- •Сутність поняття „фінансова послуга” та її взаємозв’язок з фінансовими категоріями.
- •Елементи ринку фінансових послуг.
- •Фінансові послуги в системі ринкових відносин.
- •Види фінансових послуг та сфера їх надання. Характеристика послуг та, зокрема, фінансових послуг в україні (показати за допомогою ввп та зайнятості).
- •Специфіка надання фінансових послуг.
- •4.Фп з управління ризиком.
- •6. Фін.Послуги на ринку похідних фінансових інструментів.
- •Рфп як складова економіки україни, фактори впливу на нього, перспективи розвитку.
- •Сутність, учасники і моделі фінансових ринків.
- •Функції ринку фінансових послуг та його структура.
- •Конверсійні операції на валютному ринку. Клірингові розрахунки.
- •Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів.
- •Основні відмінності між первинним і вторинним ринками.
- •Інструменти ринку фінансових послуг.
- •Інституційна структура ринку фінансових послуг. Організаційно-оформлений та неорганізований ринок.
- •Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Рух короткострокових та довгострокових фінансових потоків.
- •Професійна діяльність на ринку цінних паперів. (Ільюк)
- •Особливості функціонування депозитного ринку.
- •Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.
- •Операції з інструментами грошового ринку.
- •Хеджування та спекуляція на ринку фінансових послуг.
- •Значення фінансового посередництва: деномінація заощаджень, інформаційне забезпечення, ефект росту масштабів угод. (ІльюК)
- •Біржовий та позабіржовий ринки та їх особливості в україні.
- •Інфраструктурні учасники фінансового ринку.
- •Споживачі та конкуренти. Визначення ролі інформації для спрямування фінансових потоків і формування попиту на фінансові послуги.
- •Контрактні фінансові інститути.
- •Фінансові посередники та їх функції.
- •Функціональні особливості позицій брокерів і дилерів.
- •Різновиди та інструментарій фінансового посередництва.
- •Стратегії розвитку фінансового посередництва.
- •Порівняння практики та умови функціонування фінансових посередників: конкуренція та співпраця в україні.
- •Організація андеррайтингу в україні.
- •Необхідність та особливості функціонування сро в україні.
- •Послуги інформаційних систем (мета їх створення та особливості діяльності); інформаційне забезпечення ринку фінансових послуг.
- •Інфраструктура ринку фінансових послуг.
- •Специфіка брокерського бізнесу та його учасники на україні.
- •Фондова біржа та її основні функції. Особливості діяльності фондових бірж в україні.
- •Фінансові послуги на ринку цінних паперів.
- •Процедура лістингу.
- •Ціноутворення на рцп україни та інших розвинутих країн.
- •Особливості надання депозитарних і реєстраторських послуг в україні.
- •Товар на міжнародному ринку цінних паперів.(Савчук)
- •Універсалізація та спеціалізація у банківській сфері.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку залучення капіталу.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку розміщення капіталу.
- •Порівняння переваг банківського і небанківського посередництва.
- •Присутня адміністративна розмежованість ліцензійної політики: право на провадження банківських послуг надає нбу, а страхування – дкррфп;
- •Лізингові послуги в україні.
- •Факторингові послуги в україні.
- •Трастове управління активами.
- •Біржова торгівля ф’ючерсними контрактами.
- •Інвестиційні послуги ісі.
- •Фінансовий сервіс страхових компаній.
- •Діяльність недержавних пенсійних фондів.
- •Обслуговування клієнтів у кредитних спілках.
- •Обслуговування клієнтів у ломбардах.
- •Послуги бюро кредитних історій та рейтингових агентств.
- •Міжнародний ринок цінних паперів: особливості функціонування та розвитку.
- •Механізми функціонування світового валютного ринку.
- •Суть фундаментального та технічного аналізу.
- •Нбу у сфері регулювання ринку фінансових послуг.
- •Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
- •Національний депозитарій україни.
- •Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в україні.
6. Фін.Послуги на ринку похідних фінансових інструментів.
Cфера надання фінансових послуг - сукупність усіх фірм, що надають фінансові послуги. Це об’єднання таких традиційних і сегментованих інституцій фін. ринку, як банки, страхові компанії, лізингові, факторингові компанії, недержавні ПФ, фондові біржі тощо.
До сфери надання фінансових послуг належать
1) фінансові акціонерні товариства;
2) торгівля борговими зобов’язаннями;
3) управління довго- і короткостроковими внесками;
4) управління ризиками;
5) управління іпотекою;
6) управління готівковими рахунками;
7) управління індивідуальними формами страхування;
8) проблема злиття і поглинання корпорацій;
9) управління коротко- і довгостроковими інвестиціями через високодохідні взаємні фонди;
10) ринок РЕПО.
Специфіка фінансових послуг та механізм їх надання визначаються специфікою та ступенем розвитку фінансового ринку, а також регулюванням діяльності фінансових інститутів з боку держави. Яскравим прикладом впливу державного регулювання на діяльність фінансових інститутів є регулювання діяльності банків на ринку цінних паперів у різних країнах світу.
Рфп як складова економіки україни, фактори впливу на нього, перспективи розвитку.
