- •Сутність поняття „фінансова послуга” та її взаємозв’язок з фінансовими категоріями.
- •Елементи ринку фінансових послуг.
- •Фінансові послуги в системі ринкових відносин.
- •Види фінансових послуг та сфера їх надання. Характеристика послуг та, зокрема, фінансових послуг в україні (показати за допомогою ввп та зайнятості).
- •Специфіка надання фінансових послуг.
- •4.Фп з управління ризиком.
- •6. Фін.Послуги на ринку похідних фінансових інструментів.
- •Рфп як складова економіки україни, фактори впливу на нього, перспективи розвитку.
- •Сутність, учасники і моделі фінансових ринків.
- •Функції ринку фінансових послуг та його структура.
- •Конверсійні операції на валютному ринку. Клірингові розрахунки.
- •Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів.
- •Основні відмінності між первинним і вторинним ринками.
- •Інструменти ринку фінансових послуг.
- •Інституційна структура ринку фінансових послуг. Організаційно-оформлений та неорганізований ринок.
- •Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Рух короткострокових та довгострокових фінансових потоків.
- •Професійна діяльність на ринку цінних паперів. (Ільюк)
- •Особливості функціонування депозитного ринку.
- •Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.
- •Операції з інструментами грошового ринку.
- •Хеджування та спекуляція на ринку фінансових послуг.
- •Значення фінансового посередництва: деномінація заощаджень, інформаційне забезпечення, ефект росту масштабів угод. (ІльюК)
- •Біржовий та позабіржовий ринки та їх особливості в україні.
- •Інфраструктурні учасники фінансового ринку.
- •Споживачі та конкуренти. Визначення ролі інформації для спрямування фінансових потоків і формування попиту на фінансові послуги.
- •Контрактні фінансові інститути.
- •Фінансові посередники та їх функції.
- •Функціональні особливості позицій брокерів і дилерів.
- •Різновиди та інструментарій фінансового посередництва.
- •Стратегії розвитку фінансового посередництва.
- •Порівняння практики та умови функціонування фінансових посередників: конкуренція та співпраця в україні.
- •Організація андеррайтингу в україні.
- •Необхідність та особливості функціонування сро в україні.
- •Послуги інформаційних систем (мета їх створення та особливості діяльності); інформаційне забезпечення ринку фінансових послуг.
- •Інфраструктура ринку фінансових послуг.
- •Специфіка брокерського бізнесу та його учасники на україні.
- •Фондова біржа та її основні функції. Особливості діяльності фондових бірж в україні.
- •Фінансові послуги на ринку цінних паперів.
- •Процедура лістингу.
- •Ціноутворення на рцп україни та інших розвинутих країн.
- •Особливості надання депозитарних і реєстраторських послуг в україні.
- •Товар на міжнародному ринку цінних паперів.(Савчук)
- •Універсалізація та спеціалізація у банківській сфері.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку залучення капіталу.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку розміщення капіталу.
- •Порівняння переваг банківського і небанківського посередництва.
- •Присутня адміністративна розмежованість ліцензійної політики: право на провадження банківських послуг надає нбу, а страхування – дкррфп;
- •Лізингові послуги в україні.
- •Факторингові послуги в україні.
- •Трастове управління активами.
- •Біржова торгівля ф’ючерсними контрактами.
- •Інвестиційні послуги ісі.
- •Фінансовий сервіс страхових компаній.
- •Діяльність недержавних пенсійних фондів.
- •Обслуговування клієнтів у кредитних спілках.
- •Обслуговування клієнтів у ломбардах.
- •Послуги бюро кредитних історій та рейтингових агентств.
- •Міжнародний ринок цінних паперів: особливості функціонування та розвитку.
- •Механізми функціонування світового валютного ринку.
- •Суть фундаментального та технічного аналізу.
- •Нбу у сфері регулювання ринку фінансових послуг.
- •Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
- •Національний депозитарій україни.
- •Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в україні.
Міжнародний ринок цінних паперів: особливості функціонування та розвитку.
Єдиного визначення МРЦП нема. Найчастіше його розгл. як 1) торгівля ЦП між нерезидентами, а також 2) торгівля ЦП, деномінованими в іноземних валютах.
