
- •1. Складання карт розкрою плит-заготовок
- •2. Шліфування-полірування плит-заготовок
- •2.2. Розрахунок продуктивності верстата:
- •2.3. Витрати алмазів і води
- •3. Окантовування плит-заготовок
- •3.1. Вибір окантовувального обладнання
- •3.2. Розрахунок продуктивності верстата
- •3.3. Витрати алмазів і води
- •4. Визначення об’ємів відходів після операцій шліфування-полірування і окантовування
- •5. Визначення декоративності облицювального природного каменю
- •1. Складання карт розкрою плит-заготовок…………………………………3
3.3. Витрати алмазів і води
Витрати алмазів на операцію окантовування визначаються із залежності:
,
карат.
За таблицею 4 вибираємо норми питомих витрат алмазів на операцію окантовування що становлять 1,2 карат/м2.
карат.
Витрати води на операцію окантовування плит-заготовок становитимуть:
де
витрати
води на охолодження каменеобробного
інструменту (витрати води на охолодження
становитимуть 0,18 м3/год).
Кількість сухого шламу, що утворюється після операції окантовування плит-заготовок становить:
де
ширина
відповідно робочого інструменту і
зазору, м.
м3
4. Визначення об’ємів відходів після операцій шліфування-полірування і окантовування
Товщина шару (рис), що знімається з поверхні плити-заготовки при операціях шліфування і полірування виробів називається припуском. Розрізняють мінімальний Zimin, номінальний – Zi, і максимальний – Zimax припуски, які обчислюються по наступних формулах:
RZi-1 – висота мікро нерівностей профілю, який отримується після попередньої операції обробки поверхні, мкм;
hi-1 – глибина дефектного поверхневого шару, який отримується в результаті попередньої операції (іржа, мікротріщини, мікродефекти) , мкм;
Δεi-1 – сумарне відхилення від площинності в результаті попередньої операції, яке розраховується по наступній формулі:
l – максимальний розмір виробу (l = 0,7 м);
Δi-1 – відхилення поверхні плити від площинності на 1 м, мкм/м;
εi– похибка установки плити на виконуваній операції, мкм;
Ai – шар матеріалу, що знімається з поверхні плити при даній операції для розкриття його природного малюнк або декоративних одиниць при обробці штучних кам'яних матеріалів, мкм;
еi; еi-1 – нижні відхилення товщини плити на виконуваній операції й попередньої, мм;
TDi; TDi-1 – допуски на товщини плит на попередній і виконуваній операції або різницяміж максимально можливою і мінімально можливою товщиною плит, мм.
Рис. Схематичне зняття із заготовки припуску при шліфуванні виробів з каменю:
1 – шар з мікронерівностями, які виникли в результаті попередньої операції;
2 – дефектний поверхневий шар; 3 – шар розкритт ядекоративних часток; 4 – декоративн ічастки; 5 – сполучний матеріал аб онепорушений шар природного каменю.
Припуски операцій шліфування-полірування
Операція |
RZi-1 |
Δi-1 |
еi-1 |
еi |
TDi-1 |
TDi |
Zimin |
Zi |
Zimax |
Обдирка |
200 |
2000 |
500 |
500 |
1000 |
1000 |
2500 |
3500 |
4500 |
Середня шліфовка |
50 |
300 |
500 |
300 |
1000 |
500 |
395 |
1195 |
1895 |
Лощіння |
5 |
- |
300 |
200 |
500 |
200 |
5 |
505 |
705 |
Поліровка |
1 |
- |
200 |
100 |
200 |
200 |
1 |
301 |
401 |
|
|
|
|
|
|
Σ Z |
2901 |
5501 |
7501 |
hi-1,εi, Ai по всіх операціях = 0.
За даними таблиці всі розрахункові припуски по всіх операціях обробки плит підсумовуються і отримуються наступні значення:
ΣZimin =2901 мкм; ΣZi= 5501 мкм; ΣZimax = 7501 мкм.
Після шліфування при площі шліфованої поверхні Sш.п= 6,73 м2 і товщині матеріалу, що знімається ΣZi= 0,005501 м, об’єм відходів складе:
Vшл.ш = Sш.пΣZi= 6,73·0,005501 = 0,037 м3.