РФП– це особливий механізм взаємодії власників заощаджень, реальних інвесторів і фінансових посередників, що ґрунтується на добровільній договірній основі та принципах економічної доцільності і забезпечує на основі попиту й пропозиції мобілізацію заощаджень і трансформацію їх в інвестиції. РФП – це сукупність взаємопов’язаних ринків грошей, позикового капіталу, фондового і страхового ринків. Функціонування РФП підпорядковане дії певного екон. механізму, основу якого становить взаємозв’язок його елементів( попит, пропозиція, ціна, конкуренція)
РФП Укр. притаманні непрозорість і обмежений доступ до інформації, технологій, переліку посередницьких послуг, цін, інститутів. Функціон. РФП відбув. в умовах обмеженого попиту та пріоритетності банківських послуг, що зумовлює надмірне коливання цін, відсутність реальної бази для оцінки фін. інстр і веде до банкрутства окремих банків. РФП не достатньо враховує потреби реал сектора екон., населення не бере участі в інвестуванні, законод забезпеч. не відповідає міжнар стандартам.
Фактори впливу: позитивні, негативні. Фактори позит впливу: к-сть ос працезд віку, к-сть заможних родин, розмір депозиту в банку на 1 жителя працезд. віку, середньоміс дохід 1 жителя, середньо міс з/п, середньоміс обсяг продукції, реаліз на 1 ринку, середня вартість 1 кв м житла в обласному центрі. Негативні фактори впливу: частка витрат на спож в середньоміс доході мешканця, заборг із виплат з/п і темпи зрост, рівень безроб, к-сть ос, старших прац віку, к-сть малозабезп сімей. Фактор диверсифікації зайнятості населення- нейтральний
На рівень розвитку позитивно впливають: к-сть ЮО, середньоміс розмір обігових коштів на 1 підпр, частка підпр промисловості, транспорту, зв’язку, будівництва, торгівлі в заг к-сті ЮО частка підпр, що отримують іноз інвестиції, частка середньоміс обсягу експорт. продукції в реаліз. продукції, середня рентабельність економіки, середньо міс. обсяг виробленої продукції на 1 мешканця працездатного віку. Ці фактори є зовнішніми.
Внутрішні фактори, які стосуються інфраструктури РФП і форм. на регіон рівні: стратегія розвитку, рівень капіталізації, рівень кваліфікації персоналу, рівень техн. забезпечення, ризики, які стосуються окремої фінансової установи. Практично в усіх регіонах України потужнішим є розвиток кредитного ринку, що відображається в розгалуженій мережі банківських установ, у той час як значно меншим є розвиток небанківських фінансових структур. Значна к-сть банків більшою мірою зосереджена у Київській, Дніпропетровській і Донецькій обл, тобто в тих регіонах, де є відповідний господарський потенціал, значний розвиток промислового виробництва, куди спрямовуються основні потоки інвестицій, значно вищі доходи населення, ніж в інших регіонах України. Крім того, окремі регіональні фінансові інституції можуть виходити не тільки на державний, а й на світовий рівень.
Проблема українського ринку фінансових послуг полягає у відсутності в нього фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту з боку реального сектору економіки. Відповідно вирішення цієї проблеми передбачає створення умов, які б дозволили додатково залучити внутрішні фінансові ресурси, а також створити привабливі умови для іноземних інвесторів
Основні недоліки функціонування ринку фінансових послуг: - недостатня ліквідність фондового ринку; переважання держ ЦП; недостатня прозорість діяльності емітентів та професійних учасників ринку; нерозвиненість правової бази, неадекватність її сучасним вимогам діяльності на ринку фінансових послуг; низький технологічний рівень функціонування ринкової інфраструктури; низький рівень корпоративної культури; недостатня обізнаність більшої частини населення з питань фінансового ринку
Головними завданнями для підвищення ефективності функціонування РФП є забезпечення зростання ліквідності ринку фінансових інструментів і привабливість довгострокових інвестицій, збільшення переліку операцій і фінансових послуг, які створять умови для продуктивного функціонування ринку фінансових послуг як механізму залучення інвестиційних ресурсів у розвиток економіки держави. Для оптимізації розвитку національного ринку фінансових послуг слід використовувати світовий досвід.
Основними шляхами оптимізації роботи РФП є: удосконалення законодавства, що регулює РФП. За допомогою участі учасників ринку в розробці законів, це дозволить врахувати всі потреби РФП; - формування конкурентоспроможних ринків фінансових послуг в Україні; - підвищення рівня прозорості, капіталізації та ліквідності ринків фінансових послуг; - удосконалення інфраструктури ринків фінансових послуг; формування сприятливого податкового клімату для учасників ринків із метою збільшення обсягів інвестицій; створення інформаційної бази для потенційних учасників ринку;- сприяти тісній співпраці учасників ринку; розвиток інститутів колективного інвестування
Що ж до вирішення проблеми мобілізації заощаджень населення і спрямування їх на задоволення інвестиційних потреб економіки існує декілька шляхів. Залучати кошти населення можна через банківські установи та створення пенсійних фондів.