- •Сутність поняття „фінансова послуга” та її взаємозв’язок з фінансовими категоріями.
- •Елементи ринку фінансових послуг.
- •Фінансові послуги в системі ринкових відносин.
- •Види фінансових послуг та сфера їх надання. Характеристика послуг та, зокрема, фінансових послуг в україні (показати за допомогою ввп та зайнятості).
- •Специфіка надання фінансових послуг.
- •4.Фп з управління ризиком.
- •6. Фін.Послуги на ринку похідних фінансових інструментів.
- •Рфп як складова економіки україни, фактори впливу на нього, перспективи розвитку.
- •Сутність, учасники і моделі фінансових ринків.
- •Функції ринку фінансових послуг та його структура.
- •Конверсійні операції на валютному ринку. Клірингові розрахунки.
- •Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів.
- •Основні відмінності між первинним і вторинним ринками.
- •Інструменти ринку фінансових послуг.
- •Інституційна структура ринку фінансових послуг. Організаційно-оформлений та неорганізований ринок.
- •Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Рух короткострокових та довгострокових фінансових потоків.
- •Професійна діяльність на ринку цінних паперів. (Ільюк)
- •Особливості функціонування депозитного ринку.
- •Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.
- •Операції з інструментами грошового ринку.
- •Хеджування та спекуляція на ринку фінансових послуг.
- •Значення фінансового посередництва: деномінація заощаджень, інформаційне забезпечення, ефект росту масштабів угод. (ІльюК)
- •Біржовий та позабіржовий ринки та їх особливості в україні.
- •Інфраструктурні учасники фінансового ринку.
- •Споживачі та конкуренти. Визначення ролі інформації для спрямування фінансових потоків і формування попиту на фінансові послуги.
- •Контрактні фінансові інститути.
- •Фінансові посередники та їх функції.
- •Функціональні особливості позицій брокерів і дилерів.
- •Різновиди та інструментарій фінансового посередництва.
- •Стратегії розвитку фінансового посередництва.
- •Порівняння практики та умови функціонування фінансових посередників: конкуренція та співпраця в україні.
- •Організація андеррайтингу в україні.
- •Необхідність та особливості функціонування сро в україні.
- •Послуги інформаційних систем (мета їх створення та особливості діяльності); інформаційне забезпечення ринку фінансових послуг.
- •Інфраструктура ринку фінансових послуг.
- •Специфіка брокерського бізнесу та його учасники на україні.
- •Фондова біржа та її основні функції. Особливості діяльності фондових бірж в україні.
- •Фінансові послуги на ринку цінних паперів.
- •Процедура лістингу.
- •Ціноутворення на рцп україни та інших розвинутих країн.
- •Особливості надання депозитарних і реєстраторських послуг в україні.
- •Товар на міжнародному ринку цінних паперів.(Савчук)
- •Універсалізація та спеціалізація у банківській сфері.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку залучення капіталу.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку розміщення капіталу.
- •Порівняння переваг банківського і небанківського посередництва.
- •Присутня адміністративна розмежованість ліцензійної політики: право на провадження банківських послуг надає нбу, а страхування – дкррфп;
- •Лізингові послуги в україні.
- •Факторингові послуги в україні.
- •Трастове управління активами.
- •Біржова торгівля ф’ючерсними контрактами.
- •Інвестиційні послуги ісі.
- •Фінансовий сервіс страхових компаній.
- •Діяльність недержавних пенсійних фондів.
- •Обслуговування клієнтів у кредитних спілках.
- •Обслуговування клієнтів у ломбардах.
- •Послуги бюро кредитних історій та рейтингових агентств.
- •Міжнародний ринок цінних паперів: особливості функціонування та розвитку.
- •Механізми функціонування світового валютного ринку.
- •Суть фундаментального та технічного аналізу.
- •Нбу у сфері регулювання ринку фінансових послуг.
- •Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
- •Національний депозитарій україни.
- •Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в україні.
Конверсійні операції на валютному ринку. Клірингові розрахунки.
