
- •8.2. Типи родовищ і види відкритих розробок
- •8.3. Кар’єр, його елементи і періоди гірничих робіт
- •8.4. Поняття про виробничі процеси на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •9. Підготовка гірських порід до виймання
- •9.1. Способи підготовки
- •9.2. Сутність розпушення порід вибухом
- •9.3. Буріння свердловин і шпурів
- •9.4. Параметри та конструкції свердловинних зарядів
- •9.5. Керування процесом вибухового подрібнення порід
- •9.6. Технологічні особливості методів підривання зарядів
- •9.7. Вторинне подрібнення гірських порід
- •10. Bиймання та вантаження гірських порід
- •10.1. Засоби механізації виймально-навантажувальних робіт, область їх застосування
- •10.2. Типи вибоїв, порядок їх розробки
- •10.3. Структура виймально-навантажувальних робіт
- •10.4. Виймання і завантаження порід механічними лопатами
- •10. 5. Виймання і переміщення порід драглайнами
- •10.6. Виймання і вантаження порід машинами безупинної дії
- •10.7. Розрахунок продуктивності одно- і багатоковшевих екскаваторів
- •10.8. Виймання гірських порід скреперами, бульдозерами та одноковшевими навантажувачами
- •10.9. Механізація допоміжних робіт при вийманні та навантаженні гірської маси
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •11. Переміщення кар’єрних вантажів
- •11.1. Особливості роботи кар’єрного транспорту
- •11.2. Кар’єрний залізничний транспорт
- •11.3. Автомобільний транспорт
- •11.4. Конвеєрний транспорт
- •11.5. Комбіновані та спеціальні види транспорту на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •12. Відвалоутворення розкривних порід
- •12.1. Сутність процесу відвалоутворення і засоби механізації відвальних робіт
- •12.2. Процеси відвалоутворення розкривних порід
- •12.3. Рекультивація поверхні відвалів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •13. Керування технологічними процесами на кар’єрах
- •13.1. Взаємне ув’язування технологічних процесів на відкритих гірничих розробках
- •13.2. Планування і керування технологічними процесами на кар’єрах
- •14.2. Технологія добування облицьовувального та стінового каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
9.6. Технологічні особливості методів підривання зарядів
Підривання одно- і різнорідних уступів може бути валовим і роздільним. Валовий (масовий) метод підривання організаційно є найбільш простим, однак він призводить до втрат і разубожування корисної копалини, що зумовлює необхідність роздільного виймання порід уступу. Роздільне підривання порід здійснюється різночасовим підриванням горизонтальних або похилих різнотипних шарів, вибірковим підриванням окремих ділянок в плані, підривним розділенням порід.
Методи розподілу порід в процесі вибуху з використанням коротко уповільненого підривання похилих свердловинних зарядів уможливлює переміщати породи з окремих частин уступу в задані ділянки розвалу. Це досягається згущенням сітки свердловин, збільшенням довжини забійки і розміщенням додаткового заряду ВР.
Для досягнення високої якості подрібнення, обмеження ширини розвалу, що знижує витрати на інші процеси, застосовують підривання з підпірною стінкою з неприбраного біля відкосу уступу шару підірваної породи або підривання під розрихленим шаром порід.
При розробці уступів з екскаваторною перевалкою крихких порід можливе застосування підривання для подрiбнення маси з частковим 208 скиданням породи у відпрацьований простір. У цьому випадку прагнуть отримати максимальну ширину розвалу, тобто забезпечити,
переміщення порід у зону, що не підлягає подальшій переекскавації.
До інших малорозповсюджених способів підривання слід віднести: методи котлових і шпурових зарядів, підривання на викидання камерними і лінійно-розподіленими зарядами.
Метод котлових зарядів застосовуються для висаджуваних напівскельних легкоруйнуючих порiд на вугільних кар’єрах. Свердловини невеликого діаметра розташовуються по достатньо
рідкій сітці. Для розміщення заряду на рівні підошви уступу вибухом створюється “котел”.
Метод шпурових зарядів найчастіше за все застосовують при відбивані штучних блоків для виготовлення тесаних і полірованих виробів, при руйнуванні негабариту. Підривання виконуються димним порохом при трьох вільних поверхнях.
Підривання на викидання камерними зарядами застосовують для утворення різноманітних виїмок; підривання на викидання лінійно-розподіленими зарядами (ЛРЗ) – для проведення виїмок значної довжини (спорудження траншей, каналів, дорожніх виїмок). Подовжений заряд ВР розташовують в зарядних виробках великої довжини (траншеях, штольнях). Проведення виїмок означеним способом дуже ефективне у зв’язку з мінімальними витратами часу і можливістю максимальної механізацiї робіт по підготовці вибуху.
При проведенні масових вибухів як засіб комутації вибухових мереж, застосовують детонуючий шнур (ДШ). Крім того, ДШ використовують як самостійний засіб для підривання нерозфасованих вибухових речовин (мішки заводської упаковки). Замість самостійної вибухової речовини ДШ почали також застосовувати для поверхневого ущільнення ґрунтів.