
- •Сутність поняття „фінансова послуга” та її взаємозв’язок з фінансовими категоріями.
- •Елементи ринку фінансових послуг.
- •Фінансові послуги в системі ринкових відносин.
- •Види фінансових послуг та сфера їх надання. Характеристика послуг та, зокрема, фінансових послуг в україні (показати за допомогою ввп та зайнятості).
- •Специфіка надання фінансових послуг.
- •4.Фп з управління ризиком.
- •6. Фін.Послуги на ринку похідних фінансових інструментів.
- •Рфп як складова економіки україни, фактори впливу на нього, перспективи розвитку.
- •Сутність, учасники і моделі фінансових ринків.
- •Функції ринку фінансових послуг та його структура.
- •Конверсійні операції на валютному ринку. Клірингові розрахунки.
- •Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів.
- •Основні відмінності між первинним і вторинним ринками.
- •Інструменти ринку фінансових послуг.
- •Інституційна структура ринку фінансових послуг. Організаційно-оформлений та неорганізований ринок.
- •Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Рух короткострокових та довгострокових фінансових потоків.
- •Професійна діяльність на ринку цінних паперів. (Ільюк)
- •Особливості функціонування депозитного ринку.
- •Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.
- •Операції з інструментами грошового ринку.
- •Хеджування та спекуляція на ринку фінансових послуг.
- •Значення фінансового посередництва: деномінація заощаджень, інформаційне забезпечення, ефект росту масштабів угод. (ІльюК)
- •Біржовий та позабіржовий ринки та їх особливості в україні.
- •Інфраструктурні учасники фінансового ринку.
- •Споживачі та конкуренти. Визначення ролі інформації для спрямування фінансових потоків і формування попиту на фінансові послуги.
- •Контрактні фінансові інститути.
- •Фінансові посередники та їх функції.
- •Функціональні особливості позицій брокерів і дилерів.
- •Різновиди та інструментарій фінансового посередництва.
- •Стратегії розвитку фінансового посередництва.
- •Порівняння практики та умови функціонування фінансових посередників: конкуренція та співпраця в україні.
- •Організація андеррайтингу в україні.
- •Необхідність та особливості функціонування сро в україні.
- •Послуги інформаційних систем (мета їх створення та особливості діяльності); інформаційне забезпечення ринку фінансових послуг.
- •Інфраструктура ринку фінансових послуг.
- •Специфіка брокерського бізнесу та його учасники на україні.
- •Фондова біржа та її основні функції. Особливості діяльності фондових бірж в україні.
- •Фінансові послуги на ринку цінних паперів.
- •Процедура лістингу.
- •Ціноутворення на рцп україни та інших розвинутих країн.
- •Особливості надання депозитарних і реєстраторських послуг в україні.
- •Товар на міжнародному ринку цінних паперів.(Савчук)
- •Універсалізація та спеціалізація у банківській сфері.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку залучення капіталу.
- •Фінансові послуги банківських установ на ринку розміщення капіталу.
- •Порівняння переваг банківського і небанківського посередництва.
- •Присутня адміністративна розмежованість ліцензійної політики: право на провадження банківських послуг надає нбу, а страхування – дкррфп;
- •Лізингові послуги в україні.
- •Факторингові послуги в україні.
- •Трастове управління активами.
- •Біржова торгівля ф’ючерсними контрактами.
- •Інвестиційні послуги ісі.
- •Фінансовий сервіс страхових компаній.
- •Діяльність недержавних пенсійних фондів.
- •Обслуговування клієнтів у кредитних спілках.
- •Обслуговування клієнтів у ломбардах.
- •Послуги бюро кредитних історій та рейтингових агентств.
- •Міжнародний ринок цінних паперів: особливості функціонування та розвитку.
- •Механізми функціонування світового валютного ринку.
- •Суть фундаментального та технічного аналізу.
- •Нбу у сфері регулювання ринку фінансових послуг.
- •Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
- •Національний депозитарій україни.
- •Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в україні.
Інституційна структура ринку фінансових послуг. Організаційно-оформлений та неорганізований ринок.
Структура РФП в інституційному розумінні складається із таких секторів:1) сфери дії фінансових посередників (фін інститутів — банк і небанк фін-кред установ), що належать до "каналів" непрямого, опосередкованого переміщення коштів від власників заощаджень до позичальників на ФР; 2)РЦП, що входить до складу "каналів" безпосер фінансування і, в свою чергу, поділяється на первинний (нові емісії ЦП) і вторинний ринки (де відбувається купівля-продаж раніше випущених ЦП), в якому розрізняють біржовий (фондові біржі) та позабіржовий РЦП. Таким чином, стан РФП безпосередньо залежить від ступеня розвитку фін інституцій, до яких в перш чергу належать:банки, страх, фін, лізингові, факторингові компанії, кредитні спілки, ломбарди.З агальний стан фінзабезпечення трансформаційних зрушень в ек-ці країни перебуває у прямій залежності від обсягу ресурсів, які концентруються у вищевказаних установах. На даний час існує факт домінування банків в інституційній структурі вітчизняного РФП.
