1. Понять про волокнистий вміст матеріалів. Вплив властивостей волокон на матеріали, що з них виготовляються.

Від волокнистого складу тканини залежить їх зовнішній вигляд(гладкість поверхні, блиск, природний колір) та властивості: міцність, видовження, пружність теплопровідність, гігроскопічність, усадка. Бавовняні тканини використовуються для виготовлення білизняних виробів, сорочок, суконь, костюмів та навіть пальт. Обробка їх не викликає труднощів. Лляні волокна дозволяють виробляти тканини з гладкою блискучою поверхнею, міцні, жорсткі, стійки до стирання та розтягу, але з високим зминанням та низькими теплозахисними якостями. Жорсткість лляних тканин викликає швидке затуплення голок та прорубування тканин. В швейному виробництві враховують здібність вовняних тканини до місцевої усадки та фіксації розмірів розтягнутої тканини, до розпрасування при короткочасній дій високих температур в умовах підвищеної вологості, що обумовлює такі примусові волого-теплові оброблення, як спрасування та відтягування, відпарювання, усунення лас. Тканини з капрону характеризуються гладкістью та блиском, високою зносостійкістю, помірним драпіруванням, не зминанням, здатністю добре зберігати форму, яку надають виробам при волого-теплових обробляннях (вироби з таких тканин навіть після прання не потребують прасування), легко очищаються при пранні, не усаджуються, прасувати їх потрібно при температурі поверхні праски 120-130 градусів .

2. Поняття про щільність тканини. Способи визначення щільності тканини.

Щільність тканини характеризується кількістю ниток основи, й окремо кількістю ниток піткання. Якщо щільність тканини по основі і пітканню однакова, тканину називають зрівноваженою. Тканину, виготовлену з ниток різної товщини та щільності, називають неврівноваженою. Розрізняють щільність тканини фактичну, максимальну і відносну.

Фактичною називають щільність, яку отримують внаслідок підрахунку кількості ниток на відстані 100мм, окремо по основі ті пітканню тканини.

Максимальна щільність – це умовна щільність, при якій прийнято, що всі нитки мають однаковий діаметр і щільно розміщені одна біля одної.

Відносна щільність свідчить, який % довжини прямолінійного відрізка в напрямку основи або піткання становлять нитки ( пряжа).

3. Види одягової фурнітури.

Ґудзики, гачки, петлі, пряжки, кнопки, застібки. Ґудзики за призначенням поділяються на пальтові,костюмні, платтяні,брючні, сорочкові білизняні, для форменого одягу. за формою бувають круглими, овальними, довгастими, фігурними…за характером поверхні лицьового боку – з дірочками або з нижньою петелькою для пришивання, за кольором –чорні, білі, кольорові, строкаті. Виробляють механічним способом – вирізанням із дерева та природних матеріалів, штампуванням – вирубуванням із листового металу, плетенням – із оздоблювальних шнурів, тасьми, ниток. Гачки й петлі виробляють із сталевого або мідно-цинкоаго дроту, щоб захистити від корозії, їх лакують, нікелюють або посріблюють. Гачки та петлі повинні мати правильну форму й розміри відповідно до даного виду й номера, рівну, гладку поверхню, без корозії. Пряжки для штанів виробляють зі сталевої стрічки штампуванням, щоб захистити від корозії їх лакують або оксидують. Пряжі для пальт, суконь інших виробів верхнього одягу виготовляють з відходів пластмас способом пресування або лиття під тиском, у вигляді прямокутної рамки, круглої, овальної.

