43. Форми державного кредиту

Державний кредит виступає, як правило, у двох формах: державні позики та ощадна справа.

Найпоширенішою формою державного кредиту є позики.

Державні позики — це кредитні відносини між державою і фізичними та юридичними особами, в результаті яких держава отримує обумовлену суму коштів на обумовлений термін за встановлену плату. За 'допомогою їх мобілізуються тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб для фінансування потреб держави. Кошти держава отримує шляхом випуску і розміщення цінних паперів — облігацій і казначейських зобов'язань. Ці цінні папери являють собою боргове зобов'язання держави, за яким їх власникам у встановлені строки повертається борг і виплачується доход у формі процента чи виграшу.

Акумульовані облігаційними позиками кошти юридичних та фізичних осіб суттєво полегшують і прискорюють вирішення багатьох проблем структурної перебудови економіки держави, розвитку регіонів, освоєння нових родовищ природних ресурсів, на які у державному бюджеті не вистачало коштів. Тому доцільність і корисність випуску облігацій для оформлення державного кредиту спеціалістами не ставиться під сумнів.

Позики можуть бути як державні, так і місцеві. Проведені дослідження ринку муніципальних позик в Україні свідчать, що вони допомагають створювати у регіонах достатньо конкурентні умови залучення коштів, стимулюють формування макроекономічної фінансової стабілізації, пожвавлюють економічну кон'юнктуру і інвестиції. Мобілізовані муніципальними позиками кошти здатні забезпечувати інвестиційну підтримку вітчизняного товаровиробника і вкладень у нерухомість, допомагають прискорити становлення інфраструктури фондового ринку та піднести його роль у стимулюванні економічного зростання.

За строками випуску розрізняють позики короткострокові (до 1 року ), середньострокові ( 1-5 років ), довгострокові (понад 5 років) та з правом довгострокового погашення.

Другим методом мобілізації коштів через систему державного кредиту є ощадні банки та ощадні установи держави, у яких розміщені вільні кошти населення.

Ощадна справа - це діяльність у суспільстві, пов'язана із заощадженням, накопиченням і використанням грошей. Вона є частиною фінансів як сукупності економічних відносин людей.

Основною функцією інститутів ощадне - кредитної системи є залучення тимчасово вільних грошових коштів населення та юридичних осіб, їх подальше ефективне розміщення і раціональне використання через систему державного кредиту.

Ощадні вклади служать 'їх власникам для нагромадження грошових заощаджень і підтверджуються видачею їм на руки відповідних документів. Кошти на ощадних вкладах зберігаються у банках тривалий період і є стабільними ресурсами для довгострокового кредитування банківських клієнтів.

45. Державний борг україни та механізм його обслуговування.

Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу. Державний борг означає сукупність зобов'язань держави перед іноземними та внутрішніми кредиторами. Його сума складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави.

Бюджетний кодекс України визначає державний борг (борг АР Крим чи борг місцевого самоврядування) як загальну суму заборгованості держави (АР Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (АР Крим чи місцевого самоврядування), включає боргові зобов'язання держави (АР Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. Проблема державного боргу набула актуальності у другій половині XX століття, коли держави стали неспроможними акумулювати у бюджеті достатні фінансові ресурси для виконання своїх функцій і почали застосовувати боргову політику, позичаючи на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Розвиток державного кредиту і, відповідно, створення державного боргу характерне для усіх країн як з розвиненими ринковими відносинами, так і з перехідною економікою. Проте факт існування державного боргу не може дати уявлення про реальний фінансово-економічний стан будь-якої держави, Зростання державного боргу - це складне явище, зумовлене цілою низкою факторів, яке в умовах окремої держави може мати свою специфіку.

Більшість країн з розвиненою економікою мають державний борг, але це не стало причиною дестабілізації їх економіки, тому що здійснюється серйозний контроль над розмірами державних почик і чітко визначаються методи їх покриття.

Видатки з обслуговування державного внутрішнього та зовнішнього боргу посідають особливе місце серед видатків державного бюджету. Державний борг в основному виникає при використанні державного кредиту для покриття бюджетного дефіциту.

Державний борг - явище, похідне від дефіциту державного бюджету.

У національній економіці існує пряма залежність між розмірами державного боргу і дефіциту бюджету. З одного боку, дефіцит бюджету збільшує державний борг, а з іншого - зростання державного бюджету потребує додаткових видатків бюджету на його обслуговування, що збільшує бюджетний дефіцит.

Розвинена система державного запозичення - невід'ємний атрибут ринкової економіки. В Україні така система почала розвиватися у середині 90-х років XX століття. Стійке зростання економіки України ім ак в майбутньому потребує залучення зовнішніх ресурсів для фінансування структурної перебудови економіки та модернізації виробництва.

Українські економісти працюють над статистико-екоиомічним аналізом державного боргу. Для з'ясування реального впливу боргового навантаження на економіку України аналізуються макроекономічнІ показники - обсяги ВВП, розміри внутрішнього та зовнішнього державного боргу, доходи і видатки держави, розглядається динаміка кількісної величини державного боргу, процедура його обслуговування, вплив державного боргу на темпи економічного зростання.

У країнах з економікою, що розвивається, фактор наявності державного боргу є одним з головних чинників, який надає специфіки функціонуванню їх фінансових відносин.