Кількісні порівняння різних видів фін інститутів слід проводити з урахуванням, по-перше, їх різної ек природи, а по-друге – особливостей відображення їх діяльності у звітності різних регуляторів: НБУ, ДКЦПФР та Держфінпослуг України Зокрема,за аналізом останніх тенденцій звертає на себе увагу стрімке (майже на 19%) зростання кількості ломбардів, що виглядає цілком природним в умовах різкого обмеження кредитування комбанками та кредитними спілками. Еккриза загострила всі проблеми розвитку сектора страхових послуг та кредитних спілок і кількість відповідних фін інститутів скоротилася на 19 та 74 відповідно. Зважаючи на специфіку діяльності, кількісне порівняння недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування з іншими суб’єктами є не зовсім коректним, хоча в цілому слід відзначити певну позитивну динаміку. Якщо оцінювати територпоширення фін установ в Укр, стає зрозумілим, що з урахуванням розгалуженої мережі філій та відділень абсолютне лідерство буде за банк установами, які, образно кажучи, знаходяться «найближче» до інвестора. Порівняльний аналіз інституційної структури вітчизняного РФП доцільно проводити в розрізі окремих послуг, що найточніше відображатиме місце тієї чи іншої групи фін інститутів у процесі форм та викор заощаджень. Як загальний показник найбільш прийнятним і зрозумілим є розмір активів, що характеризує ек потенціал фін інститутів, їх можливості з точки зору формування та використання фін фондів. Структура активів сектора фін посередників України свідчить, що на РФПУкр превалює банк сектор, сумарні активи якого становлять близько 88% від загального обсягу активів. При цьому ІСІ та СК володіють 4-6% активів, а на частку інших фін установ припадає менше 1%. Позит тенденцією є зростання активів ІСІ – більше ніж на 30%. І тому саме цей вид фін інститутів у найближчій перспективі може скласти гідну конкуренцію КБ, насамперед, завдяки активізації інвестї діяльності індивідуальних учасн ринку. Аналогічні й перспективи недерж пенс забезпечення, представники якого у 2011 р. продемонстрували непогані результати та мають великий потенціал у майбутньому.
За ступенем організованості кожен сегмент РФП можна поділити на організований і неорганізований. Певні сегменти РФП (наприклад, РЦП та валютний) можуть поділятися на біржові та позабіржові. Організований РФП функціонує за визначеними правилами, встановленими спеціальними фін установами: банками, ломбардами та фін біржами (фондовою, валютною, дорогоцінних металів і каміння тощо). Біржовий ринок пов’язують з поняттям фондової (валютної) біржі як особливо організованого, як правило, вторинного ринку фін активів (ЦП, валюти), що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринк цін активів. На орган РФП забезпечується висока концентрація попиту і пропозиції в одному місці; складається найбільш об’єктивна система цін на окремі фін інструменти та послуги (активи); проводиться перевірка фінансової спроможності емітентів основних видів цінних паперів, які допускаються до торгів; процедура торгів носить відкритий характер; гарантується виконання укладених угод.
Неорганізований (позабірж або «вуличний») РФП є сферою куп-прод фін активів через інші різноманітні фіні інститути, фіз та юр особи. Цей ринок охоплює ринок операцій з фін активами (ЦП, валютою) поза біржею: первинне розміщення, а також перепродаж, наприклад, ЦП тих емітентів, які не бажають потрапити на біржу.Неорганізований ринок хар-ся більш високим рівнем фін ризику, більш низьким рівнем юр захищеності покупців, меншим рівнем їх поточної інформованості. Разом з тим, цей ринок забезпечує обіг більш широкої номенклатури фін інструментів і послуг; задовольняє потребу окремих інвесторів у фін інструментах з високим рівнем ризику і, відповідно, приносить більш високий дохід. У режимі не орган-го РФП здійснюється більша частина операцій з ЦП та основний обсяг кред, страх і вал операцій.
Отже, інституційна структура РФП має такі основ особливості:а)утворення і розвиток фін структур (інституційних одиниць сектору фін корпорацій) одночасно з функціонуванням саморегулівних організацій і державних регулятивних установ;б)переважання інституційних учасників - інвесторів, кредиторів і реципієнтів капіталу над індивід, що засвідчує зрілість корпоративних варіантів розміщення активів і професіональне управління фін ресурсами;в)поширення організованих форм встановлення і реалізації угод фін сервісу, що означає їх легітимність і прозорість намірів відповідних контракторів;г)утворення-сегментацію окремих видів професіональної діяльності фін посередників;) провадження різних інституційних обмежень, які представлені у формальних та неформальних правилах поведінки учасників ринку.