
- •Сутність поняття „фінансова послуга” та її взаємозв’язок з фінансовими категоріями.
- •Елементи ринку фінансових послуг.
- •Фінансові послуги в системі ринкових відносин.
- •Види фінансових послуг та сфера їх надання. Характеристика послуг та, зокрема, фінансових послуг в україні (показати за допомогою ввп та зайнятості).
- •Специфіка надання фінансових послуг.
- •4.Фп з управління ризиком.
- •6. Фін.Послуги на ринку похідних фінансових інструментів.
- •Рфп як складова економіки україни, фактори впливу на нього, перспективи розвитку.
- •Сутність, учасники і моделі фінансових ринків.
- •Функції ринку фінансових послуг та його структура.
- •Конверсійні операції на валютному ринку. Клірингові розрахунки.
- •Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів.
- •Основні відмінності між первинним і вторинним ринками.
- •Інструменти ринку фінансових послуг.
- •Інституційна структура ринку фінансових послуг. Організаційно-оформлений та неорганізований ринок.
- •Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Рух короткострокових та довгострокових фінансових потоків.
- •Професійна діяльність на ринку цінних паперів. (Ільюк)
- •Особливості функціонування депозитного ринку.
- •Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.
- •Операції з інструментами грошового ринку.
- •Хеджування та спекуляція на ринку фінансових послуг.
- •Значення фінансового посередництва: деномінація заощаджень, інформаційне забезпечення, ефект росту масштабів угод. (ІльюК)
- •Біржовий та позабіржовий ринки та їх особливості в україні.
- •Інфраструктурні учасники фінансового ринку.
- •Споживачі та конкуренти. Визначення ролі інформації для спрямування фінансових потоків і формування попиту на фінансові послуги.
- •Контрактні фінансові інститути.
- •Фінансові посередники та їх функції.
- •Функціональні особливості позицій брокерів і дилерів.
- •Різновиди та інструментарій фінансового посередництва.
- •Стратегії розвитку фінансового посередництва.
- •Порівняння практики та умови функціонування фінансових посередників: конкуренція та співпраця в україні.
- •Організація андеррайтингу в україні.
- •Необхідність та особливості функціонування сро в україні.
- •Послуги інформаційних систем (мета їх створення та особливості діяльності); інформаційне забезпечення ринку фінансових послуг.
- •Інфраструктура ринку фінансових послуг.
- •Специфіка брокерського бізнесу та його учасники на україні.
- •Фондова біржа та її основні функції. Особливості діяльності фондових бірж в україні.
- •Фінансові послуги на ринку цінних паперів.
- •Процедура лістингу.
- •Ціноутворення на рцп україни та інших розвинутих країн.
- •Особливості надання депозитарних і реєстраторських послуг в україні.
- •Товар на міжнародному ринку цінних паперів.(Савчук)
- •Універсалізація та спеціалізація у банківській сфері.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку залучення капіталу.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку розміщення капіталу.
- •Порівняння переваг банківського і небанківського посередництва.
- •Присутня адміністративна розмежованість ліцензійної політики: право на провадження банківських послуг надає нбу, а страхування – дкррфп;
- •Лізингові послуги в україні.
- •Факторингові послуги в україні.
- •Трастове управління активами.
- •Біржова торгівля ф’ючерсними контрактами.
- •Інвестиційні послуги ісі.
- •Фінансовий сервіс страхових компаній.
- •Діяльність недержавних пенсійних фондів.
- •Обслуговування клієнтів у кредитних спілках.
- •Обслуговування клієнтів у ломбардах.
- •Послуги бюро кредитних історій та рейтингових агентств.
- •Міжнародний ринок цінних паперів: особливості функціонування та розвитку.
- •Механізми функціонування світового валютного ринку.
- •Суть фундаментального та технічного аналізу.
- •Нбу у сфері регулювання ринку фінансових послуг.
- •Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
- •Національний депозитарій україни.
- •Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в україні.
Ціноутворення на рцп україни та інших розвинутих країн.
Ціноутворення на ринку цінних паперів здійснюється за певними правилами, з використанням конкретних методів, на основі загальноприйнятих принципів і з урахуванням окремих чинників. Основними методами, за допомогою яких здійснюється ціноутворення на ринку цінних паперів, є: експертний, аналітичний, статистичний, нормативно-параметричний (бальний), балансовий методи і методи економіко-математичного моделювання.
