює чистому соціальному коефіцієнту дисконтування. Останній є різницею між банківською відсотковою ставкою і граничною (прирощеною) продуктивністю запасів ресурсу.

Экономика возобновляемых ресурсов - фундаментальным принципом экономики возобновляемых ресурсов является то, что ожидаемое предельное приращение чистой социальной выгоды при увеличении числа собранных урожаев равно приращению стоимости урожая, дисконтированному с коэффициентом, равным чистому социальному коэффициенту дисконтирования. Последний является разницей между банковской процентной ставкой и предельной (приращенной) производительностью запасов ресурса.

Економічна неефективність – неспроможність існуючих економічних систем враховувати "істинну" цінність природних ресурсів. Існує два джерела такої неефективності – неефективність ринку і неефективність (втручання) держави.

Экономическая неэффективность - неспособность существующих экономических систем учитывать "истинную" ценность природных ресурсов. Существует два источника такой неэффективности - неэффективность рынка и неэффективность (вмешательство) государства.

Економічний результат природоохоронних заходів – виражається у величині річного економічного збитку від забруднення (для одно цільових природоохоронних заходів), що запобігається завдяки цим заходам, чи в сумі величин річного економічного збитку, що запобігається і річного приросту доходу (додаткового доходу) від покращання виробничих результатів діяльності підприємства чи груп підприємств (для багатоцільових природоохоронних заходів).

Экономический результат природоохранных мероприятий – выражается в величине предотвращаемого благодаря этим мероприятиям годового экономического ущерба от загрязнения среды (для одноцелевых природоохранных мероприятий) или в сумме величин предотвращаемого годового экономического ущерба и годового прироста дохода (дополнительного дохода) от улучшения производственных результатов деятельности предприятия или групп предприятий (для многоцелевых природоохранных мероприятий).

Економічні інструменти (заходи, методи, важелі) екологічної (природоохоронної) політики – заходи, що використовують ринкові механізми для досягнення поставлених цілей, призначені для спрямування діяльності економічних суб’єктів у екологічно сприятливому напрямку шляхом впливу на витрати і вигоди різних альтернатив поведінки, що існують в їх розпорядженні. Зазвичай використовують два підходи: а) фінансові трансферти між економічними суб’єктами-забруднювачами довкілля і відповідним населенням (через органи місцевого чи національного управління) і б) створення нових ринків, наприклад, для торгівлі дозволами на викиди речовин-забруднювачів. При першому підході економічні інструменти складаються з: екологічних податків і платежів (такі як платежі за викиди / скидання речовин-забруднювачів, у тому числі платежі за ресурсокористування, знищення відходів, платежі і податки на неекологічну продукцію), екологічні субсидії, заставно-поворотні системи, податкова диференціація, страхування екологічної відповідальності. Ринкові механізми передбачають юридичну фінансову відповідальність, важелі для ліквідації екологічних порушень, облігації за показниками роботи підприємств і ціноутворення для ресурсів.

Экономические инструменты (меры, методы, рычаги) экологической (природоохранной) политики - меры, использующие рыночные механизмы для достижения поставленных целей, предназначенные для направления деятельности экономических субъектов в экологически благоприятном направлении путем влияния на издержки и выгоды имеющихся в их распоряжении различных альтернатив поведения. Обычно используют два подхода: а) финансовые трансферты между экономическими субъектами-загрязнителями окружающей среды и соответствующим населением (через органы местного или национального управления) и б) создание новых рынков, например, для торговли разрешениями на выбросы загрязняющих веществ. При первом подходе экономические инструменты включают: экологические налоги и платежи (такие как платежи за выбросы / сбросы загрязняющих веществ, в том числе платежи за ресурсопользование, удаление отходов, платежи и налоги на неэкологическую продукцию), экологические субсидии, залогово-возвратные системы, налоговая дифференциация, страхование экологической ответственности. Рыночные механизмы предусматривают юридическую финансовую ответственность, рычаги для ликвидации экологических нарушений, облигации по показателям работы предприятий и ценообразование для ресурсов.

Екосоціальне ринкове господарство – концепція проголошена політиками і вченими економістами ФРН в 80-ті роки ХХ ст. Те ж, що і "екологічна ринкова економіка". В основі концепції лежить розуміння нової ролі держави, яка повинна запроваджувати різноманітні екологічні нормативи якості середовища і суворо слідкувати за їх виконанням. При цьому рекомендується максимально використовувати ринкові важелі: приватні фірми повинні самі знаходити шляхи до виконання екологічних нормативів, можна організувати продаж підприємствами "прав на забруднення" і др.

Экосоциальное рыночное хозяйство - концепция, провозглашенная политиками и учеными-экономистами ФРГ в 80-е годы ХХ ст. То же, что и “экологическая рыночная экономика”. В основе концепции лежит понимание новой роли государства, которое должно вводить разнообразные экологические нормативы качества среды и строго следить за их выполнением. При этом рекомендуется максимально использовать рыночные рычаги: частные фирмы должны сами находить пути к выполнению экологических нормативов, можно организовать продажу предприятиями “прав на загрязнение” и т.д.

Експортний кредит – різновид механізмів фінансування екологічної діяльності, є способом фінансування фінансовим донором експорту в країни-одержувачі цього кредиту. Експортний кредит може набувати форми безвідплатних субсидій (грантів) чи рефінансування закупівель країни-одержувача. Такий кредит може складатися з гарантії донорів щодо підтримки закупівель країною-одержувачем кредиту.

Экспортный кредит - разновидность механизмов финансирования экологической деятельности, является способом финансирования финансовым донором экспорта в страны-получатели этого кредита. Экспортный кредит может принимать форму безвозмездных субсидий (грантов) или рефинансирования закупок страны-получателя. Такой кредит может также включать гарантии доноров по поддержке закупок страной-получателем кредита.

Еластичність заміни капіталу природними ресурсами – міра ступеня замінності при виробництві між фізичним або техногенним капіталом і природними ресурсами. Наприклад, якщо еластичність замінності дорівнює 1,0 (цілковита еластичність) між тракторами і гектарами оброблюваних земель у сільському господарстві, то фермер з 2 тракторами і 100 га землі повинен теоретично випускати стільки ж сільськогосподарської продукції, якщо б у нього був один трактор і 200 га землі.

Эластичность замены капитала природными ресурсами - мера степени замещаемости при производстве между физическим, или техногенным капиталом, и природными ресурсами. Например, если эластичность замещаемости равна 1,0 (совершенная эластичность) между тракторами и гектарами обрабатываемых земель в сельском хозяйстве, то фермер с 2 тракторами и 100 га земли должен теоретически производить столько же сельскохозяйственной продукции, как если бы у него был один трактор и 200 га земли.

Забруднення інформаційне – будь-яка інформація, що прямо чи побічно протирічить положенням природного законодавства; інформація, яка завдає шкоди природі і раціональному природокористуванню.

Загрязнение информационное – любая информация, прямо или косвенно противоречащая положениям природного законодательства; информация, наносящая ущерб природе и рациональному природопользованию.

Заходи "зразкового (взірцевого) господарювання", елементарної раціоналізації управління – різновид еколого-економічних заходів, що взаємно підтримуються і складаються з кращого обслуговування промислових та інженерних об’єктів, усунення протікань, використання жорстких норм у виробництві. Наприклад, установка термостатів чи інших простих приладів може збільшити ККД процесів згорання, зменшення втрати тепла, витрату сировини і, таким чином екологічні показники роботи підприємства.

Меры "примерного (образцового) хозяйствования", элементарной рационализации управления - разновидность взаимно поддерживающих эколого-экономических мер, включающих лучшее обслуживание промышленных и инженерных объектов, устранение протечек, использование жестких норм в производстве и т.д. Например, установка термостатов или других простых приборов может увеличить КПД процессов сгорания, уменьшить потери тепла, расход сырья и, таким образом, экологические показатели работы предприятия.

Збиток (шкода) – складається з людської смерті; із завданої шкоди здоров'ю чи з будь якого тілесного пошкодження; із знищення майна чи нанесення йому пошкоджень або втраченої вигоди; з несприятливих змін в екосистемах, у тому числі з еквівалентні витрат на обґрунтовані заходи щодо їх відновлення, та інших збитків, що перевищують вказані вище, такі як еквівалентні витрати на заходи з відновлення середовищу мешкання, які перебувають під особливою охороною, з витрат на попереджувальні заходи і наступні збитки, викликані попереджувальними заходами, як результатом транскордонного забруднення.

Ущерб (вред) - включает человеческую смерть; нанесение вреда здоровью или любое телесное повреждение; уничтожение имущества или нанесение ему повреждения или упущенную выгоду; неблагоприятные изменения в экосистемах, включая: эквивалентные затраты на обоснованные меры по их восстановлению, которые были предприняты и прочие убытки, превышающие убытки, указанные выше, такие как эквивалентные затраты на меры по восстановлению сред обитания, подлежащих особой охране; затраты на предупредительные меры и последующие убытки, вызываемые предупредительными мерами, которые являются результатом трансграничного загрязнения.

Знак відповідності – захищений в установленому порядку знак, що застосовується у відповідності з правилами системи і вказує на забезпечення необхідної впевненості в тому, що підданий екосертифікації об’єкт відповідає висунутим до нього екологічним вимогам.

Знак соответствия - защищенный в установленном порядке знак, применяемый в соответствии с правилами системы, указывающий, что обеспечивается необходимая уверенность в том, что подвергнутый экосертификации объект соответствует предъявляемым к нему экологическим требованиям.

Зовнішні (невраховані в собівартості) екологічні наслідки (ефекти) економічної діяльності. Витрати чи вигода (ефект), що не враховуються в ринкових цінах. У рамках економіки довкілля зовнішні ефекти можуть бути позитивними (наприклад, вигода для населення від вододілу у результаті діяльності лісників) чи негативними (наприклад видатки на підтримання здоров'я чи незручності від поганої видимості від промислового забруднення). В інших галузях, наприклад, у теорії капіталу, технологічні зовнішні ефекти розглядаються як такі, що мають позитивний вплив, який не враховується в ринкових цінах і призводять до нових досягнень у техніці, поширення знань і одержання нових навичок. Зазвичай у галузі довкілля зовнішні витрати розглядаються як невраховані ефекти зменшення корисності продукції і послуг, що можуть бути скореговані завдяки оподаткуванню діяльності, яка викликає негативні зовнішні наслідки. А також пропагандування чи субсидування діяльності з позитивними зовнішніми ефектами чи присвоєння і запровадження прав власності в тих галузях, де ринки для зовнішніх ефектів не існують або нечітко визначені.

Внешние (неучтенные в себестоимости) экологические последствия (эффекты) экономической деятельности. Издержки или выгода (эффект), которые не учитываются в рыночных ценах. В рамках экономики окружающей среды внешние эффекты могут быть положительными (например, выгода для населения от водоразделов в результате деятельности лесников) или негативными (например, расходы на поддержание здоровья или неудобства от плохой видимости от промышленного загрязнения). В других областях, таких как теория капитала, технологические внешние эффекты рассматриваются как имеющие положительное влияние, которое не учитывается в рыночных ценах, и приводят к новым достижениям в технике, распространению знаний и получению новых навыков. Обычно в области окружающей среды внешние издержки рассматриваются как неучтенные эффекты уменьшения полезности продукции и услуг, которые могут быть скорректированы посредством налогообложения деятельности, вызывающей негативные внешние последствия. А также пропагандирования или субсидирования деятельности с положительными внешними эффектами или присвоения и введения прав собственности в тех областях, где рынки для внешних эффектов не существуют или нечетко определены.

Зовнішні витрати – витрати господарської діяльності, такі як забруднення довкілля, що не враховуються в собівартості продукції чи послуг і які несуть ті, хто був втягнений у наслідки даної господарської діяльності (споживачі, населення, країни – у випадку транскордонного забруднення). Зовнішні витрати можуть мати не тільки просторовий, але і часовий характер, наприклад, мати наслідки (у вигляді збитку) на майбутні покоління людей. Для того, щоб ціни продукції чи послуг відображали повні (реальні) затрати, учасники економічної діяльності повинні враховувати (інтерналізувати) зовнішні витрати.

Внешние издержки - издержки хозяйственной деятельности, такие как загрязнение окружающей среды, которые не учитываются в себестоимости продукции или услуг и которые несут те, кто оказался вовлеченным в последствия данной хозяйственной деятельности (потребители, население, страны - в случае трансграничного загрязнения). Внешние издержки могут носить не только пространственный, но и временной характер, например, иметь последствия (в виде ущерба) на будущие поколения людей. Для того, чтобы цены продукции или услуг отражали полные (реальные) затраты, участники экономической деятельности должны учитывать (интернализировать) внешние издержки.

Зовнішні ефекти – зовнішні наслідки економічної діяльності, продукції і послуг (екстерналії). Зовнішні ефекти – наслідки діяльності однієї фірми чи індивіда на інші фірми, групи населення та інших індивідів, які не є учасниками цієї діяльності. Зовнішні ефекти можуть бути позитивними і негативними. Забруднення довкілля є класичним прикладом суспільних ефектів (наслідків для суспільства), що негативно впливають на промисловість, рибальство, туризм, міський розвиток, якість життя. Зовнішні наслідки відображають той факт, що соціальні і приватні інтереси часто не збігаються. Те, що добре для одного індивіда може викликати витрати в останньої частини суспільства. Тому з точки зору індивіда (фермера, промисловця, рибалки) часто виявляється вигідним руйнувати біоризноманіття, особливо якщо права на неї чітко не визначені. Витрати, що викликані виробником, але не оплачуються ним, наприклад, вирубування дерев на схилі гори, можуть призвести до збільшення седиментації в струмках на цьому схилі, що викличе проблеми і витрати на їх усунення для ферм, які розташовуються вниз за течією, а не для даного виробника. При аналізі проектів його наслідків для інших часто не входять в оцінку його вартості. У цілому, економісти говорять про зовнішні наслідки у тих випадках, коли виробництво чи споживання товару чи послуги одним суб’єктом економічної діяльності має прямий вплив (ефект, наслідки) на іншого економічного суб’єкта без виплати компенсації. Негативний ефект виникає, якщо діяльність є шкідливою (наприклад, забруднення довкілля), а її економічний суб’єкт не платить за завдану шкоду. Позитивний ефект виникає, якщо діяльність є корисною, але економічний суб’єкт, який здійснює її, не одержує (або не одержує в достатній мірі) плати за створені вигоди для інших.

Внешние эффекты - внешние последствия экономической деятельности, продукции и услуг (экстерналии). Внешние эффекты - последствия деятельности одной фирмы или индивида на другие фирмы, группы населения и других индивидов, которые не являются участниками этой деятельности. Внешние эффекты могут быть положительными или отрицательными. Загрязнение окружающей среды является классическим примером общественных эффектов (последствий для общества), которые оказывают негативное влияние на промышленность, рыболовство, туризм, городское развитие, качество жизни. Внешние последствия отражают тот факт, что социальные и частные интересы часто не совпадают. То, что хорошо для одного индивида может вызвать издержки у остальной части общества. Поэтому с точки зрения индивида (фермера, промышленника, рыболова) часто оказывается выгодным разрушать биоразнообразие, особенно если права на него четко не определены. Расходы, вызываемые производителем, но не оплачиваемые им, например, вырубка деревьев на склоне горы, могут вызвать увеличение седиментации в ручьях на этом склоне, что вызовет проблемы и издержки на их устранение для ферм, расположенных вниз по течению, а не для данного производителя. При анализе проектов его последствия для других часто не включаются в оценку его стоимости. В целом, экономисты говорят о внешних последствиях в тех случаях, когда производство или потребление товара или услуги одним субъектом экономической деятельности имеет прямое воздействие (эффект, последствия) на другого экономического субъекта без выплаты компенсации. Негативный эффект возникает, если деятельность является вредной (например, загрязнение окружающей среды), а ее экономический субъект не платит за нанесенный ущерб. Положительный эффект возникает, если деятельность является полезной, но осуществляющий экономический субъект не получает (или не получает в достаточной мере) платы за создаваемые выгоды для других.

Індикатори розвитку – традиційні економічні індикатори розвитку, у тому числі валового національного продукту на людину та інші показники економічного розвитку. Існує велика кількість інших індикаторів, що впливають на здоров'я, освітні та інші вимірювачі соціального прогресу, досягнутого країною.

Индикаторы развития - традиционные экономические индикаторы развития, включая долю валового национального продукта на человека и другие показатели экономического развития. Существует большое количество других индикаторов, влияющих на здоровье, образовательные и другие измерители социального прогресса, достигнутого страной.

