- •Сутність поняття „фінансова послуга” та її взаємозв’язок з фінансовими категоріями.
- •Елементи ринку фінансових послуг.
- •Фінансові послуги в системі ринкових відносин.
- •Види фінансових послуг та сфера їх надання. Характеристика послуг та, зокрема, фінансових послуг в україні (показати за допомогою ввп та зайнятості).
- •Специфіка надання фінансових послуг.
- •4.Фп з управління ризиком.
- •6. Фін.Послуги на ринку похідних фінансових інструментів.
- •Рфп як складова економіки україни, фактори впливу на нього, перспективи розвитку.
- •Сутність, учасники і моделі фінансових ринків.
- •Функції ринку фінансових послуг та його структура.
- •Конверсійні операції на валютному ринку. Клірингові розрахунки.
- •Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів.
- •Основні відмінності між первинним і вторинним ринками.
- •Інструменти ринку фінансових послуг.
- •Інституційна структура ринку фінансових послуг. Організаційно-оформлений та неорганізований ринок.
- •Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Рух короткострокових та довгострокових фінансових потоків.
- •Професійна діяльність на ринку цінних паперів. (Ільюк)
- •Особливості функціонування депозитного ринку.
- •Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.
- •Операції з інструментами грошового ринку.
- •Хеджування та спекуляція на ринку фінансових послуг.
- •Значення фінансового посередництва: деномінація заощаджень, інформаційне забезпечення, ефект росту масштабів угод. (ІльюК)
- •Біржовий та позабіржовий ринки та їх особливості в україні.
- •Інфраструктурні учасники фінансового ринку.
- •Споживачі та конкуренти. Визначення ролі інформації для спрямування фінансових потоків і формування попиту на фінансові послуги.
- •Контрактні фінансові інститути.
- •Фінансові посередники та їх функції.
- •Функціональні особливості позицій брокерів і дилерів.
- •Різновиди та інструментарій фінансового посередництва.
- •Стратегії розвитку фінансового посередництва.
- •Порівняння практики та умови функціонування фінансових посередників: конкуренція та співпраця в україні.
- •Організація андеррайтингу в україні.
- •Необхідність та особливості функціонування сро в україні.
- •Послуги інформаційних систем (мета їх створення та особливості діяльності); інформаційне забезпечення ринку фінансових послуг.
- •Інфраструктура ринку фінансових послуг.
- •Специфіка брокерського бізнесу та його учасники на україні.
- •Фондова біржа та її основні функції. Особливості діяльності фондових бірж в україні.
- •Фінансові послуги на ринку цінних паперів.
- •Процедура лістингу.
- •Ціноутворення на рцп україни та інших розвинутих країн.
- •Особливості надання депозитарних і реєстраторських послуг в україні.
- •Товар на міжнародному ринку цінних паперів.(Савчук)
- •Універсалізація та спеціалізація у банківській сфері.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку залучення капіталу.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку розміщення капіталу.
- •Порівняння переваг банківського і небанківського посередництва.
- •Присутня адміністративна розмежованість ліцензійної політики: право на провадження банківських послуг надає нбу, а страхування – дкррфп;
- •Лізингові послуги в україні.
- •Факторингові послуги в україні.
- •Трастове управління активами.
- •Біржова торгівля ф’ючерсними контрактами.
- •Інвестиційні послуги ісі.
- •Фінансовий сервіс страхових компаній.
- •Діяльність недержавних пенсійних фондів.
- •Обслуговування клієнтів у кредитних спілках.
- •Обслуговування клієнтів у ломбардах.
- •Послуги бюро кредитних історій та рейтингових агентств.
- •Міжнародний ринок цінних паперів: особливості функціонування та розвитку.
- •Механізми функціонування світового валютного ринку.
- •Суть фундаментального та технічного аналізу.
- •Нбу у сфері регулювання ринку фінансових послуг.
- •Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
- •Національний депозитарій україни.
- •Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в україні.
Обслуговування клієнтів у ломбардах.
Ломбард — це фінансова установа, яка на власний ризик надає фінансові кредити фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна на визначений строк та під відсоток, а також надає супутні ломбардні послуги.
Історія ломбардів своїм корінням сягає у глибину сторіч. Появу ломбардів пов’язують з діяльністю лихварів з Ломбардії (Франція), які заснували перший «ломбард» ще у ХV ст.
Ломбардні операції можуть здійснювати різні юридичні особи, визначені законодавством як фінансові установи: банки, кредитні спілки тощо. Але переважну більшість ломбардних операцій здійснюють саме ломбарди. Однією з визначних особливостей таких операцій є предмет застави — майно і майнові права, отримані в якості забезпечення наданого кредиту.
Ломбард є фінансовою установою і згідно із законодавством має бути включеним до Державного реєстру фінансових установ. Для цього необхідно, щоб було створено у відповідній організаційно-правовій формі: як державне підприємство або повне товариство. В установчому договорі ломбарду визначають виключний перелік фінансових послуг, які він буде надавати (діяльність ломбардів з надання фінансових кредитів не може суміщатися з наданням інших фінансових послуг).
Для ломбарду фінансова послуга — це надання фінансових кредитів під заставу майна та майнових прав. Серед супутніх ломбардних послуг виділяють: приймання майна на відповідальне зберігання; оцінка майна і майнових прав; продаж на комісійних умовах невикупленого заставного майна; скупка виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Для одержання позики під заставу фізична особа звертається до ломбарду і пропонує у заставу щось із власного майна. Перелік майна, що може прийматися у заставу, встановлює керівник ломбарду. Це можуть бути транспортні засоби, аудіо- та відеотехніка, побутова техніка, ювелірні вироби, вироби зі шкіри і хут-ра, антикваріат, цінні папери, майнові права тощо. Сторони домовляються про умови видачі позики: термін, розміри відсотків та пені за прострочення повернення основної суми і відсотків, умови зберігання застави, порядок проведення розрахунків і т. ін. Оціночну вартість майна ( без ПДВ) обов’язково зазначають у договорі застави або іншому документі, що підтверджує надання позики. Сума позики, що видається на руки позичальнику, завжди менша оціночної вартості заставного майна на 30—35%
Органами, які регулюють діяльність ломбардів, є:
1. МінФін України
2. Державна пробірна служба МінФіну України
3. Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України,
Впродовж 2010 -2011 років кількість ломбардів в Україні зросла з 315 у 2010 до 426 приріст становив 35 %. Тенденція до зростання кількості ломбардів пов’язана, перш за все, із забезпеченням ними першочергових потреб громадян у грошових коштах.
Експерти пояснюють тенденцію збільшення кількості ломбардів зростанням потреб громадян у невідкладному отриманні в кредит невеликих сум коштів. Про це, за даними Держфінпослуг, свідчить минулорічний приріст обсягу виданих кредитів: ідеться про зростання на 50% загальної суми позик. Дані про обсяги наданих ломбардами кредитів засвідчують, що попит на подібні послуги практично не залежить від сезонного фактору. Загалом можна констатувати, що впродовж останніх двох років обсяги ломбардного кредитування щоквартально збільшувалися приблизно на 100 млн грн.