27. Фінансові посередники та їх функції.

Диверсифікація можливостей акумуляції та розміщення капіталу одночасно з поглибленням спеціалізації в д-сті економічних суб'єктів об'єктивно посилюють роль професіонального посередництва на фінансовому ринку.

Корнєєв В.В. подає таке визначення фінансових посередників: спеціалізовані оператори фінансового ринку – кредитно-інвестиційні установи, що пропонують і реалізують фінансові послуги як особливий товар на умовах провадження виняткових і поєднаних видів діяльності.

За допомогою фінансових посередників інвестори можуть вкладати грошові кошти у фінансові активи або вилучати їх з цього процесу інвестування. Фінансові посередники за певну плату допомагають учасникам ринку залучати кошти, які їм необхідні. Залучаючи кошти та інвестуючи, фінансові посередники за великих обсягів операцій, зменшують витрати та ризики на кредитному ринку та ринку акцій і облігацій. Фінансові посередники можуть забезпечувати фінансовим активам ліквідність і стабілізувати діяльність ринку під час викупу і продажу фінансових активів, протидіючи значним коливанням цін.

На сьогодні можемо визначити такі основні функції, які виконують фінансові посередники:

1) акумулювання та ефективне розміщення інвестицій.

2) стимулювання підприємницької діяльності та платіжного попиту.

3) вилучення та перерозподіл коштів між сферами та галузями традиційного застосування.

4) безпосередня участь в створенні та управлінні підприємствами, управління рухом фінансів всередині крупних корпорацій;

5) диверсифікації ризику різних видів активів.

6) сприяння розвитку фінансового ринку та його інфраструктури;

7) забезпечення рівноваги на фінансовому ринку шляхом узгодження попиту, пропозиції і ціни на фінансові ресурси.

Видами фін посередників в Україні є (інституційна класифікація):

1) банківські установи (176 од. в 2011 році): універсальні банки; спеціалізовані банки (інвестиційні, іпотечні, ощадні, клірингові);

2) небанківські установи (1979од.): інститути спільного інвестування (ІСІ); страхові компанії(22%) та пенсійні фонди(5%); компанії з управління активами ІСІ та адмінстратири пенсійних фондів; кредитні спілки(30%); ломбарди(23%); інші.

Активи БУ становлять 93 % у 2011 році від усіх активів ФП України.

А за сферами професійної діяльності ФП:

1. Депозитарні установи (універсальні банки, спеціалізовані банки, кредитні товариства)

2. Ощад.установи контрактного типу (Страхові Компанії, недерж. Пенсійні фонди, ощадні асоціації).

3. Інвест.посередники (ІСІ, інвест. Банки,інші інвестиційні організіції).

Таким чином, фінансові посередники – це фінансові установи, які здійснюють спеціалізоване та універсальне обслуговування учасників ринку з приводу акумуляції вільних грошових коштів з метою отримання прибутку та задоволення потреб учасників фінансових відносин.

28. Функціональні особливості позицій брокерів і дилерів.

Серед фінансових посередників особливу групу становлять професійні учасники фінансового ринку, до яких належать брокери та дилери.

Брокерська діяльність — діяльність щодо укладання угод з цінними паперами на основі договорів комісії або доручення.. Для здійснення брокерської діяльності брокер зобов'язаний відкрити окремий брокерський рахунок у банку з метою здійснення операцій з грошима, що належать клієнту брокера. Брокер – посередник, який заключає контракти на продаж або купівлю базисних активів від імені і по замовленню клієнтів і отримують за свою роботу комісійну винагороду в обумовленому розмірі. Брокери можуть функціонувати в якості повірених або комісіонерів. Функції брокерів:

• посередництво при укладанні угод шляхом прийняття доручень (наказів) клієнтів і підбору відповідних контрагентів;

• представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових та позабіржових контрактів і укладання угод від свого імені за їхній рахунок;

• консультування торгуючих із питань, пов’язаних з укладенням угод;

• документальне оформлення угод і представлення їх до реєстрації;

• інші функції, які покладаються у відповідності до Правил біржової торгівлі (для біржових посередників).

Брокерські контори суттєво відрізняються між собою як за спектром послуг, які вони надають своїм клієнтам, так і за розміром комісійних. Є брокерські контори з пониженою комісією, які надають обмежену кількість послуг за зниженою піною. Інвестори, яким не потрібні консультації чи інші додаткові послуги, звернувшись до таких брокерських фірм, можуть заощадити кошти. Часто брокерські фірми є досить великими, і в них інвесторів обслуговують різні спеціалісти фірми.

Дилерська діяльність — укладання професійним учасником фондового ринку (дилером) договорів з купівлі -продажу цінних паперів від свого імені і за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін купівлі або продажу визначених цінних паперів із зобов'язанням придбати або продати ці цінні папери за оголошеними цінами. Основний дохід дилерів — позитивна різниця між цінами продажу та купівлі цінних паперів. Різниця в цінах купівлі-продажу є платою дилерам за терміновість і врівноваження тимчасового дисбалансу між попитом і пропозицією на певні види цінних паперів, що перебувають в обігу. Дилери – посередники, які здійснюють діяльність за свій рахунок і від свого імені (біржові дилери мають місце на біржі), проводять котирування; прибутки одержують за рахунок різниці в ціні купівлі та продажу базових активів, а також за рахунок зміни курсів цінних паперів та т.і. Функції дилерів:

• виявлення можливостей (умов) для проведення спекулятивних біржових операцій;

• здійснення купівлі та продажу цінних паперів, ф’ючерсних та опціонних контрактів від свого імені та за власний рахунок з метою отримання прибутку від різниці в цінах;

• документальне оформлення угод, згідно з встановленими правилами;

• інші функції, які покладаються у відповідності до Правил біржової торгівлі (для біржових пос.).

Роль дилерів на фондовому ринку полягає в тому, що вони роблять значний внесок у забезпечення ліквідності та стабільності ринку. Надзвичайні цінові коливання, які могли б мати місце, пом'якшуються за допомогою операцій, що проводяться на ринку дилерами. Саме дилери завжди готові продати потрібні інвесторам цінні папери та викупити їх у разі потреби. Здійснюючи операції на ринку, вони зменшують коливання цін та забезпечують ліквідність ринкових цінних паперів. Дилери також можуть надавати інформаційні послуги учасникам ринку, а на деяких ринках бути ведучими аукціонів на біржах.Тих, хто займається дилерською діяльністю на ринку, часто називають спекулянтами та маркет-мейкерами (ті, що формують ринок). Торговців цінними паперами, які проводять операції з великими пакетами цінних паперів як від свого імені, так і в інтересах клієнтів, називають трейдерами. Як правило, трейдери виконують і брокерські, і дилерські функції на ринку.

Найбільш поширеною є схема зв’язку брокерів і дилерів, тобто схема подвійного посередництва.

Андерайтинг – розміщення цінних паперів емітентів на ринку здійснюється шляхом управління випуском цінних паперів за їх номінальною вартістю, тобто через визначення кількості цінних паперів, що реалізуються, з урахуванням структури капіталу і надійності партнерів. Дана операція як правило доповнюється гарантією емісії, що означає зобов’язання придбати нереалізовану частину випуску цінних паперів за фіксованою ціною, таким чином певною мірою звільняючи емітента від ризику не реалізації емісії.