 Білет№5 1.Класифікація пряж 1)За волокнистим складом пряжа буває однорідною, утвореною волокнами однієї природи, і змішаною з суміші за природою волокон. Залежно від способу прядіння розрізняють пряжу: гребінну, кардну, апаратну.  За будовою пряжа може бути одиничною, крученою, з двох або більше скручених між собою ниток; суканою- з двох або більше повздовжньо складених пряж, не скручених між собою;фасонною, високооб’ємною, армованою. Фасонна пряжа-це пряжа з певним зовнішнім ефектом, наприклад: -спіральна; -вузликова; -петельна(букльована); -пряжа зі скрутинами; -застилиста пряжа; -комбінована пряжа; -пряжа епотаж; -пряжа з рівничним ефектом; -пряжа із зовнішньою обмоткою; -синель;  Широкий асортимент структурованої пряжі виробляють на традиційному прядильному й крутильному обладнанні, а також на спец.фасонно-крутильних машинах,наприклад: -Високооб’ємну пряжу; -Армовану пряжу; -Пряжа з фліром; -Пряжа з непсом.  За обробкою пряжа може бути суровою,вибіленою,фарбованою, кислованою, вареною (лляна), меланжевою, яка складається із забарвлених у різні кольори волокон, мулінованою- із забарвлених у різні кольори ниток. 2.Методи визначення властивостей тканини 2)Волокнистий склад тканин визначають органолептичним і лабораторним способом. На практиці в швейному виробництві найчастіше застосовують органолептичний метод, при якому волокнистий склад тканини визначають за допомогою органів чуття (зір. Дотик). При визначенні волокнистого складу тканини цим методом звертають увагу на її колір, блиск, м’якість, жорсткість, товщину, щільність. Пружність (зминання) від ниток основи й піткання, обривність цих ниток, гігроскопічність.Характер горіння основи та піткання.Під час визначення властивостей тканини лабараторним способом користуються мікроскопом, хімічними реактивами та всілякими розривними та іншими спец. машинами. Для визначення волокнистого складу лабараторним способом, необхідно добре знати будову волокон, Їх хімічні властивості.На спец.машинах тканину перевіряють на розрив, розтяжність,видовження. Лабараторний спосіб дає змогу отримати більш точні результати ніж органолептичний, але на практиці волокнистий склад тканини, здебільшого визначають органолептичним способом. 3.Види штучних шкір.Способи виготовлення. Властивості. Застосування 3)Види: Штучні шкіри з полівініл хлоридним (ПВХ) покряттям; Штучні шкіри з полівінілуретановим покриттям; Штучні шкіри з шпаристим поліефіруретановим покриттям; Шпаристу амідісшкіру; Штучну замшу. Виготовлення: Виробляють штучну шкіру прямим, переносним і каландровим способом. При прямому способі на основу наносять дисперсію або розчин полімеру.При переносному способі шар полімеру наносять на спец. прокладку, яка потім з’єднується з тканиною. Застосування гладкої, рельєфної або тиснутої прокладки дає змогу отримувати шкіру з різним лицьовим боком. При каландровому способі полімер наносять на основу методом втирання або дублювання за допомогою спец. каландрів. Властивості: Геометричні-товщина,ширина. Механічні-міцність, зминальність, зносостійкість. Фізичні- теплозахистні. Естетичні- колір, блиск, фактура, туше. Застосування: Їх застосовують для виготовлення пальт, напівпальт, курток, головних уборів.                                                                     Білет№6 1.Основні види текстильних ниток. 1)За способом воготовлення розрізняють такі види ниток: Мононитка, елементарна нитка, компклексна нитка, кручена, сукана нитка, фасонна, армована, текстурована нитка. Розрізняють такі види натуральних шовкових ниток: Шовк-піткання, шовк-основа, муслін, креп. Хімічні комплексні нитки бувають: Візкозні, ацетатні, триацитатні, капронові, лавсонові нітронові, хлоринові, пропіленові тощо. Текстуровані нитки: Комбіновані, стрейч-кор, фасонні, розтяжні, гофрон, мерон, мелан, ожилон, високорозтяжні, еластик, акон, комелан, рилон, біокомпонентні нитки. 2.Поняття про властивості тканини.Розподіл властивостей тканини на групи. 2)Тканини є одним із видів конструкційних матеріалів і мають певні властивості, які залежать від волокняного складу, структури, особ­ливостей їх обробки. Розподіл їх на групи: геометричні, механічні, фізичні, естетичні, технологічні. 3.Види білизняних матеріалів.Вимоги до них. Властивості.Застосування. 3)Види:Білизняні бязі та полотна, міткалі, шифони, спеціальні тканини,для скатерок і сарветок, для постільної білизни, для натільної білизни.  Вимоги:Білизняні тканини повинні мати високий ступінь білизни, міцне забарвлення, високу гігроскопічність, пара- та повітропроникність, гладку поверхню, не містити шкідливих для здоров’я речовин. Властивості: геометричні-довжину, ширину. Механічні- міцність, подовження, зминальність, драпірувальність, зносостійкість. Фізичні- гігроскопічність, вологовіддача, водовбирання, водотривкість, повітряпроникність, паропроникність. Естетичні- колір,колорит, прозорість, фактура, туше. Технологічні- опір тканини різянню, обсипальність, розсувальність, зсідання, формування. Застосування: Білизняні тканини застосовують для пошиття постільної, столової, натільної білизни, спецодягу для медичних працівників, працівників підприємств громадського харчування.

