
- •Тема: Особистість. Структура особистості.
- •1.Наукове визначення поняття «особистість».
- •Мал. 1. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність».
- •2.Зовнішні і внутрішні чинники розвитку особистості.
- •Мал. 3. Рівні розвитку особистості
- •3.Психологічна структура особистості.
- •Мал. 4. Основні компоненти особистості
- •Мал. 5. Тривимірна структура особистості
- •Іі. Діяльнісний вимір («горизонтальний»)
- •Мал. 6. Періодизація розвитку особистості впродовж життя.
- •4.Сучасні теорії особистості. Гуманістичні теорії особистості (к. Роджерс, а. Маслоу, г. С. Костюк).
- •Питання та проблеми для обговорення
- •Словник основних понять теми
Навчальна дисципліна «Психологія та педагогіка». 2012–2013 навчальний рік.
Лекція № 3.
Тема: Особистість. Структура особистості.
План
Наукове визначення поняття «особистість».
Зовнішні і внутрішні чинники розвитку особистості.
Психологічна структура особистості.
Сучасні теорії особистості. Гуманістичні теорії особистості (К. Роджерс, А. Маслоу, Г. С. Костюк).
Література:
Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка у формуванні творчої особистості майбутнього фахівця фінансово-економічного спрямування: Навчальний посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – С. 34–37.
Комінко С., Курант Л., Самборська О., Федотюк Т., Ніколенко С. Психологія в менеджменті: Навчальний посібник. – Тернополь, 1999. – С. 40–57; 63–69.
Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч. посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: «Екс об», 2000. – С. 44–64.
Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги: Підручник / А. М. Бойко, В. Д. Бардінова та ін.; Під заг. Ред.. А. М. Бойко. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 576 с., с.530–542 – Григорій Силович Костюк.
Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; За ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – С. 76–99; 116–122.
Роменець В. А. Історія психології ХІХ – початку ХХ століття: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995. – С. 400–418.
1.Наукове визначення поняття «особистість».
«Людина» – продукт та суб’єкт суспільно-історичної діяльності, єдність фізичного та психодуховного, генетично обумовленого та прижиттєво сформованого.
Генетичний – від грец. genos – походження – пов'язаний із походженням людини. Але система біологічних, генетичних, анатомічних, фізіологічних чинників передбачає становлення людини лише в певних соціальних, культурно-історичних умовах цивілізації.
В понятті «індивід» утілено родову належність людини на противагу поняттю особини тварини або виду рослин.
«Індивід» – це людська біологічна основа розвитку особистості в певних соціальних умовах.
«Особистість» – це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей, що визначаються участю людини у конкретних суспільних, культурних, історичних відносинах. Особистості притаманні соціально зумовлені ознаки: вищі психічні функції, свідомість і самосвідомість, здатність до активного пізнання і перетворення довкілля та себе.
Поняття «людина» значно ширше за поняття особистості, бо включає в себе велике коло соціальних і біологічних ознак – антропологічних, етнографічних, культурних та ін.
У ході свого становлення як особистості індивід поступово стає суб’єктом цілеспрямованого пізнання та перетворення об’єктивної дійсності й самого себе.
Суб’єкт – це носій предметно-практичної діяльності і пізнання, джерело активності, спрямованої на об’єкт.
У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської діяльності та спілкування, мовою, у неї формуються вищі психічні функції, свідомість, воля, самосвідомість, вона стає суб’єктом активного цілеспрямованого пізнання й перетворення навколишнього соціального та природного середовища. У неї з’являється здатність до самовдосконалення, самостворення власної особистості в процесі самопізнання, самовиховання та самонавчання. Вона вступає в суб’єкт-суб’єктні стосунки з іншими людьми. Особистість характеризується якісними та кількісними проявами психічних особливостей, які утворюють її індивідуальність.
«Індивідуальність» – це особистість у її своєрідності. Це поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей.
Прояви індивідуальності:
у здібностях людини,
у домінуючих потребах, інтересах, схильностях,
у рисах характеру,
у почутті власної гідності,
у світобаченні,
в системі знань, умінь, навичок,
у рівні та оригінальності інтелектуальних, творчих процесів, що виявляється в умінні ставити проблеми і вирішувати їх,
в індивідуальному стилі діяльності та поведінки,
у типі темпераменту,
у характеристиках емоційної сфери особистості,
в особливостях волі – силі волі, надзвичайній мужності, володінні собою в критичних ситуаціях.