Конверсійні операції – це угоди агентів валют. ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату. Конверсійні операції поділяються на дві групи: 1. операції типу спот (поточні конверсійні операції); 2. форвардні операції.
Операції спот - найпоширеніші та становлять до 90% обсягу валютних угод. Поточним конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Спот-курс - ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни. Спот є угодою купівлі-продажу валюти за курсом, зафіксованим в угоді, відповідно до якої обмін валют між банками-контрагентами проводиться, як правило, протягом 2-х робочих днів, не враховуючи дня укладення угоди.
Визначення курсу валюти називається її котируванням. При прямому котируванні курс іноз. валюти висловлюється в нац. валюті, тобто валюта, що продається, співвідноситься з валютою, що купується. При використанні непрямого котирування вартість одиниці нац. валюти виражається в іноз. валюті. При непрямому котирув., на відміну від прямого, курс покупки іноз. валюти буде більшим курсу її продажу.
Відкрита валютна позиція. Відкрита валютна позиція - це неспівпадання вимог (активів) і зобов'язань в іноземній валюті для учасника валют. ринку. Позиція буває довгою і короткою. Довга позиція означає перевищення вимог в іноз. валюті над зобов'язаннями і позначається знаком "+".Коротка позиція - перевищення зобов'язань в іноземній валюті над вимогами, позначається знаком "-".
На основі котирування здійснюють валютний арбітраж, що є операцією з купівлі-продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютник курсів.
Для різних видів конверсійних операцій може існувати різний валютний курс. Прийнято виділяти декілька видів валютних курсів. Валютний курс за безготівковими міжбанківськими угодами формується в результаті міжбанківських угод з продажу/купівлі безготівкової валюти на валютних ринках. Обмінний курс валютних бірж - курс, що встановлюється на біржі, є основним курсом внутрішнього валют. ринку, а часто - й офіційним курсом. Валют. курс готівкових угод формується на основі попиту і пропозиції на ринку торгівлі готівкової валюти і може значно відрізнятись від без гот. курсу міжбанківських угод.
Дуже часто постає необхідність визначити співвідношення між курсами двох валют щодо третьої. Крос-курс - це курс обміну між двома валютами, за винятком долара США. До числа найбільш активних ринків конверсійних операцій за крос-курсами належать: євро до японської ієни EUR /JPY, фунт стерлінгів до євро GВР/EUR тощо. До крос-курсів належить також курс євро до гривні.
Іншою групою конверсійних операцій є форвардні операції - угоди, при яких платежі проводяться у встановлений термін (від 1 тижня до 5 років) за курсом, зафіксованим на час укладення угоди за контрактом, тобто це угоди, в яких сторони домовляються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді. Форвард-курс визначає очікувану вартість валюти через певний період часу і є ціною, за якою дана валюта продасться або купується за умови її постачання на певну дату в майбутньому. Теоретично форвард курс валюти може дорівнювати її курсу спот, однак на практиці він завжди виявляється або вище, або нижче курcу спот.
Форвардні операції діляться на два види: угоди аутрайт і угоди своп. Аутрайт - продавець зобов'язується продати, а покупець - купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом. Угоди своп - комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами валютування.
Міжнародні платіжні угоди визначають системи взаємних платежів, компенсацію своїх банків щодо ведення розрахунків на інших умовах, що випливають з національного валютного законодавства кожної країни. Зокрема, цими угодами передбачається одна з двох систем платежів - за допомогою вільно конвертованої валюти у повному обсязі або через валютний кліринг.
Валютний кліринг у міжнародних розрахунках має обов'язковий характер. Суть його полягає у взаємному заліку зустрічних вимог і зобов'язань, що випливають з рівності товарних поставок і надання послуг. Міждержавними угодами визначаються:
банки, уповноважені вести клірингові рахунки;
обсяг клірингу (всі платежі за товарооборотом чи їх частина);
валюта клірингу;
технічний кредит - граничне сальдо заборгованості за кліринговим рахунком;
порядок погашення сальдо за клірингом - без конверсії, з обмеженою або повною конверсією сальдо в іншу валюту.