1.Класифікація трикотажних полотен.

Трикотаж – це міцне в’язане полотно або виріб, який отримують на петле утворювальних машинах.

Трикотажні полотна більш еластичні, пружні, м’які, не зминаються, легші, ніж ткані полотна.

•За волокнистим складом трикотажні полотна бувають однорідні й неоднорідні.

•За способом виробництва вони є поперечнов’язаними ( кулірними ) й основов’язаними і відповідно одинарними та подвійними.

•За забарвленням і обробкою трикотажні полотна бувають вареними, вибіленими, гладкофарбованими, пістрявов’язаними, вибивними, меланжевими.

•За способом обробки ворсовими, з обробкою під замшу, під лакову шкіру, тисненими, стабілізованими, малозминальними, мало забруднювальними тощо.

•За призначенням поділяється на полотна для білизняних виробів, верхнього одягу, підкладкові, прикладкові, утеплювальні, а також полотна для панчішно-шкарпеткових, хустково-шарфових виробів, головних уборів.

2.Порядок прийому та сортування тканин на швейних підприємствах.

Тканини, які поступають на швейні підприємства, приймають, перевіряючи їх кількість та якість. Кількісний – перевірка відповідності кількості,яка вказана в документах. Якісний – перевірка відповідності фактичного сорту,вказаного на ярлику.

На швейних підприємствах сортність тканин перевіряють за дефектами зовнішнього вигляду та за шириною.

Контроль якості здійснюється на бракувально-промірочних столах. Наявність дефектів визначається візуально, виявлені дефекти помічають крейдою по краю тканини.

Ширину вимірюють через кожні три метри довжини, перший і останній виміри повинні проводитися на відстані 1, 5 м від кінців куска. Для кожного виміряного куска виписують паспорт куска в 2 екземплярах.

Якщо якість не відповідає сорту, який зазначений на ярлику, виставляються претензії постачальникам, вимагається компенсація за невідповідність сортності тканини або заміна даної партії тканин на якісну.

3.Основні етапи вибору матеріалів для пакету швейних виробів.

Методика вибору матеріалів складається з 4 етапів:

•Складання загальної характеристики швейного виробу, його технічного опису; виявлення його конструктивних особливостей і основних якостей залежно від призначення та умов експлуатації.

•Складання переліку вимог до матеріалів для даного виробу; встановлення переліку характеристик основних властивостей матеріалів, за показниками яких повинні обиратися матеріали; встановлення критеріїв економічної доцільності використання даних матеріалів.

•Проведення необхідних додаткових випробувань матеріалів та відбір конкретних видів матеріалів, які задовольняють всі вимоги.

•Складання рекомендації з раціонального та економічного використання матеріалів у виробництві, рекомендацій з удосконалення конструкції виробу; уточнення параметрів та режимів технологічної обробки виробу.

Білет №13

1.Мета та сутність процесу оздоблення тканин. Особливості оздоблення тканин різного волокнистого вмісту.

Оздоблення тканин – це сукупність хімічних та фізико-механічних процесів, які спрямовані на поліпшення зовнішнього вигляду та властивостей тканин.

За допомогою хімічних обробок з тканин видаляють різні непотрібні домішки, надають тканинам білизну, відповідний колір, блиск, поліпшують деякі властивості. Для хімічних обробок використовують кислоти, луги, окисники, відновлювані та інші речовини.

Фізико-механічні обробки надають тканинам більш високу міцність, м’якість, безусадочність, більшу щільність, змінюють стан поверхні тканин.

Загальний процес оздоблення тканин поділяється на 4 етапи:

•Попереднє оздоблення.

•Фарбування.

•Друкування.

•Заключна обробка.

В залежності від волокнистого вмісту тканини ретельно обирається спосіб обробки для якісного результату.