Ініціативна екологічна угода, добровільні забов'язання – добровільні угоди владних структур з певними групами населення для встановлення цільових показників покращання стану довкілля або еколого-економічної діяльності, виробленню засобів і методів для їх реалізації і процедур моніторингу прогресу в досягненні визначених цілей. За допомогою добровільних угод промислові групи домовляються з урядом про досягнення ними відповідних екологічних показників, часто з метою запобігання запровадження нормативно-правового регулювання в певних галузях. Така форма діяльності виявилась ефективною, оскільки з її допомогою вдавалося швидше не тільки виконувати, але і перевиконувати показники покращання довкілля, ніж у випадку запровадження законодавства. Крім того, витрати на моніторинг виконання цілей були набагато нижчі, ніж при нормативно-правовому прямому регламентуванні. Інколи уряд надає фінансову підтримку компаніям для більш швидкого і якісного виконання добровільних угод.

Инициативные экологические соглашения, добровольные обязательства - добровольные соглашения властных структур с определенными группами населения для установления целевых показателей улучшения состояния окружающей среды или эколого-экономической деятельности, выработки средств и методов для их реализации и процедур мониторинга прогресса в достижении выработанных целей. С помощью добровольных соглашений промышленные группы договариваются с правительством о достижении ими соответствующих экологических показателей, часто с целью предотвращения введения нормативно-правового регулирования в определенных областях. Такая форма деятельности оказалась эффективной, так как с ее помощью удавалось быстрее не только выполнять, но и перевыполнять показатели улучшения окружающей среды, чем в случае введения законодательства. Кроме того, расходы на мониторинг выполнения целей были гораздо ниже, чем при нормативно-правовом прямом регламентировании. Иногда правительство оказывает финансовую поддержку компаниям для более быстрого и качественного выполнения добровольных соглашений.

Інтенсифікація природокористування – одержання із одиниці конкретного і інтегрального природного ресурсу, що залучається в господарство, більшої кількості корисного продукту (як правило, із зростанням економічних витрат, але з покращанням матеріально-енергетичних і соціальних показників суспільного виробництва).

Интенсификация природопользования – получение из единицы вовлекаемого в хозяйство конкретного и интегрального природного ресурса большего количества полезного продукта (как правило, с ростом экономических затрат, но с улучшением материально-энергетических и социальных показателей общественного производства).

Кадастр – систематизоване зведення даних, що складається з якісного і кількісного опису об’єктів чи явищ у багатьох випадках з їх економічною (еколого-соціально-економічною) оцінкою. Містить їх фізико-географічну характеристику, класифікацію, дані про динаміку, ступінь вивченості і еколого-соціально-економічну оцінку з додатком картографічних матеріалів. Може містити рекомендації з використання об’єктив чи явищ, пропозиції заходів з охорони, вказівки на необхідність подальших досліджень та інші дані.

Кадастр – систематизированный свод данных, включающий качественную и количественную опись объектов или явлений, в ряде случаев с их экономической (эколого-социально-экономической) оценкой. Содержит их физико-географическую характеристику, классификацию, данные о динамике, степени изученности и эколого-социально-экономическую оценку с приложением картографических материалов. Может включать рекомендации по использованию объектов или явлений, предложения мер по охране, указания на необходимость дальнейших исследований и другие данные.

Кваліметрія – науковий напрямок, що розробляє методи кількісної оцінки (класифікації) процесів за допомогою шкали балів, тобто поділу цілого ряду явищ, що безперервно посилюються чи послаблюються, на кілька груп. У географії і екології кваліметрія використовується, коли інтенсивність явища важко точно виміряти (або коли в цьому немає потреби), а також при порівнянні впливу на об’єкт кількох неоднорідних факторів.

Квалиметрия - научное направление, разрабатывающее методы количественной оценки (классификации) процессов с помощью шкалы баллов, т.е. разбиения ряда непрерывно усиливающихся или ослабляющихся явлений на несколько групп. В географии и экологии К. используется, когда интенсивность явления трудно точно измерить (или когда в этом нет надобности), а также при сопоставлении влияния на объект нескольких разнородных факторов.

Квота використання ресурсу, квота ресурсокористування – установлюється державою по відношенню до використання відновлюваних природних ресурсів і обмежує їх експлуатацію, забруднення і розподіл тягаря боротьби із забрудненням серед промислових компаній.

Квота использования ресурса, квота ресурсопользования - устанавливается государством по отношению к использованию возобновимых природных ресурсов и ограничивает их эксплуатацию, загрязнение и распределение бремени борьбы с загрязнением среди промышленных компаний.

Компенсаційна, матеріально-фінансова відповідальність за екологічний збиток, екологічна відповідальність (Е.в.) – мета такої відповідальності: компенсація за збиток, облік у ринковій діяльності, запобігання екозбитку. Загальна матеріальна відповідальність має справу з претензіями (заявами) сторони, що постраждала від незаконних дій. У випадку Е.в. постраждалими є, як правило, компанії, а не окремі особи чи сім'ї. Жертви рідко можуть впливати на здійснення нещасного чи аварійного випадку, тобто наявна асиметрія в розподілі інформації: технологічна інформація сторони-забрудника, як правило, є її власністю і не підлягає поширенню. Мета Е.в. мінімізувати завдану шкоду, у той час як екологічні стандарти, норми, податки і дозвіл на викиди спрямовані на боротьбу з викидами.

Компенсационная, материально-финансовая ответственность за экологический ущерб, экологическая ответственность (Э.о.) - цели такой ответственности: компенсация за ущерб, учет в рыночной деятельности, предотвращение экоущерба. Общая материальная ответственность имеет дело с претензиями (заявлениями) стороны, пострадавшей от незаконного действия. В случае Э.о. пострадавшими являются обычно компании, а не отдельные лица или семьи. Жертвы редко могут оказать влияние на совершение несчастного или аварийного случая, т.е. имеется асимметрия в распределении информации: технологическая информация стороны-загрязнителя, как правило, является ее собственностью и не подлежит распространению. Цель Э.о. минимизировать нанесенный ущерб, в то время как экологические стандарты, нормы, налоги и разрешения на выбросы направлены на борьбу с выбросами.

Комплекс прав на природні ресурси – права і відповідальність, що відносяться до використання природного ресурсу його власником. Права можуть бути поєднанням привілеїв (наприклад, право на будівництво) і обмежень (наприклад, заборона певних видів діяльності).

Комплекс прав на природные ресурсы – права и ответственность, относящиеся к использованию природного ресурса его собственником. Права могут быть сочетанием привилегий (например, право на строительство) и ограничений (например, запрещение определенных видов деятельности).

Комплексне природокористування для підприємств – таке використання природно-ресурсного потенціалу території, при якому експлуатація (добування, вилучення) одного виду природного ресурсу завдає найменших збитків іншим природним ресурсам, а господарська діяльність підприємства в цілому мінімально впливає на навколишнє природне середовище.

Комплексное природопользование для предприятия - такое использование природно-ресурсного потенциала территории, при котором эксплуатация (добыча, изъятие) одного вида природного ресурса наносит наименьший ущерб другим природным ресурсам, а хозяйственная деятельность предприятия оказывает в целом минимально возможное воздействие на окружающую природную среду.

Комплексний еколого-економічний проект – проект, метою якого є збереження біоразноманості і економічного розвитку в даному регіоні.

Комплексный эколого-экономический проект - проект, целью которого является сохранение биоразнообразия и экономического развития в данном регионе.

Концептуальні засади екологічної політики України - сформульовані в документі “Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. Створення системи екологічно збалансованого управління розвитком суспільства, яка сприятиме відновленню природних властивостей довкілля, компетентно регулюватиме використання природних ресурсів та розвиток продуктивних сил країни.

Концептуальные основы экологической политики Украины – сформулированы в документе "Основные направления государственной политики Украины в области охраны окружающей среды, использования природных ресурсов и обеспечения экологической безопасности", утвержденному Постановлением Верховной Рады Украины от 5 марта 1998 г. Создание системы экологически сбалансированного управления развитием общества, которая благоприятствует возобновлению природных способностей окружающей среды, компетентно регулирует использование природных ресурсов и развитие продуктивных сил страны.

Концепція багатства – концепція, згідно якої науково-технічний прогрес може ліквідувати залежність від природних ресурсів шляхом створення їх штучних замінників (наприклад, нових синтетичних матеріалів) для задоволення конкретних потреб людей.

Концепция изобилия – концепция, согласно которой научно-технический прогресс может ликвидировать зависимость от природных ресурсов путем создания их искусственных заменителей (например, новых синтетических материалов) для удовлетворения конкретных потребностей людей.

Концепція екологічного ризику – це прийняття оптимального з природоохоронної точки зору рішення, що означає економічно і соціально обґрунтоване зведення до мінімуму негативного впливу об’єкта на екосистему, у тому числі і людину.

Концепция экологического риска – это принятие оптимального с природоохранной точки зрения решения, что означает экономически и социально обоснованное сведение к минимуму отрицательного воздействия объекта на экосистему, включая человека.

Кредити у вигляді викидів речовин-забрудників – різновид дозволених для продажу кредитів викидів речовин-забрудників з метою, по-перше, знизити витрати на зменшення забруднення довкілля шляхом скорочення викидів там, де це можна зробити з мінімальними витратами, і змирившись з більш високими рівнями викидів на територіях, де природоочисні витрати максимальні. По-друге, поєднати економічний розвиток з охороною природи, дозволяючи розміщення нових підприємств у даному регіоні, у межах дозволених припустимих обсягів викидів. Для цього нове підприємство "купує" кредити викидів (права на викиди) у одного чи більше підприємств, що уже діють в цьому регіоні. Останні будуть відповідно мати з цього часу більш низькі обсяги дозволених викидів.

Кредиты в виде выбросов загрязняющих веществ - разновидность разрешенных для продажи кредитов выбросов (разрешенных, но нереализованных выбросов) загрязняющих веществ с целью, во-первых, снизить расходы на снижение загрязнения окружающей среды путем сокращения выбросов там, где это можно сделать в минимальными издержками, и мирясь с более высокими уровнями выбросов на территориях, где природоочистные расходы максимальные, Во-вторых, увязать экономическое развитие с природоохранной деятельностью, разрешая размещение новых предприятий в данном регионе, в пределах разрешенных допустимых объемов выбросов. Для этого новое предприятие "покупает" кредиты выбросов (права на выбросы) у одного или более предприятий, уже действующих в этом регионе. Последние будут соответственно иметь с этого времени более низкие объемы разрешенных выбросов.

Менеджмент екологізований – варіант класичного менеджменту, тобто форми управління об’єктом економіки в умовах ринкових відносин шляхом реалізації функцій планування, організації і контролінга, однак з пристосуванням усіх виробничих функцій, факторів та інфраструктури виробництва до вимог екологічної безпеки (програма-мінімум у сфері вирішення екологічних проблем з урахуванням вимоги національних і міжнародних нормативно-правових актів).

Менеджмент экологизированный - вариант классического менеджмента, т.е. формы управления объектом экономики в условиях рыночных отношений путем реализации функций планирования, организации и контроллинга, однако с приспособлением всех производственных функций, факторов и инфраструктуры производства к требованиям экологической безопасности (программа-минимум в сфере решения экологических проблем с учетом требований национальных и международных нормативно-правовых актов).

Менеджмент екологічний – являє собою частину концепції "стратегічного" менеджменту постіндустріальної епохи (коли ринкова конкуренція переміщається в галузь інноваційних стратегій), що передбачає використання для задоволення потреб споживачів будь-якого успіху економіки, будь-якого досягнення раціоналізації, будь-якого підвищення продуктивності праці (програма-максимум чи орієнтир успішного елімінування впливу ризикових природних і антропогенних ситуацій на благо всьому людству).

Менеджмент экологический - являет собой часть концепции “стратегического” менеджмента постиндустриальной эпохи (когда рыночная конкуренция перемещается в область инновационных стратегий), предусматривающего использование для удовлетворения нужд потребителей любого успеха экономики, любого достижения рационализации, любого повышения производительности труда (программа-максимум или ориентир успешного элиминирования влияния рисковых природных и антропогенных ситуаций на благо всему человечеству).

Метод "доза-ефект" – традиційний ринковий підхід до оцінки екологічних ресурсів, коли застосовуються ринкові ціни для оцінки екологічних послуг, що розглядаються, чи коли результат впливу можна виміряти. При використанні цього підходу встановлюється зв’язок між деякою причиною порушень у довкіллі, наприклад, забрудненням (величина дається "дозою") і результуючим екологічним збитком, тобто ефектом. Даний рівень забруднення пов'язується зі змінами в довкіллі, що потім оцінюються за ринковими, суб’єктивними чи тіньовими цінами. У тих випадках, коли індивіди не відчувають впливу на корисність, що одержують, чи не відчувають змін у довкіллі, використовуються методи готовності платити чи взяти компенсацію. Метод "доза-ефект" широко використовується, коли відомі причинно-наслідкові зв’язки між джерелом забруднення і результуючим впливом (ефектом) на довкілля.

Метод "доза-эффект" - традиционный рыночный подход к оценке экологических ресурсов, при котором применяются рыночные цены для оценки затрагиваемых экологических услуг или когда результат воздействия измеряем. При использовании этого подхода устанавливается связь между некоторой причиной нарушений в окружающей среде, например загрязнением (величина дается "дозой") и результирующим экологическим ущербом, т.е. эффектом. Данный уровень загрязнения связывается с изменениями в окружающей среде, которые затем оцениваются по рыночным, субъективно оцениваемым или теневым ценам. В тех случаях, когда индивиды не ощущают воздействия на получаемую ими полезность или не ощущают изменений в окружающей среде, используется методы готовности платить или принять компенсацию. Метод "доза-эффект" широко используется, когда известны причинно-следственные связи между источником загрязнения и результирующим воздействием (эффектом) на окружающую среду.

Метод виявлення суб’єктивної (інтуїтивної, допустової) оцінки (МСО), опитувальний метод. При цьому методі проводиться анкетне опитування з метою виявлення переваг людей стосовно неринкових товарів (атмосферне повітря, океани), запитуючи їх, скільки вони бажали б заплатити за конкретно сформульовані покращання в цих товарах чи за припинення несприятливих змін у них. Мета МСО – виявити готовність населення платити в грошовому вираженні (willingness to pay). Інколи питають, на який розмір компенсації готові піти ті, кого опитують, щоб змиритися з втратами чи погодитися з тим, що заходи щодо покращення довкілля вживатися не будуть. Із-за гіпотетичного характеру ринку при використанні МСО цей метод принципово пов’язаний з суб’єктивними оцінками. Крім того на нього впливає здатність респондентів платити. Як правило, готовність заплатити за екоресурс нижче готовності одержати компенсацію у випадку його деградації. Ціль МСО – виявити оцінки (чи "ставки" на уявних торгах), близькі до тих, які б мали місце у випадку існування реального ринку на опитувані екологічні об’єкти. Остання прийнята ставка є вираженням максимальної суми готовності платити. Увесь процес здійснюється у зворотному порядку, якщо мова йде про вияв готовності одержати - ставки поступово зменшуються до досягнення мінімальної величини суми, яку респонденти згодні одержати.

Метод выявления субъективной (интуитивной, предположительной) оценки (МСО), опросный метод. При этом методе проводится анкетный опрос с целью выявления предпочтений людей в отношении нерыночных товаров (атмосферный воздух, океаны и т.п.), спрашивая их, сколько они желали бы заплатить за конкретно сформулированные улучшения в этих товарах или за предотвращение неблагоприятных изменений в них. Цель МСО выявить готовность населения платить в денежном выражении (willingness to pay). Иногда спрашивают, на какой размер компенсации готовы пойти опрашиваемые, чтобы смириться с потерями или согласиться с тем, что меры по улучшению окружающей среды приниматься не будут. Из-за гипотетического характера рынка при использовании МСО этот метод принципиально связан с субъективными оценками. Кроме того на него влияет способность респондентов платить. Как правило, готовность заплатить за экоресурс ниже готовности получить компенсацию в случае его деградации. Цель МСО - выявить оценки (или "ставки" на воображаемых торгах), близкие к тем, которые бы имели место в случае существования реального рынка на опрашиваемые экологические объекты. Последняя принятая ставка является выражением максимальной суммы готовности платить. Весь процесс осуществляется в обратном порядке, если речь идет о выявлении готовности получить - ставки постепенно уменьшаются до достижения минимальной величины суммы, которую респонденты согласны получить.

