37. Структура видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Фонд соціального страхування на випадок безробіття є самостійною фінансовою системою, яка має створювати відповідні умови для фінансування витрат, пов’язаних із забезпеченням зайнятості населення.
Фонд соціального страхування на випадок безробіття є важливим атрибутом ринкової економіки. Його формування і використання характеризується такими джерелами доходів і напрямами видатків:
Управління коштами здійснює Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — некомерційна самоврядна організація.
Джерелами формування коштів Фонду є:
страхові внески страхувальників — роботодавців;
страхові внески застрахованих осіб;
асигнування з Державного бюджету;
суми фінансових санкцій і адміністративних штрафів;
благодійні внески підприємств, організацій, установ та фізичних осіб;
інші надходження.
Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України. У 2009 р. розмір внесків становив:
для роботодавців — 1,6 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;
для найманих працівників — 0,6 % оплати праці;
для осіб, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах (фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, членів творчих спілок і творчих працівників, які не є членами творчих спілок, громадян, які працюють за межами України), — 3,0 % суми оподатковуваного доходу (прибутку).
Кошти Фонду використовуються на:
виплату допомоги у зв’язку з безробіттям;
фінансування витрат на перекваліфікацію робітників і службовців;
фінансування витрат на працевлаштування;
фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, розвиток матеріальної та інформаційної бази;
створення резерву коштів Фонду.
Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не можуть бути використані на будь-які інші цілі. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг.
30. Бюджет у регулюванні екон. І соц. Процесів держави
Використання бюджету як економічного інструменту управління економікою знаходить своє відображення в бюджетному механізмі, який створює держава.
Бюджетний механізм — це сукупність конкретних форм бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів. Через бюджетний механізм держава регулює економіку, стимулює виробничі й соціальні процеси. До бюджетних методів регулювання економічних і соціальних процесів відносяться:
1) податки, які впливають на розвиток виробництва товарів, попит і пропозицію на них;
2) бюджетне фінансування загальнодержавних програм, що забезпечують розширення виробництва і вдосконалення його структури, розвиток соціальної сфери, соціальний захист громадян;
3) фінансова підтримка окремих галузей і підприємств для вирівнювання економічних умов їх функціонування або прискореного розвитку (через субвенції, пільгові, безпроцентні кредити тощо);
4) створення за рахунок бюджетних коштів спеціальних фондів, резервів для запобігання диспропорціям у розвитку економіки.
Необхідно також звернути увагу на те, що бюджетний механізм є активним інструментом реалізації бюджетної політики. Тому перехід на ринкові відносини, зміни, які відбуваються в пріоритетах бюджетної політики, потребують радикальних змін і в бюджетному механізмі.
Для виконання своїх функцій державні органи на всіх рівнях управління повинні мати у своєму розпорядженні відповідні фінансові ресурси. З цією метою у державі створюється розгалужена мережа бюджетів, що забезпечують акумуляцію грошових коштів регіонів для фінансування їхнього господарства, соціальної сфери, благоустрою, утримання місцевих органів законодавчої та виконавчої влади тощо. Сукупність бюджетів окремих адміністративно-територіальних формувань, яка базується на економічних відносинах і правових нормах, представляє собою бюджетну систему.
У процесі формування і використання коштів окремих видів бюджетів, їх збалансування виникають фінансові відносини, регламентовані законодавством. Організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок окремих ланок бюджетної системи, бюджетний процес і бюджетні права органів законодавчої і виконавчої влади — це елементи бюджетного устрою. Бюджетний устрій різних країн залежить від державного устрою, територіально-адміністративного поділу, рівня розвитку економіки та деяких інших специфічних особливостей кожної держави
60. Форми орган. страх.фондів. Види страх. Створення резервних страхових фондів, у свою чергу, може здійсн. у 3 формах:
- фонди самострахування;
- централізоване страхове забезпечення;
- колективні страхові фонди.
Самострахування ґрунт. на індивідуальній відповідальності й полягає в тому, що кожна юр. і фіз особа формує власні страхові (резервні) фонди за рахунок власних ресурсів і доходів. Це дорога тому, що кожний суб’єкт повинен витрачати кошти на їх створення в повному обсязі можливих збитків, що зменшує його фінансові можливості. Нераціональна тому, що вона передбачає в масштабах суспільства вилучення з обігу значних фінансових ресурсів. Більш поширена ця форма в банківській сфері, де вищий ступінь ризику і встановлено досить високий рівень відповідальності.
Централізоване страхове забезпечення ґрунтується на державній відповідальності й передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів. При цьому частина цих коштів виділяється в окремі фонди, наприклад резервний фонд Кабінету Міністрів. Водночас страхова відповідальність держави обмежена надзвичайними подіями, адже державні фінанси призначені для забезпечення функцій держави, до яких страхування не належить. Страхова забезпеченість поточної діяльності юридичних і фізичних осіб є їх прерогативою і не може бути повністю перекладена на державу.
Самострахування і централізоване страхове забезпечення можуть здійснюватися в натуральній і грошовій формах. До фінансової системи належать страхові відносини в грошовій формі.
Створення колективних страхових фондів, тобто страхування, ґрунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Сутність відносин страхування полягає в тому, що формування страхових фондів здійснюється за рахунок внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.
Страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Порівняно з самострахуванням воно значно дешевше, оскільки базується на солідарній відповідальності. Витрати юридичних і фізичних осіб на страхування характеризують їх плату за зниження рівня ризику фінансових втрат. Організація страхової справи забезпечує її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централізованих коштів дає високі гарантії відшкодування збитків, з іншого — дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фінансовому ринку. Страхування — це система обмінно-перерозподільних відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів на засадах солідарної відповідальності.
Страхування (галузі)- майнове, особове, соціальне, медичне,відповідальності, ризиківВиди – для фіз. осіб. –життя,працездатність, на автотранспорті
Субєкти страхування:
1.страхувальники – юр. та фіз. особи, які уклали зі страховиками договори страхового захисту своїх майнових інтересів.
2.страховики – страхові компанії, їхня мета забезпечення страхового захисту страхувальникам.
3.перестраховики – страхові компанії, яка приймає ризик перестрахування (цедент)
4.перестрахувальники – компанії, які яка передає ризик іншому страховику
5.страхові посередники – юр та фіз особи, які виступ звязуючою ланкою між страховиком і страхувальником(брокери)
6.професійні оцінювачі страхових ризиків (акртуарії-особи,які здійснюють актуарні розрахунки, з метою визначення страхових тарифів; сюрвейєри – особи, які оцінюють вартість застрахованоггомайна, визначють страхову суму; аварійні комісари – особи, які визначабть розмір збитку при настанні страхового випадку)
Форми страхування: 1. добровільне 2. обовязкове
Види страхування: 1.страхуваня майна 2.---- життя 3.---- відповідальності