- •1.Якісні та кількісні характеристики волокон
- •Понять про волокнистий вміст матеріалів. Вплив властивостей волокон на матеріали, що з них виготовляються.
- •2. Поняття про щільність тканини. Способи визначення щільності тканини.
- •3. Види одягової фурнітури.
- •Нові види сировини в текстильній промисловості.
- •Особливості оздоблення тканини з хімічних волокон та ниток.
- •Поняття про трикотаж. Його відмінні ознаки. Параметри трикотажу.
- •1.Поняття про тканину. Особливості її виробництва.
- •2.Характеристика сучасних матеріалів для плащів та курток. Вимоги до них.
- •3.Види одягової фурнітури. Особливості підбору та застосування.
- •1. Методи визначення властивості пряжі та ниток
- •2. Поняття про щільність тканини. Способи визначення щільності тканини.
- •3.Асортимент натуральної шкіри для виготовлення швейних виробів. Особливості її обробки в швейному виробництві.
- •1.Особливості тканин, виготовлених на різних типах ткацьких верстатів
- •2.Поняття про стандартизацію текстильних матеріалів.
- •3.Загальна характеристика виробу. Розробка вимог до матеріалів у відповідності з призначенням виробу.
- •1.Класифікація трикотажних полотен.
- •2.Порядок прийому та сортування тканин на швейних підприємствах.
- •3.Основні етапи вибору матеріалів для пакету швейних виробів.
- •1.Мета та сутність процесу оздоблення тканин. Особливості оздоблення тканин різного волокнистого вмісту.
- •2.Дефекти пряжі та ниток, їх вплив на процеси виробництва текстильних матеріалів.
- •3.Асортимент прокладних матеріалів. Властивості. Вимоги.
- •1.Особливості оздоблення тканин з хімічних волокон та ниток
- •2.Вплив структури пряжі на структуру та зовнішній вигляд тканини
- •3.Основні вимоги до тканин для пальт і костюмів. Режими їх обробки в швейних виробах
- •1.Методи визначення волокнистого вмісту тканини.
- •2.Асортимент підкладкових матеріалів. Вимоги до них.
- •3.Вибір матеріалів для пакету швейних виробів і їх обґрунтування.
- •1. Методи визначення властивості пряжі та ниток
- •2.Особливості визначення тканини різного волокнистого вмісту.
- •1.Поняття про структуру тканини і показники, що її визначають.
- •2.Характеристика сучасних матеріалів для плащів та курток. Вимоги до них.
- •3.Асортимент матеріалів для оздоблення швейних виробів. Вимоги до них. Застосування.
- •1.Види текстильних матеріалів, що використовуються для виготовлення одягу.
- •2.Якісні та кількісні характеристики волокон. Методи їх визначення.
- •3. Способи визначення щільності тканини.
- •1.Методи визначення механічних властивостей тканини.
- •2.Структура лицьової та виворітної сторін тканини
- •3.Особливолсті обробки трикотажних полотен в швейних виробах.
- •1.Поняття про асортимент матеріалів для швейного виробництва. Класифікація асортименту.
- •2.Методи визначення волокнистого вмісту тканини.
- •3.Вибір матеріалів для пакету швейних виробів і їх обґрунтування.
3.Види одягової фурнітури. Особливості підбору та застосування.
Ґудзики, гачки, петлі, пряжки, кнопки, застібки. Ґудзики за призначенням поділяються на пальтові,костюмні, платтяні,брючні, сорочкові білизняні, для форменого одягу. за формою бувають круглими, овальними, довгастими, фігурними…за характером поверхні лицьового боку – з дірочками або з нижньою петелькою для пришивання, за кольором –чорні, білі, кольорові, строкаті. Виробляють механічним способом – вирізанням із дерева та природних матеріалів, штампуванням – вирубуванням із листового металу, плетенням – із оздоблювальних шнурів, тасьми, ниток. Гачки й петлі виробляють із сталевого або мідно-цинкоаго дроту, щоб захистити від корозії, їх лакують, нікелюють або посріблюють. Гачки та петлі повинні мати правильну форму й розміри відповідно до даного виду й номера, рівну, гладку поверхню, без корозії. Пряжки для штанів виробляють зі сталевої стрічки штампуванням, щоб захистити від корозії їх лакують або оксидують. Пряжі для пальт, суконь інших виробів верхнього одягу виготовляють з відходів пластмас способом пресування або лиття під тиском, у вигляді прямокутної рамки, круглої, овальної.
Білет №10
1. Методи визначення властивості пряжі та ниток
Волокнистий склад тканини визначають органолептичним і лабораторним способами. На практиці в швейному виробництві найчастіше використовують органолептичний метод, при якому волокнистий склад тканини визначають за допомогою органів чуття. Користуючись цим методом звертають увагу на колір, блиск, мякість,жорсткість, товщину, щільність, пружність, вид нитки основи й піткання, характер горіння тканини.
Під час визначення волокнистого складу лабораторним способом користуються мікроскопами, хімічними реактивами. Лабораторний спосіб дає змогу отримувати більш точні результати, ніж органолептичний, але на практиці волокнистий склад тканини здебільшого визначають органолептичним способом, бо він доступніший.
2. Поняття про щільність тканини. Способи визначення щільності тканини.
Щільність тканини характеризується кількістю ниток основи й окремо кількістю ниток піткання, що знаходяться на відстані 100мм. Тканини можуть бути рівно щільними, тобто мати однакову щільність і по основі і по утку та нерівнощільними з різною товщиною та щільністю по основі і по утку.
Розрізняють щільність тканини фактичну отримують внаслідок підрахунку кількості ниток на відстані 100мм, окремо по основі і пітканню шляхом розтріпування зразка 5*5 см результат перемножують збільшують удвічі і отримують показник фактичної щільності; і максимальну –це умовна щільність, при якій прийнято що всі нитки мають однаковий діаметр і щільно розміщені одна біля одної
Відносна щільність свідчить який відсоток довжини прямолінійного відрізка в напрямку основи або піткання становлять нитки. Формули обчислення основи й піткання відносної щільності:
Ео=Що.фак/Що.max*100 Еn=Щп.фак/Щп.max*100
За показником відносної щільності можна визначити призначення тканини. Підвищення щільності тканини збільшує її жорсткість, массу, міцність , пружність, стійкість до прання.