45. Фінансові послуги банківських установ на ринку розміщення капіталу.

Банки у своїй діяльності виконують низку посередницьких функцій, сере яких можна виділити наступні: кредитна функція; функція інвестиційного планування; функція платежів та розрахунків; ощадна функція; функція управління грошовими потоками; функція андеррайтера; брокерська функція; функція страхування; трастова функція.

Виконання банками цих та інших функцій проявляється у наданні ними відповідних фінансових послуг своїм клієнтам – як кредиторам-інвесторам (постачальникам фінансових ресурсів), так і споживачам-реципієнтам.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Процес формування ринкової економіки України об'єктивно зумовлює необхідність підвищення ролі банківського кредиту, що є одним із найважливіших чинників, які забезпечують безперервність розширеного відтворення. Така роль визначається, насамперед, широкою сферою застосування кредитних операцій банків. У банківській практиці існують найрізноманітніші види кредитів, що надаються юридичним та фізичним особам. їх можна класифікувати за певними ознаками:

1. 3а цільовим спрямуванням кредит поділяють на: виробничий - використовується на фінансування виробничої діяльності та реалізації сукупного суспільного продукту і є важливим джерелом формування обігових коштів і основних фондів суб'єктів господарювання; споживчий - спрямовується на фінансування споживчих цілей населення (поліпшення житлових умов, облаштування підсобного домашнього господарства, придбання товарів, а також на різні невідкладні потреби).

2. За призначенням і характером використання розрізняють кредити: у поточну діяльність - надаються позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів за розриву між часом надходження коштів та здійснення витрат (кредити на купівлю сировини та інших виробничих запасів, сезонні затрати тощо); в інвестиційну діяльність - надаються позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах під час здійснення ними дій щодо реалізації інвестицій або інвестиційного проекту (капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення діючих основних фондів, нове будівництво та освоєння землі, купівля будівель, споруд, обладнання тощо).

3. За групами позичальників розрізняють кредити: юридичним особам - суб'єктам господарювання (підприємствам, організаціям, фірмам); банківським установам, небанківським фінансово-кредитним установам (кредитним спілкам, ломбардам); фізичним особам (фізичним особам-приватним підприємцям, населенню); державним органам влади.

4. За строками використання кредити поділяються на: короткострокові (до одного року; середньострокові (до трьох років);довгострокові (понад три роки).

Що стосується сучасного стану розміщення ресурсів банками України, то в першу чергу слід проаналізувати частку кредитів, наданих комерційними банками у ВВП України. Так, у 2010 році питома вага кредитів наданих в економіку у ВВП становила 67,69 % та 60,90 % у 2011 році. Зниження частки кредитів у ВВП спричинено зменшенням вартості активів банківської системи України, за рахунок зниження кількості банків, що отримали ліцензії НБУ. Зважаючи на те, що банки України переважно універсальні, тобто асортимент кредитних послуг є обмеженим, а депозити залучаються на короткостроковий період, обсяг кредитування з кожним роком падає. Так, найбільший обсяг кредитів було надано комерційними банками України нефінансовим корпораціям. Якщо розглядати обсяги наданих кредитів за термінами погашення, то у структурі наданих позик переважають довгострокові кредити, питома вага яких у 2008 році складала 68,48 %, у 2009 році – 63,33 %, у 2010 році 60,46 %, а у 2011 році – 56,44 %. Найбільше кредитів у національній валюті було надано на термін до 1 року, оскільки даний термін є найбільш надійним з огляду на строки залучення депозитів. Досить значну суму коштів було видано впродовж аналізованого періоду на термін від 1 до 5 років. Значно менші суми коштів в національній валюті видавались на термін понад 5 років. Варто відзначити суттєве переважання обсягів споживчих кредитів, які надавались для домогосподарств впродовж аналізованого періоду. Суттєвими є також обсяги кредитів, що надаються домогосподарствам на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості. У 2011 році сума таких позик становила 70447 млн. грн. Кредити на придбання транспортних засобів, починаючи з 2009 року є також досить значними. Іпотечні кредити є одними з найбільш розповсюджених і необхідних для домогосподарств, що і пояснює їх суттєві обсяги, незважаючи на зменшення впродовж 2009-2011 років суми таких позик.