- •Тема 2.1.
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи добування колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4. Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.2.
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Контрольні запитання
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Тим, хто хоче знати більше значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Тим, хто хоче знати більше роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •2.2. Класифікація емульсій
- •2.3.Утворення емульсій
- •2.4.Стійкість емульсій
- •2.5.Руйнування емульсій
- •2.6. Практичне значення емульсій
- •Піни, їх будова і стійкість
- •3.1.Будова пін та їх визначення
- •3.2. Одержання пін
- •3.3. Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •3.4. Застосування пін
- •3.5. Руйнування пін
- •Аерозолі та їх властивості
- •4.1.Класифікація аерозолів
- •Розміри частинок димів і туманів
- •4.2. Методи одержання аерозолів
- •4.3. Властивості аерозолів
- •4.4. Аерозолі в народному господарстві, природі та техніці
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •5.1. Визначення порошків та їх розміри
- •5.2. Методи одержання порошків
- •5.3. Особливості порошків
- •5.4. Властивості порошків
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •Драглі, їх утворення
- •Тим, хто хоче знати більше характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Контрольні запитання
- •Література
7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
Значну різницю у здатності адсорбуватись навіть близьких за своєю хімічною природою речовин можна використати для розділення та аналізу складних сумішей. Вперше суміш пігментів листків рослин розділив російський біохімік М.С.Цвєт (1903). Він пропустив розчин хлорофілу через колонку з адсорбентом (оксидом алюмінію). Окремі компоненти суміші адсорбувались на різних рівнях колонки, утворюючи кільця, забарвлені в різні кольори. Ці кільця можна розділити і проаналізувати. Цвєту належить і назва методу – хроматографія.
Хроматографія – це розділення компонентів суміші, засноване на вибірковій адсорбції твердим адсорбентом.
У
верхній зоні колонки міститься речовина,
яка має найбільшу
адсорбційну здатність. У наступних
зонах розташовані речовини відповідно
до
зменшення їх здатності
адсорбуватись.
Рис. 19. Схема адсорбційної колонки:
1 – розчинник;
2 – адсорбент з шарами адсорбованих речовин.
Інтенсивного розвитку хроматографія набула у тридцяті роки, коли чітко визначились її переваги перед іншими методами аналітичної хімії. Ці переваги суттєві:
Можна кількісно розділяти складні суміші речовин, не піддаючи їх хімічним змінам і термічній обробці.
Метод можна застосувати для розділення сумішей речовин, дуже близьких за хімічним складом, будовою і властивостями.
Можна проводити аналізи з малими кількостями речовин (до 10-5 – 10-6моля).
Метод відзначається високою точністю: ступінь розділення набагато вищий, ніж методами кристалізації чи перегонки.
Швидкість хроматографічного аналізу часто в десятки і сотні разів вища швидкості інших аналітичних методів.
Можливість використання хроматографії як технологічних приладів дозволяє значно підвищити технологічну культуру, поліпшити якість продукції, автоматизувати багато виробництв.
Завдяки незаперечним перевагам хроматографічних методів аналізу вони отримали широке застосування не тільки в наукових дослідженнях, а й у промисловості. Особливо цінні результати дає хроматографічний метод при аналізі і розділенні складних сумішей органічних речовин (протеїнів, вуглеводнів нафти), а також при розділенні дуже близьких за своїми властивостями іонів (наприклад, рідкоземельних елементів).
Хроматографія широко застосовується при розділенні та очистці лікарських речовин, вітамінів, амінокислот,вуглеводів, нафтових фракції, іонів, близьких за своїми властивостями (наприклад, рідкоземельних металів).
За допомогою цього методу були знайдені та розділені елементи №99 – Ейнштеній, №100 – Фермій та №101 – Менделєвій.
Хроматографічний аналіз використовується також при контролі на деяких виробництвах. Наприклад, методом хроматографії легко можна визначити штучне підфарбовування вин барвниками.
Співвідношення, в якому адсорбуються компоненти суміші, визначається їх концентраціями і здатністю кожного компонента адсорбуватися на даному адсорбенті. Чим вища концентрація компонента в розчині, тим він в більшій кількості буде адсорбуватися.
А якщо речовина і в чистому вигляді має погану адсорбційну активність відносно вибраного адсорбента, то вона буде погано адсорбуватися і з суміші.