Емісія ЦП на міжнар. грошовому або борг. ринку охоплює 3 різновиди емісій (визнач. Банку міжнародних розрахунків (Базель),:
• емісії ЦП нерезидентами в нац. або іноз. валюті на внутр. фін. ринку країни;
• емісії ЦП резидентами в іноземній валюті;
• емісії ЦП резидентами в нац. валюті, призначені для продажу іноземним інвесторам.
Орієнтованість на іноземних інвесторів визнач. критеріями:
участь іноз. банків у синдикаті, який розміщує емісію;
наміри емітента залучити цією емісією іноземних інвесторів;
проведення емісії поза межами національного фінансового ринку тощо.
Сегменти МРЦП:
1) іноземні ринки — фін. ринки держав, на яких укладаються угоди щодо фінансових активів нерезидентів — іноземних цінних паперів. Вони належать до традиційних міжнародних фінансових ринків. Регул. зак-вом де здійснюються операції.
2) євроринок, де здійснюється обіг ЦП, грошовим компонентом яких є євро валюта (вони не регул. зак-вом країн-учасників). Офіційне визначення статусу європаперів наведене в законодавстві ЄС: європапери — це обігові цінні папери, які: а) проходять андеррайтинг і розміщуються за посередництвом синдикату, щонайменше два учасники якого зареєстровані в різних країнах; б) пропонуються у значних обсягах в одній або більше країнах, зі винятком країни реєстрації емітента; в) можуть бути початково придбані (у тому числі й шляхом підписки) лише за посередництва кредитної організації або іншої фінансової інституції.
За типом фін. прав:
1) ринок боргових ЦП;
2) ринок прав власності.
МР прав (титулів) власності поділ. на ринок акцій (близько 80% усіх нових міжнар. розміщ.) та ринок депозитарних розписок (20 %). Міжнародний ринок акцій залежно від рівня економічного розв.країн поділяється на зрілі ринки (США, Японії, країн ЄС, Канади, Австралії ) та ринки, що розвиваються: а) давно створ - Грец, Ісп., Арг. Б) ринки, які розвиваються внаслідок особливих специфічних си-туацій (Сингапур, Гонгконг); в) новітні ринки, які виникли на базі швидкого економічногозростання (Пд. Корея, Тайвань, Філіппіни, Індонезія).
Сукупний пок-к капіталізації (вартість всіх комп-й на фонд.ринку) зрілих ринків – 93% заг. ринку акцій.
Міжнародний ринок акцій посідає одне з центральних місць серед інших фінансових ринків. Якщо в 2004 р. він становив 33,1 трлндол., то в 2010 р. — близько 56,9 трлн дол. Регіональна структура ринку акцій характеризується таки-ми даними: на США припадає 45%, Європу — 28, Японію — 10, Китай — 4, інші країни — 13%.
Основні тенденції сучасного розвитку світових фондових ринків:
зростання валютного чинника в операціях світових фондовихринків (нестабільн. вал. курсів справл. Істотний вплив на рух фінансових потоків між ринками розвинутих країн);
сек'ютеризація фінансових операцій з акцентом на розвиток корпоративних фінансових інструментів (передусім акцій та їх похідних);
посилення взаємозалежності національних фондових ринків. (практично синхроне підвищ. або падіння курсів цінних паперів на національних ринках капіталів різних країн);
зростання амплітуди коливань курсів цінних паперів;
посилення впливу ринку капіталів на економіку;
зміна інфраструктури фондового ринку.
застосування комп'ютерних телекомунікаційних технологій загострює конкурентну боротьбу всіх інфраструктурних елементів фондового ринку ійого учасників, змушує їх удосконалюватися технічно, органі-заційно і технологічно;
уніфікація нормативної бази регулювання операцій;
розвиток інфраструктури транскордонних операцій з фінансовими інструментами;
капітал акціонерних компаній належить до широкої групи індивідуальних та інституціональних власників;
існують ефективні механізми захисту прав інвесторів та система розкриття інформації;
визначена відособленість менеджменту компанії від акціонерівза рахунок того, що акціонерна власність розпорошена між великою кількістю власників, яким важко координувати свої дії.