Метод оцінки вартості відновлення (реабілітації) екологічного об'єкта, екосистеми – зручний, коли можна донести, що відновлювана діяльність повинна бути проведена із-за необхідності виконання певних вимог, наприклад, виконання стандарту якості води. Ця вартість використовується як захід зручності проведення такої діяльності. Однак, якщо вартість відновлення є мірою завданої шкоди, тоді відношення витрат і вигод буде завжди дорівнювати 1, тобто витрати відновлення використовувались для вимірювання вигод відновлення екологічного об'єкта. Коли говорять, що відновлювана робота повинна бути виконана, це означає, що при цьому вигоди повинні перевищити витрати. Витрати тоді є нижчою межею істинної цінності вигод. Якщо норматив якості води встановлюється без обліку витрати на його виконання, тоді використання методу відновлюваних витрат буде помилковим. Ще одне застосування цього методу відноситься до випадків, коли є загальне обмеження, що полягає в тому, щоб не допустити погіршення якості довкілля (обмеження стійкості). При цьому відновлювані витрати можуть бути оцінені як первинна оцінка вигод чи збитку. Інформацію з відновлюваних витрат можна одержати на основі реальних витрат чи шляхом професійної оцінки витрат на відновлення екологічного об'єкта до початкового стану.

Метод оценки стоимости восстановления (реабилитации) экологического объекта, экосистемы - удобен, когда можно доказать, что восстановительная деятельность должна быть проведена из-за необходимости выполнения определенных требований, например, выполнения стандарта качества воды. Эта стоимость используется как мера выгодности проведения такой деятельности. Однако, если стоимость восстановления является мерой нанесенного ущерба, тогда отношение затрат и выгод будет всегда равно 1, т.е. издержки восстановления использовались для измерения выгод восстановления экологического объекта. Когда говорят, что восстановительная работа должны быть сделана, это означает, что при этом выгоды должны превысить расходы. Расходы тогда являются нижней границей истинной ценности выгод. Если норматив качества воды устанавливается без учета расход на его выполнение, тогда использование метода восстановительных затрат будет ошибочным. Еще одно применение этого метода относится к случаям, когда имеется общее ограничение, состоящее в том, чтобы не допустить ухудшения качества окружающей среды (ограничение устойчивости). При этом восстановительные расходы могут быть оценены в качестве первичной оценки выгод или ущерба. Информацию по восстановительным расходам можно получить на основе реальных затрат или путем профессиональных оценок затрат на восстановление экологического объекта до первоначального состояния.

Метод оцінки вартості втраченої вигоди (втраченого ефекту) – прагматичний, суб’єктивний підхід до питань оцінки екологічних ресурсів. Втрачена вигода від ціни функцій і послуг заболочених угідь, що не має ціни, може бути вирахувана на основі втраченого доходу при створенні на їх місці промислових підприємств. При цьому методі не робиться спроби оцінити вигоди. Замість цього, вигоди діяльності, що викликає погіршення довкілля, наприклад, забудови території житловими будинками, оцінюються для того, щоб встановити базові величини, з якими можна порівняти вигідність тієї чи іншої альтернативи господарської діяльності.

Метод оценки стоимости упущенной выгоды (упущенного эффекта) - прагматический, субъективный подход к вопросам оценки экологических ресурсов. Упущенная выгода от не имеющих цены функций и услуг заболоченных угодий может быть вычислена на основе упущенного дохода при создании на их месте промышленных предприятий. При этом методе не делается попытки оценить выгоды. Вместо этого, выгоды деятельности, вызывающей ухудшение окружающей среды, например, застройки территории жилыми домами, оцениваются для того, чтобы установить базовые величины, с которыми можно сравнить выгодность той или иной альтернативы хозяйственной деятельности.

Метод суцільного обліку – спосіб виявлення складу, структури і продуктивності екосистеми в межах одного, достатньо великого облікового майданчика чи на всій території, що аналізується.

Метод сплошного учёта - способ изучения состава, структуры и продуктивности экосистемы в пределах одной, достаточно крупной учетной площадки или на всей анализируемой территории.

Метод транспортно-шляхових витрат – метод непрямої оцінки цінності екологічних об’єктів чи функцій, при якому транспортні витрати населення для відвідування місць відпочинку використовуються як замінники ціни рекреаційного об'єкта, а частота його відвідування виражає кількість купленого рекреаційного "товару". Зміна в шляхових витратах і частоті поїздок використовується для побудови кривих рекреаційного попиту і обчислення споживчого доходу від рекреації тобто рекреаційної цінності екологічного об'єкта. Враховуються шляхові витрати постійних мешканців та приїжджих. Цей метод виявляє перевагу споживачів.

Метод транспортно-путевых затрат (издержек) - метод косвенной оценки ценности экологических объектов или функций, при котором транспортные расходы населения для посещения мест отдыха используются в качестве заменителей цены рекреационного объекта, а частота его посещения выражает количество приобретенного рекреационного "товара". Изменения в путевых затратах и частоте поездок используются для построения кривых рекреационного спроса и вычисления потребительского дохода от рекреации, т.е. рекреационной ценности экологического объекта. Учитываются путевые затраты постоянных жителей и приезжих. Этот метод выявляет предпочтения потребителей.

Методи екологічної (природоохоронної) політики – призначені для одержання компенсації за завдану шкоду. Існує два види заходів – до нанесення екологічного збитку: екологічні норми, стандарти безпеки і після нанесення екологічного збитку – екологічна відповідальність, штрафи, платежі за викиди та ін. Такі методи складаються з економічних підходів, планування, нормативно-правову діяльність, адміністративні заходи, добровільні угоди. "Ідеальна" система методів зазвичай має "гібридний" характер і являє собою поєднання різних методів управління природокористуванням.

Методы экологической (природоохранной) политики - предназначены для получение компенсации за нанесенный ущерб. Существуют два вида мер - до нанесения экологического ущерба: экологические нормы, стандарты безопасности и после нанесения экологического ущерба - экологическая ответственность, штрафы, платежи на выбросы и т.п. Такие методы включают - экономические подходы, планирование, нормативно-правовую деятельность, административные меры, добровольные соглашения и т.д. "Идеальная" система методов обычно носит "гибридный" характер и является сочетанием различных методов управления природопользованием.

Механізми екологічної безпеки України - економічні механізми екологічної безпеки, державна система управління екологічною безпекою, промислова безпека та технологічні основи екологічно безпечного розвитку промисловості, енергетики і транспорту, нормативно–правова діяльність у сфері екологічної безпеки, наукові основи екологічної безпеки, громадські організації у сфері екологічної безпеки.

Механизм экологической безопасности Украины – экономические механизмы экологической безопасности, государственная система управления экологической безопасностью, промышленная безопасность и технологические основы эколого-безопасного развития промышленности, энергетики и транспорта, нормативно-правовая деятельность в сфере экологической безопасности, научные основы экологической безопасности, общественные организации в сфере экологической безопасности.

Минулий, раніше завданий екологічний збиток – екологічний збиток завданий у минулому, часто враховується при визначені фінансової відповідальності.

Прошлый, ранее нанесенный экологический ущерб - экологический ущерб, нанесенный в прошлом; часто учитывается при определении финансовой ответственности.

Міжсередовищний (міжкомпонентний) підхід – комплексний підхід до вирішення екологічних проблем, при якому враховуються взаємозв’язки між різними елементами (компонентами) довкілля, такими як повітряне, водне і ґрунтове середовище. Важливо уникати посилення нормативів якості в одному компоненті навколишнього природного середовища за рахунок їх послаблення в інших. При міжсередовищному підході визнається цілісний характер довкілля і з метою скорочення забруднення в цілому. Основна увага приділяється припиненню забруднення в його джерелі, наприклад, шляхом енергозбереження, запобігання утворенню відходів як у цілому, так і в будь-якому одному компоненті довкілля і їх переносу в інші, запровадження екологічно чистих технологій.

Межсредовой (межкомпонентный) подход - комплексный подход к решению экологических проблем, при котором учитываются взаимосвязи между различными элементами (компонентами) окружающей среды, такими как воздушная, водная и почвенная среды. Важно избегать ужесточения нормативов качества в одном компоненте окружающей природной среды за счет их ослабления в других. При межсредовом подходе признается целостный характер окружающей среды и с целью сокращения загрязнения в целом. Основное внимание уделяется предотвращению загрязнения в его источнике, например, путем энергосбережения, предотвращения образования отходов, как в целом, так и в любом одном компоненте окружающей среды и их переноса в другие, внедрения экологически чистых технологий.

Місткість господарства (підприємства) територіальна – розмір земельної площі, необхідний для випуску одиниці продукції, що розглядається (у натуральних чи грошових одиницях у розрахунку на капіталовкладення).

Ёмкость хозяйства (предприятия) территориальная – размер земельной площади, необходимый для выпуска единицы рассматриваемой продукции (в натуральных или денежных единицах в расчете на капиталовложения).

Моніторинг - система регулярних тривалих спостережень у просторі і часі, що дає інформацію про стан довкілля з метою оцінки минулого, сучасного і прогнозів у майбутньому параметрів довкілля, що мають значення для людини.

Мониторинг – система регулярных длительных наблюдений в пространстве и времени, дающая информацию о состоянии окружающей среды с целью оценки прошлого, настоящего и прогнозов в будущем параметров окружающей среды, имеющих значение для человека.

Моніторинг атмосферного повітря - система спостережень за станом атмосферного повітря, його забрудненням і за природними явищами, що відбуваються в ньому, а також оцінка і прогноз стану атмосферного повітря, його забруднення.

Мониторинг атмосферного воздуха - система наблюдений за состоянием атмосферного воздуха, его загрязнением и за происходящими в нем природными явлениями, а также оценка и прогноз состояния атмосферного воздуха, его загрязнения.

Моніторинг водних об’єктів – система регулярних спостережень за гідрологічними чи гідрогеологічними і гідрогеохімічними показниками їх стану, що забезпечує збір, передачу і обробку одержаної інформації з метою своєчасного виявлення негативних процесів, прогнозування їх розвитку, припинення шкідливих наслідків і визначення ступеня ефективності здійснюваних водоохоронних заходів.

Мониторинг водных объектов - система регулярных наблюдений за гидрологическими или гидрогеологическими и гидрогеохимическими показателями их состояния, обеспечивающая сбор, передачу и обработку полученной информации в целях своевременного выявления негативных процессов, прогнозирования их развития, предотвращения вредных последствий и определения степени эффективности осуществляемых водоохранных мероприятий.

Моніторинг геотехнічний – комплексне інструментальне і органолептичне обстеження природних об’єктів і технічних споруд, що знаходяться в тісному взаємозв’язку в межах конкретної території.

Мониторинг геотехнический – комплексное инструментальное и органолептическое обследование природных объектов и технических сооружений, находящихся в тесной взаимосвязи в границах конкретной территории.

Моніторинг земель – система спостережень за станом земельного фонду для своєчасного виявлення змін, їх оцінки, попередження і усунення наслідків негативних процесів.

Мониторинг земель - система наблюдений за состоянием земельного фонда для своевременного выявления изменений, их оценки, предупреждения и устранения последствий негативных процессов.

Моніторинг лісів – система спостережень, оцінки і прогнозу стану і динаміки лісового фонду, відтворення лісів і підвищення їх екологічних функцій.

Мониторинг лесов - система наблюдений, оценки и прогноза состояния и динамики лесного фонда и защиты лесного фонда, воспроизводства лесов и повышения их экологических функций.

Моніторинг об'єктів тваринного світу – система регулярних спостережень за поширенням, чисельністю, фізичним станом об’єктів тваринного світу, структурою, якістю і площею середовища їх мешкання.

Мониторинг объектов животного мира - система регулярных наблюдений за распространением, численностью, физическим состоянием объектов животного мира, структурой, качеством и площадью среды их обитания.

Моніторинг регіональний – слідкування за процесами і явищами в межах якого-небудь регіону, де процеси і явища можуть відрізнятися і природним характером, і антропогенним впливом від базового фону, властивого для всієї біосфери.

Мониторинг региональный - слежение за процессами и явлениями в пределах какого-либо региона, где процессы и явления могут отличаться и природным характером, и антропогенным воздействием от базового фона, характерного для всей биосферы.

Найкраща в екологічному відношенні (господарська) практика. При відборі найкращої в екологічному відношенні практики, рекомендується враховувати такі фактори: 1) поширення інформації і знань серед громадськості і споживачів відносно екологічних наслідків вибору конкретних видів діяльності чи продуктів, їх використання і кінцевого виведення (з довкілля); 2) розробка і застосування кодексів належної екологічної практики (екологічної діяльності), що охоплює всі аспекти життєвого циклу продукту; 3) маркування продукції з метою інформування користувачів про небезпеку продукції, її використання і відходів після її використання для довкілля. При визначенні того, яке поєднання заходів являє собою найкращу в екологічному відношенні практику, у цілому чи в кожному окремому випадку, враховують: 1) небезпека для довкілля продукції, її виробництва, використання і кінцевого виведення із довкілля після використання; 2) можливість використання процесів і речовин, що менше забруднюють; 3) масштаби використання; 4) потенційні екологічні переваги чи недоліки альтернативних матеріалів чи діяльності; 5) прогрес і зміна в наукових знаннях і розуміння проблем; 6) строки переходу на найкращу екологічну діяльність; 7) соціальні і екологічні наслідки екологічної діяльності..

Наилучшая в экологическом отношении (хозяйственная) практика. При отборе наилучшей в экологическом отношении практики, рекомендуется учитывать следующие факторы: 1) распространение информации и знаний среди общественности и потребителей относительно экологических последствий выбора конкретных видов деятельности или продуктов, их использования и конечного удаления (из окружающей среды); 2) разработка и применение кодексов надлежащей экологической практики (экологической деятельности), охватывающих все аспекты жизненного цикла продукта; 3) маркировка продукции с целью информирования пользователей об опасности продукции, ее использовании и отходов после ее использования для окружающей среды. При определении того, какое сочетание мер представляет собой наилучшую в экологическом отношении практику, в целом или в каждом отдельном случае, учитывают: 1) опасность для окружающей среды продукции, ее производства, использования и конечного удаления из окружающей среды после использования; 2) возможность использования менее загрязняющих процессов или веществ; 3) масштабы использования; 4) потенциальные экологические преимущества или недостатки альтернативных (заменяющих) материалов или деятельности; 5) прогресс и изменения в научных знаниях и понимании проблем; 6) сроки перехода на наилучшую экологическую деятельность и 7) ее социальные и экономические последствия.

Непряма вигода (непрямий ефект) природоохоронної діяльності – наприклад, покращання видимості в живописних районах у результаті зниження викидів у атмосферне повітря сполук сірки.

Косвенная выгода (косвенный эффект) природоохранной деятельности - например, улучшение видимости в живописных районах в результате снижения выбросов в атмосферный воздух соединений серы.

Неспоживна цінність (вартість) користування – цінність (вартість) прямого користування, котра враховує, що при використанні екологічного ресурсу чи об'єкта останній не споживається, наприклад, при спостереженні за гніздуванням птахів, одержання задоволення від красивого ландшафту чи пейзажу.

Непотребительная ценность (стоимость) пользования - ценность (стоимость) прямого пользования, которая учитывает, что при пользовании экологическим ресурсом или объектом последний не потребляется, например, при наблюдении за гнездованием птиц, получении удовольствия от красивого ландшафта или пейзажа.

Облік екологічного ризику через ринок капіталів (ERICAM). Підприємства, (потенційні) забрудники довкілля одержують дозвіл на функціонування, тільки якщо вони можуть одержати страхове покриття певного установленого розміру екологічного збитку. В ідеальному випадку повинен бути застрахований увесь потенційний збиток. Для цього підприємства-забрудники можуть скористатися ринками капіталу і акціями участі з нефіксованим ризиком. Інвестори мають можливість підписати акції, створюючи таким чином захист (гарантію) для обраного ними (потенційного) забрудника довкілля. Для даної страхової ціни вони вибирають підприємство-забрудник з мінімальним ризиком фінансової відповідальності. Однак деякі інвестори у випадку одержання більш високої страхової премії готові мати справу з підприємством з великим ризиком матеріальної відповідальності. У рамках схеми ERICAM, коли створюється ринок цін на екологічні порушення, підприємства-забрудники конкурують одне з одним для одержання страхового покриття.

Учет экологического риска через рынок капиталов (ERICAM). Предприятия, (потенциальные) загрязнители окружающей среды получают разрешение на функционирование, только, если они могут получить страховое покрытие определенного установленного размера экологического ущерба. В идеальном случае должен быть застрахован весь потенциальный ущерб. Для этого предприятия-загрязнители могут воспользоваться рынками капитала и акциями участия с нефиксированным риском. Инвесторы имеют возможность подписать акции, создавая таким образом защиту (гарантию) для выбранного ими (потенциального) загрязнителя окружающей среды. Для данной страховой цены они выбирают предприятие-загрязнитель с минимальным риском финансовой ответственности. Однако некоторые инвесторы в случае получения более высокой страховой премии готовы иметь дело с предприятием с большим риском материальной ответственности. В рамках схемы ERICAM, при которой создается рынок цен на экологические нарушения, предприятия-загрязнители конкурируют друг с другом для получения страхового покрытия.

