19. Операції з інструментами грошового ринку.

ГР - це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб. На грошовому ринку купуються грошові кошти на короткий строк (до одного року), які використовуються в обороті позичальника (покупця) як гроші, тобто для приведення в рух уже нагромадженого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредиторові. Класичними операціями ГР є операції з міжбанківського кредитування, з обліку комерційних векселів, операції на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями, короткострокові вклади фінансово-кредитних інституцій у комерційних банках та кредити банків цим інституціям, валютні операції тощо. ГР характерний тим, що він дуже чутливий до будь-яких змін в економіці та у фінансовій сфері. Тому попит і пропонування тут надто мінливі, а процент як ціна грошей часто змінюється під їх впливом. Через це він є найбільш реальним індикатором кон'юнктури ринку фінансових послуг взагалі і слугує базою формування процентної політики в країні. ГР поділяють на: Обліковий ринок і його інститути допомагають підприємствам здійснювати фінансування на основі короткострокового залучення капіталу - вексельних кредитів; Міжбанківський ринок - це частина грошового ринку, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних інститутів залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі короткострокових міжбанківських депозитів зі строком 1, 3, 6 місяців, граничні строки - від одного дня до двох років; Валютний ринок - це сукупність економічних та організаційних форм, що пов'язані з купівлею або продажем валют різних країн.

Головне місце на ГР посідає банківська система, де реалізуються основні види послуг, пов'язані зі здійсненням переважно короткострокових депозитно-позикових операцій: надання кредитів; управління потоками готівки; розрахунково-платіжні операції, брокерські, інвестиційні, трастові, страхові, консультаційні, факторингові послуги, валютні та лізингові операції.

Крім банків на грошовому ринку активно працюють інші фінансово-кредитні установи, які використовують такі інструменти, як векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти та інші високоліквідні короткострокові інструменти. Ціна грошей має форму процента (процентного доходу) на позичені чи залучені кошти, що історично відрізняє її від звичайної ціни на товарних ринках.

На грошовому ринку вирізняють такі види відсотків: обліковий, міжбанківський, облігаційний, депозитний та ін. Особливу роль у системі ціноутворення на грошовому ринку має облікова ставка Національного банку України - виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання терміну платежу за ними та утримується з номінальної суми векселя. Вона найнижча серед ставок рефінансування і є орієнтиром цін на гроші. Депозитний відсоток - норма доходу, яку виплачують банки своїм клієнтам за їхніми депозитами.

Облігаційний відсоток - норма доходу, установлена за цінними паперами. Позиковий відсоток - норма доходу, яку стягує банк із позичальників за користування позиченими коштами.

Основними інструментами грошово-кредитної політики НБУ, є операції відкритого ринку, регулювання норми обов'язкового резервування, процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти. Вибір того чи іншого інструменту визначається залежно від конкретного стану ситуації на грошовому ринку.

Усі види інструментів грошового ринку можна поділити на такі три групи: позичкові угоди, включаючи депозитні, на підставі яких здійснюються відносини банків з їх клієнтами щодо формування і розміщення кредитних ресурсів; цінні папери, за допомогою яких реалізуються переважно прямі відносини між продавцями і покупцями грошей; валютні цінності, які використовуються у взаємовідносинах між власниками двох різних валют.

Залежно від виду зобов'язання інструменти ГР можна поділити на неборгові і боргові. До неборгових належать зобов'язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах, завдяки чому за продавцем грошей зберігається не тільки право власності на них, а й певною мірою і право розпорядження ними.

До боргових відносять усі зобов'язання, за якими покупець грошей зобов'язується повернути продавцеві одержану від нього суму і сплатити за нею дохід.

Боргові зобов'язання як інструменти грошового ринку, у свою чергу, можна поділити на кілька видів залежно від міри й умов передачі продавцем покупцеві прав розпорядження відповідними сумами грошей: депозитні зобов 'язання та позичкові зобов 'язання.

На грошовому ринку обертаються, в основному, боргові документи - казначейські зобов'язання, депозитні сертифікати, комерційні папери, банківські акцепти, фонди ринку грошей та ін.

Казначейські зобов 'язання - боргові цінні папери, що емітуються державою в особі вповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та надають право на одержання фінансового доходу або інші права. Депозитні сертифікати - видані банками та іншими депозитними інститутами цінні папери.

Комерційні папери - короткостроковий простий вексель, виданий суб'єктом господарювання. Банківський акцепт - форма короткострокового банківського фінансування, при якому банк бере на себе відповідальність за своєчасну оплату переказного векселя, якщо у векселедавця будуть труднощі. Фонди ринку грошей - продаж інвесторам грошових фондів на короткостроковий період. Інструменти грошового ринку використовуються на підставі ставки дисконтування.

Отже, ГР слід розглядати як механізм відносин між юридичними особами, які потребують коштів для свого розвитку, з одного боку, і організаціями і громадянами, які можуть надати такі кошти, - з другого.

Статистика: Джерело – Звіт НБУ за 2011 рік. Кредити сектору не фінансових корпорацій у 2011 році становили 575,5 млрд. грн. (на 14,9 % більше ніж у 2010 році); депозити – 153,1 млрд. грн. (+31,9 % порівняно з 2010 роком). Кредити домашнім господарствам становили 201,2 млрд. грн. (+33,8 % порівняно з 2010 роком); депозити = 310,4 млрд. грн. (+12,8 %). Міжбанківські надані кредити і розміщені депозити зросли на 19 % до 61 млрд. грн.

Середньозважена % ставка за депозитами у 2011 становила 7,3 % (9,4 % у 2010 році), у т. ч. 8,1 % у нац. валюті (10,3 % у 2010 р.). Ставка за кредитами в національній валюті у 2011 році = 15 % (+0,4 пункти), в іноземній валюті – 9,2 % (-1,4 %).

Обсяг операцій з іноземною валютою на валютному ринку збільшився на 16,4 % (попит населення на валюту у 2 рази перевищував пропозицію – 20,4 % та 10 5 відповідно). Загалом у 2011 році чистий попит на валюту становив 13,5 млрд. дол. США в еквіваленті (в 1,4 більше ніж у 2010 році).

Облікова ставка НБУ на сьогодні становить 7,5 %.