8.Особливості неофіційного візиту на високому та найвищому рівні

До неофіційних візитів належать візити в країну іноземних державних діячів з особистих питань, у гості до посла своєї країни, туристом. При неофіційних візитах протокольні заходи здебільшого не передбачаються.

В протокольній практиці з'явилася нова форма спілкування Президента України з лідерами іноземних держав, яка умовно називається зустріч "без краваток". Особливістю таких (по суті, робочих) візитів є неформальний характер їхнього проведення, коли у невимушеній атмосфері, вільній від багатьох протокольних формальностей (як правило, подібні зустрічі проходять у резиденції за містом), лідери двох держав можуть обговорити "віч-на-віч" або із залученням вузького кола помічників найгостріші та найважливіші питання двосторонніх відносин і широкий спектр міжнародних проблем. Неофіційний характер переговорів зовсім не означає поверхневого підходу до питань, які обговорюються.

Звичайно, що для виходу на неформальний рівень відносин необхідно, щоб вищі керівники добре знали один одного.

9.Етапи становлення дипломатичного протоколу та церемоніалу в Україні

Саме на початку 1918 року був започатковий процес створення організаційно-правової бази української дипломатичної служби міністерства закордонних справ. Було прийнято проект закону "Про закордонні установи УНР", який затверджував таку градацію закордонних установ України: посольства, дипломатичні місії, генеральні консульства, віце-консульства та консульські агенції, які очолювали відповідно посли, посланці або повноважні міністри, міністри-резиденти, повірені у справах.

Цим законом передбачався організаційно-штатний розподіл українських дипломатичних представництв:

—посольство І розряду (9 співробітників);

— посольство II розряду (7 співробітників)

—посольство III розряду (3 співробітники).

З метою забезпечення дотримання загальноприйнятих міжнародних норм, правил, традицій організації офіційних заходів, удосконалення й оптимізації порядку проведення в Україні заходів протокольного і цере­моніального характеру, 22 серпня 2002 р. Указом Президента України затверджено Положення "Про Державний Протокол і Церемоніал v аїни" Базуючись на загальновизнаних нормах дипломатичного протоколу цей нормативний документ визначив основні засади і правила лєюжавного Протоколу і Церемоніалу України, а також засади забезпе­чення їх дотримання. У Положенні визначено, що "Державний Протокол та Церемоніал України - це сукупність вимог щодо забезпечення єдино­го порядку проведення в Україні офіційних заходів за участю Президента України Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Міні­стра закордонних справ України, інших вищих посадових осіб України з урахуванням загальноприйнятих міжнародних норм, правил і традицій, а також національних традицій України".

Основним завданням Державного Протоколу та Церемоніалу Украї­ни є забезпечення засобами і нормами дипломатичного протоколу зов­нішньополітичних заходів України, застосування єдиної протокольної практики при зустрічі і проводах іноземних офіційних делегацій, здій­снення візитів українського керівництва до іноземних держав, прове­дення внутрішніх заходів за участю дипломатичного корпусу та пред­ставницької роботи з ним.

Дотримання Державного Протоколу та Церемоніалу України забезпе­чують структурні підрозділи з питань протоколу Секретаріату Президен­та України, Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України та інших органів вико­навчої влади нашої держави.

Згідно з Положенням "Про Державний Протокол і Церемоніал Украї­ни" координує заходи щодо забезпечення дотримання Державного Про­токолу Управління Державного протоколу та Церемоніалу Президента України (від 8 лютого 2005 р. Служба Державного протоколу та Цере­моніалу Секретаріату Президента України). На цей структурний під­розділ Секретаріату Президента покладається також завдання узго­дження та запровадження міжнародної протокольної практики щодо вдосконалення організації та проведення протокольних заходів.

Протокольна служба Секретаріату Президента України здійснює про­токольне забезпечення заходів за участю Президента України та його дружини міждержавного і внутрішньоукраїнського характеру. До його функцій належить підготовка і проведення закордонних візитів Президента України, а також сприяння в організації візитів в Україну лідерів інозем­них держав, проведення конференцій та інших офіційних заходів на най­вищому рівні. Служба Державного протоколу та Церемоніалу Секретарі­ату Президента України сприяє проведенню й інших протокольних захо­дів та церемоніалів за участю Президента: інавгурації Президента Укра­їни; зустрічі Президента України з главами дипломатичних представ­ництв іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Укра­їні; покладання вінків та квітів до могили Невідомого солдата в місті Киє­ві; покладання квітів до пам'ятника князеві Володимиру, пам'ятника Т. Шевченку в місті Києві, пам'ятника М.Ґрушевському; вручення держав­них нагород та президентських відзнак; військові паради; вручення вір­чих та відкличних грамот Президенту України тощо.

У системі української дипломатичної служби питаннями протокольної практики займається структурний підрозділ Міністерства закордонних справ України - Управління державного протоколу.

Основні завдання та функції Управління державного протоколу ви­значені в Положенні про Управління державного протоколу МЗС України від 23 березня 2001 р. Управління державного протоколу складається з двох відділів: відділу офіційних делегацій і відділу по роботі з диплома­тичним корпусом.