Облік, компенсація (як правило, у вигляді податків) зовнішніх екологічних втрат. Держава, використовуючи свої повноваження, може компенсувати зовнішні ефекти при менших контрактних витратах (що містять витрати на одержання інформації, координацію, торги і переговори, дотримання і захист умов контракту), ніж вільний ринок. Компенсація зовнішніх ефектів чи зменшення пов’язаних з цим втрат у благополуччі населення інколи розглядається як одна з основних функцій держави.

Учет, компенсация (обычно в виде налогов) внешних экологических издержек. Государство, используя свои полномочия, может скомпенсировать внешние эффекты при меньших контрактных расходах (включающих расходы на получение информации, координацию, торги и переговоры, соблюдение и зашита условий контракта), чем свободный рынок. Компенсация внешних эффектов или снижение связанных с этим потерь в благополучии населения иногда рассматривается как одна из основных функций государства.

Обмін боргів на проведення природоохоронних заходів – перерахунок (списання) боргів при проведенні в країні природоохоронних заходів, залік природоохоронних витрат у рахунок погашення боргу, обмін "борги-природа". Обміни типу "борги-природа" є способом зменшення міжнародного боргу в обмін на екологічні інвестиції (інвестиції в природоохоронні заходи). В обмінах "борг-природа" беруть участь три основні партнери: країна-боржник, екоінвестор і кредитний банк, що продає борг (хоча на практиці беруть участь також посередники, наприклад, донори і професійні торговці боргами).

Обмен долгов на проведение природоохранных мер - перерасчет (списывание) долгов при проведении в стране природоохранных мер, зачет природоохранных расходов в счет погашения долга, обмен "долги - природа". Обмены типа "долги - природа" являются способом уменьшения международного долга в обмен на экологические инвестиции (инвестиции в природоохранные меры). В обменах "долг - природа" участвуют три основные партнера: страна-должник, экоинвестор и кредитный банк, который продает долг (хотя на практике участвуют также посредники, например, доноры и профессиональные торговцы долгами).

Оподаткування викидів речовин, що забруднюють довкілля – пряме оподаткування (чи платежі за викиди) використовуються у тих випадках, коли викиди можна виміряти за малих витрат на це - з метою стимулювання зниження викидів чи одержання засобів для моніторинга забруднення, вжиття заходів щодо скорочення забруднень чи очищення довкілля. Як правило, переслідують останню мету і грошові надходження від таких податків часто спрямовуються природоохоронними органами на цільові витрати.

Налогообложение выбросов загрязняющих окружающую среду веществ - прямое налогообложение (или платежи за выбросы) используются - в тех случаях, когда выбросы можно замерить при малых затратах на это - с целью стимулирования снижения выбросов или получения средств для мониторинга загрязнения, принятия мер по сокращению загрязнений или очистки окружающей среды. Обычно преследуют последнюю цель и денежные поступления от таких налогов часто направляются природоохранным органам или на целевые расходы.

Оподаткування енергії – у деяких країнах організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) запроваджено "вуглецевий податок" – акциз на копалини палива в залежності від вмісту в них вуглецю, мета якого скоротити викиди вуглекислого газу, що має значний вплив на антропогенну компоненту потепління клімату. Одночасно признається, що виконанню екологічних цілей може також сприяти раціоналізація структури нинішніх енергетичних податків.

Налогообложение энергии - в некоторых странах Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) введен "углеродный налог" - акциз на ископаемые топлива в зависимости от содержания в них углерода, цель которого сократить выбросы углекислого газа, оказывающие значительное влияние на антропогенную компоненту потепления климата. Одновременно признается, что выполнению экологических целей может также способствовать рационализация структуры нынешних энергетических налогов.

Оподаткування транспорту – зростає роль екологічних факторів у політиці оподаткування автомобільного транспорту і автомобільного палива (бензину, дизельного палива тощо). У більшості країн Організації екологічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) запроваджені високі податки на бензин. У багатьох із них запроваджена знижка на неетильований бензин. У деяких країнах ОЕСР обговорюється запровадження більш радикальних змін в автошляховому оподаткуванні, у тому числі проведення експериментів з запровадженням "шляхового ціноутворення" – податків на автомобілістів, величина яких залежить від ступеня користування ними завантажених магістралей. У багатьох країнах усе більше починають усвідомлювати взаємозалежність рішень з транспортних податків, вартість користуванням транспортом і рішень з дотацій для нього і інфраструктурним капіталовкладенням.

Налогообложение транспорта - растет роль экологических факторов в политике налогообложения автомобильного транспорта и автомобильного топлива (бензина, дизельного топлива и т.д.). В большинстве стран Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) введены высокие налоги на бензин. Во многих из них введена скидка на неэтилированный бензин. В некоторых странах ОЭСР обсуждается введение более радикальных изменений в автодорожном налогообложении, включая проведение экспериментов с введением "дорожного ценообразования" - налогов на автомобилистов, величина которых зависит от степени пользования ими загруженных магистралей. Во многих странах начинают все больше осознавать взаимозависимость решений по транспортным налогам, стоимость пользования общественным транспортом и решений по дотациям для него и инфраструктурным капиталовложениям.

Оцінка впливу економічної діяльності – процес, що використовується для покращання прийняття рішень із запропонованих проектів чи програмам і забезпечення того, щоб вони були екологічно і соціально прийнятними і сприяли стійкому розвитку. Ця оцінка складається з: виявлення, прогнозування і оцінки передбачуваних як позитивних, так і негативних впливів приватних чи державних господарських програм чи проектів, розгляду альтернативних можливостей пропонованим проектам і заходів щодо зниження негативних впливів і оптимізації позитивного впливу. При цьому використовується широкий спектр різних методів оцінки, у тому числі впливу на довкілля, оцінку впливу на соціальні процеси, оцінку впливу на здоров'я людей, оцінку ризику пропонованої діяльності і стратегічну оцінку впливу на довкілля. На проектному рівні оцінка впливу є складовою частиною циклу з підготовки і реалізації проекта і є важливим фактором залучення і участі громадськості в процесах планування проектної діяльності.

Оценка воздействия экономической деятельности - процесс, используемый для улучшения принятия решений по предлагаемым проектам или программам и обеспечения того, чтобы они были экологически и социально приемлемыми и способствовали устойчивому развитию. Эта оценка состоит из выявления, прогнозирования и оценки предвидимых как положительных, так и негативных воздействий частных или государственных хозяйственных программ или проектов, рассмотрения альтернативных возможностей предлагаемым проектам и мер по снижению негативных воздействий и оптимизации положительного влияния. При этом используется широкий спектр различных методов оценки, включая оценку воздействия на окружающую среду, оценку воздействия на социальные процессы, оценку воздействия на здоровье людей, оценку риска предлагаемой деятельности и стратегическую оценку воздействия на окружающую среду. На проектном уровне оценка воздействия является составной частью цикла по подготовке и реализации проекта и является важным фактором вовлечения и участия общественности в процессах планирования проектной деятельности.

Оцінка впливу на довкілля – це процедура врахування екологічних вимог законодавства України при підготовці і ухваленні рішень про соціально-економічний розвиток суспільства. Оцінка впливу на довкілля організується і здійснюється з метою вияву і прийняття необхідних для суспільства екологічних і пов’язаних з ними соціальних, економічних та інших наслідків реалізації господарської чи іншої діяльності.

Оценка воздействия на окружающую среду – это процедура учета экологических требований законодательства Украины при подготовке и принятии решений о социально-экономическом развитии общества. Оценка воздействия на окружающую среду организуется и осуществляется с целью выявления и принятия необходимых для общества экологических и связанных с ними социальных, экономических и других последствий реализации хозяйственной или иной деятельности.

Оцінка неринкових товарів (напр., атмосфери повітря, асиміляційна ємність чи очисна здатність екосистем). Для оцінки неринкових "товарів" створюється уявлення про фіктивний ринок, на якому їх можна було б обмінювати через виявлення переваг людей, готовності останніх платити за них; готовності одержати певну компенсацію, наприклад, у випадку забруднення довкілля; через оцінку вигоди від відкладання їх використання на пізніший час чи для майбутніх поколінь. Інколи використовують метод оцінки за аналогією. Наприклад, якщо оцінювати тропічні ліси басейну ріки Амазонки з точки зору виконання ними функції гігантського кондиціонеру (установлення підтримки штучного клімату), то вартість енергії для функціонування останнього (тобто "ціна" даних тропічних лісів) склала б 150 трильйонів дол. США в цінах 1991 р.

Оценка нерыночных товаров (напр., атмосферный воздух, ассимиляционная емкость или очистительная способность экосистем). Для оценки нерыночных "товаров" создается представление о фиктивном рынке, на котором их можно было бы обменивать через выявление предпочтений людей, готовности последних платить за них; готовности получить определенную компенсацию, например, в случае загрязнения окружающей среды; через оценку выгоды от откладывания их использования на позднее время или для будущих поколений. Иногда используют метод оценки по аналогии. Например, если оценивать тропические леса бассейна реки Амазонки с точки зрения выполнения ими функции гигантского кондиционера (установки поддержания искусственного климата), то стоимость энергии для функционирования последнего (т.е. "цена" данных тропических лесов) составила бы 150 триллионов долл. США в ценах 1991 г.

Оцінка ризику екологічного збитку – при обчисленні витрат екологічних порушень основним принципом є оцінка ризику екопорушень, а не реальних порушень. Для оцінки людського життя і шкоди здоров'ю недостатньо підрахунку витрат на надання медичної допомоги.

Оценка риска экологического ущерба - при вычислении издержек экологических нарушений основным принципом является оценка риска эконарушений, а не реальных нарушений. Для оценки человеческой жизни и ущерба здоровью недостаточно подсчета затрат на оказание медицинской помощи.

П’ять основних принципів (напрямків) економіки замкненого циклу чи промислової політики для досягнення стійкого розвитку – скорочення (економія енергії і сировини) енерго– і матеріаломісткості; заміна невідтворених ресурсів відтвореними; вилучення (відновлення) корисних компонентів із переробленої сировини; рециркуляція відходів; повторне використання продукції і (або) її елементів.

Пять основных принципов (направлений) экономики замкнутого цикла или промышленной политики для достижения устойчивого развития - сокращение (экономия энергии и сырья) энерго- и материалоемкости; замещение невозобновимых ресурсов возобновимыми; извлечение (восстановление) полезных компонентов из переработанного сырья; рециркуляция отходов; повторное использование продукции и (или) ее элементов.

Пайове фінансування природоохоронних інвестицій – являє собою вкладання інвестором грошей у компанію чи проект без конкретної вимоги прямого повернення вкладених грошей (тобто це – "ризикові" гроші, венчурний капітал). Очікується, що через певний період часу цінність чи засоби компанії (проекту) зросте, забезпечивши тим самим дохід від початкової інвестиції. Хоча багато екологічних проектів малоприбуткові, пайові вклади можуть бути рентабельними для деяких із них і мобілізувати засоби приватних компаній та інших кредиторів.

Паевое финансирование природоохранных инвестиций - представляет собой вложение инвестором денег в компанию или проект без конкретного требования прямого возвращения вложенных денег (т.е. это - "рисковые" деньги, венчурный капитал). Ожидается, что через определенный период времени ценность или средства компании (проекта) возрастет, обеспечив тем самым доход от первоначальной инвестиции. Хотя многие экологические проекты малоприбыльны, паевые вложения могут быть рентабельными для ряда из них и мобилизовать средства частных компаний и других кредиторов.

Паралельні компенсації – фінансова підтримка з боку розвинених країн країнам, що розвиваються, щодо покращання екологічної політики останніх, яка надається паралельно зусиллями самих країн, що розвиваються, у тому числі створення міжнародного кліматичного фонду.

Параллельные компенсации - финансовая поддержка со стороны развитых стран развивающимся странам в деле улучшения экологической политики последних, оказываемая параллельно c усилиями самих развивающихся стран, включая создание международного климатического фонда.

Перевернута U - подібна крива. Мова йде про емпіричну залежність між особистим доходом і деякими показниками якості довкілля. При цьому вважають, що із зростанням доходів погіршення довкілля відбувається до певної точки, після якої якість довкілля покращується. За такої ситуації обґрунтовується, що економічне зростання сприятливе для довкілля. Вважають, що за умови низьких доходів населення основну увагу надає задоволенню матеріальних потреб і забруднення довкілля розглядається, як прийнятний побічний ефект економічного зростання. Із зростанням добробуту люди можуть приділяти велику увагу питанням покращання довкілля і вкладати необхідні для цього засоби. Як правило, такий підхід справедливий для ліквідації збитків від речовин забрудників у короткострокових і локальних масштабах без урахування довгострокового чи розсіяного накопичення речовин-забрудників і відходів (наприклад, зростання концентрацій вуглецю із збільшенням доходів). Перевернута U – подібна крива відноситься до викидів речовин-забрудників, а не скороченню природних ресурсів із зростанням доходів, вона не враховує наслідків скорочення викидів одних забрудників і зростання викидів інших чи переміщення речовин-забрудників між країнами, перекладаючи рішення екологічних проблем на майбутні, як очікують, більш заможні покоління.

Перевернутая U - образная кривая. Речь идет об эмпирической зависимости между личным доходом и некоторыми показателями качества окружающей среды. При этом полагают, что с ростом доходов ухудшение окружающей среды происходит до определенной точки, после которой качество окружающей среды улучшается. При такой ситуации обосновывается, что экономический рост благоприятен для окружающей среды. Полагают, что при низких доходах население основное внимание уделяет удовлетворению материальных потребностей и при этом загрязнение окружающей среды рассматривается, как приемлемый побочный эффект экономического роста. С ростом благосостояния люди могут уделять большее внимания вопросам улучшения окружающей среды и вкладывать необходимые для этого средства. Обычно такой поход справедлив для ликвидации ущерба от загрязняющих веществ в краткосрочных и локальных масштабах без учета долгосрочного или рассеянного накопления загрязняющих веществ и отходов (например, рост концентраций углекислого газа с увеличением доходов). Перевернутая U-образная кривая относится к выбросам загрязняющих веществ, а не сокращению природных ресурсов с ростом доходов, она не учитывает последствии сокращения выбросов одних загрязняющих веществ и возрастания выбросов других или перемещения загрязняющих веществ между странами, перекладывания решения экологических проблем на будущие, как ожидают, более состоятельные поколения.

Питомий збиток довкіллю – вираховується як відношення його загального розміру до сумарного випуску продукції за інтервал часу.

Удельный ущерб окружающей среде – вычисляется как отношение его общего размера к суммарному выпуску продукции за интервал времени.

Плата за викидання (скидання) забруднювачів у довкілля – один із видів економічних інструментів природоохоронної політики – податки на викидання забруднювачів в атмосферне повітря, воду, на ґрунт чи в ґрунт і за шумове забруднення, що розраховується на базі кількості і типу забруднювача.

Плата за выброс (сброс) загрязнителей в окружающую природную среду - один из видов экономических инструментов природоохранной политики - налоги на выбросы загрязнителей в атмосферный воздух, воду, на почву или в почву и за шумовое загрязнение, рассчитываемые на базе количества и типа загрязнителя.

Плата за природні ресурси – витрати підприємства, пов’язані з використанням природних ресурсів і розраховані у відповідністю з діючою в країні методикою розрахунку витрат. З точки зору правил розрахунку всю сукупність природних ресурсів, що використовуються можна поділити на три групи: такі, що закуповуються у кого-небудь; що вилучаються безпосередню у природи; що є власністю виробника.

Плата за природные ресурсы – издержки предприятия, связанные с использованием природных ресурсов и рассчитанные в соответствии с действующей в стране методикой расчета затрат. С точки зрения правил расчета всю совокупность используемых природных ресурсов можно разделить на три группы: закупаемые у кого-либо; изымаемые непосредственно у природы; являющиеся собственностью производителя.

Платежі за невиконання нормативно-правових вимог – різновид стимулів для виконання екологічних вимог, що використовуються на практиці і стосуються поводження з небезпечними відходами. При цьому розмір платежів, що установлюється дорівнює доданому прибутку (надприбутку), одержаному в результаті порушення нормативів. Підприємство-забрудник повинно вирішити, що йому вигідніше – одержувати прибуток, порушуючи нормативи, чи знаходиться під загрозою розлучитися з ним у випадку інспекторської перевірки. Розміри екологічного збитку інколи не беруться до уваги при даному підході, а інколи платежі поєднуються з завданою екологічною шкодою. Платежі цього виду можуть бути затребувані раніше (і повертаються у випадку виконання норм) чи після того, як не були виконані нормативи.

