Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПСИХОЛ-лек-3.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
146.43 Кб
Скачать

3.Психологічна структура особистості.

Як і всяка організація, психічне життя має певну структуру. Психологи встановили певну типову структуру особистості. Психолог В. С. Лозниця основними компонентами особистості вважає: самоуправління, скерованість, можливості, характер особистості.

Мал. 4. Основні компоненти особистості

Самоуправління – або система власного управління, яку у психології позначають поняттям «Я», – це утвердження самосвідомості особистості, здійснення саморегуляції.

Скерованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності включає різні властивості, систему взаємних потреб та інтересів, практичних установок. При цьому одні з компонентів скерованості домінують і мають провідне значення, тоді як інші виконують опорну роль.

До прикладу, домінування пізнавальних потреб призводить до відповідного вольового та емоційного налаштування, що, в свою чергу, активізує пізнавальну діяльність.

Можливості особистості – це компонент, що охоплює ту систему здібностей, яка забезпечує успіх діяльності. Здібності взаємопов’язані та взаємодіють одна з одною.

Приклад: Бенедикт Спіноза (1632–1677) – нідерландський філософ, відомий своїми працями «Основи філософії Декарта» (1663), «Богословсько-політичний трактат» (1670), «Етика» (1677), водночас проявив себе як талановитий шліфувальник оптичних лінз. Т. Г. Шевченко був геніальним поетом, а ще – визначним художником, графіком, художню спадщину якого ще не повністю досліджено й оцінено. Володимир Висоцький був поетом, співаком, актором.

Завдання: визначте свою основну, провідну здібність. Замисліться, чи впливає вона на вашу діяльність, навчання, поведінку.

Очевидно, на співвідношення здібностей впливає структура скерованості, тобто систем потреб, інтересів, практичних установок кожної людини.

Характер є важливим компонентом у структурі особистості. Що означає поняття «характер»?

Характер (від грец. harakter – ознака, риса, особливість)неповторне стійке поєднання психічних властивостей і сукупність відносно сталих набутих рис і якостей людини, що виявляються в її поведінці, у ставленні до суспільства, праці, колективу, до самої себе. У характері проявляються зміст і форма духовного життя людини. Піддається впливам середовища, оточення, а також самовихованню.

Один із варіантів психологічної структури особистості запропонував В. В. Рибалка.

Це – тривимірна структура особистості в узагальненій формі.

ЇЇ складові:

  • соціально-психолого-індивідуальний,

  • діяльнісний та

  • генетичний вимір.

Мал. 5. Тривимірна структура особистості

І. Соціально-психолого-індивідуальний вимір («вертикальний»):

І А.- спілкування

Б.- спрямованість

В.- характер

Г.- самосвідомість

Д.- досвід

Е.- інтелектуальні процеси

Є. – психофізіологічні якості

1 2 3 4 5

ІІ