Навчальна дисципліна «Психологія та педагогіка». 2012–2013 навчальний рік.

Лекція № 3.

Тема: Особистість. Структура особистості.

План

1. Наукове визначення поняття «особистість».

2. Зовнішні і внутрішні чинники розвитку особистості.

3. Психологічна структура особистості.

4. Сучасні теорії особистості. Гуманістичні теорії особистості (К. Роджерс, А. Маслоу, Г. С. Костюк).

Література:

1. Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка у формуванні творчої особистості майбутнього фахівця фінансово-економічного спрямування: Навчальний посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – С. 34–37.

2. Комінко С., Курант Л., Самборська О., Федотюк Т., Ніколенко С. Психологія в менеджменті: Навчальний посібник. – Тернополь, 1999. – С. 40–57; 63–69.

3. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч. посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: «Екс об», 2000. – С. 44–64.

4. Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги: Підручник / А. М. Бойко, В. Д. Бардінова та ін.; Під заг. Ред.. А. М. Бойко. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 576 с., с.530–542 – Григорій Силович Костюк.

5. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; За ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – С. 76–99; 116–122.

6. Роменець В. А. Історія психології ХІХ – початку ХХ століття: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995. – С. 400–418.

1.Наукове визначення поняття «особистість».

«Людина» – продукт та суб’єкт суспільно-історичної діяльності, єдність фізичного та психодуховного, генетично обумовленого та прижиттєво сформованого.

Генетичний – від грец. genos – походження – пов'язаний із походженням людини. Але система біологічних, генетичних, анатомічних, фізіологічних чинників передбачає становлення людини лише в певних соціальних, культурно-історичних умовах цивілізації.

В понятті «індивід» утілено родову належність людини на противагу поняттю особини тварини або виду рослин.

«Індивід» – це людська біологічна основа розвитку особистості в певних соціальних умовах.

«Особистість» – це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей, що визначаються участю людини у конкретних суспільних, культурних, історичних відносинах. Особистості притаманні соціально зумовлені ознаки: вищі психічні функції, свідомість і самосвідомість, здатність до активного пізнання і перетворення довкілля та себе.

Поняття «людина» значно ширше за поняття особистості, бо включає в себе велике коло соціальних і біологічних ознак – антропологічних, етнографічних, культурних та ін.

У ході свого становлення як особистості індивід поступово стає суб’єктом цілеспрямованого пізнання та перетворення об’єктивної дійсності й самого себе.

Суб’єкт – це носій предметно-практичної діяльності і пізнання, джерело активності, спрямованої на об’єкт.

У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської діяльності та спілкування, мовою, у неї формуються вищі психічні функції, свідомість, воля, самосвідомість, вона стає суб’єктом активного цілеспрямованого пізнання й перетворення навколишнього соціального та природного середовища. У неї з’являється здатність до самовдосконалення, самостворення власної особистості в процесі самопізнання, самовиховання та самонавчання. Вона вступає в суб’єкт-суб’єктні стосунки з іншими людьми. Особистість характеризується якісними та кількісними проявами психічних особливостей, які утворюють її індивідуальність.

«Індивідуальність» – це особистість у її своєрідності. Це поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей.

Прояви індивідуальності:

• у здібностях людини,

• у домінуючих потребах, інтересах, схильностях,

• у рисах характеру,

• у почутті власної гідності,

• у світобаченні,

• в системі знань, умінь, навичок,

• у рівні та оригінальності інтелектуальних, творчих процесів, що виявляється в умінні ставити проблеми і вирішувати їх,

• в індивідуальному стилі діяльності та поведінки,

• у типі темпераменту,

• у характеристиках емоційної сфери особистості,

• в особливостях волі – силі волі, надзвичайній мужності, володінні собою в критичних ситуаціях.