Платежи за невыполнение нормативно-правовых требований - разновидность применяемых на практике стимулов для выполнения экологических нормативов , касающихся обращения с опасными отходами. При этом размер платежей устанавливается равным добавочной прибыли (сверхприбыли), полученной в результате нарушения нормативов. Предприятие-загрязнитель должно решить, что ему выгоднее - получать прибыль, нарушая нормативы, или находиться под угрозой расстаться с нею в случае при инспекторской проверке. Размеры экологического ущерба иногда не принимаются во внимание при данном подходе, а иногда платежи увязываются с нанесенным экологическим ущербом. Платежи этого вида могут быть востребованы заранее (и возвращаются в случае выполнения норм) или после того, как имело место невыполнение нормативов.

Платежі за природокористування – різновид економічних інструментів (методів) у природокористуванні, платежі за комунальні послуги з метою відшкодування державних чи муніципальних витрат обробки (очищення) викидів, що забруднюють (у тому числі відходи і стічні води).

Платежи за природопользование - разновидность экономических инструментов (методов) в природопользовании, платежи за коммунальные услуги с целью возмещения государственных или муниципальных издержек обработки (очистки) загрязняющих выбросов (включая отходы и сточные воды).

Платежі чи податки за неекологічну продукцію – один із різновидів економічних інструментів природоохоронної політики, платежі за продукцію, виробництво, споживання чи відходи яких завдають шкоди довкіллю. Мета таких платежів – створити умови для зниження споживання шкідливої для довкілля продукції. Податки і (або) платежі накладаються за продукцію, що викликає екологічні проблеми, при її використанні у виробничих процесах, споживанні і усунення у вигляді відходів із-за її значних обсягів, токсичності. Розмір платежів може бути пов’язаний з якою-небудь характеристикою продукції, наприклад, плата за вміст сірки в мінеральних мастилах, вуглецевий податок на видобувні різновиди палива; податок на саму продукцію – на мінеральні олії, електричні батареї, матеріали для упаковки. Інколи платежі за неекологічну продукцію враховуються в диференціації податків з тим, щоб зробити привабливими ціни на екологічну продукцію (наприклад, величина податку на автомобілі може змінюватися в залежності від споживання палива, наявності каталічного перетворювача вихлопних газів, задоволення стандартам викидів чи різноманітний податок встановлюється на етилований і неетильований бензин). Загальною рисою більшості платежів за неекологічну продукцію є відсутність у них достатньої стимулюючої сили.

Платежи или налоги за неэкологическую продукцию - один из видов экономических инструментов природоохранной политики, платежи за продукцию, производство, потребление или отходы, которых наносят ущерб окружающей среде. Цель таких платежей - создать условия для снижения потребления вредной для окружающей среды продукции. Налоги и (или) платежи налагаются за продукцию, вызывающую экологические проблемы, при ее использовании в производственных процессах, потреблении и удалении в виде отходов из-за ее значительных объемов, токсичности и т.д. Размер платежей может быть связан с какой-либо характеристикой продукции, например, плата за содержание серы в минеральных маслах, углеродный налог на ископаемые виды топлива; налог на саму продукцию - на минеральные масла, электрические батареи, упаковочные материалы. Иногда платежи за неэкологичную продукцию учитываются в дифференциации налогов с тем, чтобы сделать привлекательными цены на экологичную продукцию (например, величина налога на автомобили может меняться в зависимости от потребления топлива, наличия каталитического преобразователя выхлопных газов, удовлетворения стандартам выбросов или различный налог устанавливается на этилированный и неэтилированный бензин). Общей чертой большинства платежей за неэкологичную продукцию является отсутствие у них достаточной стимулирующей силы.

Погляд прихильників концепції великої кількості – згідно якого науково-технічний прогрес може ліквідувати залежність від природних ресурсів шляхом створення їх штучних замінників (наприклад, нових синтетичних матеріалів) для задоволення конкретних потреб людини. Згідно з цім поглядом прогрес в матеріалознавстві і техніці дозволить ліквідувати ресурсний дефіцит, від якого залежать темпи зростання ключових галузей економіки.

Взгляд сторонников концепции изобилия - согласно которому научно-технический прогресс может ликвидировать зависимость от природных ресурсов путем создания их искусственных заменителей (например, новых синтетических материалов) для удовлетворения конкретных потребностей людей. В соответствии с этим взглядом прогресс в материаловедении и технике позволит ликвидировать ресурсный дефицит, от которого зависят темпы роста ключевых отраслей экономики.

Податки на забруднення - дві основні моделі регулювання природоохоронної діяльності. Перша базується на принципі дій "спонукального податку". У цьому випадку рівень оплати повинен зацікавити підприємство–забруднювач в очищенні виробничих відходів до встановлених законодавством норм. Друга модель використовує принцип "перерозподілу податків". Їхній рівень не залежить від чинних екологічних норм. Функція цих податків — мобілізація засобів для фінансування природоохоронних програм. Крім того, вони сприяють зниженню сумарних витрат підприємств, розташованих поблизу, на очищення викидів шкідливих речовин.

Налоги на загрязнение – две основные модели регулирования природоохранной деятельности. Первая базируется на принципе действия "требовательно-убеждающего налога". В этом случае уровень оплаты должен заинтересовать предприятие-загрязнитель в очистке производственных процессов до установленных законодательством норм. Вторая модель использует принцип "перераспределения налогов". Их уровень не зависит от принятых экологических норм. Функция этих налогов – мобилизация мер для финансирования природоохранных программ. Кроме того, они способствуют снижению суммарных затрат предприятий, расположенных поблизости, на очистку выбросов вредных веществ.

Податкова диференціація – різновид економічних інструментів (методів) у вигляді позитивних чи негативних платежів за ступінь екологічності випущеної продукції, спрямованих на стимулювання чи припинення споживання товарів у зв’язку з їх впливом на довкілля. Наприклад, податкова диференціація на автомобільне паливо застосовується для стимулювання неетилованого (без свинцевих домішок) бензину, продажу екологічних автомобілів (у результаті зрівнюється ціна екологічно "чистих" та інших автомобілів). Систему податкової диференціації досить легко застосувати з адміністративної точки зору, оскільки вона працює всередині існуючої системи оподаткування.

Налоговая дифференциация - разновидность экономических инструментов (методов) в виде положительных или негативных платежей за степень экологичности произведенной продукции, направленных на стимулирование или прекращение потребления товаров в связи с их воздействием на окружающую среду. Например, налоговая дифференциация на автомобильное топливо применяется для стимулирования потребления неэтилированного (без свинцовых добавок) бензина, продажи экологичных автомобилей (в результате уравнивается цена экологически "чистых" и других автомобилей). Систему налоговой дифференциации довольно легко применить с административной точки зрения, так она работает внутри существующей системы налогообложения.

Податок (платежі) за забруднення навколишнього природного середовища – платежі для забезпечення фінансових надходжень до бюджету, мета яких вилучити від підприємства-забруднювача вартість екологічного збитку, завданого ним суспільству в результаті забруднення довкілля. Зазвичай такий податок за величиною перебільшує витрати на задоволення законодавчих нормативів забруднення. Теоретичні основи податку на забруднення довкілля викладені в праці економіста Н. Лі. Кінцева мета запровадження податків за забруднення в економічному плані – скорегованість і неефективність ринку в тому, що стосується довкілля – цього суспільного "товару", цінність (вартість) якого не відображена в купівельній ціні "товару" чи процесу, що забруднює. Тому джерело забруднення оподатковується таким чином, щоб ціна товару чи процесу, котрий створює забруднення, відображала істині витрати. Учасник економічної діяльності, який забруднює довкілля, щоб зекономити гроші, буде розглядати можливість запобігти сплати податку. Прибутки і власні фінансові інтереси будуть виступати як мотивуючий фактор для зниження забруднення. У тих випадках, коли збиток, завданий викидами речовини-забрудника, такого як двооксид вуглецю, не може бути належним чином визначені, доводиться встановлювати деякі розміри витрат на зменшення викидів чи вибирати приблизно розмір податку, які повинні бути досить великими, щоб створити стимул уникати забруднення довкілля і в то й же час не дуже великими, щоб серйозно не постраждали економіка чи чутливі індивіди.

Налог (платежи) за загрязнение окружающей природной среды - платежи для обеспечения финансовых поступлений в бюджет, цель которых изъять от предприятия-загрязнителя стоимость экологического ущерба, нанесенного им обществу в результате загрязнения окружающей среды. Обычно такой налог по величине превосходит расходы на удовлетворение законодательных нормативов загрязнения. Теоретические основы налога за загрязнение окружающей среды изложены в работе экономиста Н. Ли. Конечная цель введения налогов за загрязнение в экономическом плане - скорректировать и неэффективность рынка в том, что касается окружающей среды - этого общественного "товара", ценность (стоимость) которого не отражена в покупательной цене загрязняющего "товара" или процесса. Поэтому источник загрязнения облагается налогом таким образом, чтобы цена товара или процесса, который создает загрязнение, отражала истинные издержки. Загрязняющий окружающую среду участник экономической деятельности, чтобы сэкономить деньги, будет рассматривать возможность избежать уплаты налога. Прибыли и собственные финансовые интересы будут выступать в качестве мотивирующего фактора для снижения загрязнения. В тех случаях, когда ущерб, нанесенный выбросами загрязняющего вещества, такого как двуокись углерода, не может быть должным образом определен, приходится устанавливать некоторые размеры расходов на уменьшение выбросов или выбирать приблизительно размер налога, которые должны быть достаточно большими, чтобы создавать стимул избегать загрязнения окружающей среды и в то же время не слишком большими, чтобы серьезно не пострадали экономика или чувствительные индивиды.

Податок на екологічний вплив – податок, що стягується країною-імпортером на вітчизняні чи імпортовані товари, і пропорційний витратам на відновлення чи відвертання негативних екологічних впливів цієї продукції (особливо забруднення довкілля) де б вони не відбулися. Податок на викиди вуглекислого газу, двооксиду вуглецю, "вуглецевий" податок – податок, що запроваджується компетентною міжнародною організацією, урядом країни чи місцевими органами управління на кількість викидів парникових газів у даному регіоні.

Налог за экологическое воздействие - налог, налагаемый страной-импортером на отечественные или импортированные товары, и пропорциональный расходам на восстановление или предотвращение негативных экологических воздействий этой продукции (особенно загрязнения окружающей среды), где бы они ни произошли. Налог на выбросы углекислого газа, двуокиси углерода, "углеродный" налог - налог, вводимый компетентной международной организацией, правительством страны или местными органами управления на количество выбросов парниковых газов в данном регионе.

Податок Пігу – податок на забруднення довкілля (по імені французького економіста Пігу, який вперше звернув увагу на зовнішні витрати господарської діяльності), що виплачується підприємством-забрудником і дорівнює граничним зовнішнім витратам, котрі зазнають ті, хто підлягає зовнішнім наслідкам забруднень від даного підприємства. Таким чином, підприємство-забрудник виявляється інформованим про повні суспільні (регіональні чи глобальні) витрати його функціонування, а жертва забруднення одержує справедливе відшкодування за завдану шкоду.

Налог Пигу - налог за загрязнение окружающей среды (по имени французского экономиста Пигу, который впервые обратил внимание на внешние издержки хозяйственной деятельности), выплачиваемый предприятием-загрязнителем и равный предельным внешним издержкам, которые несут те, кто подвергается внешним последствиям загрязнений от данного предприятия. Таким образом, предприятие-загрязнитель оказывается информированным о полных общественных (региональных или глобальных) издержках его функционирования, а жертва загрязнения получает справедливое возмещение за нанесенный ущерб.

Позабюджетні екологічні фонди – позабюджетні фонди, що створюються за рахунок цільових засобів і надходжень. Їх широке використання може впливати на рішення уряду про витрати і звужувати масштаби фіскальної (бюджетної, податкової) політики.

Внебюджетные экологические фонды. Внебюджетные фонды, создаваемые за счет целевых средств и поступлений. Их широкое использование может влиять на решения правительства о расходах и сужать масштабы фискальной (бюджетной, налоговой) политики.

Політика превентивних еколого-економічних заходів – полягає у впровадженні найдосконаліших технологій в ході структурної перебудови господарства, гарантують – енерго- і ресурсозбереження, відкривають можливості удосконалення (ефективної модифікації) технологій, впровадження реециклінгу і мінімізацію відходів.

Политика превентивных эколого-экономических мероприятий – состоит во внедрении наиболее передовых технологий в ходе структурной перестройке государства, гарантирует – энерго- и ресурсосбережение, открывает возможность усовершенствования (эффективной модификации) технологий, внедрения реециклинга и минимизацию отходов.

Попереджальна, передбачлива політика – спрямована на передбачення екологічних проблем і фінансування заходів, щоб їх уникнути.

Упредительная, предусмотрительная политика - направлена на предвидение экологических проблем и финансирование мероприятий, чтобы их избежать.

Поріг шкідливості економічний – щільність популяції шкідливого організму, коли економічно вигідно застосовувати даний пестицид (витрати щодо застосування окупаються прибутком від збереження врожаю).

Порог вредности экономический - плотность популяции вредного организма, при которой экономически выгодно применять данный пестицид (затраты по применению окупаются прибылью от сохраненного урожая).

Порядок надання екологічної інформації – це визначена законодавством України процедура можливої та необхідної поведінки фізичних та юридичних осіб щодо надання та поширення наявної екологічної інформації.

Порядок предоставления экологической информации – это определенная законодательством Украины процедура возможного и необходимого поведения физических и юридических особ при предоставлении и распространении имеющейся в наличии экологической информации.

Права на забруднення довкілля, що продаються – підприємства-забрудники довкілля діють у рамках сумарних установлених граничних викидів у даному регіоні, причому дозволяється торгівля дозволами на викиди всередині такого регіону за умови не перебільшення установленої межі викидів для даної території. Інколи така система діє у випадку одного джерела забруднення. Якщо підприємство-забрудник виділяє менше встановленого для нього розміру забруднень, воно може продати іншій фірмі чи обміняти на комерційних умовах різницю, що виходить у викидах і ця фірма одержує право викидати більшу кількість забруднення на здобуту величину викидів. Комерційні обміни можуть проводитися всередині підприємства, всередині фірми чи серед різноманітних фірм.

Продаваемые права на загрязнение окружающей среды - предприятия-загрязнители окружающей среды действуют в рамках суммарных установленных предельных выбросов в данном регионе, причем разрешается торговля разрешениями на выбросы внутри такого региона при условии не превышения установленного предела выбросов для данной территории. Иногда такая система действует в случае одного источника загрязнения. Если предприятие-загрязнитель выделяет меньше установленного для него размера загрязнений, оно может продать другой фирме или обменять на коммерческих условиях получающуюся разницу (недобор) в выбросах и эта фирма получает право выбрасывать большее количество загрязнения на приобретенную величину выбросов. Коммерческие обмены могут проводиться внутри предприятия, внутри фирмы или среди различных фирм.

Принцип "платить жертва" – згідно цьому принципу жертва забруднення чи деградації довкілля платить стороні, що забруднює за те, щоб вона не займалася цією діяльністю.

Принцип "платит жертва" - согласно этому принципу жертва загрязнения или деградации окружающей среды платит загрязняющей стороне за то, чтобы она не занималась этой деятельностью.

Принцип " платить той, хто забруднює " (принцип платності за забруднення) – у відповідності з цим принципом витрати, пов’язані із заходами щодо запобігання, обмеження і скорочення забруднення, покриваються забруднювачем.

Принцип "загрязняющий платит" (принцип платности за загрязнение) – в соответствии с этим принципом расходы, связанные с мерами по предотвращению, ограничению и сокращению загрязнения, покрываются загрязнителем.

Принцип виплати компенсації власником ресурсів – у відповідності з цим принципом власники високоякісних екологічних об’єктів повинні надати компенсацію ресурсокористувачам за поточні витрати щодо підтримки екологічних функцій, "послуг" і факторів, що не приносять ринкових вигод і не затребуються людьми.

Принцип выплаты компенсации владельцем ресурсов – в соответствии с этим принципом владельцы высококачественных экологических объектов должны предоставить компенсацию ресурсопользователям за текущие затраты по поддержанию экологических функций, "услуг" и факторов, которые не приносят рыночных выгод и не востребуются людьми.

Принцип всезагальності витрат – принцип матеріальної відповідальності винуватця екологічного порушення не виконується, якщо витрати за забруднення довкілля відриваються від вартості продукції і перекладаються на все суспільство.

Принцип всеобщности расходов – принцип материальной ответственности виновника экологического нарушения не исполняется, если расходы за загрязнение окружающей среды отрываются от стоимости продукции и перекладываются на все общество.

