
- •8.2. Типи родовищ і види відкритих розробок
- •8.3. Кар’єр, його елементи і періоди гірничих робіт
- •8.4. Поняття про виробничі процеси на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •9. Підготовка гірських порід до виймання
- •9.1. Способи підготовки
- •9.2. Сутність розпушення порід вибухом
- •9.3. Буріння свердловин і шпурів
- •9.4. Параметри та конструкції свердловинних зарядів
- •9.5. Керування процесом вибухового подрібнення порід
- •9.6. Технологічні особливості методів підривання зарядів
- •9.7. Вторинне подрібнення гірських порід
- •10. Bиймання та вантаження гірських порід
- •10.1. Засоби механізації виймально-навантажувальних робіт, область їх застосування
- •10.2. Типи вибоїв, порядок їх розробки
- •10.3. Структура виймально-навантажувальних робіт
- •10.4. Виймання і завантаження порід механічними лопатами
- •10. 5. Виймання і переміщення порід драглайнами
- •10.6. Виймання і вантаження порід машинами безупинної дії
- •10.7. Розрахунок продуктивності одно- і багатоковшевих екскаваторів
- •10.8. Виймання гірських порід скреперами, бульдозерами та одноковшевими навантажувачами
- •10.9. Механізація допоміжних робіт при вийманні та навантаженні гірської маси
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •11. Переміщення кар’єрних вантажів
- •11.1. Особливості роботи кар’єрного транспорту
- •11.2. Кар’єрний залізничний транспорт
- •11.3. Автомобільний транспорт
- •11.4. Конвеєрний транспорт
- •11.5. Комбіновані та спеціальні види транспорту на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •12. Відвалоутворення розкривних порід
- •12.1. Сутність процесу відвалоутворення і засоби механізації відвальних робіт
- •12.2. Процеси відвалоутворення розкривних порід
- •12.3. Рекультивація поверхні відвалів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •13. Керування технологічними процесами на кар’єрах
- •13.1. Взаємне ув’язування технологічних процесів на відкритих гірничих розробках
- •13.2. Планування і керування технологічними процесами на кар’єрах
- •14.2. Технологія добування облицьовувального та стінового каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
9.7. Вторинне подрібнення гірських порід
Підривання
масиву має забезпечувати необхідний
ступінь подрібнення, тобто число
негабаритних кусків гірської маси
(негабаритів) має бути мінімальною а
подрібнення – рівномірним. Максимальний
розмір кусків підірваної породи
можна обмежити місткістю Е ковша
екскаватора
, м, місткістю V транспортної посудини
, м меншим розміром
приймального отвору дробильного
верстака
шириною стрічки конвеєра
Після підривних робіт у розвалі можуть знаходитися куски, що перевищують розмір к , і кількість їх може бути значною, тому процеси вторинних буропідривних робіт включають ліквідацію негабаритів, а також буріння і підривання при плануванні підошви і відкосів уступів та інші допоміжнi вибухи. Руйнування негабаритів здійснюються вибуховим, термічним, електротермічним і механічним засобами.
При вибуховому методі руйнування негабаритів застосовують накладні (рис. 9.5, а, б, в) та шпурові (рис. 9.5, г) заряди. Накладний заряд ВР розташовують безпосередньо на поверхні негабариту у вигляді плоского шару товщиною 4–5 см, покритого шаром піску або глини. Для підвищення ефективності накладних зарядів використовують спеціальні кумулятивні заряди і гідропідривання в поліетиленових посудинах.
При підриванні негабаритів шпуровими зарядами діаметр шпура складає 25...50 мм, глибина шпура h Ш = 0,25...0,5 Н К (Н К – товщина негабариту). Питома витрата ВР складає 0,1...0,3 кг/м 3 . Для буріння шпурів використовують ручні і колонкові перфоратори. Щоб
обмежити розлітання кусків і зменшити витрату ВР, шпури заповнюють рідиною (рис. 9.5, г).
Термічні або електротермічні методи подрібнення негабаритів засновані на локальному нагріванні негабаритних кусків з допомогою реактивних пальників, електричної дуги та інших джерел тепла 210 (наприклад, низькочастотний нагрів струмом промислової частоти при низькій напрузі).
Механічний метод подрібнення негабариту грунтується на використанні механічного удару по негабаритному куску або падаючим вантажем, або з допомогою спеціальних пневмо- і
гідробутобоїв. Ефективність останніх збільшується в зв’язку з появою конструкцій, що дають можливість отримати підвищену енергію одиничного удару.
Запитання для самоперевірки до розділу
1. Які існують способи підготовки гірських порід до виймання? В чому їх суть?
2. Дайте характеристику основних способів підривних робіт.
3. Які способи буріння застосовують на відкритих розробках і в чому їх суть?
4. Що таке показник буримості порід і де його використовують?
5. Яке обладнання застосовують при бурінні свердловин залежно від показника буримості?
6. Як визначаються основні параметри буропідривних робіт на кар’єрі?
7. Які схеми розташування свердловин застосовують при буро-підривних роботах на кар’єрі?
8. Якими параметрами характеризують якість підривних робіт і від яких чинників залежить ця якість?
9. Назвіть способи підривання, які застосовують на кар’єрах, і область їх застосування?
10. Що таке вторинне подрібнення порід і якими способами воно здійснюється?