Експертний метод заснований на використанні досвіду фахівців-експертів, інтуїції. Особи, які залучаютьсяяк експерти, є висококваліфікованими фахівцями, що мають великий професійний і практичний досвід. Вони дають аргументовані висновки про рівень реальної вартості того чи іншого цінного паперу або ціни певної фондової операції.
Аналітичний метод є детальним аналізом кон'юнктури ринку, пізнання внутрішніх зв'язків і залежностей явищ з метою визначення прогресивних тенденцій розвитку і можливостей вдосконалення. При аналізі для визначення ціни використовуються такі робочі методи, як порівняння, діагностичний факторний аналіз, моніторинг, системний аналіз. Системний підхід включає аналіз складових елементів вартості цінного паперу і різносторонніх чинників, що одночасно впливають на рівень кожного елементу.
Статистичний метод ґрунтується на статистичному аналізі з використанням середніх величин, індексів, дисперсії (абсолютного відхилення від середніх величин), варіації (відносного відхилення від середніх величин), застосуванні кореляційного і регресивного аналізу. Найактивніше в цьому методі використовуються фондові індекси, які дозволяють визначати тенденції змін кон'юнктури ринку на певні види цінних паперів. Складність статистичного аналізу полягає в необхідності правильно визначити вид статистичної залежності і у виборі прийомів аналізу.
Індексний метод полягає у визначенні загальної тенденції зміни кон'юнктури ринку певних видів цінних паперів. Складність полягає у виборі фондового індексу для неконвертованих цінних паперів.
Нормативно-параметричний (бальний) метод. При аналізі цінного паперу або фондової операції визначаються всі інвестиційні характеристики, властиві цьому виду цінного паперу або операції. Кожній інвестиційній характеристиці цінного паперу або параметру фондової операції встановлюють певний діапазон нормативних значень. Нормативна одиниця оцінюється певною кількістю балів. Всі одержані бали підсумовуються, і загальна сума балів множиться на прийняту заздалегідь вартісну оцінку одного балу. В результаті виходить певний вартісний рівень ціни.
Балансовий метод припускає використання балансової вартості цінного паперу, який визначається шляхом діленнязагальної вартості майна, зафіксованої в офіційній звітності підприємства, на загальнукількість акцій. Вартість майна періодично змінюється під час переоцінки основних фондів, що й ускладнює використання цього методу. По балансу визначають номінальну вартість акцій (статутний капітал) і облігацій (короткострокові і довгострокові позики), ринкову вартість (емісійний дохід) і вартість викупу (чисті активи). Недоліком цього методу є неможливість врахувати різні чинники ціноутворення.
Економіко-математичні методи і моделі є специфічними прийомами аналізу у вигляді імітаційних моделей або динамічного моделювання на основі графічних або логічних моделей з використанням комп'ютерних технологій. Вони ґрунтуються на побудові деяких схем (моделей), що фіксують певні залежності і враховують конкретні чинники, що роблять як позитивний, так і негативний вплив. На ринку цінних паперів можуть використовуватися концептуальні, математичні, трендові, компонентного аналізу, структурні, статистичні, факторні, графічні, логічні та імітаційні моделі. Ці моделі представляють схемне віддзеркалення впливу різних чинників на рівень ціни.
Особливе місце серед методів ціноутворення займає рейтинг. Багато інституційних і приватних інвесторів, банки, брокери, страхові компанії враховують рейтинг цінних паперів у процесі ухвалення інвестиційного рішення, при формуванні своїх портфелів цінних паперів. Рейтингові дослідження проводять як професійні учасники ринку цінних паперів, так і окремі аналітики. Ранжирування, присвоєння рейтингу певного місця не завжди об'єктивно.
Вибір методу визначення ціни цінного паперу залежить: від виду цінного паперу, статусу, галузевої і територіальної приналежності емітента, інвестиційних характеристик: характеру обіговості (котирувана і не котирувана); ліквідності (високоліквідна, средньо-ліквідна, малоліквідна, неліквідна); форми випуску (емісійна і неемісійна); прибутковості, надійності і безпеки цінних паперів; кількості цінних паперів, часу, форми і умов оплати і реєстрації операцій, а також мети оцінки.