29. Різновиди та інструментарій фінансового посередництва.

Доцільно, передусім, розділяти фінансове посередництво за ознакою характеристики юридичної особи на дві групи на банківське та небанківське, як наслідок відмінностей в інституційних позиціях на ринку.

До банківських фінансових посередників відносять:

• універсальні банки

• спеціалізовані банки (інвестиційні, іпотечні, ощадні, клірингові)

До небанківських фінансових посередників відносять:

• інститути спільного інвестування – інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, пайові, корпоративні, венчурні інвестиційні фонди

• довірчі товариства

• страхові компанії

• пенсійні фонди

• кредитні спілки

• ломбарди

За участю у депозитній діяльності фінансові посередники поділяють на:

• депозитні (комерційні, ощадні банки, кредитні та ощадні асоціації, кредитні спілки)

• недепозтні (інвестиційні компанії, пенсійні фонди, страхові компанії)

Депозитні інститути залучають кошти у вигляді депозитів і надають позички. Вони здійснення кредитування суб’єктів господарської діяльності за рахунок залучення коштів .

Ощадні банки та ощадні і кредитні асоціації залучають кошти інвесторів у вигляді депозитів і надають позики під заставу нерухомості.

Кредитні спілки є наймолодшими і найменшими за обсягом активів учасниками серед депозитних інститутів. Вони вкладають кошти інвесторів у портфель цінних паперів і виступають на ринку інституційними інвесторами. Здійснюють кредитування учасників кредитної спілки. Не відіграють великої ролі на фін.ринку.

Інвестиційні компанії – ІСІ, які залучають кошти інвесторів і вкладають їх у диверсифікований портфель цінних паперів. Активи ІСІ формують за рахунок придбання пайових та боргових цінних паперів інших емітентів, а фінансові ресурси – за рахунок розміщення на ринку власних акцій та інвестиційних сертифікатів.

Пенсійні фонди, здійснюючи періодичні виплати пенсіонерам протягом тривалого періоду, формують близько 90% своїх активів через акції та ц.п з фіксованим доходом, але найб. частка в активах пенс. фондів належить корпоративним ц.п– акціям і облігаціям.

Страхові компанії формують кошти шляхом продажу страхових полісів та сертифікатів. Власники цих полісів, сплачують страховій компанії премії в обмін на зобов’язання здійснити сплату обумовлених в ньому сум при настанні певних подій. Страхові внески використовуються для придбання облігацій, акцій, заставних та інших ц.п.

Банки здійснюють пасивні операції (залучення коштів на депозитні рахунки через випуск облігацій, векселів) та активні операції (розміщення коштів шляхом здійснення кредитних операцій, вкладення у ц.п., формування касових залишків та резервів). Також банки надають лізингові, факторингові послуги та ін..трастові операції, здійснюють дисконтні рперації з векселями та чеками, купівля продаж на вторинному ринку ц. п.

Лізингові компанії – надання лізингу – підпр-ка д-ть, яка спрямована на інвестування власних та залучених коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власнітю лізингодавця за умови сплати лізингоодержувачем період. лізингових платежів. Кредитування в натур.і грош.формі.

Ломбарди – здійснюють видачу позичок населенню під заставу предметів домашнього вжитку і особистого користування. Фін. кредит ломбарду – це надання ним коштів у позику під заставу на визначений строк та під процент.

Клірингові компанії – здійснюють надання послуг щодо отримання, звіряння та перевірку бух та облікових документів, необх. для вик-ня угод з ц.п., визначення взаємних вимог та зобов’язань, що передбач. взаємозалік, забезпечення та гарантув. розрахунків за угодами щодо ц.п. Зд-ть Обчисл. грош.сум, які підлягають переказу і к-ті ц. п., які мають бути поставлені за результатом угоди.