  Білет№7

1.Класифікація пряжі 1)За волокнистим складом пряжа буває однорідною, утвореною волокнами однієї природи, і змішаною з суміші за природою волокон. Залежно від способу прядіння розрізняють пряжу: гребінну, кардну, апаратну.  За будовою пряжа може бути одиничною, крученою, з двох або більше скручених між собою ниток; суканою- з двох або більше повздовжньо складених пряж, не скручених між собою;фасонною, високооб’ємною, армованою. Фасонна пряжа-це пряжа з певним зовнішнім ефектом, наприклад: -спіральна; -вузликова; -петельна(букльована); -пряжа зі скрутинами; -застилиста пряжа; -комбінована пряжа; -пряжа епотаж; -пряжа з рівничним ефектом; -пряжа із зовнішньою обмоткою; -синель;  Широкий асортимент структурованої пряжі виробляють на традиційному прядильному й крутильному обладнанні, а також на спец.фасонно-крутильних машинах,наприклад: -Високооб’ємну пряжу; -Армовану пряжу; -Пряжа з фліром; -Пряжа з непсом.  За обробкою пряжа може бути суровою,вибіленою,фарбованою, кислованою, вареною (лляна), меланжевою, яка складається із забарвлених у різні кольори волокон, мулінованою- із забарвлених у різні кольори ниток. 2.Поняття про заповнення тканини.Повношільні та нерівнощільні тканини. 2)Щільність тканини характеризується кількістю ниток основи, й окремо кількістю ниток піткання, що знаходиться на відстані 100 мм. Якщо щільність тканини по основі й пітканню однакова, тканину називають зрівноваженою. Тканину, виготовленуз ниток різної товщени та щільності, називають незрівноваженою.Розрізняють щільність тканини фактичну, максимальну і відносну. Розташування ниток в тканині різної товщени: При однаковій фактичній щільності можна сказати, що тканина нерівно щільна заповнена, а при максимальній щіності, що тканина повнощільно заповнена. 3.Класифікація пряжі 3)Асортимент тканин-це перелік видів і різновидів тканин за певними ознаками( способом виробництва, волокнистим складом, призначенням,  обробкою та ін.) Асортимент тканин постійно розширяється й поновлюється.Частина тканин, що користується постійним попитом у населення, виробляється без змін десятки й сотні років, такі тканини називаються класичними або типовими. Це ситці, батисти, сатини, крепдешини, бостони тощо.Термінологія для позначення сучасного асортименту тканин найрізноманітніша. Тканини класичного асортименту мають традиційні назви, які відображають прямі (виробничі, сировинні) або непрямі (географічні, фамільні) ознаки цих тканин. Асортименти тканин бувають: -асортимент бавовняних тканин; -асортимент лляних тканин; -асортимент шовкових тканин; -асортимент вовняних тканин; -асортимент трикотажних полотен; -асортимент непромокаємих полотен; -асортимен хутряних шкурок.  Класифікація тканин переважно поченається з поділу асортименту всіх тканин та групи й підгрупи за будь-якою важливою ознакою. Існує стандартна, прейскурантна, торгова, загальнодержавна, навчальна класифікація текстильних матеріалів. При стандартній класифікації беруть до уваги вид використаної сировони.Це тканини бавовняні та змішані бавовняні;  чистововняні, вовняні та напіввовняні; чистолляні, лляні, напівлляні, змішані лляні; шовкові; з хімічних волокон і нитокю. Існує також класифікація тканин за призначенням, способом виробництва, особливостями будови та обробки (ДСТУ 3047-95. Тканини та вироби ткані поштучні.Класифікація та номенклатура показників якості).

Білет № 8