
- •Сутність поняття „фінансова послуга” та її взаємозв’язок з фінансовими категоріями.
- •Елементи ринку фінансових послуг.
- •Фінансові послуги в системі ринкових відносин.
- •Види фінансових послуг та сфера їх надання. Характеристика послуг та, зокрема, фінансових послуг в україні (показати за допомогою ввп та зайнятості).
- •Специфіка надання фінансових послуг.
- •4.Фп з управління ризиком.
- •6. Фін.Послуги на ринку похідних фінансових інструментів.
- •Рфп як складова економіки україни, фактори впливу на нього, перспективи розвитку.
- •Сутність, учасники і моделі фінансових ринків.
- •Функції ринку фінансових послуг та його структура.
- •Конверсійні операції на валютному ринку. Клірингові розрахунки.
- •Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів.
- •Основні відмінності між первинним і вторинним ринками.
- •Інструменти ринку фінансових послуг.
- •Інституційна структура ринку фінансових послуг. Організаційно-оформлений та неорганізований ринок.
- •Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Рух короткострокових та довгострокових фінансових потоків.
- •Професійна діяльність на ринку цінних паперів. (Ільюк)
- •Особливості функціонування депозитного ринку.
- •Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.
- •Операції з інструментами грошового ринку.
- •Хеджування та спекуляція на ринку фінансових послуг.
- •Значення фінансового посередництва: деномінація заощаджень, інформаційне забезпечення, ефект росту масштабів угод. (ІльюК)
- •Біржовий та позабіржовий ринки та їх особливості в україні.
- •Інфраструктурні учасники фінансового ринку.
- •Споживачі та конкуренти. Визначення ролі інформації для спрямування фінансових потоків і формування попиту на фінансові послуги.
- •Контрактні фінансові інститути.
- •Фінансові посередники та їх функції.
- •Функціональні особливості позицій брокерів і дилерів.
- •Різновиди та інструментарій фінансового посередництва.
- •Стратегії розвитку фінансового посередництва.
- •Порівняння практики та умови функціонування фінансових посередників: конкуренція та співпраця в україні.
- •Організація андеррайтингу в україні.
- •Необхідність та особливості функціонування сро в україні.
- •Послуги інформаційних систем (мета їх створення та особливості діяльності); інформаційне забезпечення ринку фінансових послуг.
- •Інфраструктура ринку фінансових послуг.
- •Специфіка брокерського бізнесу та його учасники на україні.
- •Фондова біржа та її основні функції. Особливості діяльності фондових бірж в україні.
- •Фінансові послуги на ринку цінних паперів.
- •Процедура лістингу.
- •Ціноутворення на рцп україни та інших розвинутих країн.
- •Особливості надання депозитарних і реєстраторських послуг в україні.
- •Товар на міжнародному ринку цінних паперів.(Савчук)
- •Універсалізація та спеціалізація у банківській сфері.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку залучення капіталу.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку розміщення капіталу.
- •Порівняння переваг банківського і небанківського посередництва.
- •Присутня адміністративна розмежованість ліцензійної політики: право на провадження банківських послуг надає нбу, а страхування – дкррфп;
- •Лізингові послуги в україні.
- •Факторингові послуги в україні.
- •Трастове управління активами.
- •Біржова торгівля ф’ючерсними контрактами.
- •Інвестиційні послуги ісі.
- •Фінансовий сервіс страхових компаній.
- •Діяльність недержавних пенсійних фондів.
- •Обслуговування клієнтів у кредитних спілках.
- •Обслуговування клієнтів у ломбардах.
- •Послуги бюро кредитних історій та рейтингових агентств.
- •Міжнародний ринок цінних паперів: особливості функціонування та розвитку.
- •Механізми функціонування світового валютного ринку.
- •Суть фундаментального та технічного аналізу.
- •Нбу у сфері регулювання ринку фінансових послуг.
- •Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
- •Національний депозитарій україни.
- •Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в україні.
Механізми функціонування світового валютного ринку.
Валютний ринок є невід´ємною частиною фінансового ринку країни. У широкому розумінні валютний ринок - це сфера економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій щодо руху капіталу іноземних інвесторів. З інституційної та організаційно-економічної точки зору, валютний ринок - це сукупність банків, із яких виділяється центральний банк, валютних бірж, брокерських фірм, страхових компаній, пенсійних фондів, спеціалізованих небанківських фінансових інститутів (інвестиційних компаній, фінансових компаній, кредитних спілок тощо), корпорацій, насамперед, ТНК, а також мережа сучасних засобів зв´язку між ними для здійснення валютно-фінансових операцій. Таким чином, за своїм призначенням і організаційною формою валютний ринок являє собою сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати-купувати іноземні валюти за національну за курсом, що складається на основі попиту та пропозиції.
