- •1.Якісні та кількісні характеристики волокон
- •Понять про волокнистий вміст матеріалів. Вплив властивостей волокон на матеріали, що з них виготовляються.
- •2. Поняття про щільність тканини. Способи визначення щільності тканини.
- •3. Види одягової фурнітури.
- •Нові види сировини в текстильній промисловості.
- •Особливості оздоблення тканини з хімічних волокон та ниток.
- •Поняття про трикотаж. Його відмінні ознаки. Параметри трикотажу.
- •1.Поняття про тканину. Особливості її виробництва.
- •2.Характеристика сучасних матеріалів для плащів та курток. Вимоги до них.
- •3.Види одягової фурнітури. Особливості підбору та застосування.
- •1. Методи визначення властивості пряжі та ниток
- •2. Поняття про щільність тканини. Способи визначення щільності тканини.
- •3.Асортимент натуральної шкіри для виготовлення швейних виробів. Особливості її обробки в швейному виробництві.
- •1.Особливості тканин, виготовлених на різних типах ткацьких верстатів
- •2.Поняття про стандартизацію текстильних матеріалів.
- •3.Загальна характеристика виробу. Розробка вимог до матеріалів у відповідності з призначенням виробу.
- •1.Класифікація трикотажних полотен.
- •2.Порядок прийому та сортування тканин на швейних підприємствах.
- •3.Основні етапи вибору матеріалів для пакету швейних виробів.
- •1.Мета та сутність процесу оздоблення тканин. Особливості оздоблення тканин різного волокнистого вмісту.
- •2.Дефекти пряжі та ниток, їх вплив на процеси виробництва текстильних матеріалів.
- •3.Асортимент прокладних матеріалів. Властивості. Вимоги.
- •1.Особливості оздоблення тканин з хімічних волокон та ниток
- •2.Вплив структури пряжі на структуру та зовнішній вигляд тканини
- •3.Основні вимоги до тканин для пальт і костюмів. Режими їх обробки в швейних виробах
- •1.Методи визначення волокнистого вмісту тканини.
- •2.Асортимент підкладкових матеріалів. Вимоги до них.
- •3.Вибір матеріалів для пакету швейних виробів і їх обґрунтування.
- •1. Методи визначення властивості пряжі та ниток
- •2.Особливості визначення тканини різного волокнистого вмісту.
- •1.Поняття про структуру тканини і показники, що її визначають.
- •2.Характеристика сучасних матеріалів для плащів та курток. Вимоги до них.
- •3.Асортимент матеріалів для оздоблення швейних виробів. Вимоги до них. Застосування.
- •1.Види текстильних матеріалів, що використовуються для виготовлення одягу.
- •2.Якісні та кількісні характеристики волокон. Методи їх визначення.
- •3. Способи визначення щільності тканини.
- •1.Методи визначення механічних властивостей тканини.
- •2.Структура лицьової та виворітної сторін тканини
- •3.Особливолсті обробки трикотажних полотен в швейних виробах.
- •1.Поняття про асортимент матеріалів для швейного виробництва. Класифікація асортименту.
- •2.Методи визначення волокнистого вмісту тканини.
- •3.Вибір матеріалів для пакету швейних виробів і їх обґрунтування.
1.Види текстильних матеріалів, що використовуються для виготовлення одягу.
Всі матеріали в залежності від того, яку роль вони відіграють в процесі виготовлення виробу, поділ., на 7 груп. 1) Основний матеріал, до них відноситься ті мат., з яких безпосередньо пош., виріб, являє собою основу виробу. 2) Підкладкові матеріали. Вони мають гладеньку та плоску поверхню, і використовуються для покращення експлуатаційних властивостей одягу. Підбирається відповідно до основного мат. 3) Дублювальні мат., використ., для надання виробові, або деталям окремим стійкої форми. Підбирається в залежності від структури і товщини матеріалу. 4) Утеплювальні матеріали. Вик., для підвищення теплозахисних властивостей одягу. Підбирається за призначенням. 5) Одягова фурнітура. Призначена для застібання одягу. Підбирається в залежності від моделей (розрізняють такі види – ґудзики, гачки і петлі, пряжки для штанів, застібки, кнопки). 6) Оздоблювальні матеріали. Призначені для прикрашання одягу. Підбирається в залежності від моделі (стрічки, тасьма, шнури, мереживо., тюль, шитво). 7) Матеріали для зєднння деталей виробу в процесі його виготовлення (нитки, клей). Підбирається в залежності від основного мат., за кольором та товщиною.
2.Якісні та кількісні характеристики волокон. Методи їх визначення.
Довжина волокон, подовження волокон,міцність волокон, витривалість волокон. Довжина волокон характеризується найбільшою відстанню між кінцями в розправленому вигляді й вимарюється в мм,см, м, км. Від довжини волокон залежить спосіб прядіння, товщина та міцність одержаної пряжі. Хвилястість, або звитість, волокон є їх позитивною властивістю, вона може буде плоскою і спіралеподібною. Міцність волокон характеризується розривним навантаженням, тобто найбільшим зусиллям, яке витримує волокно в момент розриву, що більше навантаження витримує волокно, то воно міцніше Подовження волокон виникає під дією навантаження . Повне подовження складається з пружного, еластичного та пластичного подовження. Пружне поводження зникає відразу після зняття навантаження,еластичне подовження зникає поступово після зняття навантаження, пластичне подовження не зникає зовсім. Витривалість волокна визначають шляхом багаторазових згинань, розтягувань і характеризують кількістю циклів, під час яких волокно руйнується, або кількістю подвійних згинань, які волокно витримує до руйнування. Довговічність волокон – це час від його багаторазового деформування до руйнування.
3. Способи визначення щільності тканини.
Розрізняють щільність тканини фактичну, максимальну, відносну. Фактична щ., - ЩФАК – отримують внаслідок підрахунку кількості ниток на відстані 100 мм, окремо по основі та пітканню, шляхом розтріпування зразка розміром 5 на 5 см. Результат перемножують, збільшують удвічі. Максимальна щ., - ЩМАКС – умовна щільність, при якій прийнято, що всі нитки мають однаковий діаметр і щільно розміщені одні біля одної. Якщо позначити діаметр пряжі через d, а довжину через L, можна підрахувати кількість ниток на одиницю довжини, тобто максимальну щільність ЩМАКС: ЩМАКС = L\d. Відносна щі., свідчить, який відсоток довжини прямолінійного відрізка в напрямку основи або піткання становлять нитки(пряжа). Відносну щільність окремо по основі і пітканню обчислюють за формулою, вперше запропонованим професором Архангельским: Ео = ЩоФАК (фактична щільність по основі) \ ЩоМАКС (максимальна щільність по основі) х 100 ; Еп = ЩпФак (фактична щільність по пітканню) \ ЩпМАКС (максимальна щільність по пітканню) х 100. Цей показник наочно харак., заповнення будь – якої тканини нитками основи, піткання незалежно від їх товщини, переплетення і фактичної щільності.
Білет № 19