Принцип застережності – принцип передбачливості в економічній діяльності для застереження від її можливих несприятливих наслідків, схожих з принципом "не нашкодь" у медицині; у відповідності з цим принципом заходи щодо попередження не повинні відкладатися на тій підставі, що наукові дослідження не встановили в повній мірі причинно-наслідкового зв’язку між цими речовинами, з одного боку, і можливим впливом – з іншого.

Принцип предосторожности – принцип предусмотрительности в экономической деятельности для предостережения от ее возможных неблагоприятных последствий, сходных с принципом "не навреди" в медицине; в соответствии с этим принципом меры по предупреждению возможного воздействия утечки опасных веществ не должны откладываться на том основании, что научные исследования не установили в полной мере причинно-следственной связи между этими веществами, с одной стороны, и возможным воздействием – с другой.

Принцип матеріальної відповідальності винуватця екологічного порушення – ситуація, коли відповідальність за запобігання шкідливих впливів на довкілля і усунення екологічних збитків повинен нести той, хто ці впливи здійснив.

Принцип материальной ответственности виновника экологического нарушения – ситуация, когда ответственность за предотвращение вредных воздействий на окружающую среду и устранение экологического ущерба должен нести тот, кто эти воздействия произвел.

Принцип обліку повних витрат у ціноутворенні – усі учасники виробництва і споживання повинні нести повні витрати на ці види діяльності, у тому числі, витрати, пов’язані з негативними наслідками для довкілля, що часто розглядаються як зовнішні невраховані витрати.

Принцип учета полных издержек в ценообразовании - все участники производства и потребления должны нести полные расходы за эти виды деятельности, включая расходы, связанные с негативными последствиями для окружающей среды и часто рассматриваемые как внешние неучтенные издержки.

Принцип встановлення цін на ресурси – згідно з цим принципом усі природні ресурси, у тому числі абсорбційна (асимілююча) здатність екосистем як один із ресурсів, повинні мати відповідну ціну, що відображала б суспільні витрати їх використання. Цей принцип не одержав такого широкого визнання, як принцип обов’язкової плати за забруднення довкілля.

Принцип установления цен на ресурсы - в соответствии с этим принципом все природные ресурсы, включая абсорбционную (ассимилирующую) способность экосистем как один из ресурсов, должны иметь соответствующую цену, которая бы отражала общественные издержки их использования. Этот принцип не получил такого широкого признания, как принцип обязательной платы за загрязнение окружающей среды.

Природне багатство – придатне для економічної діяльності природне багатство стає природним ресурсом.

Природное богатство - пригодное для экономической деятельности природное богатство становится природным ресурсом.

Природний капітал – запаси, що складаються із життєпідтримуючих систем (систем життєзабезпечення), біорізноманіття, відтворених і невідтворених ресурсів, що використовуються людиною чи приваблюють її. Природний капітал, чи природне багатство складається з запасів природних активів, таких як ґрунт і ліси, тваринний світ і водні ресурси, біологічні види, ландшафт, зволожені землі. Природний капітал розглядається як актив в економіці з потенціалом збільшення продуктивності і благополуччя людей. Наприклад, цінність природного ресурсу як економічного активу залежить від величини доходу чи благополуччя, якій він може принести.

Природный капитал - запасы, состоящие из жизнеподдерживающих систем (систем жизнеобеспечения), биоразнообразия, возобновимых и невозобновимых ресурсов, используемых человеком или представляющих для него интерес. Природный капитал, или природное богатство - включает запасы природных активов, таких как почва и леса, животный мир и водные ресурсы, биологические виды, ландшафт, увлажненные земли. Природный капитал рассматривается в качестве актива в экономике с потенциалом увеличения производительности и благополучия людей. Например, ценность природного ресурса как экономического актива зависит от величины дохода или благополучия, который он может принести.

Природно-ресурсний потенціал території – сукупність природних ресурсів, об’єктів, факторів, що утворюють середовище і умов (кліматичних, геологічних, гідрологічних), що можуть бути використані в процесі господарської чи іншої діяльності.

Природно-ресурсный потенциал территории - совокупность природных ресурсов, объектов, средообразующих факторов и условий (включая климатические, геологические, гидрологические и другие условия), которые могут быть использованы в процессе хозяйственной или иной деятельности.

Природоохоронний інвестор – інвестор у збереженні природи – наприклад, установа, неурядова організація, що викуповує борги в процесі обмінів державних боргів на проведення екологічних заходів (debt-for-nature swaps).

Природоохранный инвестор - инвестор в сохранение природы - например, учреждение, неправительственная организация и т.п., которая выкупает долги в процессе обменов государственных долгов на проведение экологических мероприятий (debt-for-nature swaps).

Природоохоронні інвестиції – інвестиції, капіталовкладення, спрямовані на покращання довкілля, екологічної обстановки, збільшення природного капіталу.

Природоохранные инвестиции - инвестиции, капиталовложения, направленные на улучшение окружающей среды, экологической обстановки, увеличение природного капитала.

Прихована, "тіньова" ціна – це поняття використовується в економічному аналізі для вираження величини витрат чи вигоди в проекті, коли ринкова ціна не відображає його економічну цінність чи вартість із-за різких перекручень економічної діяльності, що вносяться торговельними обмеженнями, неефективним оподаткуванням чи державним субсидуванням. "Тіньова" ціна використовується також у випадках врахування екологічних зовнішніх ефектів економічної діяльності, що виникають тільки із-за надання неявних субсидій підприємствам-забрудникам. Економісти виходять з того, що ринкова ціна дорівнює граничним (додатковим) витратам виробника і граничній корисності для споживача, що називається "прихованою", чи "тіньовою" ціною. Це ціна є також показником готовності заплатити за даний товар.

Скрытая, "теневая" цена - это понятие используется в экономическом анализе для выражения величины расходов или выгод в проекте, когда рыночная цена не отражает его экономическую ценность или стоимость из-за различных искажений экономической деятельности, вносимых торговыми ограничениями, неэффективным налогообложением или государственным субсидированием. "Теневая" цена используется также в случаях учета экологических внешних эффектов экономической деятельности, которые возникают только из-за предоставления неявных субсидий предприятиям-загрязнителям. Экономисты исходят из того, что рыночная цена равна предельным (дополнительным, приращенным) издержкам производителя и предельной полезности для потребителя, которая называется "скрытой", или "теневой" ценой. Эта цена является также показателем готовности заплатить за данный товар.

Програма ГРІД (Global Resource Information Database) в рамках Департаменту ЮНЕП з проблем екологічної інформації та оцінки стану довкілля - створена як інформаційна служба, що забезпечує екологічними даними управлінські служби Організації Об'єднаних Націй, спеціальні агентства ООН, міжнародні організації і уряди. ГРІД є глобальною мережею пов'язаних між собою центрів, що здійснюють доступ зацікавлених користувачів до екологічної інформації з метою обґрунтування управлінських рішень в економіці і політиці.

Программа ГРИД (Global Resource Information Database) в рамках Департамента ЮНЕП по проблемам экологической информации и оценки состояния окружающей среды – создана как информационная служба, для обеспечения экологическими данными управленческие службы ООН, специальные агентства ООН, международные организации и правительства. ГРИД является глобальною сетью связанных между собой центров, которые предоставляют доступ заинтересованным лицам к экологической информации с целью обоснования управленческих решений в экономике и политике.

Програма збереження "кредитів" на викиди – система платежів за забруднення довкілля, коли підприємства можуть одержати відстрочку в здійсненні платежів у обмін на забов'язання більш значного зниження забруднення чи більш високої плати за викиди в майбутньому. Установлюється межа такої "позики" таким чином, щоб термін виплати відкладеної суми платежів за забруднення повинен бути достатньо коротким – не більше 4 років. Така програма може застосовуватися в тих випадках, коли уряду небажано в короткострокових випадках, коли уряду небажано в короткостроковому плані приводити до банкрутства великих забрудників довкілля, котрі не мають можливості здійснити платежі за забруднення із-за важкого фінансового стану. Однак, ця програма буде ефективною тільки у випадку, якщо підприємства будуть знати, що за невиплати "позики" вони будуть закриті. Програма відкриває для компаній можливість скорочувати викиди нижче установлених нормативів і накопичувати "зекономлені" викиди у вигляді "кредитів". У принципі цей підхід стимулює інвестиції компаній у нові природоохоронні технології з їх поверненням після продажу чи використання накопичених "кредитів".

Программа сбережения "кредитов" на выбросы - система платежей за загрязнение окружающей среды, при которой предприятия могут получить отсрочку в осуществлении платежей в обмен на обязательства более значительного снижения загрязнения или более высокой платы за выбросы в будущем. Устанавливается предел такого "займа" таким образом, чтобы срок выплаты отложенной суммы платежей за загрязнение должен быть достаточно коротким - не более 4 лет. Такая программа может применяться в тех случаях, когда правительству нежелательно в краткосрочном плане приводить к банкротству крупных загрязнителей окружающей среды, которые не имеют возможности произвести платежи за загрязнение из-за тяжелого финансового положения. Однако, эта программа будет эффективной только в случае, если предприятия будут знать, что при невыплате "займа" они будут закрыты. Программа открывает для компаний возможность сокращать выбросы ниже установленных нормативов и накапливать "сэкономленные" выбросы в виде "кредитов". В принципе этот подход стимулирует инвестиции компаний в новые природоохранные технологии с их возвращением после продажи или использования накопленных "кредитов".

Пряма вигода (ефект) природоохоронної діяльності – наприклад, вигода, пов’язана з потоками реальних ресурсів, таких як вигоди ліквідації забруднення сполуками сірки для зниження збитку, викликаного деградацією лісів, окисленням водних джерел, погиршенням здоров'я людей, що впливає на продуктивність і внутрішній національний продукт.

Прямая выгода (эффект) природоохранной деятельности - например, выгода, связанная с потоками реальных ресурсов, таких как выгоды ликвидации загрязнения соединениями серы для снижения ущерба, вызванного деградацией лесов, окислением водных источников, ухудшениям здоровья людей, что влияет на производительность и внутренний национальный продукт.

Рахунки (кадастри) екологічних ресурсів – запаси і потоки екологічних ресурсів, зазвичай виражені в кількісних величинах і подані через параметри біомаси (об’єм і вага), площі територій, народонаселення і біорізноманітності. Прикладами можуть бути лісові, водні і земельні рахунки. У принципі ресурсні рахунки можуть бути розширені з включенням до них якісних аспектів природних ресурсів. Ці рахунки використовуються для вимірювання потоків забруднення довкілля, що викликані економічною діяльністю, і одержання уявлення про якість окремих природних ресурсів.

Счета (кадастры) экологических ресурсов - запасы и потоки экологических ресурсов, обычно выраженные в количественных величинах и представленные через параметры биомассы (объем и вес), площади территорий, народонаселения и биоразнообразия. Примерами могут быть лесные, водные и земельные счета. В принципе ресурсные счета могут быть расширены с включением в них качественных аспектов природных ресурсов. Эти счета используются для измерения потоков загрязнения окружающей среды, вызываемых экономической деятельностью, и получения представления о качестве отдельных природных ресурсов.

Рахунки (кадастри) природних ресурсів – система екологічних рахунків, метою якої є збір на систематичній основі кількісної і якісної інформації про стан природних ресурсів і їх еволюції. У фізичних показниках відображаються запаси і потоки ресурсів, потоки ресурсів між довкіллям і економікою і потоки ресурсів всередині економіки. Існують три основні види застосування рахунків природних ресурсів для прийняття рішень управління ресурсами (тобто рахунки природної спадщини), аналіз політики чи підприємницьких заходів, інформація про впливи галузевої економічної діяльності на потоки і запаси ресурсів і навпаки – наприклад, рахунки лісів, внутрішніх вод з їх балансними таблицями і надання основи для створення допоміжних рахунків і розробка показників розвитку. Використовуються два види природно-ресурсних рахунків – рахунки екологічних ресурсів і рахунки природно-матеріальних ресурсів.

Счета (кадастры) природных ресурсов - система экологических счетов, целью которой является сбор на систематической основе количественной и качественной информации о состоянии природных ресурсов и их эволюции. В физических показателях отражаются запасы и потоки ресурсов, потоки ресурсов между окружающей средой и экономикой и потоки ресурсов внутри экономики. Существуют три основные вида применения счетов природных ресурсов для принятия решений: управление ресурсами (т.е. счета природного наследия), анализ политики или предпринимаемых мер Информация о воздействиях отраслевой экономической деятельности на потоки и запасы ресурсов и обратно - например, счета лесов, внутренних вод с их балансными таблицами и предоставление основы для создания вспомогательных счетов и разработка показателей развития. Используются два вида природно-ресурсных счетов - счета экологических ресурсов и счета природно-материальных ресурсов.

Регламентація, нормативно-правове регулювання (економічної діяльності) – регламентація до останнього часу була головним інструментом планування і управління в галузі довкілля в розвинутих країнах і складалася з визначення відповідальності за ліквідацію наслідків екологічного збитку і встановлення обмежень на ті чи інші дії, наприклад, на викид забруднювачів, використання певних речовин, знищення відходів і розташування підприємств. Нормативно-правове регулювання накладає прямі обмеження на підприємство-забруднювач довкілля.

Регламентация, нормативно-правовое регулирование (экономической деятельности) - регламентация до последнего времени была главным инструментом планирования и управления в области окружающей среды в развитых странах и включала определение ответственности за устранение последствий экологического ущерба и установление ограничений на те или иные действия, например, на выброс загрязнителей, использование определенных веществ, удаление отходов и размещение предприятий. Нормативно-правовое регулирование налагает прямые ограничения на предприятие-загрязнитель окружающей среды.

Ресурсна економіка – у ресурсній економіці основна увага приділяється розширенню меж традиційної неокласичної економіки шляхом врахування облику істиної вартості (цінності) природних ресурсів, особливо ресурсів ("товарів") суспільного користування, таких як атмосферне повітря і вода, при визначенні оптимального розподілу (розміщення) ресурсів. Розроблені методи неринкової оцінки ресурсів, котрі дають змогу визначити витрати чи вигоди, пов’язані з неоціненими в грошових величинах природними ресурсами (природними ресурсами, що не мають ціни). Ресурсна економіка використовує фундаментальні положення неокласичної економіки, такі як кругообіг товарів і послуг в економіці, тобто циклічність процесу: фактори виробництва – компанії – ринки – споживачі – виробничі фактори. Додана вартість на кожному етапі цього циклу забезпечує можливість безперервного економічного зростання. Економічна діяльність вважається бездоганною, циклічною і незалежною від інших систем.

Ресурсная экономика - в ресурсной экономике основное внимание уделяется расширению рамок традиционной неоклассической экономики путем включения учета истинной стоимости (ценности) природных ресурсов, особенно ресурсов ("товаров") общественного пользования, таких как атмосферный воздух и вода, при определении оптимального распределения (размещения) ресурсов. Разработаны методы нерыночной оценки ресурсов, которые дают возможность определить издержки или выгоды, связанные с неоцененными в денежных величинах природными ресурсами (природными ресурсами, не имеющими цены). Ресурсная экономика использует фундаментальные положения неоклассической экономики, такие как круговорот товаров и услуг в экономике, т.е. цикличность процесса: факторы производства – компании – рынки – потребители -производственные факторы. Добавленная стоимость на каждом этапе этого цикла обеспечивает возможность беспрерывного экономического роста. Экономическая деятельность считается безупречной, циклической и независимой от других систем.

Ресурсний абсолютний дефіцит – протилежно відносному дефіциту якого-небудь ресурсу, що означає: попит на нього перевищує пропозицію впродовж даного періоду часу (це може відноситися до різних ресурсів – (антропогенних, природних, що відновлюються і не відновлюються) – абсолютний дефіцит – це, в довгостроковому плані кінцевий обсяг пропозицій цього ресурсу. Ресурсний абсолютний дефіцит може відноситися тільки до вичерпних ресурсів, таких як видобувне паливо.

Ресурсный абсолютный дефицит - в противоположность относительному дефициту какого-либо ресурса, означающему, что спрос на него превышает предложение в течение данного периода времени (это может относится к различным ресурсам - (антропогенным, природным, возобновимым и невозобновимым) - абсолютный дефицит подразумевает в долгосрочном плане конечный объем предложения этого ресурса. Ресурсный абсолютный дефицит может относится только к истощаемым ресурсам, таким как ископаемое топливо.

Ресурсно-скорегований чистий внутрішній продукт (РСЧВП) – дорівнює валовому внутрішньому продукту з вирахуванням амортизації техногенного капіталу, вартості деградації ресурсів, що умовно відновлюються і виснаження не відновлюваних ресурсів. РСЧВП слабко пов’язаний з екологічними аспектами економіки, оскільки з точки зору стійкого розвитку неможливо визначити, чи є зростання або зниження РСЧВП позитивною чи негативною тенденцією. Тому деякі економісти пропонують використовувати еко-ВВП чи "зелений" ВВП.

