
- •Тема 2.1.
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи добування колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4. Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.2.
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Контрольні запитання
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Тим, хто хоче знати більше значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Тим, хто хоче знати більше роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •2.2. Класифікація емульсій
- •2.3.Утворення емульсій
- •2.4.Стійкість емульсій
- •2.5.Руйнування емульсій
- •2.6. Практичне значення емульсій
- •Піни, їх будова і стійкість
- •3.1.Будова пін та їх визначення
- •3.2. Одержання пін
- •3.3. Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •3.4. Застосування пін
- •3.5. Руйнування пін
- •Аерозолі та їх властивості
- •4.1.Класифікація аерозолів
- •Розміри частинок димів і туманів
- •4.2. Методи одержання аерозолів
- •4.3. Властивості аерозолів
- •4.4. Аерозолі в народному господарстві, природі та техніці
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •5.1. Визначення порошків та їх розміри
- •5.2. Методи одержання порошків
- •5.3. Особливості порошків
- •5.4. Властивості порошків
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •Драглі, їх утворення
- •Тим, хто хоче знати більше характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Контрольні запитання
- •Література
4. Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
Колоїдні системи природного походження і добуті в лабораторіях та промисловими методами звичайно потребують очищення. Від грубодисперсних завислих частинок золі очищають за допомогою звичайних паперових фільтрів.
З
олі
часто містять різні домішки
(електроліти), які дуже знижують стійкість
систем. Для очистки золей від домішок
низькомолекулярних речовин застосовують
діаліз
або електродіаліз
та ультрафільтрацію.
Рис. 2. Схема проточного діалізатора: 1 – золь; 2 - напів- проникна мембрана; 3 - вода.
Діаліз був історично першим методом очищення. Його запропонував Т.Грем (1861р.).
Діаліз – проце очищення колоїдних розчинів, заснований на властивості напівпроникних мембран пропускати домішки іонів і молекул малих розмірів та затримувати колоїдні частинки.
Для очищення колоїдних систем застосовують прилад – діалізатор (рис.2). Дисперсну систему поміщують у камеру із напівпроникної мембрани, яка омивається проточною дистильованою водою.
Згідно із законом дифузії, іони і молекули розчиненої речовини, що є домішками, проникають через напівпроникну мембрану у дистильовану воду, а частинки диспесної фази залишаються у дисперсній системі.
Діаліз – процес повільний, триває звичайно кілька діб. Підвищення температури дещо прискорює діаліз. Швидкість діалізу підвищується, якщо у зовнішньому просторі діалізатора вода буде проточною. Але при цьому різко зростає витрата води.
Швидкість діалізу можна значно збільшити, скориставшись дією електричного поля на іони розчинених домішок. Такий метод очищення називають електродіалізом.
Електродіаліз
–
це процес діалізу, який проводять в
постійному електричному полі.
Рис.3. Схема електродіалізатора:
1 –вода; 2 – електроди; 3 – напівпроникні мембрани; 4 – мішалка; 5 – колоїдний розчин.
Електродіалізатор – це посудина, розділена мембраною на три відсіки, із яких середній містить систему, що очищують, а в крайніх розміщені електроди і циркулюється рідина, однорідна з речовиною дисперсійного середовища системи, що очищується.
В умовах великої різниці потенціалів дисперсійне середовище швидко очищується від електроліту. Діаліз застосовується в багатьох виробництвах, наприклад, під час обробки продуктів харчування при вимочуванні соленого м’яса, риби. Електродіаліз застосовується для очищення харчового желатину, клею, барвників, целюлози та інших речовин. Особливо ефективний він у медицині. На принципі електродуалізу заснована дія апарату «штучна нирка», яка дозволяє очищувати кров хворої людини від шкідливих продуктів життєдіяльності. Апарат підключається до системи кровообігу хворого.Кров під тиском тече між двома мембранами, які ззовні омиваються фізіологічним розчином.робоча площа мембрани досить велика – 1-2м2, завдяки чому продукти обміну і розпаду тканин відділяються з крові досить швидко.
Цим методом видаляють солі з молочної сироватки, завдяки чому в ній підвищується вміст лактози і білків. Така сироватка застосовується в дієтичному харчуванні.
Застосовуючи напівпроникні мембрани, дисперсні системи можна концентрувати, «продавлюючи» дисперсійне середовище разом з розчиненими в ній речовинами через ультрафільтри (полімерні плівки з розміром пір 10-6- 10-5см). Цей метод називається ультрафільтрацією.
Ультрафільтрація – це фільтрування колоїдних розчинів крізь напівпроникну мембрану, яка пропускає дисперсійне середовище з низькомолекулярними домішками і затримує частинки дисперсної фази або макромолекули.
У
льтрафільтраційні
матеріали відрізняються тим, що кожна
із пір відкривається у бік низького
тиску і будь-яка невеличка частинка
проходить через мембрану, тоді як великі
залишаються на її поверхні.
Рис.4. Ультрафільтр: 1 – мембрана;
2 – пластинка з отворами; 3 – воронка.
Ультрафільтрація дозволяє видалити надлишок води із фруктових соків, сиропів та екстрактів; вихід фруктових соків при цьому збільшується до 95-99%. У молочній промисловості ультрафільтрація дає можливість добувати молочні концентрати і очищувати їх від домішок, прискорюючи процес виробництва сирів і покращуючи їх смакові якості. Ультрафільтрація широко використовується для виробництва кисломолочних продуктів, молочних каш, дитячого харчування та інших подубних продуктів. Застосування ультрафільтрації дозволяє добувати із сирого цукрового сиропу чистий, вільний від колоїдів фільтрат, що застосовується для беспосередньої кристалізації цукру. При виробництві пива за допомогою ультрафільтрації його очищують від бактерій та ВМС.
Р
ис.
5. Ультрафільтрація під вакуумом
Для прискорення ультрафільтрації або створюють розрідження під фільтром – ультрафільтрація під вакуумом (рис.5), або створюють тиск на фільтруючий розчин – ультрафільтрація під тиском.
Описані методи застосовуються не тільки в наукових лабораторіях і клініках, але й в промисловості, в тому числі і для очищення розчинів високомолекулярних сполук.
Для видалення дисперсної фази в золях широко використовують центрифуги. Методом центрифугування проводиться сепарація молока, відокремлення дрібнокристалічних осадів.
Таблиця 2.2.