До функцій відділу офіційних делегацій належить:

• сприяння протокольному і церемоніальному забезпеченню візитів Президента, Прем'єр-міністра та Голови Верховної Ради, Міністра закордонних справ Украіни до зарубіжних краін; а також глав дер­жав, урядів, парламентів, зовнішньо-політичних відомств іноземних держав до України;

• організація відряджень за кордон передових груп для погодження програм візитів державних діячів та їх наступного протокольного забезпечення;

• підтримання контактів із зовнішньополітичними відомствами за­рубіжних країн, посольствами іноземних держав в Україні, міністерствами, відомствами та іншими органами державної влади з питань, пов'язаних з підготовкою та проведенням візитів іноземних делегацій в Україну та українських делегацій за кордон;

• координація участі міністерств, відомств та інших центральних ор­ганів виконавчої влади України в забезпеченні програм візитів;

• проведення заходів, пов'язаних із забезпеченням охороною, транс­портом, готелями, залами офіційних делегацій в аеропортах та на залізничних станціях, обміну сувенірами.

До функцій відділу по роботі з дипломатичним корпусом належить:

• сприяння іноземним дипломатичним установам у здійсненні дип­ломатичних контактів із МЗС України та центральними і місцевими органами виконавчої влади;

• нагляд за дотриманням акредитованими при МЗС України іноземними громадянами з одного боку та правоохоронними орга­нами України з іншого, положень Віденської конвенції про диплома­тичні зносини 1961 р. і Віденської конвенції про консульські зносини 1963 р., двосторонніх угод і законодавства України щодо імунітетів та режиму перебування вищезгаданої категорії осіб в Україні;

• здійснення комплексу заходів, пов'язаних із реєстрацією та акреди­тацією членів дипломатичного корпусу, зміною глав дипломатичнах місій і військових аташе;

організація протокольних заходів, пов'язаних із прибуттям ново-призначених послів в Україну; організація церемоній вручення вірчих та відкличних грамот Президенту України послами іноземних держав;

організація протокольних заходів, пов'язаних із врученням консуль­ських патентів почесним консулам України в іноземних державах, екзе­кватур генеральним і почесним консулам іноземних держав в Україні; • контроль за наданням дипломатичних привілеїв та імунітетів дип­ломатичним працівникам іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, нагляд за дотриманням поло­жень законодавства України щодо режиму перебування іноземних дипломатів в Україні.

До функцій Управління державного протоколу МЗС України також на­лежить сприяння в організації і проведенні офіційних і протокольних за­ходів за участю вищих посадових осіб України і глав дипломатичних місій; розробка інструктивно-нормативних документів та рекомендацій, що ви­значають порядок роботи Управління з дипломатичним корпусом, прийо­мом урядових делегацій; розробка та опис церемоній і протокольних за­ходів. Управління державного протоколу МЗС України періодично видає оновлений довідник про іноземні дипломатичні представництва, регуляр­но вносить зміни і доповнення до списків їх персоналу та оновлює інші дані. Для глав дипломатичних представництв іноземних держав, предста­вництв міжнародних організацій в Україні в установленому порядку офор­млюються перепустки на чергові сесії Верховної Ради України.

Управління Державного протоколу очолює керівник управління, який є членом колегії МЗС України.

Визнаючи і додержуючись основних загальновизнаних норм міжна­родної протокольної практики, український державний протокол не ро­бить різниці між представниками малих та великих держав, не припускає ніякої дискримінації за національною чи іншою ознакою. Він є вільним від зайвої помпезності, водночас йому притаманні політична доцільність, демократичність, діловитість, прагнення до новаторства, гнучкість, пова­га до традицій іншої сторони.

Відповідно до сучасних міжнародних норм шліфується, редагується і Державний Протокол України, особливо та його частина, що стосується візитів в Україну офіційних іноземних делегацій, а також візитів нашого керівництва за кордон. При цьому завданням, як Служби Державного протоколу та Церемоніалу Секретаріату Президента України, так і Управління Державного протоколу МЗС України, які працюють в тісній координації, є надання кожному візиту, кожній зовнішньополітичній акції динамічного, ділового характеру.

Виходячи з цього, вітчизняна служба Державного Протоколу намага­ється зробити так, щоб кожна зарубіжна поїздка української делегації, кожний візит до України іноземних гостей мали свою родзинку. З цією метою ведеться постійний пошук нових форм, вноситься різноманітність у програми візитів. Служба Державного Протоколу докладає максимум зусиль для того, щоб загальна атмосфера візиту сприяла підвищенню інтересу до України, поглибленню міждержавних зв'язків, зміцненню по­зитивного іміджу України на міжнародній арені.

Не менш активною сферою дії Державного Протоколу та Церемоніа­лу України є дотримання загальновизнаних норм і правил дипломатич­ного протоколу в стосунках з дипломатичним корпусом іноземних дер­жав, акредитованих в Україні. Це повсякденна кропітка робота, яка включає в себе сукупність елементів і методів класичного дипломатич­ного протоколу.

Протокольні ж служби незалежної України на сьогодні мають місце практично на всіх рівнях публічної влади. 

На сьогодні ситуація із підготовкою фахових спеціалістів в протокольні служби є більш оптимістичнішою аніж ще пару років тому. Доба умільців-самоучок в протоколі давно завершилась.

На сьогодні в світі діє розгалужена система представництв Міжнародної школи

протоколу в Брюселі, що була відкрита у 2008 році (Мадрид, Барселона, Валенсія, Сарагоса, Буенос-Айрос, Будапешті і тд. Крім того, школа подібного профілю є й в Україні.  Цей заклад був заснований відомим дипломатом та протоколістом в першу чергу Галиною Науменко. Це стратегічно унікальний заклад для української дипломатії. Жоден із українських вузів не дає такої підготовки асів протоколу. Більше того, пані Галина, у 2008 році представила не менш цінну книгу під назвою «Его величество протокол». Це своєрідний підсумок її багаторічного досвіду роботи на ниві дипломатичної та державної служби, а також посил та передача естафети іншим.