Ресурсно-скорректированный чистый внутренний продукт (РСЧВП) - равен валовому внутреннему продукту за вычетом амортизации техногенного капитала, стоимости деградации условно возобновимых ресурсов и истощения невозобновимых ресурсов. РСЧВП слабо связан с экологическими аспектами экономики, так как с точки зрения устойчивого развития невозможно определить, является ли рост или снижение РСЧВП положительной или негативной тенденцией. Поэтому некоторые экономисты предлагают использовать эко-ВВП или "зеленый" ВВП.

Ринкова неефективність – нездатність ринкових цін відображати для суспільства повну цінність товарів; наприклад, оскільки ринок автоматично не відображає більшість економічних цінностей екологічних ресурсів і послуг, зростаючий відносний дефіцит (нестача) останніх не враховується в цінах на них і реакції виробництва та споживання на них. Підприємство-забрудник у верхоріччі не має стимулів для включення до собівартості своєї діяльності витрат, котрі він пропонує на користувача річкових ресурсів нижче за течією, Це є прикладом неефективності ринку, коли зовнішній ефект, що проявляється нижче за течією ріки – витрати третьої сторони – не беруться до уваги підприємством-забрудником у верхоріччі. Неефективність ринку виникає із за "вільного" (нерегульованого) функціонування ринку. Існує місцева і глобальна неефективність ринку. Перша пов’язана з неспроможністю ринку врахувати місцеві, наприклад, національні витрати збереження біорізномоніття чи боротьби із забруднення, такі як нездатність врахувати зовнішні витрати і втрати біорізноманіття із-за землекористування.

Рыночная неэффективность - неспособность рыночных цен отражать полную ценность для общества товаров; например, так как рынок автоматически не отражает большинство экономических ценностей экологических ресурсов и услуг, возрастающий относительный дефицит (нехватка) последних не учитывается в ценах на них и реакции производства и потребления на них. Предприятие-загрязнитель в верховье реки не имеет стимулов для включения в себестоимость своей деятельности издержек, которые он перелагает на пользователя речных ресурсов ниже по течению. Это является примером неэффективности рынка, при которой внешний эффект, проявляющийся ниже по течению реки - издержки третьей стороны - не принимается во внимание предприятием-загрязнителем в верховье реки. Неэффективность рынка возникает из-за "свободного" (нерегулируемого) функционирования рынка. Выделяется местная и глобальная неэффективность рынка. Первая связана с неспособностью рынка учесть местные, например, национальные издержки сохранения биоразнообразия или борьбы с загрязнением, такие как неспособность учесть внешние издержки потери биоразнообразия из-за землепользования.

Рух за споживання екологічно-чистої продукції – екологізація споживання. Зміна переваг споживачів у бік екологічно чистої продукції і товарів, проти товарів, що забруднюють довкілля, примушує ринок скорочувати "забруднюючу" складову кінцевої продукції і послуг. Для розвитку екологізації споживання важливо, щоб споживачі були інформовані про екологічні характеристики продукції, що вони купують.

Движение за потребление экологически чистой продукции - экологизация потребления. Изменение предпочтений потребителей в сторону экологически чистой продукции и товаров, против загрязняющих окружающую среду товаров заставляет рынок сокращать "загрязняющую" составляющую конечной продукции и услуг. Для развития экологизации потребления важно, чтобы потребители были информированы об экологических характеристиках продукции, которую они приобретают.

Система ліцензій, купівля–продаж прав на забруднення - напрямок еколого–економічного регулювання. Створення ринку квот (лімітів) на забруднення навколишнього середовища. Залежно від умов поширення забруднень масштаби ринку квот можуть бути як регіональними, так і міжрегіональними. Так, дозвіл на загальну кількість викидів, що не перевищують нормативи ГДК для даної території, може продаватися на договірній чи аукціонній основі підприємствамі–забруднювачами. Такий спосіб регулювання дозволяє місцевій владі отримати додаткові засоби для екологічного та соціального захисту населення і контролювати ситуацію. Підприємства, які забруднюють довкілля, змушені будуть удосконалювати виробництво, ефективно переробляти відходи, встановлювати додаткові очисні споруди тощо.

Система лицензий, покупка-продажа прав на загрязнение – направление эколого-экономического регулирования. Создание рынка квот (лимитов) на загрязнение окружающей среды. В зависимости от условий распространения загрязнений масштабы рынка квот могут быть как региональными, так и межрегиональными. Так, разрешение на общее количество выбросов, которые не превышают нормативы ПДК для данной территории, могут продаваться на договорной или аукционной основе предприятиям-загрязнителям. Такой способ регулирования позволяет местному руководству получить дополнительные средства для экологической и социальной защиты населения и контроля ситуации. Предприятия, которые загрязняют окружающую среду, будут вынуждены усовершенствовать производство, эффективно перерабатывать отходы, устанавливать дополнительные очистные сооружения.

Система пільг, спрямованих на розвиток екологобезпечних виробництв - податкові пільги, що стоять в одному ряду з прямими субсидіями на проведення природоохоронних заходів і дають, як свідчить досвід, досить відчутний стимулюючий ефект. Серед них особливе значення мають: прямі інвестиційні субсидії, які покривають частину витрат на розробку нових технологій боротьби з забрудненнями; позики на встановлення обладнання, що передбачає очищення забрудненого довкілля та його відновлення; субсидії на виплату процентів для полегшення здійснення позик; субсидії для капіталовкладень в енергоощадні технології з метою зниження обсягів спалюваного органічного палива; податкові пільги через зниження бази оподаткування, ставок податку і прискорення амортизації; система податкових пільг для виробників природоохоронного обладнання та техніки, яким відводиться важливе місце в розв’язанні конкретних екологічних завдань у розвитку ринкового господарства.

Система льгот, направленных на развитие экологобезопасных производств – налоговые льготы которые находятся в одном ряду с прямыми субсидиями на проведение природоохранных мероприятий и дают, как свидетельствует практика, довольно заметный стимулирующий эффект. Среди них особое значение имеют: прямые инвестиционные субсидии, которые покрывают часть затрат на разработку новейших технологий борьбы с загрязнениями; заём на установку оборудования с помощью которого предполагается очищать и восстанавливать загрязненную окружающую среду; субсидии для капиталовложений в энергосберегающие технологии с целью снижения объемов сжигаемого органического топлива; налоговые льготы через снижение базы налогообложения, налоговых ставок и ускорения амортизации; система налоговых льгот для производителей природоохранного оборудования и техники, которой отводится важное место в решении конкретных экологических заданий в развитии рыночного хозяйства.

Система природоохоронних (страхових) облігацій (векселів) – розширення застосування принципу платності забруднення довкілля (принцип "платить, хто забруднює") або принцип екологічної обережності, різновид заставно-поворотної системи, мета якої запровадити екологічні критерії до ринкової системи, стимулювати розвиток екологічних технологій, врахувати як відомі так і невизначені екологічні витрати в систему стимулів для розвитку інноваційної технологічної діяльності. У відповідністю з цією системою ті, хто бажає використати суспільні засоби для природоохоронної діяльності, повинні відіслати облігацію (вексель) на суму, що дорівнює максимально можливому екологічному збитку в результаті нової економічної діяльності до її початку. Сценарії максимально можливого збитку виробляються природоохоронними органами на основі наявної інформації і за участю висококваліфікованих експертів. Якщо ресурсокористувач зможе продемонструвати, що реальний екологічний збиток виявився меншим за вказаний в облігації (векселі) впродовж указаного в ньому тимчасового періоду, то це різниця і частина нарахованих процентів повертаються ресурсокористувачеві. Це система забезпечує рівність наявних фондів на захист довкілля сумі потенційного екологічного збитку. Якщо екологічний збиток був завданий, то облігація (вексель) буде використаний для відновлення екологічних порушень і, можливо, для компенсації постраждалим сторонам.

Система природоохранных (страховых) облигаций (векселей) - расширение применения принципа платности загрязнения окружающей среды (принцип "загрязнитель платит") или принципа экологической предосторожности, разновидность залогово-возвратной системы, цель которой включить экологические критерии в рыночную систему, стимулировать развитие экологичных технологий, учесть как известные, так и неопределенные экологические затраты в систему стимулов для развития инновационной технологической деятельности. В соответствии с этой системой те, кто желает использовать общественные средства для природоохранной деятельности, должны отправить облигацию (вексель) на сумму, равную максимально возможному экологическому ущербу в результате новой экономической деятельности до ее начала. Сценарии максимально возможного ущерба вырабатываются природоохранными органами на основе имеющейся информации и при участии высококвалифицированных экспертов. Если ресурсопользователь сможет продемонстрировать, что реальный экологический ущерб оказался меньше указанного в облигации (векселе) в течение указанного в нем временного периода, то эта разница и часть начисленных процентов возвращаются ресурсопользователю. Эта система обеспечивает равенство имеющихся фондов на защиту окружающей среды сумме потенциального экологического ущерба. Если экологический ущерб был нанесен, то облигация (вексель) будет использован для восстановления экологических нарушений и, возможно, для компенсации пострадавшим сторонам.

Система фінансово-економічного стимулювання природоохоронної діяльності державних і приватних фірм – ґрунтується на методах прямої регламентації заходів з охорони природи у поєднанні з підтримкою державою природоохоронної діяльності приватного капіталу і передбачає застосування прямого податкового контролю за станом довкілля, використання пільгових кредитів на проведення природоохоронних заходів.

Система финансово-экономического стимулирования природоохранной деятельности государственных и частных фирм – основана на методах прямой регламентации мероприятий по охране природы в сочетании с поддержкой государством природоохранной деятельности частного капитала и предполагает применение прямого налогового контроля за состоянием окружающей среды, использование льготных кредитов на проведение природоохранных мероприятий.

Системно-аналітична обробка екологічної інформації – процес обробки екологічної інформації методом аналізу та синтезу змісту документів з метою одержання необхідних даних, а також шляхом їх класифікації, оцінки, зіставлення та узагальнення.

Системно-аналитическая обработка экологической информации – процесс обработки экологической информации методом анализа и синтеза содержания документа с целью получения необходимых данных, а также путем их классификации, оценки, составления и обобщения.

Соціальний еколого-економічний ефект – співвідношення розміру вигоди і збитку (шкоди), викликаних впливом на довкілля, а також величини витрат, необхідних для відшкодування такого збитку.

Социальный эколого-экономический эффект – соотношение размера выгоды и ущерба (вреда), вызванного воздействием на окружающую среду, а также величины затрат, необходимых для возмещения такого ущерба.

Статична ефективність – одна із основних переваг ринкових інструментів екологічної політики. Виникає при її застосуванні в тих випадках, коли витрати на зменшення забруднення значно відрізняються між підприємствами-забрудниками і практика нормування викидів може виявитися малоефективною. Установлені "ціни на забруднення" (наприклад, шляхом запровадження податку на забруднення) створює великі стимули для тих підприємств, які можуть з найменшими витратами досягати зниження викидів, ніж для тих, для яких доводиться витрачати більше на ці заходи, і таким чином зменшуються сумарні витрати боротьби з забрудненням довкілля.

Статическая эффективность - одно из основных преимуществ рыночных инструментов экологической политики. Возникает при ее применении в тех случаях, когда затраты на снижение загрязнения значительно разнятся между загрязняющими предприятиями и практика нормирования выбросов может оказаться малоэффективной. Установление "цены на загрязнение" (например, путем введения налога на загрязнение) создает большие стимулы для тех предприятий, которые могут с наименьшими затратами добиться снижения выбросов, чем для тех, для которых приходится тратить больше на эти меры, и таким образом снижаются суммарные издержки борьбы с загрязнением окружающей среды.

Стимули для виконання нормативно-правових актів – наприклад, використовують два види стимулів – платежі за невиконання нормативів (non-compliance fees) і облігації показників економічної діяльності (performance bonds).

Стимулы для исполнения нормативно-правовых актов - например, используют два вида стимулов - платежи за невыполнение нормативов (non-compliance fees) и облигации показателей экономической деятельности (performance bonds).

Стійка економіка (також зелена, жива, екологічна економіка) – це економіка, що забезпечує задоволення всіх розумних життєвих потреб і при цьому не руйнує довкілля. Якщо традиційна економіка будується на використанні і обліку трьох факторів виробництва: землі (у тому числі сировина), праці і виробничого капіталу, то стійка економіка повинна ґрунтуватися на взаємодії п’яти сфер: екологічної (що складається з усіх природних систем), людського (що визначається перш за все здоров'ям, рівнем знань і майстерності, мотивацією), соціально-організаційною (традиції, норми, системи управління і зв’язку в суспільстві), виробничої (що складається не тільки з бізнесу, але і з домашнього господарства), кредитної. Гармонічна діяльність усіх цих сфер буде створювати такий поки що феномен, що не підлягає розрахункам, а саме: повноцінну всеохоплюючу якість життя.

Устойчивая экономика (также зеленая, живая, экологическая экономика) - это экономика, обеспечивающая удовлетворение всех разумных жизненных потребностей и при этом не разрушающая окружающую среду. Если традиционная экономика строится на использовании и учете трех факторов производства: земли (включая сырье), труда и производственного капитала, то устойчивая экономика должна основываться на взаимодействии пяти сфер: экологической (включающей все природные системы), человеческой (определяемой прежде всего здоровьем, уровнем знаний и мастерства, мотивацией), социально-организационной (традиции, нормы, системы управления и связи в обществе), производственной (включающей не только бизнес, но и домашнее хозяйство), кредитной. Гармоничная деятельность всех этих сфер будет создавать такой пока не поддающийся расчетам феномен, как полноценное, всеобъемлющее качество жизни.

Стійка торгівля – торгівля, що проводиться в міжнародному масштабі на принципах партнерства, співробітництва, взаємодії, рівноправ’я, солідарності. Її найважливішим аспектом є ведення міжнародних і внутрішніх торговельних операцій за цінами, що враховують повну трудову і екологічну вартість. Під егідою міжнародних торговельних, робочих і екологічних організацій повинен розроблятися і суворо дотримуватися єдиний мінімум світових екологічних і трудових нормативів-стандартів.

Устойчивая торговля - торговля, ведущаяся в международном масштабе на принципах партнерства, сотрудничества, взаимодействия, равноправия, солидарности. Ее важнейшим аспектом является ведение международных и внутренних торговых операций по ценам, учитывающим полную трудовую и экологическую стоимость. Под эгидой международных торговых, рабочих и экологических организаций должен разрабатываться и строго соблюдаться единый минимум мировых экологических и трудовых нормативов-стандартов.

Стійкий розвиток – концепція розвитку людства, принцип якої – "задоволення потреб теперішнього без створення загрози задоволенню потреб майбутніх поколінь" як це визначено у звіті "Наше спільне майбутнє" (1987 р.) Всесвітньою комісією з довкілля і розвитку. У рамках концепції стверджується, що глобальна багато аспектна криза, що містить у собі демографічну, продовольчу, енергетичну, екологічну, гуманітарну, соціально-екологічну і політичну складові, несе в собі загрозу самому існуванню людства на планеті. У зв’язку з цим усіма повинна бути прийнята модель стійкого розвитку людства, у центрі якої – люди і їх право на здорове і плодотворне життя. При цьому людство повинне жити в гармонії і рівноважній взаємодії з природою, що підлягає турботі, охороні. Сам термін "стійкий розвиток" піддавався критиці за різне трактування: інколи як синоніми помилково вживаються терміни "стійкий розвиток", "стійке зростання" і "стійка експлуатація". Поняття стійкий розвиток ширше захисту довкілля.

Устойчивое развитие - концепция развития человечества, принцип которой - "удовлетворение потребностей настоящего без создания угрозы удовлетворению потребностей будущих поколений", как это определено в отчете "Наше общее будущее" (1987 г.) Всемирной комиссии по окружающей среде и развитию. В рамках концепции утверждается, что глобальный многоаспектный кризис, складывающийся из демографической, продовольственной, энергетической, экологической, гуманитарной, социально-экономической и политической составляющих, несет в себе угрозу самому существованию человечества на планете. В связи с этим всеми должна быть принята модель устойчивого развития человечества, в центре которой - люди и их право на здоровую и плодотворную жизнь. При этом человечество должно жить в гармонии и равновесном взаимодействии с природой, подлежащей заботе и охране. Сам термин "устойчивое развитие" подвергался критике как позволяющий различные трактовки: иногда как синонимы ошибочно употребляются термины устойчивое развитие, устойчивый рост и устойчивая эксплуатация. Понятие устойчивое развитие шире защиты окружающей среды.

