
- •1.Охарактеризуйте основні функції і завдання соціології як науки.
- •2.Роль соціалізації в житті людини. Основні етапи та механізми соціалізації.
- •8.Сутність соціологічних досліджень та їх основні види.
- •9.Проаналізуйте основні види та форми культури.
- •10.Значення політики в житті суспільства.
- •11.Проаналізуйте основні функції, що відіграє релігія в суспільстві.
- •18.Загальна характеристика сучасних соціологічних шкіл.
- •23.Релігія як соціальне явище. Предмет соціології релігії.
- •24.Соціологічні погляди м.Вебера.
- •25.Охарактеризуйте основні види соціальних груп сучасного суспільства.
- •26.О.Конт як фундатор позитивізму.
- •27.Охарактеризуйте методи вивчення громадської думки.
- •28.Наведіть класифікацію релігій за їх рівнем розвитку.
- •29.Дайте загальну характеристику основним формам шлюбу.
- •30.Сім’я як об’єкт соціологічного вивчення.
18.Загальна характеристика сучасних соціологічних шкіл.
Німецька: взаємодія соціологічних теорій Маркса і Вебера визначає своєрідність німецької соціологічної школи. У роботах Маркса розкрито механізм впливу економіки на суспільне життя і політику. Вебер намічає альтернативний спосіб аналізу суспільства, при якому економічна сфера життєдіяльності втрачає свою детермінує роль і виявляється в положенні детермінується духовною сферою.
Французька: засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу людини. Психічні процеси біологічно зумовлені, проте визначаються суспільством. "Колективна свідомість", тобто сукупність думок, знань чи явищ духовного життя, формує психіку людини від народження.
Американська: період становлення американської соціології був ознаменований пануванням соціал-дарвіністських ідей. Певний вплив на засновників американської соціології Уорда, Самнера, Гіддінгса та Смолла справила спадщина Г. Спенсера. В ході осмислення історичного досвіду своєї нації вони зробили висновок про значну роль активності людини в спрямованості та темпах суспільного розвитку. Спенсер- фундатор еволюціонізму ( відстоює засаду вільного розвитку сусп.-ва від втручання урядів та реформаторів) та органіцизму(аналогія між біологіч організмом і суспільством: сусп.-во кількісно збільш в об’ємі, усклад його структура, але втрач окремі свої одиниці продовжує існувати як цілісність, постійно самовідтворюючись).
Чиказька: емпіричні дослідження у "чиказців", як правило, передбачали наступний теоретичний аналіз. Гіпотези, які формувались на основі подібного аналізу, пізніше знову ж перевірялись емпіричними дослідженнями. Така поетапність не лише сприяла органічному поєднанню теорії і практики, професійному росту учених, що брали участь у практичних і теоретичних дослідженнях, вона дозволяла встановлювати системність і достовірність наукових концепцій "чиказців".
19.“Закон трьох стадій” розумового розвитку за вченням О.Конта.
«Закон 3х фазисів»-стадій розумового розвтку, який разом з законом ропод праці обумовлює соц. прогрес:
І: Теологічна(богослівя)-світ пояснюється дією надприрод сил.
ІІ: Метафізична(абстрактна)-світ поясн за допомог пізнаня сутності речей, а не релігійними впливами.
ІІІ: Позитивна(наукова)-формується науков світогляд, основу якого складає позитивне знаня.
20.Вчення К.Маркса про матеріалістичне розуміння історії.
Автор вченя про матеріалістичне розуміння історії: сусп. буття (а саме сусп.. вироб-во є первинним і визнчає свою суспільну свідомість). Базис(сусп.-ек відносини), надбудова(релігія, філософ, культура, світогляд). Економіка – головний рушій сусп.-х процесів.
21.Теорія еволюціонізму Г.Спенсера.
Спенсер – фундатор еволюц-му, організацизму, структур функт підходу. Відстоює засаду вільного розвитку сусп.-ва від втручання урядів та реформаторів.
22.Охарактеризуйте основні етапи розвитку соціології (протосоціологічний, академічний, новітній).
1)Протосоціологічний-з часів стародавнього світу до 19ст.Джерела історії соціологічних знань сягають сивої давнини, коли з'являються перші уявлення про світ і людину в ньому, суспільство, виникають ідеї і формуються теорії про суспільне життя, соціальні процеси, розвиток людської культури ( представники:Платон, Арістотель, Локк, Ж.Ж.Руссо, Сен-Сімон)
2)Академічний-починається із середини XIX ст., Аналіз понять: соціальний організм, соціальна система, соціальна статика. (представники: О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс, Е. Дюркгейм.)
3)Новітній- з 20ст. Розвитку набуває прикладна соціологоія, електоральні дослідження, соціологія сприяє розвитку менеджменту і маркетингу, вивчається громадська думка( представники: Вебер, Сорокін, Гіденс, Хобермас)