Механізм діяльності валютних ринків Валютний ринок працює таким чином. На моніторі комп'ютера постійно відображається інформація про поточні валютні курси. Вони залежать від валютних курсів на основних валютних біржах, встановлених у попередній день, від кон'юнктури, можливостей банків та інших економічних та політичних чинників. Для ухвалення рішення про укладання угоди з купівлі-продажу іноземної валюти банки обмінюються необхідною інформацією. Передача інформації здійснюється через мережу супутникового зв'язку, яка охоплює усі країни світу. Монітори встановлені в усіх банках та брокерських фірмах, які здійснюють торгівлю валютою. Банки вводять у пам'ять мережі власні валютні курси та умови й обсяги купівлі-продажу валют. Усі учасники мережі, набравши певний код, можуть отримати один від іншого інформацію, яка їх цікавить. Як правило, валютні і фінансові ринки країни працюють 8—9 годин. Але функціонування валютних ринків не припиняється ні на хвилину. Свою роботу в календарній добі вони починають на Далекому Сході, у Новій Зеландії (Веллінгтон), проходячи послідовно годинні пояси — у Сіднеї, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Москві, Франкфурті-на-Майні, Лондоні і закінчуючи день у Нью-Йорку і Лос-Анджелесі. Ринки, розташовані в Сіднеї і Токіо, вже закриваються, коли починає роботу європейський валютний ринок. Відлік годинних поясів традиційно ведеться від нульового меридіана, що проходить через Гринвіч (передмістя Лондона), а час зветься світовим чи GMT (Greenwich Meridian Time).
У сучасному світі для клієнтів, що бажають купити чи продати валюту на валютному ринку, існує дві можливості: вони можуть звернутися до послуг банків та брокерів чи скористатися електронною брокерською системою, де сконцентрована інформація щодо заявок на купівлю-продаж валюти.
За спеціалізацією валютні ринки можна підрозділити на: ринки процентних ставок на іноземні валюти; ринки конверсійних операцій; ринки окремих розрахункових одиниць. За об´єктами торгівлі валютні ринки можуть мати такі сегменти:1) форексний ринок, де торгують безготівковою валютою (форексом). За безготівкового обороту необхідні платежі здійснюються з одного рахунку на інший засобом бухгалтерських записів. Як правило, на внески в іноземній валюті нараховуються проценти; 2) готівковий, банкнотний ринок, де валюта фізично рухається від продавця до покупця. При цьому підвищуються витрати на транспортування, охорону, страхування, зберігання валюти (у спеціальних сховищах).
На сьогоднішній день обороти валютного ринку форекс досягають трьох трильйонів доларів в день. У зв’язку з цим торгівля на ринку форекс стала популярною, так як кількість зароблених грошей практично не обмежується. Форекс не має якогось певного (фізичного) місця торгівлі, торгівля відбувається між контрагентами знаходяться в різних куточках земної кулі. Угоди на FOREX проводяться цілодобово, без перерв на обід і сон. Починається торгівля в понеділок і закінчується в П’ятницю. Широке поширення валютний ринок форекс, отримав разом з розвитком інформаційних технологій. Тому що, зараз для того щоб стати учасником валютного ринку, потрібно мати комп’ютер і доступ в Інтернет. На ринку форекс, порядку 70-80% угод мають спекулятивну спрямованість. Тобто основною метою трейдерів є заробіток на різниці валютних курсів. Багато фінансових установ основну частину прибутку одержують саме на спекулятивних операціях.
Валютний ринок має три сегменти — біржовий, позабіржовий та готівковий, які тісно взаємопов´язані. Біржовий ринок діє згідно з формалізованими й твердо встановленими правилами: усі основні параметри угод фіксуються офіційною статистикою, тому інформація є достатньо повною й достовірною. На позабіржовому ринку, де поведінка учасників визначається їхньою взаємною домовленістю, умови угод є комерційною таємницею, і тому про діяльність цього сегмента валютного ринку можна судити лише за експертними оцінками. Ринок продажу готівки обслуговує готівковий оборот і суб´єктами цього ринку є фізичні та юридичні особи, які безпосередньо купують валюту в обмінних пунктах.