Стійкий, збалансований, який самостійно підтримується, самодостатній розвиток, що покращує якість людського життя, коли задовольняються потреби сучасності, не піддаючи загрозі здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Часто говорять про три мети стійкого розвитку: (три "Е" в української мові – екологічна цілісність, екоефективність, екосправедливість). Стійкий розвиток – це, коли запас капітальних активів залишається незмінним чи зростає в часі. Ці активи складаються з: виробленого чи відтвореного капіталу (машини, дороги, заводи, будівлі), людського капіталу (здоров'я знання і навички людей) і екологічний чи природний капітал (ліси, атмосферне повітря, вода, якість ґрунтів, екосистеми і їх функцій).

Устойчивое, сбалансированное, самоподдерживаемое, самодостаточное развитие, улучшающее качество человеческой жизни и в тоже время удовлетворяются потребности нынешнего времени, не ставя под угрозу способность будущих поколений удовлетворять свои потребности. Часто говорят о трех целях устойчивого развития (три "Э" в русском языке - по начальным буквам следующих слов: экологическая целостность, экоэффективность и экосправедливость). Устойчивое развитие подразумевает, что запас капитальных активов остается неизменным или растет во времени. Эти активы включают: произведенный или воспроизводимый капитал (машины, дороги, заводы, здания и т.д.), человеческий капитал (здоровье, знания и навыки людей) и экологический, или природный капитал (леса, атмосферный воздух, вода, качество почв, экосистемы и их функции).

Стратегічна оцінка довкілля – формалізований, системний і багатофакторний процес оцінки впливів на довкілля політики, плану, програми, міжнародної угоди і її альтернатив, підготовки письмового докладу про одержані результати і висновки та використання одержання результатів у схваленні рішень, узгоджених з громадськістю. Така оцінка може проводитися на кількох рівнях – галузей, програм, міжнародних угод, при приватизації, структурних економічних перетвореннях, при вирішенні глобальних проблем.

Стратегическая оценка окружающей среды - формализованный, системный и многофакторный процесс оценки воздействий на окружающую среду политики, плана, программы, международного соглашения и его альтернатив, подготовки письменного доклада о полученных результатах и выводах и использование полученных результатов в принятии решений, согласованных с общественностью. Такая оценка может проводится на нескольких уровнях - отраслей, программ, международных соглашений, при приватизации, структурных экономических преобразованиях, при решении глобальных проблем.

Страхування фінансової відповідальності – різновид економічних інструментів, пов’язаний із створенням ринку, у якому ризик виплати компенсації (реалізації компенсаційної відповідальності) за непередбачений екологічний збиток переноситься на страхові компанії.

Страхование финансовой ответственности - разновидность экономических инструментов, связанная с созданием рынка, в котором риск выплаты компенсации (реализации компенсационной ответственности) за непредвиденный экологический ущерб переносится на страховые компании.

Суб’єкт економічної діяльності – в екологічних переговорах це країна, що надає перевагу одержанню вигоди від зниження забруднення іншою країною і не зазнає природоохоронних витрат; особа чи країна, яка одержує вигоди від будь-якої угоди, не зазнаючи при цьому витрат. Наприклад, якась країна може не погодитися на обмеження викидів вуглецю, знаючи, що угода все рівно буде досягнута навіть без її участі і що вона убезпечить себе від проблем глобального потепління, не роблячи ніяких внесків.

Субъект экономической деятельности - в экологических переговорах это страна, которая предпочитает получать выгоды от снижения загрязнения другой страной и не нести природоохранные издержки; лицо или страна, которая получает выгоды от какого-либо соглашения, не неся при этом расходов. Например, некоторая страна может не согласиться на ограничение выбросов углекислого газа, зная, что соглашение все равно будет достигнуто даже без ее участия и что она обезопасит себя от проблем глобального потепления, не делая каких-либо взносов.

Сурогатний ринок – ринки приватних товарів і послуг з властивостями, що замінюють (підміняють) екологічні блага чи функції ("послуги"). Індивіди виражають свої переваги як до приватних ринкових товарів, так і до екологічних "товарів" (благ), коли купують приватний товар. Використання сурогатних ринків вважається більш прийнятним для осіб, які приймають рішення, оскільки мова йде про реальні вибори споживачами, а не гіпотетичні ситуації, що розглядаються при використанні методів прямих оцінок. При використанні сурогатних ринків застосовуються методи гедонічного ціноутворення і виробнича функція домашнього господарства, до складу якої входить метод оцінки транспортно-шляхових витрат.

Суррогатный рынок - рынки частных товаров и услуг со свойствами как бы заменяющими (подменяющими) экологические блага или функции ("услуги"). Индивиды выражают свои предпочтения как к частным рыночным товарам, так и экологическим "товарам" (благам), когда покупают частный товар. Использование суррогатных рынков считается предпочтительным для лиц принимающих решения, так как речь идет о реальных выборах потребителями, а не гипотетических ситуациях, рассматриваемых при использовании методов прямых оценок. При использовании суррогатных рынков применяются методы гедонического ценообразования и производственная функция домашнего хозяйства, включающая метод оценки транспортно-путевых издержек.

Сховище для підприємств-забруднювачів – країна з нежорстким екологічним законодавством, що, як вважають, представляє для діючих у ній компаній економічні переваги в порівнянні з фірмами, що функціонують у країнах з жорсткими екологічними вимогами. У ряді проведених емпіричних досліджень, спрямованих на аналіз цього припущення, показано, що в дійсності такої переваги не виникає.

Убежище для предприятий-загрязнителей - страна с нежестким экологическим законодательством, которая, как полагают, представляет для действующих в ней компаний экономические преимущества по сравнению с фирмами, функционирующими в странах с жесткими экологическими требованиями. В ряде проведенных эмпирических исследований, направленных на анализ этого предположения, показано, что в действительности такого преимущества не возникает.

Теорія екологічної конвергенції – згідно з цією теорією вважається, що екологічні порушення мають тенденцію бути однаковими в країнах, що знаходяться на одному рівні економічного розвитку, незалежно від їх політичних структур і інститутів.

Теория экологической конвергенции - в соответствии с этой теорией полагается, что экологические нарушения имеют тенденцию быть одинаковыми в странах находящимся на одном уровне экономического развития, независимо от их политических структур и институтов.

"Тіньові проекти" – проекти, мета яких забезпечити екологічні послуги, що заміняються, щоб компенсувати втрату екологічних благ (активів) у результаті реалізації поточної проектної економічної діяльності.

"Теневые проекты" - проекты, цель которых обеспечить заменяющие экологические услуги, чтобы скомпенсировать потерю экологических благ (активов) в результате реализации текущей проектной экономической деятельности.

Трагедія ресурсів загального користування – вираз, що часто використовується в англомовній економічній літературі, за назвою статті американського економіста Хардинга, опублікованої в 1971 р., в якій автор доводить, що джерелом виснаження природних ресурсів і деградації екосистем загального користування є відсутність чітко визначених прав власності.

Трагедия ресурсов общего пользования - часто используемое в англоязычной экономической литературе выражение, по названию статьи американского экономиста Хардинга, опубликованной в 1971 г., в которой автор доказывает, что источником истощения природных ресурсов и деградации экосистем общего пользования является отсутствие четко определенных прав собственности.

Умови (правила) нагромадження "кредитів" на викиди (скидання) речовин-забруднювачів, або обліку (у рамках територіальних програм граничних дозволених викидів) як активу невикористаної квоти забруднення довкілля з метою їх можливого продажу за "ринковою" ціною чи їх заліку при розширенні економічної діяльності в даному регіоні. Згідно з режимом "ковпака забруднень" (bubble policy) підприємству, що забруднює дозволяється мати нагромаджені "кредити" (за аналогією з банківським рахунком) на обсяги забруднювачів, які воно могло викинути в довкілля, але не зробило цього.

Условия (правила) накопления "кредитов" на выбросы (сбросы) загрязняющих веществ, или учета (в рамках территориальных программ предельных разрешенных выбросов) в качестве актива неиспользованной квоты загрязнений окружающей среды с целью их возможной продажи по "рыночной" цене или их зачета при расширении экономической деятельности в данном регионе. В соответствии с режимом "колпака загрязнений" (bubble policy) загрязняющему предприятию разрешается иметь накопленные "кредиты" (по аналогии с банковским счетом) на объемы загрязнителей, которые оно могло выбросить в окружающую среду, но не сделало этого.

Фонд боротьби з промисловим забрудненням – фонд для фінансування екологічних інвестицій у галузі, що найбільше забруднюють, такі як металургійна, хімічна, целюлозно-паперова промисловість.

Фонд борьбы с промышленным загрязнением - фонд для финансирования экологических инвестиций в наиболее загрязняющие отрасли, такие как металлургическая, химическая, целлюлозно-бумажная промышленность.

Фонд екологічний – утворюється із засобів, що надходять від організацій і громадян; із платежів за викиди і скидання речовин-забруднювачів і розміщення відходів; із сум, одержаних за позови; штрафи, за рахунок засобів від реалізації конфіскованих знарядь полювання і рибальства. Усі ці засоби зараховуються на спеціальні рахунки і розподіляються на реалізацію природоохоронних заходів.

Фонд экологический – образуется из средств, поступающих от организаций и граждан; из платежей за выбросы и сбросы загрязняющих веществ и размещение отходов; из сумм, полученных по искам; штрафов; за счет средств от реализации конфискованных орудий охоты и рыболовства. Все эти средства зачисляются на специальные счета и распределяются на реализацию природоохранных мероприятий.

Ціна ресурсу при його довгостроковому використанні – дорівнює сумі додаткових (прирощених) витрат на поставку (добування) ресурсу, реабілітацію пошкоджених чи втрачених при добуванні екосистем, за збиток населенню від забруднення довкілля при використанні чи переробці ресурсу, за компенсацію втрачених цінностей існування, компенсацію інших додаткових витрат, пов’язаних з одержанням позитивних неринкових вигод (збереження нафти для використання майбутніми поколіннями чи цінностей існування біоресурсів для населення) і питомих капітальних витрат, пов’язаних з розробкою ресурсу.

Цена ресурса при его долговременном использовании - равна сумме дополнительных (приращенных) затрат на поставку (добычу) ресурса, реабилитацию поврежденных или потерянных при добыче экосистем, за ущерб населению от загрязнения окружающей среды при использовании или переработке ресурса, за компенсацию утраченных ценностей существования, компенсацию других дополнительных затрат, связанных с получением положительных нерыночных выгод (сохранение нефти для использования будущими поколениями или ценностей существования биоресурсов для населения) и удельных капитальных затрат, связанных с разработкой ресурса.

Цінність (вартість) виявленої переваги – ґрунтується на поведінці індивідів, що перебуває під спостереженнями, і визначається на основі витрат, які індивіди виразили готовність зазнати, щоб уникнути екологічних порушень. Цей вид цінності (вартості) вважається корисним використовувати при визначенні витрат на виконання узаконених екологічних норм.

Ценность (стоимость) выявленного предпочтения - основана на наблюдаемом поведении индивидов и определяется на основе расходов, которые индивиды выразили готовность понести, чтобы избежать экологических нарушений или получить компенсацию за потери от экологических нарушений. Этот вид ценности (стоимости) считается полезным использовать при определении расходов на выполнение узаконенных экологических норм

Цінність (вартість) відкладеної альтернативи – індивідуальна готовність заплатити в даний момент часу, щоб зберегти екологічний об’єкт для одержання можливої альтернативи використання його в майбутньому, чи забезпечити одержання з часом можливості використовувати флору, фауну і місце їх знаходження. Такий вид цінності в чомусь аналогічний цінності (вартості) страхування. Інколи цей вид цінності інтерпретується як очікувана цінність (вартість) майбутніх знань про поки що невідомі вигоди збереження екологічного об'єкта, для якого необоротний процес соціально-економічного розвитку може усунути їх купівлю.

Ценность (стоимость) отложенной альтернативы - индивидуальная готовность заплатить в данный момент времени, чтобы сохранить экологический объект для получения возможной альтернативы использования его в будущем, или обеспечить получение со временем возможности использовать флору, фауну и места их обитания. Такой вид ценности в чем-то аналогичен ценности (стоимости) страхования. Иногда этот вид ценности интерпретируется как ожидаемая ценность (стоимость) будущих знаний о пока еще неизвестных выгодах сохранения экологического объекта, для которого необратимый процесс социально-экономического развития может предотвратить их приобретение.

Цінність (вартість) існування – неуживана цінність, що підтверджує наявність ресурсу, вона не пов’язана з цінністю поточного чи відкладеного використання і витікає лише із існування будь-якого екологічного ресурсу. Прикладом цінності існування може бути ставлення людей до збереження блакитного кита, хоча вони можуть ні разу не бачити чи не побачити його. Цінність існування виражається готовністю індивіда заплатити за те, щоб забезпечити існування флори, фауни і місць їх мешкання навіть якщо індивід може вірити, що він чи вона ніколи особисто не використовує ці ресурсі. Інколи дана цінність складається з спадкової цінності, (або з цінності, що успадковується). Основне джерело цінності існування – альтруїзм по відношенню до нащадків, друзів, родичів, людству чи самій природі. Метод суб’єктивної грошової оцінки є одним з найбільш ефективних для кількісної оцінки цінностей відкладеного використання та існування.

Ценность (стоимость) существования - неупотребительная ценность, подтверждающая наличие ресурса, она не связана с ценностью текущего или отложенного использования и исходит лишь из существования любого экологического ресурса. Примером ценности существования может быть отношение людей к сохранению голубого кита, хотя они могут ни разу не видеть или не увидеть его. Ценность существования выражается готовностью индивида заплатить за то, чтобы обеспечить существование флоры, фауны и мест их обитания даже если индивид может верить, что он или она никогда лично не использует эти ресурсы. Иногда эта ценность включает наследственную (наследуемую) ценность. Основной источник ценности существования - альтруизм по отношению к потомкам, друзьям, родственникам, человечеству или самой природе. Метод субъективной денежной оценки является одним из наиболее эффективных для количественной оценки ценностей отложенного использования и существования.

Цінність (вартість) не користування чи "пасивного користування" – цінність відкладеного використання, існування екологічного ресурсу чи об'єкта, при зміні якої використовуються методи суб’єктивної оцінки, готовності платити, оцінки комфортності та ін. Цінність не користування поділяється на заповідальну цінність і цінність існування (пасивного користування).

Ценность (стоимость) не пользования или "пассивного пользования" - ценность отложенного использования, существования экологического ресурса или объекта, при измерении которой используются методы субъективной оценки, готовности платить, оценки комфортности и т.п. Ценность не пользования разделяется на завещательную ценность и ценность существования (пассивного пользования).

Цінність користування, споживча цінність (вартість) – цінність, що виникла від реальної користі даного ресурсу, наприклад, використання лісу для одержання деревини чи зволоження земель для проведення дозвілля і рибальства. Цінність користування складається з цінності прямого користування (direct use values), непрямого користування (indirect use) чи цінності екологічних функцій, таких як захист від повеней, клімат та ін., а також цінність відкладеного використання. Цінність використання можна також поділити на споживчу і неспоживчу (наприклад, спостереження за гніздуванням птахів).

Ценность пользования, потребительная ценность (стоимость) - ценность, возникающая от реальной пользы, получаемой данным ресурсом, например, использование леса для получения древесины или увлажненных земель для проведения досуга или рыбной ловли. Ценность пользования состоит из ценности прямого пользования (direct use values), косвенного пользования (indirect use) или ценности экологических функций, таких как защита от наводнений, климат и др., а также ценность отложенного использования. Ценность пользования можно также разделить на потребительную и непотребительную ценность пользования (например, наблюдение за гнездованием птиц).

Часткове (пайове) фінансування природоохоронних інвестицій – вкладення інвестором грошей у компанію чи проект без конкретної вимоги повернення грошей (тобто це – "ризикові" гроші, венчурний капітал).

Долевое (паевое) финансирование природоохранных инвестиций – вложение инвестором денег в компанию или проект без конкретного требования возвращения денег (т.е. это – «рисковые» деньги, венчурный капитал).

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів – ґрунтується на порівнянні витрат на їх здійснення з економічним результатом, що досягається завдяки цим заходам. Поняття "чистий економічний ефект" орієнтована на річні госпрозрахункові результати діяльності підприємства, що реалізує природоохоронний захід.

Чистый экономический эффект природоохранных мероприятий – основывается на сопоставлении затрат на их осуществление с достигаемым благодаря этим мероприятиям экономическим результатом. Понятие "чистый экономический эффект" ориентировано на годовые хозрасчетные результаты деятельности предприятия, реализующего природоохранное мероприятие.

Шкода довкіллю – негативна зміна навколишнього середовища в результаті його забруднення, що призводить до деградації природних екологічних систем і виснаження природних ресурсів.

Вред окружающей среде - негативное изменение окружающей среды в результате ее загрязнения, повлекшее за собой деградацию естественных экологических систем и истощение природных ресурсов.