14. Организационная структура науки.

В условиях рыночной экономики происходит коренная перестройка науки, связанная с созданием конкурентоспособной продукции, превращением науки в ведущую силу материального производства. Необходимость научного подхода в производстве товаров, экономике и политике, среде управления и системе образования заставляет науку развиваться более быстрыми темпами, чем любую другую область деятельности

Совет Министров, являясь высшим органом управления в стране, осуществляет общее руководство научными исследованиями, обеспечивает единую политику в области науки и техники, организует разработку прогнозов, определяет основные направления и программы работ по решению важнейших научных и научно-технических проблем, принимает меры по повышению эффективности научных исследований и использованию их на производстве

Непосредственное руководство научными исследованиями в стране осуществляет специальный орган управления – Государственный комитет по науке и технологиям (ГКНТ).

ГКНТ является республиканским органом управления, который проводит государственную политику, осуществляет регулирование и руководство в области науки, технологий и информатизации. Главными задачами ГКНТ являются:

• разработка и реализация государственной политики в области науки, технологии и информатизации;

• координация деятельности министерств и иных республиканских органов управления, объединений, организаций и заведений в области научной, научно-технической, инновационной деятельности и информатизации, а также международного сотрудничества в этих направлениях;

• проведение единой государственной политики в области международного научно-технического сотрудничества;

• обеспечение контроля исполнения законодательства Республики Беларусь по вопросам науки и технологий, а также использования государственных средств, выделяемых на финансирование науки;

• организационно-экономическое регулирование науки и техники;

• совершенствование структуры научно-технического потенциала республики и повышение эффективности его использования.

Высшим научным учреждением является Национальная Академия наук, осуществляющая фундаментальные научные разработки в области общественных и естественных наук и координирующая такие исследования во всех научных учреждениях и высших учебных заведениях страны.

В составе Академии, основанной в 1929 году, по состоянию на 2002 год насчитывалось 54 научные организации, 9 самостоятельных хозрасчетных конструкторских бюро и опытных производств, 180 самостоятельных инновационных предприятий.

Руководство работой Академии осуществляет президент и выбранный коллективный орган – президиум. Научно-методическое руководство своими учреждениями Академия проводит через шесть отделений:

• физики, математики и информатики;

• физико-технических наук;

• химических наук и наук о Земле;

• биологических наук;

• медицинско-биологических наук;

• гуманитарных наук и искусств.

15. Система подготовки научных и научно-педагогических кадров.

Важливою умовою розвитку науки є вдосконалення системи підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. В Україні створена і успішно функціонує система підготовки таких кадрів. Ця робота ведеться академіями, вищими навчальними заклада-ми, науково-дослідними інститутами та на виробництві.

Підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів здійснює атестаційна комісія Міністерства освіти і науки України, у складі якої функціонує Управління керівних і науково-педагогічних кадрів.

Основною і добре зарекомендованою формою підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні є аспірантура.

Аспірантура створюється при ВНЗ, науково-дослідних інсти-тутах, які мають відповідний кадровий склад і необхідну наукову і матеріальну базу. В аспірантуру із громадян України відбирають найбільш здібних і підготовлених студентів, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра. Громадяни інших держав приймаються в аспірантуру на основі договорів, які укладаються з вищим навчальним закладом або НДІ, а також на основі міждержавних і міжурядових угод.

До аспірантури приймаються особи на конкурсній основі: на стаціонарне навчання – терміном не більше трьох років і віком до 35-ти років, на заочне – до 45-ти років і термін – чотири роки.

Особи, які вступають до аспірантури, складають вступні іспити зі спеціальності, філософії та однієї з іноземних мов в обсязі навчальної програми ВНЗ.

Підготовка аспірантів ведеться за індивідуальним планом, затвердженим Вченою Радою ВНЗ.

Закінчується навчання в аспірантурі захистом дисертації на спеціалізованій Вченій Раді на здобуття вченого ступеня канди-дата наук.

Дисертація на здобуття вченого ступеня — це кваліфікована наукова робота, виконана особисто аспірантом, пошукачем у ви-гляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої наукової монографії, в якій містяться науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, що пропонує автор для публічного захисту.

Докторантура як вищий ступінь системи освіти, створюється при вищих навчальних закладах, наукових установах і організаціях, що мають необхідну наукову і матеріальну базу. Нині докторантура діє в 70-ти вищих закладах освіти України.

У докторантуру направляються кандидати наук, які мають наукові досягнення з обраної галузі науки, вони навчаються протягом трьох років і готують до захисту на спеціалізованій раді дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня доктора наук.

Докторська дисертація — це робота, в якій сформульовані і обґрунтовані наукові положення, що характеризують нові напрямки у відповідній галузі науки, або зроблено теоретичні уза-гальнення і вирішені значні наукові проблеми, що мають важли-ве народногосподарське або соціальне значення.