61. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкована Президентові України і підзвітна КМУ. Комісія щорічно доповідає Президентові України про стан фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів а фондового ринку утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії.

Голова Комісії, її члени призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України.

Голова та члени комісії мають право без спеціальних дозволів представляти Комісію у суді чи арбітражному суді.

Термін повноважень Голови Комісії та членів Комісії – сім років. Одна й та ж особа не може бути членом Комісії більше двох термінів підряд. Звільнення Голови Комісії та членів Комісії протягом терміну повноважень може мати місце лише за власним бажанням, а також у разі вчинення злочину та у зв'язку з неможливістю виконання обов'язків за станом здоров'я.

До структури Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку входять центральний апарат Комісії, 26 територіальних управлінь, які здійснюють державну політику в сфері регулювання ринку цінних паперів у регіонах України.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

1) формування і забезпечення реалізації єдиної державної політики з розвитку фондового ринку і сприяння адаптації національного ринку до міжнародних стандартів;

2) координація діяльності державних органів з регулювання ринку цінних паперів;

3) державне регулювання і контроль за випуском і обертанням цінних паперів;

4) захист прав інвесторів;

5) сприяння у розвитку фондового ринку;

6) узагальнення практики використання законодавства України з цінних паперів;

7) здійснення державного регулювання і контролю у системі спільного інвестування.

Функціями Комісії є:

• встановлення вимог до емісії і обігу цінних паперів (ЦП) і їх похідних, до випуску цінних паперів, у тому числі іноземних інвесторів;

• спільно з НБУ — встановлення додаткових вимог цінних паперів банків;

• встановлення стандартів випуску цінних паперів;

• видача дозволу на обіг ЦП українських емітентів за кордоном;

• здійснення реєстрації випуску ЦП;

• встановлення вимог до відкритого продажу ЦП;

• видача дозволу на здійснення будь-якої діяльності на РЦП;

• реєстрація фондових бірж і позабіржових торговців;

• координація роботи з підготовки фахівців;

• сертифікація фахівців;

• організація проведення наукових досліджень;

• встановлення порядку здійснення розрахунків національного депозитарію, який діє відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему».

62. Національний депозитарій україни.

Національний депозитарій України (НДУ) — депозитарій створений відповідно до Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку.

Договір про заснування Національного депозитарію України підписано ДКЦПФР та НБУ 18 грудня 1998 року. Державна реєстрація відбулася 17 травня 1999 року.

Статутний капітал НДУ становить 30 млн. гривен. 86% акцій належить державі: ними управляє Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, 14% акцій належать більш, ніж 20 учасникам ринку України.

19 вересня 2006 Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку видала Національному депозитарію України ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів строком на десять років. (Ліцензія серії АВ №189650)

21 квітня 2008 року Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку видала Національному депозитарію України ліцензію на здійснення розрахунково-клірингової діяльності строком на десять років. (Ліцензія серії АВ № 397921)

Відповідно до Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” НДУ є центральним інститутом Національної депозитарної системи, на який покладено забезпечення її формування й розвитку, функціонування єдиної системи депозитарного обліку й обслуговування обігу цінних паперів, інтеграцію Національної депозитарної системи в міжнародну систему депозитарних установ , що забезпечують функціонування світових ринків капіталів.

Згідно із цим Законом Національний депозитарій здійснює такі види діяльності:

• зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

• кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;

• ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

• Крім того, до виключної компетенції НДУ віднесено:

• стандартизація депозитарного обліку та документообігу щодо операцій з цінними паперами;

• нумерація (кодифікація) цінних паперів, випущених в Україні, відповідно до міжнародних норм;

• встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших держав, укладання двосторонніх та багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників Національної депозитарної системи, контроль за їх кореспондентськими відносинами з депозитарними установами інших держав.

НДУ виконує також і інші функції, передбачені нормативно-правовими актами України:

• моніторинг виготовлення та отримання емітентами типових бланків сертифікатів іменних цінних паперів;

• призначення індивідуальних ідентифікаційних кодів власникам цінних паперів – нерезидентам;

• призначення кодів міждепозитарного обліку;

• прийом реєстрів власників іменних цінних паперів випусків, що переведені у бездокументарну форму;

• прийом первинних документів, на підставі яких здійснювалися зміни в системах реєстрів власників іменних цінних паперів тих випусків, що були переведені в бездокументарну форму;

• прийом документів системи реєстрів власників іменних цінних паперів;

• прийом зведеного облікового реєстру при переведені випуску акцій з бездокументарної форми у документарну форму випуску іменних акцій;

• у разі припинення здійснення зберігачем цінних паперів професійної діяльності на ринку цінних паперів, депозитарій здійснює зберігання документів та копій архівів баз даних зберігача, інформації щодо його депонентів, а також забезпечує зберігання цінних паперів депонентів зберігача на рахунку в цінних паперах.